Польська абетка
По́льська абе́тка (пол. alfabet polski) — це абетка, яку використовують для запису польської мови. Польська мова використовує латинське письмо, у сучасній її версії 35 літер.
| A a | Ą ą | B b | C c | Ć ć | D d | E e | Ę ę | F f |
| G g | H h | I i | J j | K k | L l | Ł ł | M m | N n |
| Ń ń | O o | Ó ó | P p | Q q | R r | S s | Ś ś | T t |
| U u | V v | W w | X x | Y y | Z z | Ź ź | Ż ż |
Примітки
- Букви Ą, Ę, Ń і Y не вживаються на початку слова, тому можуть бути великими тільки при написанні всього слова великими буквами. Літера Ó трапляється на початку слова лише в кількох словах (здебільшого в словах ósemka, ósmy (вісімка, восьмий) та ów (той) і похідних від них)
- Букви Ć, Ń, Ś та Ź перед голосними втрачають знак м'якості, але між ними і голосним з'являється i. Таким чином: się — правильно, а śę — неправильно тощо.
- Q, V та X використовуються тільки в словах іншомовного походження, які не полонізувалися.
Крім звичайних латинських літер польська абетка містить дев'ять видозмінених а також сім диграфів.
- «Наголос» над приголосною позначає його м'якість: ć, ń, ś, ź. При цьому якщо пом'якшений n звучить приблизно як український нь, то інші пом'якшення змінюють звучання звуків суттєвіше: ć ~ чь, ś ~ шь, ź ~ жь. Перед голосними такі літери не вживають, натомість замість діакритичного знаку м'якості використовують i: ci, si, zi, ni.
- Гачок під голосним позначає його носову вимову: ą ~ он, ę ~ ен (ę наприкінці слова звучить як e).
Три особливі літери існують поза системою.
- ł позначає губний звук ў (любов), етимологічно відповідаючи українському твердому л.
- ó позначає о в закритому складі й звучить ідентично до u (різницю між ними див. нижче)
- ż позначає звук ж.
| Літери | HTML | Назва літери | Вимова | МФА | Аллофони |
|---|---|---|---|---|---|
| A a | а | А а | [a] | ||
| Ą ą | Ą (велика літера) ą (мала літера) |
о носове | Он он Онь онь (перед ć та dź) Ом ом (перед b та р) О о (перед ł та l) |
[ɔn] [ɔɲ] [ɔm] [ɔ] |
[ɔŋ], [ɔȷ̃] |
| B b | бе | Б б | [b] | [p] | |
| C c | це | Ц ц Чь чь (перед i) |
[t͡s] [t͡ɕ] |
[d͡z] | |
| Ch ch | Х х | [x] | [ɣ] | ||
| Ć ć | Ć (велика літера) ć (мала літера) |
чє | Чь чь | [t͡ɕ] | [d͡ʑ] |
| Cz cz | Ч ч | [t͡ʂ] | [d͡ʐ] | ||
| D d | де | Д д | [d] | [t] | |
| Dz dz | Дз дз Джь джь (перед i) |
[d͡z] [d͡ʑ] |
[t͡s], [d-z] | ||
| Dź dź | DŹ (велика літера) Dź (мала літера) |
Джь джь | [d͡ʑ] | [t͡ɕ], [d-ʑ] | |
| Dż dż | DŻ (велика літера) dż (мала літера) |
Дж дж | [d͡ʐ] | [t͡ʂ], [d-ʐ] | |
| E e | е | Е е | [ɛ] | [e] після та перед пом'якшеними приголосними | |
| Ę ę | Ę (велика літера) ę (мала літера) |
е носове | Ен ен Ень ень (перед ć та dź) Ем ем (перед b та p) Е е (перед ł, l, та в кінці слова) |
[ɛn] [ɛɲ] [ɛm] [ɛ] |
[ɛŋ], [ɛȷ̃] |
| F f | еф | Ф ф | [f] | [v] | |
| G g | ґє | Ґ ґ | [ɡ] | [k] | |
| H h | ха | Х х (Г г) | [x] | [ɣ], [ɦ] (Підкарпаття, Сілезія) | |
| I i | і | І і | [i] | [i̯], пом'якшує попередній приголосний | |
| J j | йот | Й й | [j] | [i] | |
| K k | ка | К к | [k] | [ɡ] | |
| L l | ель | Ль ль | [l] | [lʲ] у давній вимові та східних діалектах | |
| Ł ł | Ł (велика літера) ł (мала літера) |
еў | Ў ў | [w] | [ɫ] у давній вимові та східних діалектах |
| M m | ем | М м | [m] | ||
| N n | ен | Н н Нь нь (перед i) |
[n] [ɲ] |
[ŋ] | |
| Ń ń | Ń (велика літера) ń (мала літера) |
ень | Нь нь | [ɲ] | [ȷ̃] |
| O o | о | О о | [ɔ] | ||
| Ó ó | Ó (велика літера) ó (мала літера) |
у (замкнена) | У у | [u] | |
| P p | пе | П п | [p] | [b] | |
| R r | ер | Р р | [r] | ||
| Rz rz | Ж ж Ш ш (після глухих p та t) |
[ʐ] [ʂ] |
[r-z], [r̝] або [r̝̊] (в деяких діалектах) | ||
| S s | ес | С с Шь шь (перед i) |
[s] [ɕ] |
[z] | |
| Ś �� | Ś (велика літера) ś (мала літера) |
ешь | Шь шь | [ɕ] | [ʑ] |
| Sz sz | Ш ш | [ʂ] | [ʐ] | ||
| T t | те | Т т | [t] | [d] | |
| U u | звичайне у, відкрите у | У у | [u] | [u̯] | |
| W w | ву | В в | [v] | [f] | |
| Y y | ігрек | И и | [ɨ] | ||
| Z z | зет | З з Жь жь (перед i) |
[z] [ʑ] |
[s] | |
| Ź ź | Ź (велика літера) ź (мала літера) |
жєт | Жь жь | [ʑ] | [ɕ] |
| Ż ż | Ż (велика літера) ż (мала літера) |
жет | Ж ж | [ʐ] | [ʂ] |
В польському письмі є три пари знаків, які різняться на письмі, та в ході розвитку польської мови втратили різницю у звучанні. Натомість збереглася етимологічна різниця, яку можна зрозуміти, порівнявши ці звуки з відповідниками в українській мові.
- H і CH ([x]). Етимологічно H відповідає українському Г, а CH — українському Х. Наприклад: hulać — гуляти, chleb — хліб.
- Ó і U ([u]). Етимологічно Ó походить від O, а цю форму набуває в закритих складах. В українській мові йому відповідає І/О. Наприклад: Kraków — Краків, Кракова; ósmy — восьмий. Натомість U відповідає українському У, наприклад: ruszyć — рушити.
- Ż і RZ ([ʐ]). Етимологічно Ż відповідає українському Ж, а RZ — українському Р. Наприклад: żaba — жаба; rzeka — ріка, przykład — приклад.