Флуороетанова кислота
Зовнішній вигляд
Структурна формула | |||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Загальна інформація | |||||||||||||||||||
Преференційна назва ІЮПАК | Флуороцтова кислота | ||||||||||||||||||
Систематична назва ІЮПАК | Флуороетанова кислота | ||||||||||||||||||
Інші назви |
Цимонова кислота | ||||||||||||||||||
Хімічна формула | C2H3FO2 | ||||||||||||||||||
3D Структура (JSmol) | Інтерактивне зображення | ||||||||||||||||||
Зовнішні ідентифікатори / Бази даних | |||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||
Властивості | |||||||||||||||||||
Молярна маса | 78,04 г/моль[2] | ||||||||||||||||||
Агрегатний стан |
Твердий[2] | ||||||||||||||||||
Густина |
1,3693 г/см3 (36 °C)[2] | ||||||||||||||||||
Температура плавлення |
35 °C[2] | ||||||||||||||||||
Температура кипіння |
165 °C[2] | ||||||||||||||||||
Тиск насиченої пари |
5,3 гПа (20 °C)[2] | ||||||||||||||||||
pKa |
2,59[1] | ||||||||||||||||||
Безпека | |||||||||||||||||||
Маркування згідно системі УГС
Небезпека | |||||||||||||||||||
H-фрази | H: H300, H314, H400 | ||||||||||||||||||
P-фрази | P: P264, P273, P280, P301+P310, P305+P351+P338, P310 | ||||||||||||||||||
LD50 |
4,68 мг/кг (щур, орально)[2] | ||||||||||||||||||
Наскільки це можливо, значення величин подані в одиницях системи SI. Якщо не вказано іншого, усі дані відносяться до стандартного стану. |
Флуороцтова кислота (цимонова кислота) — органічна сполука з класу галогенкарбонових кислот. Сильніша за оцтову кислоту, але слабша за ди- і трифлуороцтову, і, на відміну від останніх, є дуже токсичною.
Вперше була отримана в 1896 році, при цьому про токсичність нічого не зазначалося. В 1935—1939 кислота знову досліджувалася. Було виявлено, що вона є дуже токсичною. Опублікувалося це в 1947 році.[3]
Натрієва сіль кислоти використовувалася раніше як родентицид .[4]
- ↑ а б Fluoroacetic acid CH2FCOOH - PubChem. pubchem.ncbi.nlm.nih.gov.
- ↑ а б в г д е ж GESTIS Substance Database. gestis-database.dguv.de.
- ↑ Banks, R. E. (2000). Fluorine chemistry at the millennium : fascinated by fluorine (вид. 1st ed). Amsterdam [Netherlands]: Elsevier. ISBN 978-0-08-043405-6. OCLC 162566066.
- ↑ Siegemund, Günter; Schwertfeger, Werner; Feiring, Andrew; Smart, Bruce; Behr, Fred; Vogel, Herward; McKusick, Blaine (15 червня 2000). Wiley-VCH Verlag GmbH & Co. KGaA (ред.). Fluorine Compounds, Organic. Ullmann's Encyclopedia of Industrial Chemistry (англ.). Weinheim, Germany: Wiley-VCH Verlag GmbH & Co. KGaA. с. a11_349. doi:10.1002/14356007.a11_349. ISBN 978-3-527-30673-2.
Це незавершена стаття про органічну сполуку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |