Перейти до вмісту

Почайнинська вулиця

Координати: 50°27′58.6″ пн. ш. 30°31′27.1″ сх. д. / 50.466278° пн. ш. 30.524194° сх. д. / 50.466278; 30.524194
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Почайнинська вулиця
Київ
МісцевістьПоділ
РайонПодільський
Назва на честьр. Почайни
Колишні назви
Почаївська
Загальні відомості
Протяжність1,28 км
Координати початку50°27′58.6″ пн. ш. 30°31′27.1″ сх. д. / 50.466278° пн. ш. 30.524194° сх. д. / 50.466278; 30.524194
Координати кінця50°28′30.6″ пн. ш. 30°30′49.2″ сх. д. / 50.475167° пн. ш. 30.513667° сх. д. / 50.475167; 30.513667
поштові індекси04070, 04071
Транспорт
Найближчі станції метро «Контрактова площа»
 «Тараса Шевченка»
АвтобусиА 62, 115;
53 (по вулицях Набережно-Лугова, Верхній Вал і Нижній Вал);
114 (по вул. Набережно-Хрещатицькій)
Рухдвосторонній
Покриттяасфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
ХрамиІллінська церква
Введенська церква
Успенська старообрядницька церква
Навчальні закладиВведенська гімназія
Зовнішні посилання
Код у реєстрі11351
У проєкті OpenStreetMapr342024
Мапа
Map
CMNS: Почайнинська вулиця у Вікісховищі

Почайнинська вулиця — вулиця в Подільському районі міста Києва, місцевість Поділ. Пролягає через весь Поділ від Іллінської та Набережно-Хрещатицької до Набережно-Лугової вулиці.

Прилучаються вулиці Григорія Сковороди, Спаська, Хорива, Верхній Вал і Нижній Вал, Ярославська, Щекавицька, Введенська і Турівська.

Історія

[ред. | ред. код]

Одна з найдавніших вулиць Києва, була відома під назвою Почаївська. Вулиця мала характерний для ландшафту цієї частини міста вузький та звивистий характер. Після Подільської пожежі 1811 року була заново розпланована відповідно до плану архітектора Вільяма Гесте. Траса вулиці прокладена з урахуванням розміщення композиційних домінант допожежної забудови, до яких належать Іллінська церква, церква Миколи Набережного та церква Введення Пресвятої Богородиці.

Сучасна назва вулиці вживається з середини XX століття і походить від річки Почайна — правої притоки Дніпра, у гирлі якої знаходився порт (або Притика) на торговельному шляху «з варяг у греки»[1]. Вважається, що вулиця прокладена на місці колишнього русла Почайни[2].

Однак ще до початку 1970-х років в офіційних документах та на картах міста паралельно вживалися як стара[3][4], так і нова назва[5][6] вулиці.

Забудова

[ред. | ред. код]

Іллінська церква

[ред. | ред. код]

Нинішня Іллінська церква (вул. Почайнинська, 2) вважається наступницею першого християнського храму Русі[7]. Є пам'яткою національного значення. Архітектурний ансамбль церкви складають:

  • Іллінська церква (1692 р.)
  • Дзвіниця (початок XVIII ст.)
  • Мала бурса (XVIII ст.)
  • Брама й огорожа (1755 р.)
  • Проскурня (друга половина XVIII ст.)

Інші пам'ятки історії та архітектури

[ред. | ред. код]
Пам'ятний хрест Жертвам Голодомору

Пам'ятники та меморіальні дошки

[ред. | ред. код]
  • Пам'ятний хрест Жертвам Голодомору на вшанування жертв Голодомору і репресій 1930-х рр.; знаходиться на території церкви Миколи Набережного.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. докладно у главі «Оболонська річка Почайна»
  2. «Киев: Энциклопедический справочник / Под ред. А. В. Кудрицкого»
  3. «Справочник милиционера по городу Киеву», 1958 год(рос.)
  4. Київ. Картосхема з трасами міського транспорту. 1970 рік
  5. Карта Києва. 1947 рік
  6. Довідник «Вулиці Києва». 1958 рік
  7. [1]
  8. Сергій Білокінь. Житловий будинок 1969, в якому проживав Оксіюк Й. Ф. (іст.) // Звід пам'яток історії та культури України / 1999. — Кн. 1. — Ч. 2. — Київ. — М — С. — С. 609—1216. (стор. 979)

Джерела

[ред. | ред. код]