Подгоренська волость
| Подгоренська волость | ||||
| Центр | Подгорна | |||
|---|---|---|---|---|
| Площа | 16 363 (1880) | |||
| Населення | 5733 осіб (1880) | |||
| Густота | 32.1 осіб / км² | |||
Подгоренська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Богучарського повіту Воронізької губернії з центром у слободі Подгорна.
Станом на 1880 рік складалася з 2 поселень, єдиної сільської громади. Населення — 5733 особи (2855 чоловічої статі та 2878 — жіночої), 925 дворових господарств[1].
| Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
|---|---|---|
| Сільських громад | 16159 | 14973 |
| Приватної власності | 72 | 20 |
| Іншої власності | 132 | 50 |
| Загалом | 16363 | 15043 |
Поселення волості на 1880 рік[2]:
- Подгорна — колишн�� державна слобода при річках Подгорна й Маніна за 82 версти від повітового міста, 5625 осіб, 912 дворів, православна церква, школа, 2 лавки, щорічний ярмарки.
За даними 1900 року у волості налічувалось 4 поселення:
з переважно українським населенням, єдине сільське товариство, 137 будівель й установ, 1039 дворових господарств, населення становило 6464 особи (3291 чоловічої статі та 3173 — жіночої)[3].
1915 року волосним урядником був Андрій Федорович Корнієнко, старшиною був Тихін Прокопович Слєпокуров, волосним писарем — Трохим Фомич Авраменко[4].
- ↑ рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.— С. 170-171.
- ↑ рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.— С. 185.
- ↑ рос. дореф. Населенныя мѣста Воронежской губерніи. Справочная книга. Изданіе Воронежскаго губернскаго земства. Воронеж: Типо-Литографія В. И. Исаева, Большая Дворянская ул., д. д-ра Столлѣ. 1900. — VI + 482 с., (код 5615-5618)
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Воронежской губерніи на 1915 г. Изданіе Воронежскаго губернскаго статистическаго комитета. - Воронеж: Типо-Литографія губернскаго правленія, 1915. - 114 + 126 + 287 + 116 с., (стор. 2.117-118)
- рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.
|
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
.png)