Церква Миколи Набережного
Церква Миколи Чудотворця Набережного | ||||
---|---|---|---|---|
Назва на честь: | Миколай Чудотворець | |||
Церква Миколи Чудотворця Набережного | ||||
50°28′02.60″ пн. ш. 30°31′23.70″ сх. д. / 50.4673889° пн. ш. 30.5232500° сх. д. | ||||
Статус | Пам'ятка архітектури національного значення | |||
Країна | Україна | |||
Розташування | Київ, вул. Григорія Сковороди, 12 | |||
Конфесія | ПЦУ | |||
Архітектурний стиль | храм — українське бароко, дзвіниця — російсько-візантійський | |||
Архітектор | І. Г. Григорович-Барський | |||
Будівництво | 1772 — 1775; дзвіниця - 1863 | |||
Церква Миколи Набережного у Вікісховищі |
Це́рква Мико́ли Чудотво́рця На́бережного або На́бережно-Микі́льська це́рква — православна церква в Києві на Подолі, пам'ятка архітектури українського бароко. Розташована на розі вулиць Григорія Сковороди і Почайнинської. Споруджена за проєктом Івана Григоровича-Барського у 1772—1775 роках,[1][2] добре збереглася до наших днів.[3]
Церква Миколи Набережного була єдиним київським храмом, де богослужіння не припинялися в радянські часи аж до 1960 року. У 1992 році тут відновилися богослужіння. Деякий час церква виконувала функції кафедрального храму УАПЦ в Києві[3]. Належить до Православної Церкви України.
Згідно з народним повір'ям, давній храм на честь св. Миколая був зведений у XI столітті поблизу того місця на березі річки, де, за переказом, втопилося немовля, однак потім чудом врятувалося[3].
Перші відомі писемні джерела свідчать, що вже в середині XVI століття тут існувала дерев'яна парафіяльна церква Миколи Набережного. Після пожежі 1677 року храм був зруйнований і на його місці будується нова дерев'яна церква. На плані Києва 1695 року церкву Миколи Набережного зображено дерев'яною однобаневою з однією вівтарною апсидою. Наприкінці 1750-х років коштом козаків Київського та Ніжинського полків було здійснено капітальний ремонт. Незважаючи на розпочате в 1770-х роках спорудження нового кам'яного храму, старий дерев'яний був розібраній лише наприкінці XVIII століття[1].
Нова мурована церква була зведена впродовж 1772–1775 років[4] за проєктом українського архітектора Івана Григоровича-Барського на добровільні пожертвування. Можливо, за зразок йому слугувала церква в селі Лемеші, біля Козельця, проєкт якої замовила у нього Наталя Розумовська з тим, щоб реалізувати його на могилі свого чоловіка, лемешівського козака Григорія Розума.[3]
1863 року до церкви в російсько-візантійському стилі прибудована дзвіниця з теплим храмом за проєктом Михайла Іконнікова.
Цей розділ потребує доповнення. (листопад 2011) |
Цей розділ потребує доповнення. (листопад 2011) |
Сповідні розписи, метричні книги і клірові відомості церкви (з 1737 по 1919 рік) зберігаються в Центральному державному історичному архіві України в Києві (ЦДІАК України)[5].
На подвір'ї церкви похований журналіст Георгій Ґонґадзе[6].
Згідно з народним повір'ям, храм на честь Миколи Чудотворця було зведено поблизу того місця, де втопилося немовля. Легенда розповідає про подружжя, яке вирушило у Вишгород на поклін мощам Св. Бориса і Гліба та поверталося на човні Дніпром до Києва. Під час подорожі жінка задрімала і випустила маля у воду. З відчаю батьки звернулися з молитвою про допомогу до св. Миколи. І здійснилося чудо — батьки знайшли невдовзі дитя живим та неушкодженим у Софійському соборі біля ікони св. Миколи Мокрого. Протягом століть ікону св. Миколи Мокрого визнавали як головну святиню Софійського собору та найдавнішу чудотворну ікону на Русі.[1]
Цей розділ потребує доповнення. (листопад 2011) |
Цей розділ потребує доповнення. (листопад 2011) |
-
Вид на церкву (2007)
-
Дзвіниця з теплим храмом
-
Церква (2014)
-
Іконостас
-
Церква та дзвіниця (2023)
-
Церква (2023)
-
Фрагмент фасаду
- ↑ а б в Толочко Л. І. Подільські храми Києва / Л. І. Толочко, М. Г. Дегтярьов. — К. : Техніка, 2003. — 176 с. : іл. — (Нац. святині України). — ISBN 966-575-036-4.
- ↑ Золотоверхий Київ. Фотоальбом. — К. : Спалах, 1995. — 160 с. : іл.
- ↑ а б в г Галайба В. Храми Св. Миколая в Києві. — К. : Вид-во «Бібліотека українця», 2002. — 64 с.
- ↑ Микола Закревський вказує на 1779 рік
- ↑ Церква св. Миколая (Набережного-Микільська, Миколи Набережного, Миколи Мокрого) на Подолі у м. Києві [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів, ЦДІАК України
- ↑ У Києві поховали Георгія Гонгадзе. Українська правда (укр.). 22 березня 2016. Процитовано 16 вересня 2024.