Перейти до вмісту

Позначення, що використовуються в найменуваннях таксонів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Скорочення та інші позначення, що використовуються в назвах біологічних таксонів.

Загальні правила

[ред. | ред. код]
  • Назви таксона в ранзі вище виду рекомендовано писати з великої літери[1].
  • Раніше допускалось написання видових епітетів з великої літери в тому випадку, якщо вони утворені від імені або прізвища, але зараз усі видові епітети пишуть з малої літери.
  • Епітети, що позначають культивари, пишуться з великої літери (див. cv.).

Перелік позначень

[ред. | ред. код]
  • aggr. (скор. від лат. aggrego) — неформальна група схожих видів
  • anon. (скор. від лат. anonymus) — автор невідомий
  • auct. (скор. від лат. auctorum) — у авторів, у різних авторів

auct. pl.

[ред. | ред. код]
  • auct. pl. (скор. від лат. auctorum plurimorum) — у різних авторів
Приклад, в переліку таксонів роду Собача кропива п'ятилопатева (Leonurus) на сайті GRIN[недоступне посилання з квітня 2019] є записи:
Leonurus sibiricus L.
Leonurus sibiricus auct. pl. = Leonurus japonicus Houtt.
Їх слід розуміти так: вірною варто вважати назву, автором якої є Карл ЛіннейLeonurus sibiricus L.; назва ж Leonurus sibiricus, як автор якої вказані які-небудь інші особи, є невірними й мають розглядатись як синонім вірної назви Leonurus japonicus Houtt.

candidatus

[ред. | ред. код]
  • candidatus (лат.) — кандидат, здобувач; в мікробіології слово, що передує назві таксона й вказує на те, що даний мікроорганізм допоки не культивований (тобто типові штами даного мікроорганізму ще не депоновані, що наразі є обов'язковою умовою визнання його назви)[1]
Приклад: Candidatus Brocadia anammoxidans Jetten et al.
  • cf. (скор. від лат. confer) — непідтверджена ідентифікація
Приклади:

comb. nov.

[ред. | ред. код]
  • comb. nov. (скор. від лат. combinatio nova) — нова комбінація, тобто є комбінація, утворена від раніше оприлюдненої законної назви[2]
  • ct. (скор. від лат. chemotypus) — хемотип (виділена з таксона група організмів, що має властивість до утворення тих чи інших хімічних речовин)
Приклад: Thymus vulgaris ct=thymol — Тим'ян звичайний, тимольний тип
Докладніше: Хемотип
  • cv. (скор. від лат. cultivar) — культивар (група рослин, що підтримується культивуванням)
Докладніше: Сорт

Назва сорту пишеться після назви таксона (роду, виду, підвиду). Використовується два варіанти запису назви культивару: ця назва може відділятись від назви таксона позначенням cv., а може братись в одинарні лапки (в другому випадку скорочення cv. не використовується). Приклади запису назви для одного з сортів пієріса японського — Forest Flame (на фотографії):

  • emend. (скор. від лат. emendavit) — виправив, переробив
  • et al. (скор. від лат. et alii) — та інші; позначення використовується для скороченого запису переліку авторів цього таксона; це скорочень широко використовується й у інших областях науки
Приклад: замість запису Petasites hybridus (L.) G.Gaertn., B.Mey. & Scherb. допустимо використовувати скорочений запис Petasites hybridus (L.) G.Gaertn. et al.
  • ex (лат.) — з, відповідно до, згідно з
1. в ботаніці використовується для зв'язку прізвищ двох авторів, другий з яких дійсно оприлюднив назву таксона, запропоновану, але дійсно не оприлюднену першим;
2. в зоології й бактеріології використовується для зв'язку прізвищ двох авторів, з яких перший опублікував назву таксона, запропоновану, але не опубліковану другим
  • f., или fil. (скор. від лат. filius) — син
Приклад: Hook. — скорочення прізвища ботаніка Віл'яма Джексона Гукера; Hook.f. — скорочення прізвища його сина, ботаніка Джозефа Долтона Гукера
  • f. (скор. від лат. forma) форма — в ботаніці: слово, що входить у назву таксона й вказує на відповідний ранг цього таксона
Докладніше: Інфравидові ранги
  • fil. — див. f.
  • hort. (скор. від лат. hortulanorum) — у садоводів; в ботаніці використовується для указання садівничого походження назви
Приклад: Dioscorea illustrata hort. ex W.Bull — запис значить, що ботанік W. Bull дійсно оприлюднив назву даного виду, що вже до нього використовувалась у садівництві
  • in (лат.) — в; використовується для зв'язку прізвищ двох авторів, з котрих другий був видавцем або автором усієї роботи, а перший відповідальним за дійсне оприлюднення (опублікування) або придатність назви таксона
Приклад: Pimpinella hookeri C.B.Clarke in Hook.f. — це значить, що Чарлз Берон Кларк оприлюднив назву виду в роботі Джозефа Долтона Гукера.

incertae sedis

[ред. | ред. код]
  • incertae sedis (лат.) — невизначене становище; вираз, вказує на те, що становище таксона в системі нечітке
Докладніше: Incertae sedis
  • ined. (скор. від лат. ineditus) — не опубліковано; пишеться після назви таксона, щоби показати, що ця назва дотепер ще не опублікована (не оприлюднена)
  • MS (скор. від лат. manuscriptum) — рукопис; пишеться після назви таксона, щоби показати, що ця назва не була опублікована (оприлюднена), а згадувалась іншим чином
  • nec (лат.) — і не; використовується в конструкції non… nec для пояснення, що даний таксон не слід розуміти ні в тому сенсі, що вказаний після слова non, ні в тому сенсі, що вказаний після слова nec (зазвичай це стосується таксономічних омонімів)
Приклад: Bartlingia Brongn. (1827) non Rchb. (1824) nec F.Muell. (1877) — запис значить, що розглядається таксон Bartlingia, описаний Адольфом Теодором Броньяром у 1827 році, а не таксони, котрі в 1824 й 1877 роках відповідно Людвіг Рейхенбах та Фердінанд фон Мюлер дали те ж ім'я

nom. ambig.

[ред. | ред. код]
  • nom. ambig. (скор. від лат. nomen ambiguum) — двозначна назва; назва, що різними авторами використовувалось для найменування різних таксонів

nom. dub.

[ред. | ред. код]
  • nom. dub. (скор. від лат. nomen dubium) — назва сумнівна; дана назва має невизначене використання або з причини неможливості задовільної типіфікації, або через неможливість установити, до якого таксона має бути віднесений номенклатурний тип даної назви

nom. cons.

[ред. | ред. код]
  • nom. cons. (скор. від лат. nomen conservandum)
1. в ботаніці: законсервована назва таксона; використання такої назви офіційно дозволено, не зважаючи на те, що вона суперечить одному або декільком положенням Міжнародного кодексу ботанічної номенклатури (МКБН)
Приклад: Amborellaceae Pichon, nom. cons. (1948)
2. в зоології: збережена назва таксона; використання такої назви офіційно дозволено, не зважаючи на те, що воно суперечить одному або декільком положенням Міжнародного кодексу зоологічної номенклатури (МКЗН)

nom. illeg.

[ред. | ред. код]
  • nom. illeg., або nom. illegit. (скор. від лат. nomen illegitimum) — незаконна назва; назва таксона, не відповідає статтям відповідного номенклатурного кодексу, хоча й дійсно оприлюднена (опублікована); прикладом незаконної назви може бути омонім (назва, орфографічно ідентична іншій, але основана на іншому номенклатурному типі)

nom. inval.

[ред. | ред. код]
  • nom. inval. (скор. від лат. nomen invalidum) — недійсна (невалідна) назва таксона

nom. nov.

[ред. | ред. код]
  • nom. nov. (скор. від лат. nomen novum) — нова назва; назва таксона, що запропонована та оприлюднена (опублікована) з метою заміни більш ранньої назви; дане скорочення може відноситись до назви лише того таксона, який був відомий і раніше, але під іншою назвою

nom. nud.

[ред. | ред. код]
  • nom. nud. (скор. від лат. nomen nudum) — назва «гола»; назва, оприлюднена (опублікована) без супроводу відповідним описовим матеріалом

nom. prov.

[ред. | ред. код]
  • nom. prov. (скор. від лат. nomen provisorum) — попередня (заздалегідь запропонована) назва ще не оприлюдненого таксона

nom. rej.

[ред. | ред. код]
  • nom. rej., nom. rejic. (скор. від лат. nomen rejiciendum) — назва відхилена; назва, використання якої офіційно відхилено (зазвичай у зв’язку з наданням переваги іншій назві)
1. використовується для того, щоби вказати, в якому сенсі слід розуміти дану назву (зазвичай це стосується таксономічних омонімів)
Приклад: Pfeifferella Labbe (1899) non Buchanan (1918) — запис значить, що розглядається таксон Pfeifferella Labbe (1899), а не таксон Pfeifferella Buchanan (1918)
2. використовується в конструкції non… nec для пояснення, що даний таксон не слід розуміти ні в тому сенсі, який указаний після слова non, ні в тому сенсі, який указаний після слова nec
Приклад див. у розділі nec
3. використовується в конструкції sensu… non для пояснення, що даний таксон розуміється в сенсі, що вказаний після слова sensu, а не в тому, що вказаний після слова non
Приклад: див. у розділі sensu.
  • nothof. (скор. від лат. nothoforma) — гібридна форма (аналог рангу форма для гібридів); скорочення nothof. використовується за аналогією зі скороченням f.

nothosubsp.

[ред. | ред. код]
  • nothosubsp. (скор. від лат. nothosubspecies) — гібридний підвид (аналог рангу підвид для гібридів); скорочення nothosubsp. використовується за аналогією зі скороченням subsp.

nothovar.

[ред. | ред. код]
  • nothovar. (скор. від лат. nothovarietas) — гібридний різновид (аналог рангів різновид або варієтет для гібридів); скорочення nothovar. використовується за аналогією зі скороченням var.

orth. var.

[ред. | ред. код]
Приклади невірних варіантів напису назви роду Mammillaria Haw. з родини Кактусові:
Приклад орфографічних варіантів, що виникли при перенесенні таксона в інше царство:
  • sect. (скор. від лат. sectio) — секція; в ботаніці: слово, що входить у назву таксона й указує на відповідний ранг цього таксона
1. використовується для пояснений, в якому сенсі розуміється ця назва;
2. використовується у конструкції sensu… non для пояснення, що даний таксон розуміється в сенсі, який указаний після слова sensu, а не в тому, який указаний після слова non
Приклад: Rosa majalis Herrm. (1762) (syn. Rosa cinnamomea sensu L. 1759, non 1753) — запис значить, що назва Rosa cinnamomea L. (1759) є синонімом вірної назви Rosa majalis Herrm. (1762), в той час як назва Rosa cinnamomea L. (1753) таким синонімом не є

sensu lato

[ред. | ред. код]
  • sensu lato (лат.) — у широкому сенсі; вираз, що додається до назви таксона з метою уточнити, що об’єм цього таксона розуміється в «широкому» сенсі
Докладніше: Sensu stricto

sensu stricto

[ред. | ред. код]
  • sensu stricto (лат.) — у вузькому сенсі; вираз, що додається до назви таксона з метою уточнити, що об’єм цього таксона розуміється у «вузькому» сенсі
Докладніше: Sensu stricto
  • ser. (скор. від лат. series) — ряд, або серія; в ботаніці: слово, що входить до назви таксона й указує на відповідний ранг цього таксона
  • sp. (скор. від лат. species) — вид; використовується після родової назви й означає, що таксон визначений із точністю до роду (наприклад, ув описі, на зображенні, в каталозі, на ціннику)
Докладніше: Біологічний вид
  • spp. (скор. від лат. species) — види; використовується після родової назви
1. Використовується як збірний видовий епітет для позначення всіх таксонів, що входять у рід
2. При використанні в переліку таксонів роду: значить усі інші таксони, що входять у цей рід, котрі не включені в даний список
Приклад: Viola spp. — окрема сторінка на сайті GRIN наряду зі сторінками інших таксонів, що входять у рід Viola
Докладніше: Біологічний вид
  • subf. (скор. від лат. subforma) — підформа; в ботаніці: слово, що входить у назву таксона й указує на відповідний ранг цього таксона
Докладніше: Інфравидові ранги
  • subg. (скор. від лат. subgenus) — підрід; в ботаніці: слово, що входить у назву таксона й указує на відповідний ранг цього таксона
  • subgen. (скор. від лат. subgenus) — підрід; в ботаніці: слово, що входить у назву таксона й указує на відповідний ранг цього таксона
  • subsect. (скор. від лат. subsectio) — підсекція; в ботаніці: слово, що входить у назву таксона й указує на відповідний ранг цього таксона
  • subser. (скор. від лат. subseries) — підряд, або підсерія; в ботаніці: слово, що входить у назву таксона й указує на відповідний ранг цього таксона
  • subsp. (скор. від лат. subspecies) — підвид; в ботаніці й бактеріології: слово, що входить у назву таксона й указує на відповідний ранг цього таксона (в зоологічних таксонах, що мають ранг підвиду, використовується триноміальна форма, що не включає додаткового слова)
Приклад: Linnaea borealis subsp. longiflora (Torr.) Hulten
Докладніше: Підвид
  • subvar. (скор. від лат. subvarietas) — підрізновид; в ботаніці: слово, що входить у назву таксона й указує на відповідний ранг цього таксона
Докладніше: Інфравидові ранги

supersect.

[ред. | ред. код]
  • supersect. (скор. від лат. supersectio) — надсекція; в ботаніці: слово, що входить у назву таксона й указує на відповідний ранг цього таксона
  • syn. (скор. від лат. synonymum) — синонім; у скороченому вигляді слово використовується перед назвою таксона, якщо необхідно показати, що дана назва є синонімом тієї назви, яка повинна використовуватись для розглядуваного таксона; для цієї ж мети зрідка використовується скорочення син.; нерідко ці скорочення й назви, що йдуть за ними додатково розміщуються в квадратних дужках.
Приклад: Petasites spurius [syn. Tussilago spuria]
Див. також: Базіонім

typ. cons.

[ред. | ред. код]
  • typ. cons. (скор. від лат. typus conservandus) — збережений номенклатурний тип (номенклатурний тип, що має бути законсервований); дійсно оприлюднена назва може бути збережена (законсервована) як правильна для таксона, в який не включено його номенклатурний тип, лише у випадку, якщо ця назва буде збережена (законсервована) з новим номенклатурним типом, який буде позначений як typ. cons.
  • var. (скор. від лат. varietas)
1. різновид — в ботаніці: слово, що входить у назву таксона й вказує на відповідний ранг цього таксона
Приклад: Petasites frigidus var. palmatus (Aiton) Cronquist
2. варієтет — в зоології: слово, що входить у назву таксона й вказує на відповідний ранг цього таксона
3. варієтет — в бактеріології: синонім слова «підвид» (лат. subspecies)
Докладніше: Інфравидові ранги
  • () ознака подвійного цитування; вказує, що мала місце зміна систематичного розташування рангу — при цьому скорочення початкового автора ставиться в круглі дужки
  • Petasites frigidus (L.) Fr. — приклад подвійного цитування при переміщенні виду з одного роду в інший. Карл Лінней спочатку помістив даний вид у рід Мати-й-мачуха (Tussilago) під назвою Tussilago frigida, пізніше Еліас Магнус Фріс відніс цей вид до роду Petasites й дійсно оприлюднив нове сполучення.
  • Polulus canescens (Aiton) Smith — приклад подвійного цитування при зміні таксономічного рангу. Вільям Айтон дійсно оприлюднив назву нового різновиду виду Polulus canescensPolulus canescens var. canescens Aiton. Пізніше Ендрю Сміт показав, що даний різновид слід вважати самостійним видом і дійсно оприлюднив для нього назву Polulus canescens (Aiton) Smith.
  • [] квадратні дужки
1. в ботаніці: використовуються для вказування прізвища автора даної назви в тому випадку, якщо назва була присвоєна таксона раніше вихідної дати (1 травня 1753)
Приклад: Lupinus [Tourn.] L. — запис значить, що назва Люпину, Lupinus, дійсно оприлюднена Карлом Ліннеєм, була дана цьому роду Жозефом Піттоном де Турнефором, але він оприлюднив цю назву до вихідної дати
2. в зоології: використовується для вказання прізвища автора даної назви в тому випадку, якщо назва була спочатку опублікована анонімно
3. текст у квадратних дужках, що міститься після назви таксона, є пояснювальним: наприклад, у таких дужках можуть бути вказані його синоніми або ті таксони, результатом схрещування яких є таксон, що описується
1. знак додавання ставиться перед назвою так званого щепленого гібриду — у такого гібрида тканини прищепи й підщепи змішуються, утворюючи нові пагони, що несуть ознаки обох видів.
Це рідке явище, відомо всього декілька подібних прикладів:
2. знак додавання між двох назв таксонів значить результат нестатеве схрещення цих таксонів
1. знак множення перед видовим епітетом таксона значить гібридне походження цього таксона (природне або штучне)
Приклад: Viola × wittrockiana Gams ex Hegi
2. знак множення перед найменуванням роду використовується для позначення міжродового гібриду
Приклад: × Hookerara hort.

3. знак множення між двома або більшою кількістю назв таксонів значить результат схрещування цих таксонів
Приклад 1: Forsythia × intermedia Zabel [= Forsythia suspensa (Thunb.) Vahl × Forsythia viridissima Lindl.]
Приклад 2: × Sorbocotoneaster Pojark. [= Sorbus L. × Cotoneaster Medik.]
  • & див. et

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Калакуцкий Л. В. Обращение с микроорганизмами: правила писаные и неписаные. Архів оригіналу за 14 квітня 2019. Процитовано 14 квітня 2019.
  2. МКБН (Венский кодекс), 2009, с. 194, 199.

Література

[ред. | ред. код]
  • Международный кодекс ботанической номенклатуры (Венский кодекс), принятый Семнадцатым международным ботаническим конгрессом, Вена, Австрия, июль 2005 г. Пер. с английского. Ответственный редактор М. М. Цвєльов — М.; СПб.: Товарищество научных изданий КМК, 2009. — С. 124—136. — 282 с. — 800 экз. — ISBN 978-5-87317-588-8УДК 58(083.7)
  • Джеффри Ч. "Биологическая номенклатура" (оригінал Charles Jeffrey. Biological Nomenclature. Second edition [Архівовано 19 серпня 2017 у Wayback Machine.]) / Пер. с англ. — М.: Мир, 1980. — 120 с. — 15 000 экз. — УДК 574:001.4
  • Алексеев Е. Б., Губанов И. А., Тихомиров В. Н. Ботаническая номенклатура [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]. — М.: Изд-во МГУ, 1989. — 168 с. — 8300 экз. — ISBN 5-211-00419-1УДК 582.57.06
  • Ботаника. Энциклопедия «Все растения мира»: Пер. с англ. (ред. Григорьев Д. и др.) — Könemann, 2006 (русское издание). — С. 946—957. — ISBN 3-8331-1621-8.
  • Международный Кодекс номенклатуры культурных растений. 1969. — Л.: Наука, 1974.

Посилання

[ред. | ред. код]