Перейти до вмісту

Польська абетка: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][очікує на перевірку]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
 
(Не показані 13 проміжних версій 4 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
[[Файл:Polish-alphabet.png|thumb|250px|Польська абетка (сірим виділено неісторичні літери).]]
[[Файл:Polish-alphabet.png|thumb|250px|Польська абетка (сірим виділено неісторичні літери).]]
'''По́льська абе́тка''' ({{lang-pl|alfabet polski}}) — алфавіт, що використовують для запису [[польська мова|польської мови]]. В основі польської абетки — [[латинка|латинське письмо]], у сучасній її версії 35 літер.
'''По́льська абе́тка''' ({{lang-pl|alfabet polski}})— , використовують для запису [[польська мова|польської мови]]. [[|латинське письмо]], у сучасній її версії 35 літер.


== Абетка ==
== Абетка ==
{| style="font-family:Arial Unicode MS; font-size:1.4em; border-color:#000000; border-width:1px; border-style:solid; border-collapse:collapse; background-color:#F8F8EF"
{| style="font-family:Arial Unicode MS; font-size:1.4em; border-color:#000000; border-width:1px; border-style:solid; border-collapse:collapse; background-color:#F8F8EF"
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | A a
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | A a
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ą ą
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ą ą
Рядок 48: Рядок 48:
* Букви '''Ą''', '''Ę''', '''Ń''' і '''Y''' не вживаються на початку слова, тому можуть бути великими тільки при написанні всього слова великими буквами. Літера '''Ó''' трапляється на початку слова лише в кількох словах (здебільшого в словах ''ósemka, ósmy'' (вісімка, восьмий) та ''ów'' (той) і похідних від них)
* Букви '''Ą''', '''Ę''', '''Ń''' і '''Y''' не вживаються на початку слова, тому можуть бути великими тільки при написанні всього слова великими буквами. Літера '''Ó''' трапляється на початку слова лише в кількох словах (здебільшого в словах ''ósemka, ósmy'' (вісімка, восьмий) та ''ów'' (той) і похідних від них)
* Букви '''Ć''', '''Ń''', '''Ś''' та '''Ź''' перед голосними втрачають знак м'якості, але між ними і голосним з'являється '''i'''. Таким чином: '''się''' — правильно, а '''śę''' — неправильно тощо.
* Букви '''Ć''', '''Ń''', '''Ś''' та '''Ź''' перед голосними втрачають знак м'якості, але між ними і голосним з'являється '''i'''. Таким чином: '''się''' — правильно, а '''śę''' — неправильно тощо.
* '''Q''', '''V''' та '''X''' використовуються тільки в словах іноземного походження, які не полонізувалися.
* '''Q''', '''V''' та '''X''' використовуються тільки в словах походження, які не полонізувалися.


== Звучання літер ==
== Звучання літер ==


=== Монографи ===
=== Монографи ===
[[Файл:KB Polish QWERTZ PN87 Mac.svg|thumb|350px|Польська [[розкладка клавіатури]].]]
[[Файл:KB Polish QWERTZ PN87 Mac.svg|thumb|350px|Польська [[розкладка клавіатури]].]]
Крім звичайних латинських літер польська абетка містить дев'ять видозмінених.
Крім звичайних латинських літер польська абетка містить дев'ять видозмінених.
* «Наголос» над приголосною позначає його м'якість: '''ć''', '''ń''', '''ś''', '''ź'''. При цьому якщо пом'якшений '''n''' звучить приблизно як український '''нь''', то інші пом'якшення змінюють звучання звуків суттєвіше: ''ć'' ~ чь, ''ś'' ~ шь, ''ź'' ~ жь. Перед голосними такі літери не вживають, натомість замість діакритичного знаку м'якості використовують '''i''': ''ci'', ''si'', ''zi''.
* «Наголос» над приголосною позначає його м'якість: '''ć''', '''ń''', '''ś''', '''ź'''. При цьому якщо пом'якшений '''n''' звучить приблизно як український '''нь''', то інші пом'якшення змінюють звучання звуків суттєвіше: ''ć'' ~ чь, ''ś'' ~ шь, ''ź'' ~ жь. Перед голосними такі літери не вживають, натомість замість діакритичного знаку м'якості використовують '''i''': ''ci'', ''si'', ''zi''.
* Гачок під голосним позначає його носову вимову: '''ą''' ~ о<sup>н</sup>, '''ę''' ~ е<sup>н</sup> (''ę'' наприкінці слова звучить як '''e''').
* Гачок під голосним позначає його носову вимову: '''ą''' ~ о<sup>н</sup>, '''ę''' ~ е<sup>н</sup> (''ę'' наприкінці слова звучить як '''e''').


Рядок 66: Рядок 66:
{| class="wikitable"
{| class="wikitable"
|-
|-
! Літери
!Велика<br/>літера
! HTML
! Мала<br/>літера
! HTML
! HTML
! Назва літери
! Назва літери
! Вимова
! Літературне<br/>звучання
! МФА
! Інші варіанти<br/>звучання
! Аллофони
! Приклад
|-
|-
|'''A'''
|'''A'''
|
|&nbsp;
|a
|&nbsp;
|а
|а
|А а
|{{IPA|[a]}}
|{{IPA|[a]}}
|&nbsp;
|&nbsp;
|-
|-
|'''[[Ą]]'''
|'''[[Ą]]'''
|&amp;#260; (велика літера)<br />&amp;#261; (мала літера)
|&amp;#260;
|ą
|&amp;#261;
|о носове
|о носове
|Он он<br />Онь онь (перед ''ć'' та ''dź'')<br />Ом ом (перед ''b'' та ''р'')<br />О о (перед ''ł'' та ''l'')
|{{IPA|[ɔ[[М'якопіднебінний апроксимант|ɰ]]̃]}}
|{{IPA|[ɔ]}}, {{IPA|[ɔm]}}, {{IPA|[ɔn]}}, {{IPA|[ɔŋ]}}, {{IPA|[ɔɲ]}}, {{IPA|[ɔȷ̃]}}
|{{IPA|[]}} {{IPA|[]}} {{IPA|[]}} {{IPA|[]}}
{{IPA|[]}}, {{IPA|[ɔȷ̃]}}
|-
|-
|'''B'''
|'''B'''
|&nbsp;
|b
|&nbsp;
|&nbsp;
|бе
|бе
|Б б
|{{IPA|[b]}}
|{{IPA|[b]}}
|{{IPA|[p]}}
|{{IPA|[p]}}
|-
|-
|'''C'''
|'''C'''
|&nbsp;
|c
|&nbsp;
|&nbsp;
|це
|це
|Ц ц<br />Чь чь (перед ''i'')
|{{IPA|[t͡s]}}
|{{IPA|[t͡s]}}<br />{{IPA|[t͡ɕ]}}
|{{IPA|[d͡z]}}, {{IPA|[t͡[[Глухий ясенно-твердопіднебінний фрикативний|ɕ]]]}}
|{{IPA|[d͡z]}}
|-
|-
|'''[[Ć]]'''
|'''[[]]'''
|&amp;#262;
|&;
|ć
|
|Х х
|&amp;#263;
|{{IPA|[x]}}
|ць
|{{IPA|[ɣ]}}
|-
|'''[[Ć|Ć ć]]'''
|&amp;#262; (велика літера)<br />&amp;#263; (мала літера)
|чє
|Чь чь
|{{IPA|[t͡ɕ]}}
|{{IPA|[t͡ɕ]}}
|{{IPA|[d͡ʑ]}}
|{{IPA|[d͡[[Дзвінкий ясенно-твердопіднебінний фрикативний|ʑ]]]}}
|-
|-
|'''D'''
|''''''
|&nbsp;
|&nbsp;
|d
|
|Ч ч
|{{IPA|[t͡ʂ]}}
|{{IPA|[d͡ʐ]}}
|-
|'''D d'''
|&nbsp;
|&nbsp;
|де
|де
|Д д
|{{IPA|[d]}}
|{{IPA|[d]}}
|{{IPA|[t]}}
|{{IPA|[t]}}
|-
|-
|'''E'''
|''''''
|&nbsp;
|&nbsp;
|e
|
|Дз дз<br />Джь джь (перед ''i'')
|{{IPA|[d͡z]}}<br />{{IPA|[d͡ʑ]}}
|{{IPA|[t͡s]}}, {{IPA|[d-z]}}
|-
|'''Dź dź'''
|D&amp;#377; (велика літера)<br />D&amp;#378; (мала літера)
|
|Джь джь
|{{IPA|[d͡ʑ]}}
|{{IPA|[t͡ɕ]}}, {{IPA|[d-ʑ]}}
|-
|'''Dż dż'''
|D&amp;#379; (велика літера)<br />d&amp;#380; (мала літера)
|
|Дж дж
|{{IPA|[d͡ʐ]}}
|{{IPA|[t͡ʂ]}}, {{IPA|[d-ʐ]}}
|-
|'''E e'''
|&nbsp;
|&nbsp;
|е
|е
|Е е
|{{IPA|[ɛ]}}
|{{IPA|[ɛ]}}
|{{IPA|[e]}} після та перед пом'якшеними приголосними
|{{IPA|[e]}} після та перед пом'якшеними приголосними
|-
|-
|'''[[Ę]]'''
|'''[[Ę]]'''
|&amp;#280; (велика літера)<br />&amp;#281; (мала літера)
|&amp;#280;
|ę
|&amp;#281;
|е носове
|е носове
|Ен ен<br />Ень ень (перед ''ć'' та ''dź'')<br />Ем ем (перед ''b'' та ''p'')<br />Е е (перед ''ł'', ''l'', та в ''кінці слова'')
|{{IPA|[ɛɰ̃]}}
|{{IPA|[ɛn]}}<br />{{IPA|[ɛɲ]}}<br />{{IPA|[ɛm]}}<br />{{IPA|[ɛ]}}
|{{IPA|[ɛ]}} в кінці слова, {{IPA|[ɛm]}}, {{IPA|[ɛn]}}, {{IPA|[ɛ[[М'якопіднебінний носовий приголосний|ŋ]]]}}, {{IPA|[ɛ[[Твердопіднебінний носовий приголосний|ɲ]]]}}, {{IPA|[ɛȷ̃]}}
|{{IPA|[ɛŋ]}}, {{IPA|[ɛȷ̃]}}
|-
|-
|'''F'''
|'''F'''
|&nbsp;
|f
|&nbsp;
|&nbsp;
|еф
|еф
|Ф ф
|{{IPA|[f]}}
|{{IPA|[f]}}
|{{IPA|[v]}}
|{{IPA|[v]}}
|-
|-
|'''G'''
|'''G'''
|&nbsp;
|g
|&nbsp;
|&nbsp;
|ґє
|ґє
|Ґ ґ
|{{IPA|[ɡ]}}
|{{IPA|[ɡ]}}
|{{IPA|[k]}}
|{{IPA|[k]}}
|-
|-
|'''H'''
|'''H'''
|&nbsp;
|h
|&nbsp;
|&nbsp;
|ха
|ха
|Х х (Г г)
|{{IPA|[​‌[[Глухий м'якопіднебінний фрикативний|x]]]}}
|{{IPA|[​‌[[Глухий м'якопіднебінний фрикативний|x]]]}}
|{{IPA|[​‌[[Дзвінкий м'якопіднебінний фрикативний|ɣ]]]}}, {{IPA|[​[[Дзвінкий гортанний фрикативний|ɦ]]]}} (Підкарпаття, Сілезія)
|{{IPA|[​‌[[Дзвінкий м'якопіднебінний фрикативний|ɣ]]]}}, {{IPA|[​[[Дзвінкий гортанний фрикативний|ɦ]]]}} (Підкарпаття, Сілезія)
|-
|-
|'''I'''
|'''I'''
|&nbsp;
|i
|&nbsp;
|&nbsp;
|і
|і
|І і
|{{IPA|[i]}}
|{{IPA|[i]}}
|{{IPA|[i̯]}}, пом'якшує попередній приголосний
|{{IPA|[i̯]}}, пом'якшує попередній приголосний
|-
|-
|'''J'''
|'''J'''
|&nbsp;
|j
|&nbsp;
|&nbsp;
|йот
|йот
| {{IPA|[j]}}
|
{{IPA|[j]}}
|{{IPA|[i]}}
|{{IPA|[i]}}
|-
|-
|'''K'''
|'''K'''
|&nbsp;
|k
|&nbsp;
|&nbsp;
|ка
|ка
|К к
|{{IPA|[k]}}
|{{IPA|[k]}}
|{{IPA|[ɡ]}}
|{{IPA|[ɡ]}}
|-
|-
|'''L'''
|'''L'''
|&nbsp;
|l
|&nbsp;
|&nbsp;
|ель
|ель
|Ль ль
|{{IPA|[l]}}
|{{IPA|[l]}}
|{{IPA|[lʲ]}} у давній вимові та східних діалектах
|{{IPA|[lʲ]}} у давній вимові та східних діалектах
|-
|-
|'''[[Ł]]'''
|'''[[Ł]]'''
|&amp;#321; (велика літера)<br />&amp;#322; (мала літера)
|&amp;#321;
|еў
|ł
|Ў ў
|&amp;#322;
|ўе
|{{IPA|[w]}}
|{{IPA|[w]}}
|{{IPA|[​[[Веляризований ясенний боковий апроксимант|ɫ]]]}} у давній вимові та східних діалектах
|{{IPA|[​[[Веляризований ясенний боковий апроксимант|ɫ]]]}} у давній вимові та східних діалектах
|-
|-
|'''M'''
|'''M'''
|&nbsp;
|m
|&nbsp;
|&nbsp;
|ем
|ем
|М м
|{{IPA|[m]}}
|{{IPA|[m]}}
|&nbsp;
|&nbsp;
|-
|-
|'''N'''
|'''N'''
|&nbsp;
|n
|&nbsp;
|&nbsp;
|ен
|ен
|Н н<br />Нь нь (перед i)
|{{IPA|[n]}}
|{{IPA|[ŋ]}}, {{IPA|[ɲ]}}
|{{IPA|[]}} {{IPA|[ɲ]}}
|{{IPA|[ŋ]}}
|-
|-
|'''[[Ń]]'''
|'''[[Ń]]'''
|&amp;#323; (велика літера)<br />&amp;#324; (мала літера)
|&amp;#323;
|ень
|ń
|Нь нь
|&amp;#324;
|нь
|{{IPA|[ɲ]}}
|{{IPA|[ɲ]}}
|{{IPA|[ȷ̃]}}
|{{IPA|[ȷ̃]}}
|-
|-
|'''O'''
|'''O'''
|&nbsp;
|o
|&nbsp;
|&nbsp;
|о
|о
|О о
|{{IPA|[​[[Огублений голосний заднього ряду низько-середнього піднесення|ɔ]]]}}
|{{IPA|[​[[Огублений голосний заднього ряду низько-середнього піднесення|ɔ]]]}}
|&nbsp;
|&nbsp;
|-
|-
|'''[[Ó]]'''
|'''[[Ó]]'''
|&amp;Oacute; (велика літера)<br />&amp;oacute; (мала літера)
|&amp;Oacute;
|ó
|&amp;oacute;
|у (замкнена)
|у (замкнена)
|У у
|{{IPA|[u]}}
|{{IPA|[u]}}
|&nbsp;
|&nbsp;
|-
|-
|'''P'''
|'''P'''
|&nbsp;
|p
|&nbsp;
|&nbsp;
|пе
|пе
|П п
|{{IPA|[p]}}
|{{IPA|[p]}}
|{{IPA|[b]}}
|{{IPA|[b]}}
|-
|-
|'''R'''
|'''R'''
|&nbsp;
|r
|&nbsp;
|&nbsp;
|ер
|ер
|Р р
|{{IPA|[r]}}
|{{IPA|[r]}}
|
|
|-
|-
|'''Rz rz'''
! S
|&nbsp;
|&nbsp;
|
! s
|Ж ж<br />Ш ш (після глухих ''p'' та ''t'')
|{{IPA|[ʐ]}}<br />{{IPA|[ʂ]}}
|{{IPA|[r-z]}}, {{IPA|[r̝]}} або {{IPA|[r̝̊]}} (в деяких діалектах)
|-
|'''S s'''
|&nbsp;
|&nbsp;
|ес
|ес
|С с<br />Шь шь (перед i)
|{{IPA|[s]}}
|{{IPA|[z]}}, {{IPA|[ɕ]}}
|{{IPA|[]}} {{IPA|[ɕ]}}
|{{IPA|[z]}}
|-
|-
! [[Ś]]
[[Ś]]
|&amp;#346; (велика літера)<br />&amp;#347; (мала літера)
|&amp;#346;
|ешь
!ś
|Шь шь
|&amp;#347;
|eś; es z kreską
|{{IPA|[ɕ]}}
|{{IPA|[ɕ]}}
|{{IPA|[ʑ]}}
|{{IPA|[ʑ]}}
| '''''ś'''nieg'' [ɕɲɛk]&nbsp;— сніг, ''jako'''ś''''' [ˈjakɔɕ]&nbsp;— якось
|-
|-
|'''T'''
|''''''
|&nbsp;
|&nbsp;
|t
|
|Ш ш
|{{IPA|[ʂ]}}
|{{IPA|[ʐ]}}
|-
|'''T t'''
|&nbsp;
|&nbsp;
|те
|те
|Т т
|{{IPA|[t]}}
|{{IPA|[t]}}
|{{IPA|[d]}}
|{{IPA|[d]}}
|-
|-
|'''U'''
|'''U'''
|&nbsp;
|u
|&nbsp;
|&nbsp;
|звичайне у, відкрите у
|звичайне у, відкрите у
|У у
|{{IPA|[u]}}
|{{IPA|[u]}}
|{{IPA|[u̯]}}
|{{IPA|[u̯]}}
|-
|-
|'''W'''
|'''W'''
|&nbsp;
|w
|&nbsp;
|&nbsp;
|ву
|ву
|В в
|{{IPA|[v]}}
|{{IPA|[v]}}
|{{IPA|[f]}}
|{{IPA|[f]}}
|-
|-
|'''Y'''
|'''Y'''
|&nbsp;
|y
|&nbsp;
|&nbsp;
|ігрек
|ігрек
|И и
|{{IPA|[​[[Неогублений голосний середнього ряду високого піднесення|ɨ]]]}}
|{{IPA|[​[[Неогублений голосний середнього ряду високого піднесення|ɨ]]]}}
|&nbsp;
|&nbsp;
|-
|-
|'''Z'''
|'''Z'''
|&nbsp;
|z
|&nbsp;
|&nbsp;
|зет
|зет
|З з<br />Жь жь (перед i)
|{{IPA|[z]}}
|{{IPA|[s]}}, {{IPA|[ʑ]}}
|{{IPA|[]}} {{IPA|[ʑ]}}
|{{IPA|[s]}}
|-
|-
|'''[[Ź]]'''
|'''[[Ź]]'''
|&amp;#377; (велика літера)<br />&amp;#378; (мала літера)
|&amp;#377;
|жєт
|ź
|Жь жь
|&amp;#378;
|жь
|{{IPA|[ʑ]}}
|{{IPA|[ʑ]}}
|{{IPA|[ɕ]}}
|{{IPA|[ɕ]}}
|-
|-
|'''[[Ż]]'''
|'''[[Ż]]'''
|&amp;#379; (велика літера)<br />&amp;#380; (мала літера)
|&amp;#379;
|ż
|&amp;#380;
|жет
|жет
|Ж ж
|{{IPA|[​[[Дзвінкий ретрофлексний фрикативний|ʐ]]]}}
|{{IPA|[​[[Дзвінкий ретрофлексний фрикативний|ʐ]]]}}
|{{IPA|[​[[Глухий ретрофлексний фрикативний|ʂ]]]}}
|{{IPA|[​[[Глухий ретрофлексний фрикативний|ʂ]]]}}
|}

=== Диграфи ===
Крім того є сім диграфів:
{| class="wikitable"
|-
!Велика
!HTML
!Мала
!HTML
!Літературне<br/>звучання
!Інші варіанти<br/>звучання
|-
|'''Ch'''
|&nbsp;
|ch
|&nbsp;
|{{IPA|[x]}} х
|{{IPA|[ɣ]}}
|-
|'''Cz'''
|&nbsp;
|cz
|&nbsp;
|{{IPA|[t͡ʂ]}} ч
|{{IPA|[d͡ʐ]}}
|-
|'''Dz'''
|&nbsp;
|dz
|&nbsp;
|{{IPA|[d͡z]}} дз
|{{IPA|[t͡s]}}, {{IPA|[d͡ʑ]}}, {{IPA|[d-z]}}
|-
|'''Dź'''
|D&amp;#377;
|dź
|d&amp;#378;
|{{IPA|[d͡ʑ]}} джь
|{{IPA|[t͡ɕ]}}, {{IPA|[d-ʑ]}}
|-
|'''Dż'''
|D&amp;#379;
|dż
|d&amp;#380;
|{{IPA|[d͡ʐ]}} дж
|{{IPA|[t͡ʂ]}}, {{IPA|[d-ʐ]}}
|-
|'''Rz'''
|&nbsp;
|rz
|&nbsp;
|{{IPA|[ʐ]}} ж
|{{IPA|[ʂ]}}, {{IPA|[r-z]}}, {{IPA|[r̝]}} або {{IPA|[r̝̊]}} (в деяких діалектах)
|-
|'''Sz'''
|&nbsp;
|sz
|&nbsp;
|{{IPA|[ʂ]}} ш
|{{IPA|[ʐ]}}
|}
|}


Поточна версія на 17:01, 7 жовтня 2024

Польська абетка (сірим виділено неісторичні літери).

По́льська абе́тка (пол. alfabet polski) — це абетка, яку використовують для запису польської мови. Польська мова в��користовує латинське письмо, у сучасній її версії 35 літер.

Абетка

[ред. | ред. код]
A a Ą ą B b C c Ć ć D d E e Ę ę F f
G g H h I i J j K k L l Ł ł M m N n
Ń ń O o Ó ó P p Q q R r S s Ś ś T t
U u V v W w X x Y y Z z Ź ź Ż ż

Примітки

  • Букви Ą, Ę, Ń і Y не вживаються на початку слова, тому можуть бути великими тільки при написанні всього слова великими буквами. Літера Ó трапляється на початку слова лише в кількох словах (здебільшого в словах ósemka, ósmy (вісімка, восьмий) та ów (той) і похідних від них)
  • Букви Ć, Ń, Ś та Ź перед голосними втрачають знак м'якості, але між ними і голосним з'являється i. Таким чином: się — правильно, а śę — неправильно тощо.
  • Q, V та X використовуються тільки в словах іншомовного походження, які не полонізувалися.

Звучання літер

[ред. | ред. код]

Монографи та диграфи

[ред. | ред. код]
Польська розкладка клавіатури.

Крім звичайних латинських літер польська абетка містить дев'ять видозмінених а також сім диграфів.

  • «Наголос» над приголосною позначає його м'якість: ć, ń, ś, ź. При цьому якщо пом'якшений n звучить приблизно як український нь, то інші пом'якшення змінюють звучання звуків суттєвіше: ć ~ чь, ś ~ шь, ź ~ жь. Перед голосними такі літери не вживають, натомість замість діакритичного знаку м'якості використовують i: ci, si, zi, ni.
  • Гачок під голосним позначає його носову вимову: ą ~ он, ę ~ ен (ę наприкінці слова звучить як e).

Три особливі літери існують поза системою.

  • ł позначає губний звук ў (любов), етимологічно відповідаючи українському твердому л.
  • ó позначає о в закритому складі й звучить ідентично до u (різницю між ними див. нижче)
  • ż позначає звук ж.

Таблиця

[ред. | ред. код]
Літери HTML Назва літери Вимова МФА Аллофони
A a а А а [a]  
Ą ą &#260; (велика літера)
&#261; (мала літера) 		о носове Он он
Онь онь (перед ć та dź)
Ом ом (перед b та р)
О о (перед ł та l) 		[ɔn]
[ɔɲ]
[ɔm]
[ɔ] 		[ɔŋ], [ɔȷ̃]
B b   бе Б б [b] [p]
C c   це Ц ц
Чь чь (перед i) 		[t͡s]
[t͡ɕ] 		[d͡z]
Ch ch   Х х [x] [ɣ]
Ć ć &#262; (велика літера)
&#263; (мала літера) 		чє Чь чь [t͡ɕ] [d͡ʑ]
Cz cz   Ч ч [t͡ʂ] [d͡ʐ]
D d   де Д д [d] [t]
Dz dz   Дз дз
Джь джь (перед i) 		[d͡z]
[d͡ʑ] 		[t͡s], [d-z]
Dź dź D&#377; (велика літера)
D&#378; (мала літера) 		Джь джь [d͡ʑ] [t͡ɕ], [d-ʑ]
Dż dż D&#379; (велика літера)
d&#380; (мала літера) 		Дж дж [d͡ʐ] [t͡ʂ], [d-ʐ]
E e   е Е е [ɛ] [e] після та перед пом'якшеними приголосними
Ę ę &#280; (велика літера)
&#281; (мала літера) 		е носове Ен ен
Ень ень (перед ć та dź)
Ем ем (перед b та p)
Е е (перед ł, l, та в кінці слова) 		[ɛn]
[ɛɲ]
[ɛm]
[ɛ] 		[ɛŋ], [ɛȷ̃]
F f   еф Ф ф [f] [v]
G g   ґє Ґ ґ [ɡ] [k]
H h   ха Х х (Г г) [​‌x] [​‌ɣ], [​ɦ] (Підкарпаття, Сілезія)
I i   і І і [i] [i̯], пом'якшує попередній приголосний
J j   йот Й й [j] [i]
K k   ка К к [k] [ɡ]
L l   ель Ль ль [l] [lʲ] у давній вимові та східних діалектах
Ł ł &#321; (велика літера)
&#322; (мала літера) 		еў Ў ў [w] [​ɫ] у давній вимові та східних діалектах
M m   ем М м [m]  
N n   ен Н н
Нь нь (перед i) 		[n]
[ɲ] 		[ŋ]
Ń ń &#323; (велика літера)
&#324; (мала літера) 		ень Нь нь [ɲ] [ȷ̃]
O o   о О о [​ɔ]  
Ó ó &Oacute; (велика літера)
&oacute; (мала літера) 		у (замкнена) У у [u]  
P p   пе П п [p] [b]
R r   ер Р р [r]
Rz rz   Ж ж
Ш ш (після глухих p та t) 		[ʐ]
[ʂ] 		[r-z], [r̝] або [r̝̊] (в деяких діалектах)
S s   ес С с
Шь шь (перед i) 		[s]
[ɕ] 		[z]
Ś ś &#346; (велика літера)
&#347; (мала літера) 		ешь Шь шь [ɕ] [ʑ]
Sz sz   Ш ш [ʂ] [ʐ]
T t   те Т т [t] [d]
U u   звичайне у, відкрите у У у [u] [u̯]
W w   ву В в [v] [f]
Y y   ігрек И и [​ɨ]  
Z z   зет З з
Жь жь (перед i) 		[z]
[ʑ] 		[s]
Ź ź &#377; (велика літера)
&#378; (мала літера) 		жєт Жь жь [ʑ] [ɕ]
Ż ż &#379; (велика літера)
&#380; (мала літера) 		жет Ж ж [​ʐ] [​ʂ]

Примітки

[ред. | ред. код]

В польському письмі є три пари знаків, які різняться на письмі, та в ході розвитку польської мови втратили різницю у звучанні. Натомість збереглася етимологічна різниця, яку можна зрозуміти, порівнявши ці звуки з відповідниками в українській мові.

  • H і CH ([x]). Етимологічно H відповідає українському Г, а CH — українському Х. Наприклад: hulać — гуляти, chleb — хліб.
  • Ó і U ([u]). Етимологічно Ó походить від O, а цю форму набуває в закритих складах. В українській мові йому відповідає І/О. Наприклад: Kraków — Краків, Кракова; ósmy — восьмий. Натомість U відповідає українському У, наприклад: ruszyć — рушити.
  • Ż і RZ ([ʐ]). Етимологічно Ż відповідає українському Ж, а RZ — українському Р. Наприклад: żaba — жаба; rzeka — ріка, przykład — приклад.

Див. також

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Польська_абетка&oldid=43642825