Перейти до вмісту

Довідка:Польсько-українська практична транскрипція

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Польсько-українська практична транслітерація — довідка для перекладу українською мовою польських власних імен, географічних назв, реалій без перекладу тощо згідно з уніфікованими правилами практичної транскрипції.

Закінчення пол. -owa, -ówna, що вказують на носіїв відповідних прізвищ дружин і дочок, передаються українською мовою без цих закінчень, наприклад: з пол. Orzeszkowa — укр. Ожешко.

У польській мові є імена та назви, що передаються українською мовою традиційно, з відступом від правил (наприклад, з пол. Kraków — укр. Краків, а не «Кракув»; пол. Tarnówукр. Тарнів тощо). Написання цих імен і назв необхідно встановлювати відповідно довідників.

Загальні правила траслітерації мають винятки, подані для зручності окремо у наступному розділі.

Літера/буквосполучення Позиція в слові Передача Приклади
a а[1] Abram - Абрам
після l я[1] Babiarczyk - Бабярчик
ą он[2] Frąckowiak   -   Фронцковяк
перед b, p ом[2] Dąbiński   -   Домбінський
після l ьон[1] Ciągło   -   Цьонгло
після l і перед b, p ьом[1] Ziąber   -   Зьомбер
b б[1] Babiński   -   Бабінський
c ц[1] Сeсuła   -   Цецула
ch х[1] Chalimoniuk   -   Халімонюк
cz ч[1] Czaplejewicz   -   Чаплеєвич
ć ць[1] Waćkowska - Вацьковська
d д[1] Dadacz   -   Дадач
dz дз[1] Dziadzio   -   Дзядзьо / Dzyr   -   Дзир
дзь[1] wigałą   -   Дзьвіґала
дж[1] ugaj   -   Джуґай
e е[2] Ebelewicz   -   Ебелевич
ę ен[2] Rędziak   -   Рендзяк
перед b, p ем[2] Sęp   -   Семп
f ф[1] Fąferek   -   Фонферек
g для географічних та інших назв г[2] Boguszów-Gorce   -   Богушув-Горце
для власних імен і прізвищ г/ґ[3] Gruszka   -   Грушка / Ґрушка
h х[2], г[1] Hajduk   -   Гайдук
i в кінці слова/перед приголосними і[1] Kicińska   -   Кіцінська
після ш, ч, ж, щ, ц и[2] відсутність належного прикладу
ia я[1] Tomasiak   -   Томасяк
після b, p, w ’я[1] Dębowiak - Дембовк
ьон[1] Cżyński   -   Цьонжинський
після b, p, w йон[1] Ptkowski   -   Пйонтковський
перед b, p йом[1] Cpała   -   Цйомпала
ie е[2] Wieczorek   -   Вечорек
на початку слова/після голосних єн[1] відсутність належного прикладу
після приголосних ен[2] Namta - Намента
на початку слова/після голосних та перед b, p єм[1] відсутність належного прикладу
після приголосних та перед b, p ем[1] Wbrak   -   Вембрак
io на початку слова/після голосних/після б, п, в, м, ф йо[2] Ioseliani   -   Йоселяні / відсутність належного прикладу / Fioderczuk - Фйодерчук
для решти випадків ьо[2] Mioducki   -   Мьодуцький
ю[1] Antonw   -   Антонюв
після b, p, w ’ю[1] Wiewrka   -   Вев’юрка
iu ю[1] Betiuk   -   Бетюк
j в кінці слова/перед приголосними й[1] Gułaj   -   Ґулай / Trojnacki   -   Тройнацький
ja на початку слова/після голосних я[1] Jabcoń   -   Ябцонь / Kupijaj   -   Купіяй
після м'яких приголосних д, т, з, с, ц, л, н: ья[1][2] Łucjanek   -   Луцьянек / Goljanek   -   Ґольянек
після решти приголосних ’я[1][2] Pabjan   -   Паб’ян
на початку слова/після голосних йон[1] der   -   Йондер / Pak   -   Пайонк
на початку слова/після голосних та перед b, p йом[1] Wapek   -   Вайомпек
після приголосних ьон[1] відсутність належного прикладу
після приголосних та перед b, p ьом[1] відсутність належного прикладу
je на початку слова/після голосних є[1] Jednoróg   -   Єдноруґ / Rajewicz   -   Раєвич
після м'яких приголосних д, т, з, с, ц, л, н: ьє[1][2] Zjeżdżałka   -   Зьєжджалка
після решти приголосних ’є[1][2] Bjenek   -   Б’єнек
на початку слова/після голосних єн[1] chorek   -   Єнхорек / Zacki   -   Заєнцький
на початку слова/після голосних і перед b, p єм[1] pień   -   Ємпень / відсутність належного прикладу
після приголосних ’єн[1] відсутність належного прикладу
після приголосних та перед b, p ’єм[1] відсутність належного прикладу
jo на початку слова/після голосних йо[1] Jochemczyk   -   Йохемчик / Grajoszek   -   Ґрайошек
після приголосних ьо[1] Perdjon   -   Пердьон
на початку слова/після голосних ю[1] źwikiewicz   -   Юзьвікевич / Kak   -   Каюк
після м'яких приголосних д, т, з, с, ц, л, н: ью[1][2] Dkar   -   Дьюкар
після решти приголосних ’ю[1][2] відсутність належного прикладу
ju на початку слова/після голосних ю[1] Judkowiak   -   Юдков’як / Andrejuk   -   Андреюк
після м'яких приголосних д, т, з, с, ц, л, н: ью[1][2] Zjuszyk   -   Зьюшик
після решти приголосних ’ю[1][2] Kjuanar   -   К’юканар
k к[1] Kaczyński   -   Качинський
l перед голосними л[1] Lalik   -   Лалік
в кінці слова/перед приголосними ль[1] Wachel   -   Вахель / Wilkosz   -   Вількош
ł л[1] Łabędzka   -   Лабендзька
m м[1] Mamarczyk - Мамарчик
n н[1] Nachman   -   Нахман
ń нь[1] Wańkowski   -   Ваньковський
o о[1] Ooza   -   Облоза
після l ьо[1] Mioducki   -   Мьодуцький
ó у[1] Bójko   -   Буйко
після l ю[1] Antonw   -   Антонюв
p п[1] Pypłacz   -   Пиплач
r р[1] Ryszner   -   Ришнер
rz ж[1] Rzepczyk   -   Жепчик
перед/після ch, k, p, t ш[1] Chrzanowska   -   Хшановська
s с[1] Suski   -   Суський
sz ш[1] Szełemej   -   Шелемей
szcz щ[1] Szczęsny   -   Щенсний
ś сь[1] Śledzik   -   Сьледзік
t т[1] Tetmajer   -   Тетмаєр
u у[1] Łukasik   -   Лукасик
після l ю[1] Betiuk   -   Бетюк
w в[1] Wójtowicz   -   Вуйтович
y и[1] Brylak   -   Брилак
z з[1] Zuzga   -   Зузґа
ź зь[1] Ździebło   -   Зьдзебло
ż ж[1] Żmuda   -   Жмуда

Окремі правила

[ред. | ред. код]
  1. У географічних назвах, що мають у польській мові форму, спільну з відповідною українською, польське ia передається через і: Біла Підляська, Білосток тощо.[2]
  2. Польське i передається як и в суфіксах -ик, -ицьк-, -ич (-евич, -ович) (§ 104, п. 5, б), географічних назвах із суфіксом -иця (§ 109, п. 9, б), у географічних назвах із кінцевими -ида, -ика (§ 90, п. 5, в, 2) та у географічних назвах із звукосполученням ри перед приголосним (крім j)(§ 90, п. 5, в, 4)[2]
  3. Прикметникові закінчення, що входять до складу слов'янських географічних назв, передаються відповідними українськими: Стальова Воля.[2]
  4. Твердий кінцевий приголосний основи ц пом'якшується в усіх слов'янських географічних назвах, зокрема в суфіксах -ець, -аць, -иц(я): Дембиця, Ломниця.[2]
  5. Суфікси географічних назв -ski, -ska, -skie, -skie передаються відповідно українськими суфіксами -ський, -ська, -ське, -ські; -сki, -сkа, -сkіе, -сkіе передаються відповідно як -цький, -цька, -цьке, -цькі, а -dzki, -dzkа, -dzkіе, -dzkіе — як -дзький, -дзька, -дзьке, -дзькі[2]
  6. При творенні прикметника за допомогою суфікса -sk- від географічної назви, що закінчується на приголосний g, ż, або z, суфікс –ськ- змінюється на –зьк-: Tarnobrzeski (від Tarnobrzeg) — Тарнобжезький (§ 113, п. 2, а)[2]
  7. М'якість польських приголосних n´, s´, с´ (dz´) у прізвищах перед суфіксами -ський, -цький і м'якими приголосними не позначається м'яким знаком, хоч в українській вимові в цих позиціях н, с, ц (дз) пом'якшуються: Виспянський, Яблонський; Свядек, Цвік (§ 104, п. 9)[2]
  8. Польські назви, які складаються з двох іменників (без сполучного звука) або з іменника й дальшого прикметника, передаються українською мовою через дефіс, при цьому кожне слово складеної назви пишеться з великої букви: Кадлуб-Туравський, Новогруд-Бобжанський. (§ 114, п. 3, а)[2] Географічні назви, що складаються з прикметника та іменника, пишуться окремо Стальова Воля, Зелена Гура, Біла Підляська (§ 114, п. 1, а)[2]

Традиційні назви[1]

[ред. | ред. код]
Польська назва Українська назва
Augustów Августів
Białystok Білосток
Białowieża Біловежа
Chełm Холм
Elbląg Ельблонг
Hrubieszów Грубешів
Kraków Краків
Lubelskie województwo Люблінське воєводство
Łódź Лодзь
Łódzkie województwo Лодзинське воєводство
Poznańskie województwo Познанське воєводство
Rzeszów Ряшів
Sandomierz Сандомир

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат ау аф ах ац аш ащ аю ая ба бб бв бг бд бе бж би бк бл бм бн бп бр бс бт бу бф бх бц бш бщ бю бя ва вб вв вг вд ве Інструкція з передачі українською мовою географічних назв і термінів Польщі. Міністерство екології та природних ресурсів України. 2001. Процитовано 30 квітня 2013.
  2. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад Український правопис. НАН України, Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Інститут української мови. 2012.
  3. § 122. 1. Зв��к [g] та близькі до нього звуки, що позначаються на письмі буквою g, звичайно передаємо буквою г: авангáрд, агітáція, агрéсор, блóгер, гвáрдія, генерáл, гламóр, грáфік, грог, ембáрго, лінгвíстика, маркéтинг, мігрáція, негатúвний, сéрфінг, синагóга; Гвінéя, Гольфстрúм, Гренлáндія, Грóзія, Люксембóрг, Чикáго; Вахтáнг, Гайнетдíн, Гарсíя, Геóрг, Гéте, Гурамішвíлі, Ердогáн, Магомéт; «Фольксвáген». 3. У прізвищах та іменах людей можна передавати звук [g] двома способами: шляхом адаптації до звукового ладу української мови — буквою г (Вергíлій, Гарсíя, Гéгель, Геóрг, Гéте, Грегуáр, Гуллівéр) і шляхом імітації іншомовного [g] — буквою ґ (Верґíлій, Ґарсíя, Гéґель, Ґеóрґ, Ґéте, Ґреґуáр, Ґуллівéр і т. ін.).

Див. також

[ред. | ред. код]