Леонардо да Вінчі

Леонардо да Вінчі;
	Leonardo di ser Piero da Vinci
	; Одгадованый автопортрет, 1510–1515
Чинность	вытварник, вынаходник, ученый, мыслитель
Сфера	Архітектура Відродження, сценографія, інджінїрінґ, Физиология, малярство
Жанр	портрет, релігійний живопис, сакральне мистецтво
Горожанство	Флорентійська республіка
Уроджѣня	апріля 15., 1452; Анкьяно при Винчи
Упокоеня	мая 2., 1519 (67 р.); Кло Люсе д'Амбуаз
Причина смерти	геморагічний інсульт
	Похованя: Амбуаз 3673, 5945
Учительове	Андреа дель Верроккйо, Іван Аргіропул, Паоло Тосканеллі
Учні	Якопо Понтормо, Франческо Мельці, Андреа Соларіо, Чезаре да Сесто, Салаи
Праца	Людовіко Сфорца, Чезаре Борджіа
Активность	—1519;
Отець	Ser Piero da Vinci
Мати	Caterina di Meo Lippi
Манжелство	none
Язык творов	Таліянськый
Magnum Opus
	Поклоніння волхвів (Леонардо да Вінчі), Мадонна в скелях, Мона Ліза, Тайна вечеря, Пані з горностаєм, Вітрувіанська людина, Благовіщення (Леонардо да Вінчі), Святий Єронім у пустелі, Богородиця і немовля зі святою Анною (Леонардо), Іван Хреститель (Леонардо да Вінчі), Вертолёт Леонардо да Винчи, Портрет Ізабелли д`Есте, Head of a Woman, Спаситель світу, Благовіщення Пресвятої Богородиці
	Леонардо да Вінчі на Вікіскладѣ; VIAF:24604287; GND:118640445; LCCN:n79034525; FAST:33122; BNF:11912491s; BHS:15330; NLKR/NLC:jn19990005005; OL:OL54736A; ; ; Ту можуть быти податкы з Wikidata,; не контролованы авторами статѣ

Леонардо да Винчи, повне имя Леонардо ди сер Пьеро да Винчи, іт. Leonardo di ser Piero da Vinci [leoˈnardo di ˌsɛr ˈpjɛːro da (v)ˈvintʃi] (файл) (што означать: Леонардо, сын пана Пьера з мѣстечка Винчи); * 15. апрѣля 1452, Анкьяно при Винчи – † 2. мая 1519, каштель Кло Люсе д'Амбуаз (Clos Lucé d'Amboise) — многосторонна ренесанчна особа, свѣтознаный италийскый малярь, скулптор, архитект, натуралиста, музикант, вынаходник и конштруктер.

Творба

Звластный погляд на творбу: Леонардо да Винчи явив образ творця, одповѣдного гуманистичным идеалам добы Высокой Ренесанции. Злучовав во собѣ умѣлецкый талант и обширны научны познаня. Не лишив по собѣ вельо малярскых робот прото, бо приступав ку творбѣ яко ученый, выгледователь, позерав на малярство як на науку и породжѣня природы. В «Трактатѣ о малярствѣ» (1498) выступив яко умѣлствознатель, теоретик умѣня, поважовав за нутне штудировати линѣйну и воздушну перспективу, анатомию и иншы стороны малярства.^[1]

„

...его розум быв наставленый так еретично, же ся вобще не мѣстив до рамок даякой религии, быв он, ачей, омного веце филозоф, неж християн

”

Оригинал (англ.)

„was of so heretical a cast of mind, that he conformed to no religion whatever, accounting it, perchance, much better to be a philosopher than a Christian”

M. Jourdain, Leonardo Da Vinci (2015), с. 288

Найзнамѣ��ше малярске дѣло: Его мотто было: «Знай видѣти!» Наперек тому, же не быв плодовитый малярь, створив найвызнамнѣйшый портрет в истории свѣтового малярства — портрет Моны Лизы («Джоконда»), супругы флорентийского торговця Франческо да Джокондо (1503-1506).^[1]

Гипотезы, инженерны проекты, вынаходы: Леонардо высловив догадку, же Земля не е центром Вселеной, а е лем едно зоз вельох небесных тѣлес. Ему належать многочислены объявлѣня, проекты и выгледованя, намного предстигнувшы его епоху проекты: иригачны системы, металургичны пецы, вальцовны строи, землерыйны машины, подводный човен, танк, лѣтаючый апарат и парашут.^[1]

Жерела и одказы

Дударев С.Л.: Словарь-справочник по истории средних веков и раннего нового времени (термины, названия, персоналии) — Армавир: Армавирская государственная педагогическая академия; Ставрополь: изд-во «Графа», 2010. — 176 с.
M. Jourdain, Leonardo Da Vinci., The Monist, Volume 30, Issue 2, 1 April 1920, Pages 281–291, [1]

Референции

↑ ^1,0 ^1,1 ^1,2 Дударев С.Л., сс. 86–87.

[Дударев-1] 1,0 ^1,1 ^1,2 Дударев С.Л., сс. 86–87.

[1]