Координати: 46° пд. ш. 63° зх. д. / 46° пд. ш. 63° зх. д. / -46; -63
Очікує на перевірку

Аргентинське море

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аргентинське море
Аргентинське море позначене світло-блакитним кольором
46° пд. ш. 63° зх. д. / 46° пд. ш. 63° зх. д. / -46; -63
Розташуванняпівдень Атлантичного океану
Довжина2500 км
Ширина530 км
Найбільша глибина2224 м
Середня глибина1 205 м
Довжина берегової лінії4725 км
Площа940 000 км²
Впадаюча річкаChico Riverd, Fuego Riverd і Quequén Salado Riverd
Мапа
CS: Аргентинське море у Вікісховищі

Аргентинське море (ісп. Mar Argentino)[1] — окраїнне море, частина Атлантичного океану над континентальним шельфом Аргентини. Аргентинське море простягається вздовж південно-східного узбережжя Аргентини між 35º і 56º 30' південної широти і має ширину 210—850 км. Площа поверхні моря 940 тисяч км², що робить його одним із найбільших у світі. Вперше термін «Аргентинське море» вжив Джуліус Поппер у 1891 році[2].

Клімат

[ред. | ред. код]

Північна акваторія моря лежить у субтропічному кліматичному поясі, центральна й південна — в помірному[3]. Увесь рік панують помірні повітряні маси, переважає західний перенос. Значні сезонні коливання температури повітря. Зволоження достатнє. Цілий рік переважає циклонічна діяльність, сильні вітри (ревучі сорокові), погода мінлива, часті шторми (особливо на крайньому півдні — несамовиті п'ятидесяті)[4]. На півночі влітку переважають тропічні повітряні маси, взимку — помірні. Значні сезонні амплітуди температури повітря і розподілу атмосферних опадів. Влітку жарко, ясна і тиха погода; взимку відносно тепло, похмура вітряна погода і дощить[4].

Біологія

[ред. | ред. код]

В акваторії моря виділяють наступні екорегіони нотальної південноамериканської морської зоогеографічної провінції: північнопатагонські затоки, патагонський шельф, шельф Фолклендських островів[5]. У зоогеографічному відношенні донна фауна континентального шельфу й острівних мілин до глибини 200 м відноситься до магелланової області нотальної зони, північні ділянки - до південної субтропічної зони[6].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 6 травня 2017. Процитовано 27 грудня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 13 червня 2011. Процитовано 27 грудня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  3. Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів. / Укладач Скуратович О. Я. — К. : ДНВП «Картографія», 2008.
  4. а б (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
  5. (англ.) Mark D. Spalding et al. Marine Ecoregions of the World: A Bioregionalization of Coastal and Shelf Areas. BioScience Vol. 57 No. 7. July/August 2007. pp. 573—583. doi: 10.1641/B570707
  6. (рос.) Жизнь животных. Том 1. Беспозвоночные. / Под ред. члена-корреспондента АН СССР профессора Л. А. Зенкевича. — М. : Просвещение, 1968. — с. 576.

Посилання

[ред. | ред. код]