Перейти до вмісту

Церква Благовіщення Пресвятої Богородиці (Київ)

Координати: 50°27′55.7″ пн. ш. 30°31′11″ сх. д. / 50.465472° пн. ш. 30.51972° сх. д. / 50.465472; 30.51972
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Благовіщенська церква
Церква Благовіщення Пресвятої Богородиці
50°27′55.7″ пн. ш. 30°31′11″ сх. д. / 50.465472° пн. ш. 30.51972° сх. д. / 50.465472; 30.51972
Тип спорудицерква
РозташуванняУкраїна УкраїнаКиїв
АрхітекторШедель Йоганн-Готфрід
ЗасновникРафаїл Забаровський
Початок будівництва1732
Відбудовано1990-і рр.
Стильбароко
НалежністьПЦУ
Адресавул. Григорія Сковороди, 2
ЕпонімБлаговіщення Пресвятої Богородиці
Мапа
CMNS: Церква Благовіщення Пресвятої Богородиці у Вікісховищі

Церква Благовіщення Пресвятої Богородиці (Київ) — храм УПЦ, раніше студентська старої Києво-Могилянської академії, у якому проходили урочисті зібрання (конгрегації) та обрання на посади у Києво-Могилянській академії. Споруджена у 1740 році на зразок домової на другому поверсі Староакадемічного корпусу.[джерело?]

Архітектура

[ред. | ред. код]

Благовіщенська церква являє собою прямокутну залу у східному кінці академічного корпусу. Ззовні її позначено тільки банею, барабан якої влаштовано за російським принципом «восьмерик на четверику». Барокове оздоблення фасадів нічим не відрізняється від інших частин будівлі.

Історія

[ред. | ред. код]

Першопочаткове розташування, міграції

[ред. | ред. код]

Приділ Благовіщення існував уже в першій дерев'яній Богоявленській церкві Братського монастиря (на початку 17 ст.). Під час спорудження мурованого Богоявленського собору, між 1690—1695 роках, над трапезною монастиря надбудували другий поверх, куди й перенесли церкву Благовіщення. Там вона була до 1740 року[1].

Воздвиження з боку Мазепиного корпусу

[ред. | ред. код]

1730-х роках за проектом українського архітектора німецького походження Й. Г. Шеделя надбудовано другий поверх старого навчального будинку Києво-Могилянської академії зведено коштом гетьмана Івана Мазепи у 1704 році. Прибудова також передбачала й розміщення в ній Благовіщенської церкви. Освячена 1 листопада 1740 року митрополитом Рафаїлом Заборовським, який і замовив реконструкцію корпусу. Споруда сильно постраждала під час пожежі 1811 року. Тільки 1824 року її відбудував А.Меленський[1].

��адянський період

[ред. | ред. код]

Храм закрито разом з Духовною академією у 1918–1920 роках. Під час Другої світової війни снарядом зруйновано баню. Реставраційні роботи проведені 1950 і 1970 роках За радянської влади у Старому академічному корпусі була філія Центральної наукової бібліотеки[2].

Відновлення церкви за часів незалежності

[ред. | ред. код]

Після того, як будівлю було передано відновленій у 1992 році Києво-Могилянській академії, почалося відновлення Конгрегаційної церкви. Її було освячено у січні 1997 року, належить УПЦ-КП. Першим настоятелем став Юрій Мицик. Через кілька місяців він передав настоятельство ієромонахові Богдану (Пєтухову)[3].

Галерея

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Хижняк З. І. Церква Благовіщення Пресвятої Богородиці при Києво-Могилянській академії [Архівовано 7 квітня 2015 у Wayback Machine.] / З. І. Хижняк. — Київ: БППБ «Гулевичівна», 2004
  2. Сидорчук Т. М. Староакадемічний (Мазепин) корпус Національного університету «Києво-Могилянська академія»: до історії відродження пам'ятки [Архівовано 25 квітня 2021 у Wayback Machine.] // Жовківські читання 2013 : зб. ст. другої міжнар. наук. конф. «Музей в сучасному світі», [27-28 серп. 2013 р., м. Жовква Львів. обл. / упоряд. С. Каськун] ; Львів. галерея мистецтв. — Л. : РАСТР-7, 2013. — С. 61.
  3. Мицик Юрій Андрійович.Біографія. Сайт українського історика Юрія Мицика. Архів оригіналу за 24 грудня 2014. Процитовано 3 квітня 2015. [Архівовано 2014-12-24 у Wayback Machine.]

Посилання

[ред. | ред. код]

Відеозвіт про концерт хору церкви Благовіщення при Києво-Могилянській академії. Блог Лесі Шовкун та Дмитра Лиховія. 2011. Процитовано 3 квітня 2015.