Перейти до вмісту

Пропіонова кислота

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Пропіонова кислота
Структурна формула
Повна структурна формула
{{{ImageAltL2}}}
{{{ImageAltL2}}}
Ball-and-stick model
Кулькова модель
Назва за IUPAC propanoic acid
Інші назви ethanecarboxylic acid, propionic acid
Ідентифікатори
Номер CAS 79-09-4
PubChem 1032
Номер EINECS 201-176-3
DrugBank DB03766
KEGG D02310 і C00163
ChEBI 30768
RTECS UE5950000
SMILES CCC(=O)O
InChI InChI=1S/C3H6O2/c1-2-3(4)5/h2H2,1H3,(H,4,5)
Номер Бельштейна 506071
Номер Гмеліна 1821
Властивості
Молекулярна формула C3H6O2
Молярна маса 74,08 г/моль
Зовнішній вигляд безбарвна рідина
Запах гіркуватий
Густина 0,99 г/см³
Тпл −21 °C
Кислотність (pKa) 4,87
В'язкість 10 мПа·с
Структура
Дипольний момент 0,63 D
Небезпеки
MSDS External MSDS
R-фрази R34
S-фрази (S1/2) S23 S36 S45
Головні небезпеки Corrosive
NFPA 704
2
3
0
Температура спалаху 54 °C (129 °F)
Температура самозаймання 512 °C (954 °F)
Пов'язані речовини
Інші аніони Пропіонати
Інші (карбонові кислоти) Оцтова кислота
Молочна кислота
3-гідроксипропіонова кислота
Tartronic acid
акрилова кислота
масляна кислота
Пов'язані речовини 1-пропанол
пропіоновий альдегід
пропіонат натрію
пропіоновий ангідрид
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Пропіо́нова кислота́ (також пропанова кислота, метилоцтова кислота, консервант E280; від грец. προτος — «перший», πιον — «жир») — їдка рідина без кольору з різким запахом, з хімічною формулою — С2Н5-СООН.

Пропіонова кислота названа так, тому що вона є найменшою H(CH2)nCOOH кислотою, яка проявляє властивості жирних кислот.

Кислоту та її похідні застосовують у виробництві гербіцидів (пропанол), лікарських речовин (ібупрофен), ароматичних речовин, розчинників (бутилпропіонату), поверхнево-активних речовин. Завдяки здатності стримувати розвиток бактерій та плісняви найчастіше її застосовують як консервант у продуктах для людини та тварин.

У природі пропіонова кислота зустрічається у нафті, також може утворюватись внаслідок ферментації (пропіоновокисле бродіння). У промисловості її отримують окисненням вуглеводнів C4—C10 або пропіонового альдегіду, а також введенням карбонільної групи у молекулу етилену.

Посилання

[ред. | ред. код]