Смаглєєвська волость
| Смаглєєвська волость | ||||
| Центр | Смаглєєвка | |||
|---|---|---|---|---|
| Площа | 21 897 (1880) | |||
| Населення | 7184 осіб (1880) | |||
| Густота | 30 осіб / км² | |||
Смаглєєвська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Богучарського повіту Воронізької губернії з центром у слободі Смаглєєвка.
Станом на 1880 рік складалася із 6 поселень, 5 сільських громад. Населення — 7184 особи (3575 чоловічої статі та 3609 — жіночої), 1038 дворових господарств[1].
| Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
|---|---|---|
| Сільських громад | 21508 | 17798 |
| Приватної власності | 191 | 83 |
| Іншої власності | 198 | 193 |
| Загалом | 21897 | 18074 |
Поселення волості на 1880 рік[2]:
- Смаглєєвка — колишня державна слобода при річці Богучар за 45 верст від повітового міста, 2327 осіб, 335 дворів, православна церква, школа, поштова станція, 31 вітряний млин, 2 лавки, 4 ярмарки на рік.
- Голе — колишня державна слобода, 1875 осіб, 300 дворів, православна церква, 30 вітряних млинів, лавка, 2 торжки.
- Скнарин — колишній державний хутір при річці Богучар, 1381 особа, 185 дворів, 13 вітряних млинів.
- Фісенкова (Гайворонське) — колишня державна слобода, 752 особи, 107 дворів, православна церква, 16 вітряних млинів, торжок.
За даними 1900 року у волості налічувалось 6 поселень із переважно українським населенням, 5 сільських товариств, 174 будівлі та установи, 1049 дворових господарств, населення становило 8253 особи (4462 чоловічої статі та 3791 — жіночої)[3].
1915 року волосним урядником був Охрим Іванович Ковальов, старшиною — Харитон Степанович Яіцький, волосним писарем — Василь Данилович Голубев[4].
- ↑ рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.— С. 170-171.
- ↑ рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.— С. 185.
- ↑ рос. дореф. Населенныя мѣста Воронежской губерніи. Справочная книга. Изданіе Воронежскаго губернскаго земства. Воронеж: Типо-Литографія В. И. Исаева, Большая Дворянская ул., д. д-ра Столлѣ. 1900. — VI + 482 с., (код 5237-5242)
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Воронежской губерніи на 1915 г. Изданіе Воронежскаго губернскаго статистическаго комитета. - Воронеж: Типо-Литографія губернскаго правленія, 1915. - 114 + 126 + 287 + 116 с., (стор. 2.117-118)
- рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.
|
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
.png)