Церква Святих Костянтина та Єлени (Київ)
Церква Святих Костянтина і Єлени | |
---|---|
50°28′03″ пн. ш. 30°30′32″ сх. д. / 50.467494° пн. ш. 30.508862° сх. д. | |
Тип споруди | церква |
Розташування | Україна, Київ |
Архітектор | Іван Григорович-Барський |
Початок будівництва | 1734 |
Кінець будівництва | 1865 |
Зруйновано | кінець 1920-х |
Відбудовано | не відбудовувалась |
Стиль | українське бароко |
Належність | Православ'я східного обряду |
Адреса | Кирилівська вул., 8/6 |
Епонім | Олена Константинопольська |
Присвячення | Костянтин Великий, Олена Константинопольська |
Церква Святих Костянтина та Єлени у Вікісховищі |
Церква Святих Костянтина і Єлени (інші назви Дмитрівська церква, або церква Святого Дмитрія Ростовського) — колишня православна церква в Києві, збудована в 1730-х роках, зруйнована наприкінці 1920-х років. Церква стояла в північно-західній частині Подолу, на розі Щекавицької та Кирилівської вулиць[1], теперішня адреса Кирилівська вулиця, 8/6.
Частина, що збереглася, має статус пам'ятки архітектури національного значення.[2]
Історія церкви Святих Костянтина і Єлени на Подолі починається з середини XVII століття, коли гетьман Богдан Хмельницький відібрав землю від Римо-Католицької Церкви. На цьому місці київські міщани збудували дерев'яну церкву, яка в 1726 році згоріла.
1734 року бургомістр Гордій Минцевич збудував на її місці кам'яну церкву, а в 1747—57 роках архітектор Іван Григорович-Барський добудував галерею довкола неї і звів кам'яну дзвіницю. Ці будівлі стали одною з перших, відомих дослідникам робіт цього уславленого київського архітектора. В 1750-х роках він зробив ще одну добудову до церкви.
Сама церква була капітально перебудована в 1865 році.
Триповерхова барокова дзвіниця мала каплицю на другому поверсі, присвячену пам'яті Димитрія Ростовського (Туптала).
Клірові відомості, метричні книги, сповідні розписи церкви Св. Костянтина і Єлени (Царекостянтинівська) на Подолі зберігаються в ЦДІАК України.[3]
Більша частина храму знищена в радянські часи. Від усього комплексу будівель церкви Святих Костянтина і Єлени залишилися тільки церква св. Дмитрія роботи Григоровича-Барського, без куполу. В плані це прямокутна будівля, триапсидна, фасади оздоблені пілястрами із вишуканими ліпними коринфськими капітелями.
Оскільки Федір Ернст у своєму описі Подолу 1930 року не згадує церкви Костянтина і Єлени або її дзвіниці, припускають, що ці дві архітектурні пам'ятки були зруйновані перед 1930 роком. Залишки Свято-Дмитріївської каплиці Григоровича-Барського були внесені 1963 року до Українського республіканського реєстру архітектурних пам'яток.
Приміщення храму, що збереглися (без верхніх ярусів, галерей та бань), 1965 року прист��сували під спортзал школи № 17, з будівлею якої з'єднали переходом-галереєю.[2]
З 2005 року Дмитрівська церква знову діє як храм Української православної церкви. Розроблено проєкт відбудови.
-
Дмитрівська церква
- ↑ Топографічна зйомка Київського міськомунвідділу (1923–1930).
- ↑ а б Димитріївська Церква (Церква Константина та Єлєни, св. Димитрія Ростовського), серед. 18— серед. 19 ст.
- ↑ Св. Костянтина і Єлени (Царекостянтинівська) у Плоській частині. ЦДІАК України. Архів оригіналу за 29 січня 2019. Процитовано 25 березня 2019.
- Церква св. Дмитрія Ростовського на сайті «Интересный Киев»
- Про історію церкви, починаючи з 1682 р. [Архівовано 7 червня 2020 у Wayback Machine.]
- Церкви Подільського району Києва
- Церкви Подолу
- Церкви в стилі українського бароко
- Втрачені церкви Києва
- Втрачені об'єкти архітектурної спадщини Києва
- Православні храми Димитрія Ростовського
- Православні храми Костянтина і Єлени
- Православні храми Києва
- Церкви Київської єпархії УПЦ (МП)
- Культові споруди, побудовані 1734
- Засновані в Україні 1734
- 1734 у Києві
- Іван Григорович-Барський
- Барокова архітектура Києва