Перейти до вмісту

Польська абетка

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Польська абетка (сірим виділено неісторичні літери).

По́льська абе́тка (пол. alfabet polski) — це абетка, яку використовують для запису польської мови. Польська мова використовує латинське письмо, у сучасній її версії 35 літер.

A a Ą ą B b C c Ć ć D d E e Ę ę F f
G g H h I i J j K k L l Ł ł M m N n
Ń ń O o Ó ó P p Q q R r S s Ś ś T t
U u V v W w X x Y y Z z Ź ź Ż ż

Приміт��и

  • Букви Ą, Ę, Ń і Y не вживаються на початку слова, тому можуть бути великими тільки при написанні всього слова великими буквами. Літера Ó трапляється на початку слова лише в кількох словах (здебільшого в словах ósemka, ósmy (вісімка, восьмий) та ów (той) і похідних від них)
  • Букви Ć, Ń, Ś та Ź перед голосними втрачають знак м'якості, але між ними і голосним з'являється i. Таким чином: się — правильно, а śę — неправильно тощо.
  • Q, V та X використовуються тільки в словах іншомовного походження, які не полонізувалися.

Звучання літер

[ред. | ред. код]

Монографи та диграфи

[ред. | ред. код]
Польська розкладка клавіатури.

Крім звичайних латинських літер польська абетка містить дев'ять видозмінених а також сім диграфів.

  • «Наголос» над приголосною позначає його м'якість: ć, ń, ś, ź. При цьому якщо пом'якшений n звучить приблизно як український нь, то інші пом'якшення змінюють звучання звуків суттєвіше: ć ~ чь, ś ~ шь, ź ~ жь. Перед голосними такі літери не вживають, натомість замість діакритичного знаку м'якості використовують i: ci, si, zi, ni.
  • Гачок під голосним позначає його носову вимову: ą ~ он, ę ~ ен (ę наприкінці слова звучить як e).

Три особливі літери існують поза системою.

  • ł позначає губний звук ў (любов), етимологічно відповідаючи українському твердому л.
  • ó позначає о в закритому складі й звучить ідентично до u (різницю між ними див. нижче)
  • ż позначає звук ж.

Таблиця

[ред. | ред. код]
Літери HTML Назва літери Вимова МФА Аллофони
A a а А а [a]  
Ą ą Ą (велика літера)
ą (мала літера)
о носове Он он
Онь онь (перед ć та )
Ом ом (перед b та р)
О о (перед ł та l)
[ɔn]
[ɔɲ]
[ɔm]
[ɔ]
[ɔŋ], [ɔȷ̃]
B b   бе Б б [b] [p]
C c   це Ц ц
Чь чь (перед i)
[t͡s]
[t͡ɕ]
[d͡z]
Ch ch   Х х [x] [ɣ]
Ć ć Ć (велика літера)
ć (мала літера)
чє Чь чь [t͡ɕ] [d͡ʑ]
Cz cz   Ч ч [t͡ʂ] [d͡ʐ]
D d   де Д д [d] [t]
Dz dz   Дз дз
Джь джь (перед i)
[d͡z]
[d͡ʑ]
[t͡s], [d-z]
Dź dź DŹ (велика літера)
Dź (мала літера)
Джь джь [d͡ʑ] [t͡ɕ], [d-ʑ]
Dż dż DŻ (велика літера)
dż (мала літера)
Дж дж [d͡ʐ] [t͡ʂ], [d-ʐ]
E e   е Е е [ɛ] [e] після та перед пом'якшеними приголосними
Ę ę Ę (велика літера)
ę (мала літера)
е носове Ен ен
Ень ень (перед ć та )
Ем ем (перед b та p)
Е е (перед ł, l, та в кінці слова)
[ɛn]
[ɛɲ]
[ɛm]
[ɛ]
[ɛŋ], [ɛȷ̃]
F f   еф Ф ф [f] [v]
G g   ґє Ґ ґ [ɡ] [k]
H h   ха Х х (Г г) [​‌x] [​‌ɣ], [​ɦ] (Підкарпаття, Сілезія)
I i   і І і [i] [i̯], пом'якшує попередній приголосний
J j   йот Й й [j] [i]
K k   ка К к [k] [ɡ]
L l   ель Ль ль [l] [lʲ] у давній вимові та східних діалектах
Ł ł Ł (велика літера)
ł (мала літера)
еў Ў ў [w] [​ɫ] у давній вимові та східних діалектах
M m   ем М м [m]  
N n   ен Н н
Нь нь (перед i)
[n]
[ɲ]
[ŋ]
Ń ń Ń (велика літера)
ń (мала літера)
ень Нь нь [ɲ] [ȷ̃]
O o   о О о [​ɔ]  
Ó ó Ó (велика літера)
ó (мала літера)
у (замкнена) У у [u]  
P p   пе П п [p] [b]
R r   ер Р р [r]
Rz rz   Ж ж
Ш ш (після глухих p та t)
[ʐ]
[ʂ]
[r-z], [r̝] або [r̝̊] (в деяких діалектах)
S s   ес С с
Шь шь (перед i)
[s]
[ɕ]
[z]
Ś ś Ś (велика літера)
ś (мала літера)
ешь Шь шь [ɕ] [ʑ]
Sz sz   Ш ш [ʂ] [ʐ]
T t   те Т т [t] [d]
U u   звичайне у, відкрите у У у [u] [u̯]
W w   ву В в [v] [f]
Y y   ігрек И и [​ɨ]  
Z z   зет З з
Жь жь (перед i)
[z]
[ʑ]
[s]
Ź ź Ź (велика літера)
ź (мала літера)
жєт Жь жь [ʑ] [ɕ]
Ż ż Ż (велика літера)
ż (мала літера)
жет Ж ж [​ʐ] [​ʂ]

Примітки

[ред. | ред. код]

В польському письмі є три пари знаків, які різняться на письмі, та в ході розвитку польської мови втратили різницю у звучанні. Натомість збереглася етимологічна різниця, яку можна зрозуміти, порівнявши ці звуки з відповідниками в українській мові.

  • H і CH ([x]). Етимологічно H відповідає українському Г, а CH — українському Х. Наприклад: hulać — гуляти, chleb — хліб.
  • Ó і U ([u]). Етимологічно Ó походить від O, а цю форму набуває в закритих складах. В українській мові йому відповідає І/О. Наприклад: Kraków — Краків, Кракова; ósmy — восьмий. Натомість U відповідає українському У, наприклад: ruszyć — рушити.
  • Ż і RZ ([ʐ]). Етимологічно Ż відповідає українському Ж, а RZ — українському Р. Наприклад: żaba — жаба; rzeka — ріка, przykład — приклад.

Див. також

[ред. | ред. код]