Перейти до вмісту

150-мм польова гармата K 39

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
150-мм важка гармата K 39
Типважка польова гармата
ПоходженняТретій Рейх Третій Рейх
Історія використання
На озброєнні19391945
ОператориТретій Рейх Третій Рейх
ВійниДруга світова війна
Історія виробництва
РозробникKrupp
Розроблено1938
ВиробникKrupp
Виготовлення1939-1942
Виготовлена
кількість
61
Характеристики
Вага12200 — 18282 кг
Довжина8350 мм
Довжина ствола8195 мм
Обслуга8

Снаряд149×815 mm R
Вага снаряду43 кг
Калібр149,1 мм
Відбійпротивідкотний пристрій
Підвищення-3° — +46°
Траверс60° (на колесах)
360° (на платформі)
Темп вогню2 постр/хв.
Дульна швидкість865 м/с
Дальність вогню
Максимальна24700 м

150-мм важка гармата K 39 (нім. 15-cm-Kanone 39) — німецька важка польова гармата часів Другої світової війни. Гармата належала до класу важких польових гармат, призначених для руйнування (знищення) польових фортифікаційних споруд противника та завдання поразки його військам, що тримають оборону на укріплених позиціях. Споконвічно артилерійська система розроблялася на замовлення Туреччини, але з початком Другої світової війни вони надійшли на озброєння Німеччини в невеликій кількості в 1939 році і використовувався в основному як гармати берегової оборони. Перші поставки цих гармат до частин вермахту почалися в 1940 році. У битві за Францію гарматою була оснащена лише 698-ма окрема артилерійська батарея. Під час операцій «Барбаросса» і «Блау» вона перебувала на озброєнні 511-го, 620-го, 680-го, 767-го та 800-го артилерійських дивізіонів сухопутних військ вермахту.

Гармата та її монтажне обладнання розташовувалися на поворотній платформі, що обертається на 360 градусів, яка своєю чергою була прикріплена до типового колісного лафета. Поворотний стіл допоміг у тактичній гнучкості, дозволивши практично безперешкодно переміщатися, хоча цей елемент також додавав вагу, третій важливий компонент гармати під час транспортування та збільшував виробничі витрати. Спочатку турецька армія замовила цю артилерійську систему для подвійного використання — як польову гармату та як зброю берегової оборони, а також уклала контракт на постачання відповідних боєприпасів у німецьких постачальників. Проєктні роботи розпочалися у 1938 році.

Лише два екземпляри були передані турецькій владі, коли нацистська Німеччина розпочала Другу світову війну, вдершись до Польщі. Таким чином, тепер їй були потрібні всі види польової артилерії, і будь-яке подальше виробництво артилерії компанією Krupp, зокрема K39 тепер перейшло до відомства командування Сухопутними військами вермахту. Це також включало усі запаси готових для відправлення до Туреччини боєприпасів, виготовлених для зброї. Зрештою було випущено всього 61 або близько цього нових 150-мм систем (насправді їх точний калібр становив 149,1 мм), і виробництво тривало з 1939 по приблизно 1942 рік, перш ніж було припинено.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
Виноски
Джерела

Посилання

[ред. | ред. код]

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • Alexander Ludeke, German Heavy Artillery Guns: 1933—1945 (Fact File). Pen & Sword Military (30 Oct. 2014), 128 pages. ISBN 1-47382-39-94
  • Chamberlain, Peter; Gander, Terry (1975). Heavy Artillery. New York: Arco. p. 26. ISBN 0668038985. OCLC 2143869.
  • Engelmann, J. (1995). Deutsche Schwere Feldhaubitzen 1934—1945. Translated by Johnston, D. Atglen, PA: Schiffer Publishing. ISBN 978-0887407598.(нім.)
  • Hogg, Ian V. German Artillery of World War Two. 2nd corrected edition. Mechanicsville, PA: Stackpole Books, 1997 ISBN 1-85367-480-X (англ.)
  • А. Иванов. Артиллерия Германии во Второй мировой войне. — СПб.: Нева, 2003. — 64 с. — ISBN 5-7654-2634-4.(рос.)