EcoHealth Alliance

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
EcoHealth Alliance
Типекологічна організація
неприбуткова організація
ЗасновникДжеральд Даррелл
Правовий статусорганізація 501(c)(3)[1]
Галузьenvironmentd
Країна США
Штаб-квартираНью-Йорк[1]
Дохід▲14 230 571 $ (2022)[2]
Вебсайт: ecohealthalliance.org

EcoHealth Alliance — це американська неурядова організація[3], місія якої полягає у захисті людей, тварин і навколишнього середовища від нових інфекційних захворювань. Це некомерційна організація, яка займається дослідженнями, спрямованих на запобігання пандеміям і сприяння охороні природи в нестабільних регіонах по всьому світу. «EcoHealth Alliance» зосереджується на хворобах, спричинених вирубкою лісів і посиленням взаємодії між людьми та дикою природою. Організація досліджувала появу таких захворювань, як тяжкий гострий респіраторний синдром (SARS), вірус ніпа, близькосхідний респіраторний синдром (MERS), гарячка Рифт Валлі, гарячка Ебола та COVID-19. «EcoHealth Alliance» також консультує Всесвітню організацію охорони здоров'я тварин (МЕБ), Міжнародний союз охорони природи (МСОП), Продовольчу та сільськогосподарську організацію ООН (ФАО) та Всесвітню організацію охорони здоров'я (ВООЗ) щодо глобальної торгівлі дикими тваринами та загроз хвороб і шкоди навколишньому середовищу.

Після спалаху пандемії COVID-19 зв'язки «EcoHealth» з Уханьським інститутом вірусології стали вважатися підозрілими у зв'язку з дослідженнями походження COVID-19.[4][5][6][7] Посилаючись на ці підозри, Національний інститут охорони здоров'я (NIH) припинив фінансування альянсу в квітні 2020 року.[8][9] Це рішення спричинило значну критику інституту, включно зі спільним листом, підписаним 77 нобелівськими лауреатами та 31 науковим товариством. Пізніше інститут охорони здоров'я в серпні 2020 року відновив фінансування організації як однієї з 11 установ-партнерів в рамках ініціативи Центрів досліджень нових інфекційних захворювань (CREID)[10], але вся діяльність, що фінансується за рахунок гранту, залишилася призупиненою.[11]

У 2022 році Національний інститут охорони здоров'я припинив грант «EcoHealth Alliance», заявивши, що альянс не передав лабораторні блокноти та інші записи від свого партнера з Уханя, які стосуються суперечливих експериментів із застосуванням модифікованих вірусів кажанів, незважаючи на численні запити".[12] У 2023 році аудит, проведений Управлінням генерального інспектора міністерства охорони здоров'я та соціальних служб, виявило, що «Національний інститут охорони здоров'я не здійснював ефективного моніторингу, та не вживав своєчасних заходів для вирішення» проблем із відповідністю «EcoHealth Alliance».[13]

Історія

[ред. | ред. код]

«EcoHealth Alliance» заснований у 1971 під назвою «Wildlife Preservation Trust International» році британським натуралістом, письменником і телеведучим Джеральдом Дарреллом, у 1999 році організація стала «The Wildlife Trust».[14] Восени 2010 року організація змінила назву на «EcoHealth Alliance».[15] Восени 2010 року організація змінила назву на «EcoHealth Alliance».[15] Ребрендування відобразило зміну фокусу діяльності організації, перехід від природоохоронної некомерційної організації, яка зосереджена в основному на розведенні в неволі зникаючих видів, до організації охорони навколишнього сер��довища, основою якої є збереження.[16]

У 1996 році організація провела першу професійну зустріч із природоохоронної медицини.[17] У 2002 році організація опублікувала редагований том у цій галузі через «Oxford University Press: Conservation Medicine: Ecological Health in Practice».[18]

У лютому 2008 року «EcoHealth Alliance» опублікував статтю в журналі «Nature» під назвою «Глобальні тенденції щодо нових інфекційних захворювань», у якій було представлено раннє відтворення карти глобальних гарячих точок захворювань.[19] Використовуючи епідеміологічні, соціальні та екологічні дані за останні 50 років, на карті окреслено регіони земної кулі, які піддаються найбільшому ризику виникнення небезпечних захворювань.

Фінансування «EcoHealth Alliance» надходить переважно від федеральних агенцій США, таких як міністерство оборони, міністерство національної безпеки та Агентство США з міжнародного розвитку.[20][21]

Пандемія COVID-19

[ред. | ред. код]

Після спалаху пандемії COVID-19 «EcoHealth Alliance» став предметом суперечок і посиленого контролю через його зв'язки з Уханьським інститутом вірусології, який з початку 2020 року був у центрі спекуляцій щодо SARS-CoV-2 через імовірний витік вірусу під час інциденту в лабораторії.[22][23][24][25][26][27][28][29] До пандемії «EcoHealth Alliance» була єдиною організацією в США, яка досліджувала еволюцію та передачу коронавірусу в Китаї, де вони співпрацювали серед інших з Уханьським інститутом вірусології.[30] Президент «EcoHealth Alliance» Пітер Дашак став співавтором листа в «The Lancet» у лютому 2020 року, в якому засуджував «теорії змови, які припускають, що COVID-19 не має природного походження».[31] Однак Дашак не розкриви зв'язки EcoHealth з Уханським інститутом вірусології, що деякі спостерігачі відзначили як очевидний конфлікт інтересів.[32][33] У червні 2021 року «The Lancet» опублікував додаткового листа, у якому Дашак розкрив свою співпрацю з дослідниками в Китаї.[34]

У квітні 2020 року Національний інститут охорони здоров'я США наказав «EcoHealth Alliance» припинити витрачати решту 369819 доларів із поточного гранту інституту на прохання адміністрації Трампа[35], тиснучи на них, заявивши, що «він повинен передати інформацію та матеріали з китайського дослідницького центру, щоб відновити фінансування призупиненого гранту» з посиланням на Уханьський інститут вірусології. Скасований грант мав діяти до 2024 року.[36] Фінансування від національного інституту охорони здоров'я відновилося в серпні 2020 року після обурення з боку 77 нобелівських лауреатів США та 31 члена американського наукового товариства".[10]

Робота, проведена в Уханьському інституті вірусології в рамках гранту Національного інституту охорони здоров'я для «EcoHealth Alliance», була в центрі політичних суперечок під час пандемії. Одна з таких суперечок була зосереджена на тому, чи можна будь-які експерименти, проведені в рамках гранту, точно описати як дослідження «посилення функції» (GoF).[37] Офіційні особи інституту охорони здоров'я (зокрема Ентоні Фаучі) під час слухань у Конгресі 2020 року однозначно заперечували, що «EcoHealth Alliance» проводив дослідження посилення функції за фінансування інституту охорони здоров'я.[38]

У жовтні 2021 року «EcoHealth Alliance» представило звіт про хід роботи, в якому детально описано результати минулого експерименту, коли деякі лабораторні миші втратили більше ваги, ніж очікувалося, після зараження модифікованим коронавірусом кажанів.[39] Згодом інститут охорони здоров'я надіслав листа до комітету Конгресу з питань енергетики та торгівлі, в якому описав цей експеримент, але не називав його «посиленням функції».[37]

Програми

[ред. | ред. код]

PREDICT

[ред. | ред. код]

«EcoHealth Alliance» співпрацює з USAIDу підгрупі PREDICT програми USAID EPT (Emerging Pandemic Threats).[40] Дослідження PREDICT намагається визначити, які нові інфекційні захворювання становлять найбільший ризик для здоров'я людини. Вчені в цій галузі збирають зразки місцевої фауни, щоб відстежувати поширення потенційно шкідливих патогенів і запобігати їх спалахам. Науковці також навчають місцевих техніків і ветеринарів відбору зразків тварин і збору інформації.

Охорона кажанів

[ред. | ред. код]

Все більше досліджень вказує на те, що кажани є важливим фактором як у здоров'ї екосистеми, так і в появі хвороб. За останні десятиліття було запропоновано низку гіпотез щодо великої кількості зоонозів, які походять від популяцій кажанів. Одна група дослідників висунула гіпотезу, «що політ, фактор, спільний для всіх кажанів, але не для інших ссавців, забезпечує інтенсивну вибіркову силу для співіснування з вірусними паразитами через щоденний цикл, який підвищує метаболізм і температуру тіла, аналогічно реакції підвищення температури в інших ссавців. В еволюційному масштабі ця взаємодія хазяїн-вірус могла призвести до великого розмаїття зоонозних вірусів у кажанів, можливо, завдяки адаптації вірусів кажанів, щоб бути більш толерантними до реакції на підвищення температури та менш вірулентними для своїх природних господарів».[41]

Проєкт DEFUSE

[ред. | ред. код]

Проект DEFUSE був відхиленою грантовою заявкою DARPA, яка пропонувала взяти зразки коронавірусу кажанів у різних місцях Китаю.[42] Щоб оцінити, чи можуть коронавіруси кажанів поширитися на людську популяцію, грантоотримувачі запропонували створити химерні коронавіруси, які мали мутації в різних місцях генотипу, перш ніж оцінювати їх здатність інфікувати людські клітини в лабораторії.[43] Одна із запропонованих змін полягала в тому, щоб модифікувати коронавіруси кажанів, щоб вставити сайт розщеплення для фуринової протеази на з'єднанні вірусного білка шиповидних відростків S1/S2 (S). Інша частина гранту була спрямована на створення неінфекційних білкових вакцин, які містять лише білок шиповидних відростків небезпечних коронавірусів. Потім ці вакцини мали вводитися кажанам у печерах на півдні Китаю, щоб запобігти майбутнім спалахам.[42] Співкерівниками відхиленого проєкту були Ральф Барік з Університету Північної Кароліни, Лінфа Ван з медичної школи Дьюка в Сінгапурі, та Ши Чженлі з Уханьського інституту вірусології.[44]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б https://www.charitynavigator.org/ein/311726494
  2. ↑ Nonprofit Explorer: Research Tax-Exempt Organizations
  3. ↑ Gulland, Anne (22 червня 2021). UK scientist at centre of debate over origin of Covid pandemic 'recuses himself' from inquiry. The Telegraph (англ.). ISSN 0307-1235. Архів оригіналу за 12 січня 2022. Процитовано 22 червня 2021. (англ.)
  4. ↑ McKay, Betsy (25 жовтня 2021). Covid-19 Panel of Scientists Investigating Origins of Virus Is Disbanded. Wall Street Journal. Процитовано 3 жовтня 2021. (англ.)
  5. ↑ Lerner, Sharon; Hvistendahl, Mara (7 вересня 2021). New Details Emerge About Coronavirus Research at Chinese Lab. The Intercept. (англ.)
  6. ↑ A. Chris Gajilan. Covid-19 origins: Why the search for the source is vital. CNN. (англ.)
  7. ↑ Hvistendahl, Mara; Lerner, Sharon (1 жовтня 2021). NIH Bat Coronavirus Grant Report Was Submitted More Than Two Years Late. The Intercept. (англ.)
  8. ↑ Funding for Coronavirus Research Study Withdrawn by NIH | Sabin Center for Climate Change Law. climate.law.columbia.edu. Процитовано 13 листопада 2021. (англ.)
  9. ↑ Aizenman, Nurith (29 квітня 2020). Why The U.S. Government Stopped Funding A Research Project On Bats And Coronaviruses. NPR (англ.). Процитовано 13 листопада 2021.
  10. ↑ а б Andy says (27 серпня 2020). NIH awards grant to EcoHealth Alliance after political uproar. STAT (англ.). Процитовано 7 червня 2021.
  11. ↑ "This Shouldn't Happen": Inside the Virus-Hunting Nonprofit at the Center of the Lab-Leak Controversy. Vanity Fair. 31 березня 2022. (англ.)
  12. ↑ Field, Matt (24 серпня 2022). NIH to terminate EcoHealth Alliance grant after its Wuhan partners refuse to deliver information on coronavirus studies. Bulletin of the Atomic Scientists (англ.). Процитовано 30 серпня 2022.
  13. ↑ Kaiser, Jocelyn (25 січня 2023). Federal watchdog finds problems with NIH oversight of grant funding bat virus research in China. Science (англ.). doi:10.1126/science.adg8542.
  14. ↑ EcoHealth Alliance - About. EcoHealth Alliance (англ.). Архів оригіналу за 19 вересня 2017. Процитовано 19 вересня 2017.
  15. ↑ а б Wildlife Trust Rebrands as EcoHealth Alliance. www.corporate-eye.com. Архів оригіналу за 19 жовтня 2016. Процитовано 17 жовтня 2016. (англ.)
  16. ↑ SAFE: Save Animals From Extinction. Jersey Wildlife Preservation Trust Newsletters. (англ.)
  17. ↑ Consortium for Conservation Medicine Trifold. Wildlife Trust (англ.)
  18. ↑ Aguirre, Alonso (2002). Conservation Medicine: Ecological Health in Practice. Oxford University Press. ISBN 978-0195150933. (англ.)
  19. ↑ Jones, Kate E.; Patel, Nikkita G.; Levy, Marc A.; Storeygard, Adam; Balk, Deborah; Gittleman, John L.; Daszak, Peter (21 лютого 2008). Global trends in emerging infectious diseases. Nature (англ.). 451 (7181): 990—993. Bibcode:2008Natur.451..990J. doi:10.1038/nature06536. ISSN 0028-0836. PMC 5960580. PMID 18288193. (англ.)
  20. ↑ Eban, Katherine (3 червня 2021). The Lab-Leak Theory: Inside the Fight to Uncover COVID-19's Origins. Vanity Fair. (англ.)
  21. ↑ Carlin EP, Moore MS, Shambaugh E, Karesh WB. Opportunities for Enhanced Defense, Military, and Security Sector Engagement in Global Health Security EcoHealth Alliance. 2021 (PDF). (англ.)
  22. ↑ Subbaraman, Nidhi (21 серпня 2020). 'Heinous!': Coronavirus researcher shut down for Wuhan-lab link slams new funding restrictions. Nature (англ.). doi:10.1038/d41586-020-02473-4. PMID 32826989.
  23. ↑ Wuhan lab's US partner embroiled in funding debate as Covid-19 'lab leak' row rages on. South China Morning Post (англ.). 16 вересня 2021. Процитовано 24 вересня 2021.
  24. ↑ Hakim, Mohamad S. (14 лютого 2021). SARS‐CoV‐2, Covid‐19, and the debunking of conspiracy theories. Reviews in Medical Virology. 31 (6): e2222. doi:10.1002/rmv.2222. ISSN 1052-9276. PMC 7995093. PMID 33586302. (англ.)
  25. ↑ Frutos, Roger; Gavotte, Laurent; Devaux, Christian A. (March 2021). Understanding the origin of COVID-19 requires to change the paradigm on zoonotic emergence from the spillover to the circulation model. Infection, Genetics and Evolution. 95: 104812. doi:10.1016/j.meegid.2021.104812. PMC 7969828. PMID 33744401. Процитовано 21 липня 2021. (англ.)
  26. ↑ The lab-leak origin claim for COVID-19 is in the news, but it's still fact-free. Процитовано 6 червня 2021. (англ.)
  27. ↑ Owermohle, Sarah. Trump cuts U.S. research on bat-human virus transmission over China ties. POLITICO (англ.). Архів оригіналу за 29 квітня 2020. Процитовано 29 квітня 2020. (англ.)
  28. ↑ R, Lu; X, Zhao; J, Li; P, Niu; B, Yang; H, Wu; W, Wang; H, Song; B, Huang (22 лютого 2020). Genomic Characterisation and Epidemiology of 2019 Novel Coronavirus: Implications for Virus Origins and Receptor Binding. Lancet (англ.). 395 (10224): 565—574. doi:10.1016/S0140-6736(20)30251-8. PMC 7159086. PMID 32007145.
  29. ↑ Aizenman, Nurith (22 травня 2020). 77 Nobel Laureates Denounce Trump Officials For Pulling Coronavirus Research Grant. NPR Newd (англ.). Архів оригіналу за 23 травня 2020. Процитовано 23 травня 2020. (англ.)
  30. ↑ Latinne, Alice; Hu, Ben; Olival, Kevin J.; Zhu, Guangjian; Zhang, Libiao; Li, Hongying; Chmura, Aleksei A.; Field, Hume E.; Zambrana-Torrelio, Carlos; Epstein, Jonathan H.; Li, Bei (25 серпня 2020). Origin and cross-species transmission of bat coronaviruses in China. Nature Communications (англ.). 11 (1): 4235. Bibcode:2020NatCo..11.4235L. doi:10.1038/s41467-020-17687-3. ISSN 2041-1723. PMC 7447761. PMID 32843626.
  31. ↑ Calisher, Charles; Carroll, Dennis; Colwell, Rita; Corley, Ronald B; Daszak, Peter; Drosten, Christian; Enjuanes, Luis; Farrar, Jeremy; Field, Hume; Golding, Josie; Gorbalenya, Alexander; Haagmans, Bart; Hughes, James M; Karesh, William B; Keusch, Gerald T; Lam, Sai Kit; Lubroth, Juan; Mackenzie, John S; Madoff, Larry; Mazet, Jonna; Palese, Peter; Perlman, Stanley; Poon, Leo; Roizman, Bernard; Saif, Linda; Subbarao, Kanta; Turner, Mike (березень 2020). Statement in support of the scientists, public health professionals, and medical professionals of China combatting COVID-19. The Lancet. 395 (10226): e42—e43. doi:10.1016/S0140-6736(20)30418-9. PMC 7159294. PMID 32087122. (англ.)
  32. ↑ The Editorial Board (15 лютого 2021). Opinion | Who Are the Covid Investigators?. Wall Street Journal (англ.). ISSN 0099-9660. Процитовано 24 вересня 2021.
  33. ↑ Spence, Madeleine. The rise and fall of British virus hunter Peter Daszak. The Times (англ.). ISSN 0140-0460. Процитовано 24 вересня 2021.
  34. ↑ Editors Of The Lancet (червень 2021). Addendum: competing interests and the origins of SARS-CoV-2. The Lancet. 397 (10293): 2449—2450. doi:10.1016/S0140-6736(21)01377-5. PMC 8215723. (англ.)
  35. ↑ Award Information | HHS TAGGS. taggs.hhs.gov. Архів оригіналу за 27 квітня 2020. Процитовано 29 квітня 2020. (англ.)
  36. ↑ NIH awards $7.5 million grant to EcoHealth Alliance, months after uproar over political interference. www.statnews.com. 27 серпня 2020. Архів оригіналу за 10 вересня 2020. Процитовано 13 вересня 2020. (англ.)
  37. ↑ а б Eban, Katherine (22 жовтня 2021). In Major Shift, NIH Admits Funding Risky Virus Research in Wuhan. Vanity Fair Blogs. Процитовано 31 жовтня 2021. (англ.)
  38. ↑ McKay, Betsy (28 жовтня 2021). Coronavirus Study of Bats in China Met NIH Grant Requirements, EcoHealth Says. Wall Street Journal. Процитовано 31 жовтняr 2021. (англ.)
  39. ↑ Zimmer, Carl; Mueller, Benjamin (21 жовтня 2021). Bat Research Group Failed to Submit Virus Studies Promptly, N.I.H. Says. The New York Times. Процитовано 31 жовтня 2021. (англ.)
  40. ↑ Emerging Pandemic Threats | Fact Sheet | U.S. Agency for International Development. www.usaid.gov. 24 травня 2016. Архів оригіналу за 27 жовтня 2016. Процитовано 26 жовтня 2016. (англ.)
  41. ↑ al., T. J. O’Shea et (2014). Bat Flight and Zoonotic Viruses - Volume 20, Number 5—May 2014 - Emerging Infectious Disease journal - CDC. Emerging Infect. Dis. 20 (5): 741—5. doi:10.3201/eid2005.130539. PMC 4012789. PMID 24750692. (англ.)
  42. ↑ а б Federman, Daniel Engber, Adam (25 вересня 2021). The Lab-Leak Debate Just Got Even Messier. The Atlantic (англ.). Процитовано 29 жовтня 2021.
  43. ↑ Zimmer, Carl; Mueller, Benjamin (21 жовтня 2021). Bat Research Group Failed to Submit Virus Studies Promptly, N.I.H. Says. The New York Times. Процитовано 29 жовтня 2021. (англ.)
  44. ↑ The Mysterious Case of the COVID-19 Lab-Leak Theory. The New Yorker. 12 жовтня 2021. Процитовано 29 жовтня 2021. (англ.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=EcoHealth_Alliance&oldid=42846031