Перейти до вмісту

105-мм польова гармата K 17

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
105-мм польова гармата K 17
105-мм польова гармата K 17 в музеї артилерії армії США. Форт Сілл. 23 липня 2005
105-мм польова гармата K 17 в музеї артилерії армії США. Форт Сілл. 23 липня 2005
Типпольова гармата
ПоходженняНімецька імперія Німецька імперія
Історія використання
На озброєнні1917—1945
ОператориНімецька імперія Німецька імперія
Веймарська республіка Веймарська республіка
Третій Рейх Третій Рейх
Швеція Швеція
Австрія Австрія
Королівство Румунія Румунське королівство
ВійниПерша світова війна
Друга світова війна
Історія виробництва
РозробникКрупп
Розроблено1916
ВиробникКрупп
Виготовлення1917-1918
Виготовлена
кількість
192
Варіанти10 cm Kanone 17/04
Характеристики
Вага3 300 кг
Довжина4 725 мм
Довжина ствола2 036 мм

Снаряд105×504 mm R
Вага снаряду18,5 кг
Калібр105 мм
Казенникпоршневий затвор
Відбійпротивідкотний пристрій
Підвищення−2° до +45°
Траверс
Темп вогню12-15 постр/хв.
Дульна швидкість650 м/с
Дальність вогню
Максимальна16 500 м

105-мм польова гармата K 17 у Вікісховищі

105-мм польова гармата K 17 (нім. 10 cm K 17) — німецька 105-мм польова гармата періоду Першої та Другої світових війн.

Зміст

[ред. | ред. код]

На основі аналізу бойової ефективності 105-мм польових гармат K 04 і K 14 німецькі експерти дійшли висновку про недостатню дальність стрільби у загальновійськовому бою.

Відповідно завод Круппа розробив новий, довший (L/45) ствол, який встановлювався на лафеті K 14. Це зробило гармату K 17 занадто важкою для транспортування одним, цілісним вантажем; отже ствол довелося знімати і укладати на власний транспортний візок. Спеціальні балки ставилися на лафет зі стволом, щоб не дозволити йому впасти під час руху і утримувати його в рівновазі. Для зменшення віддачі при стрільбі K 17 використовувалася гідропневматична або гідропружинна система.

Крім ролі стандартної польової артилерійської системи, гармата K 17 розроблялася як засіб ППО для боротьби з літаками противника; втім, практично у цій якості вона не використовувалася.

У 1917 році була розроблена простіша версія K 17, яка багато в чому нагадувала K 04. Складну прицільну систему змінили на механічні оптичні прицілі, що використовуються на 15 cm sFH 13, змінний противідкотний пристрій було видалено, і загалом максимально спростили усю гармату. Ця версія артилерійської системи отримала код K 17/04; в серпні 1917 року близько тисячі було замовлено.

Версальським договором Німеччині було заборонено використовувати ці гармати, і вона повинна була здати на металобрухт або продати всю існуючу зброю. Деякі з K 17 були продані Швеції та Румунії після війни, але деякі були приховані та зрештою брали участь у Другій світовій війні, головним чином у ролі гармат берегової оборони. Тут Kanone 1917 і K 17/04 використовувалися разом із 10 cm Kanone 1918, ці три найсучасніші типи відмінно проявили себе під час Другої світової війни.

Зброя схожа за ТТХ та часом застосування

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
Виноски
Джерела

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • Engelmann, Joachim and Scheibert, Horst. Deutsche Artillerie 1934—1945: Eine Dokumentation in Text, Skizzen und Bildern: Ausrüstung, Gliederung, Ausbildung, Führung, Einsatz. Limburg/Lahn, Germany: C. A. Starke, 1974
  • Gander, Terry and Chamberlain, Peter. Weapons of the Third Reich: An Encyclopedic Survey of All Small Arms, Artillery and Special Weapons of the German Land Forces 1939—1945. New York: Doubleday, 1979 ISBN 0-385-15090-3(англ.)
  • Jäger, Herbert. German Artillery of World War One. Ramsbury, Marlborough, Wiltshire: Crowood Press, 2001 ISBN 1-86126-403-8(англ.)
  • Hogg, Ian V. German Artillery of World War Two. 2nd corrected edition. Mechanicsville, PA: Stackpole Books, 1997 ISBN 1-85367-480-X
  • А. Иванов. Артиллерия Германии во Второй мировой войне. — СПб.: Нева, 2003. — 64 с. — ISBN 5-7654-2634-4.

Посилання

[ред. | ред. код]