Щавлева кислота
Ця стаття містить неперекладені фрагменти іноземною мовою. |
Щавлева кислота | |
---|---|
Структурна формула щавлевої кислоти
| |
Кульково-стриженева модель
|
Простірзаповнююча модель
|
Назва за IUPAC | етандіонова кислота |
Ідентифікатори | |
Номер CAS | 144-62-7 |
PubChem | 971 |
Номер EINECS | 205-634-3 |
DrugBank | DB03902 |
KEGG | C00209 |
Назва MeSH | Oxalic+acid |
ChEBI | 16995 |
RTECS | RO2450000 |
SMILES | C(=O)(C(=O)O)O |
InChI | InChI=1S/C2H2O4/c3-1(4)2(5)6/h(H,3,4)(H,5,6) |
Номер Бельштейна | 385686 |
Номер Гмеліна | 2208 |
3DMet | B00059 |
Властивості | |
Молекулярна формула | C2H2O4 |
Молярна маса | 90,03 г/моль |
Молекулярна маса | 89,995308552 г моль−1 |
Зовнішній вигляд | Білі кристали |
Густина | 1,90 г см−3 |
Тпл | 191 |
Розчинність (вода) | 90 г дм−3 (при 20 °C) |
Кислотність (pKa) | 1,25, 4,14[1] |
Небезпеки | |
MSDS | External MSDS |
NFPA 704 | |
Температура спалаху | 166 °C |
Пов'язані речовини | |
Пов'язані речовини | Оксаліл хлорид Оксалат натрію Оксалат кальцію |
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
Інструкція з використання шаблону | |
Примітки картки |
Щавле́ва кислота́ (оксала́тна кислота́) — тверда кристалічна речовина білого кольору без запаху, тоне і легко розчинна у воді (80 г/л). Це слабка кислота, проте є однією з найсильніших органічних кислот. В природі найчастіше міститься у вигляді кальцієвих солей (оксалати). Міститься у щавлі, шпинаті, бегонії — 10-16 %. Оксалат кальцію може відкладатися у суглобах чи формувати камені у сечовивідних шляхах.
Щавлеву кислоту отримують окисненням етиленгліколю:
ЇЇ також можна отримати при нагріванні форміату натрію. В результаті утворюється оксалат натрію. Потім до нього додають кислоту:
Двоосновна кислота (HOOC-COOH), мож�� розпадатися на іони:
; pKa = 1,27
; pKa = 4,28
При взаємодії з лугами утворює гідрооксалати та оксалати:
Щавле́ва кислота особливо здатна до декарбоксилювання — руйнування карбоксильної групи:
У концентрованій сульфатній кислоті розкладається на оксид карбону, діоксид карбону та воду:
При окисненні розкладається на вуглекислий газ та воду:
Пероральна LDLo (найнижча опублікована летальна доза) щавлевої кислоти становить 600 мг/кг[2]. Смертельна пероральна доза становить від 15 до 30 грамів[3]. Токсичність щавлевої кислоти обумовлюється нирковою недостатністю, яка спричиняється осадженням твердого оксалату кальцію[4].
Оксалат спричиняє мітохондріальну дисфункцію[5].
Вживання етиленгліколю призводить до утворення щавлевої кислоти як метаболіту, й таким чином, призводить до гострої ниркової недостатності.
Більшість каменів у нирках, 76 %, складаються з оксалату кальцію[6].
Розчин щавлевої кислоти застосовується для боротьби з вароатозом медоносних бджіл.[7]
- Кузнецов Д. Г. Органическая химия: Учебное пособие. — СПб.: Издательство «Лань», 2016. — 556 с. ISBN 978-5-8114-1913-5
- Ластухін Ю. О., Воронов С. А. Органічна хімія. — 3-є. — Львів : Центр Європи, 2006. — 864 с. — ISBN 966-7022-19-6.
- O. Я. Нейланд. Органическая химия. — М.: Высшая школа, 1990. — 751 с. — 35 000 экз. — ISBN 5-06-001471-1.
- ↑ Bjerrum, J., et al. Stability Constants, Chemical Society, London, 1958.
- ↑ Oxalic Acid Material Safety Data Sheet (PDF). Radiant Indus Chem. Архів оригіналу (PDF) за 20 травня 2014. Процитовано 20 травня 2014. [Архівовано 2014-05-20 у Wayback Machine.]
- ↑ "CDC – Immediately Dangerous to Life or Health Concentrations (IDLH): Oxalic acid – NIOSH Publications and Products". cdc.gov
- ↑ EMEA Committee for veterinary medicinal products, oxalic acid summary report, December 2003[недоступне посилання]
- ↑ Patel, Mikita; Yarlagadda, Vidhush; Adedoyin, Oreoluwa; Saini, Vikram; Assimos, Dean G.; Holmes, Ross P.; Mitchell, Tanecia (May 2018). Oxalate induces mitochondrial dysfunction and disrupts redox homeostasis in a human monocyte derived cell line. Redox Biology. 15: 207—215. doi:10.1016/j.redox.2017.12.003. PMC 5975227. PMID 29272854.
- ↑ Singh, Prince; Enders, Felicity T.; Vaughan, Lisa E.; Bergstralh, Eric J.; Knoedler, John J.; Krambeck, Amy E.; Lieske, John C.; Rule, Andrew D. (October 2015). Stone Composition Among First-Time Symptomatic Kidney Stone Formers in the Community. Mayo Clinic Proceedings. 90 (10): 1356—1365. doi:10.1016/j.mayocp.2015.07.016. PMC 4593754. PMID 26349951.
- ↑ Назаренко, Олександр Сергійович. Дисертація Варооз медоносних бджіл (поширення, діагностика і лікування) (PDF). ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ ТА БІОТЕХНОЛОГІЙ ІМЕНІ С. З. ҐЖИЦЬКОГО.
Це незавершена стаття з хімії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |