Леон Пінінський

Леон Ян Пінінський
Леон Ян Пінінський
Leon Jan Piniński
Народився	8 березня 1857; Львів
Помер	4 квітня 1938 (81 рік); Львів
Поховання	Личаківський цвинтар
Громадянство	Австро-Угорщина → Польща
Національність	поляк
Діяльність	вчений, громадський та політичний діяч
Галузь	право, римське право, політика, колекціонування і мистецтвознавство
Alma mater	юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка
Знання мов	німецька і польська
Заклад	ЛНУ ім. І. Франка
Членство	Польське наукове товариство у Львові
Посада	посол до Галицького сейму[d], член Палати Цислейтаніїd і член Палати панів Імперської Ради[d]
Партія	Подоляки
Рід	House of Pinińskid
Батько	Леонард Пінінськийd
Мати	Julia Teresa Pinińskad
Брати, сестри	Mieczysław Pinińskid і Stanisław Pinińskid
Нагороди	Орден Відродження Польщі (Командорський Хрест)
	; ; Медіафайли у Вікісховищі ;

Леон Ян Пінінський гербу Яструбець (пол. Leon Jan Piniński; 8 березня 1857, Львів — 4 квітня 1938, там само) — польський учений (правник, історик мистецтва), громадський і політичний діяч. Намісник Галичини. Ректор Львівського університету. «Подоляк»^[5].

Життєпис

Народився 8 березня 1857 року у Львові в родині зем'янина Леонарда Францішека Ксаверія Пінінського (1824—1886) та його дружини Юлії Нікорович^[6].

Навчався в родинному домі у Гримайлові, іспити зрілости склав у польськомовній Першій гімназії Тернополя в 1874 році. Вступив на правничий відділ Львівського університету, у 1876—1877 роках був головою Академічної читальні (пол. Czytelnia Akademicka). 1880 року склав докторат права, після чого виїхав навчатися до Ляйпцига, Відня, Берліна.

Після повернення до Галичини в 1886 році габілітувався. Член Товариства опіки над польськими пам'ятками мистецтва і культури. 8 березня 1912 року іменований почесним членом товариства^[7].

У художника Труша Івана купив портрет Лесі Українки, що зрештою стало причиною до розриву у стосунках між художником та Лесею.

10 січня 1899 року відбулося урочисте відкриття Бучацької державної гімназії за участі Леона Пінінського, який виголосив промову^[8].

Помер 4 квітня 1938 року у Львові. Похований на Личаківському цвинтарі.

Відзнаки

Кавалер командорського хреста Ордена Відродження Польщі;
Почесний громадянин Дрогобича, Тернополя і Львова.

Примітки

↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е Чеська національна авторитетна база даних
d:Track:Q13550863
↑ CONOR.Sl
d:Track:Q16744133
↑ ^а ^б Wer ist Wer
d:Track:Q21857797
↑ Geni.com — 2006.
d:Track:Q2621214
↑ Плекан Ю. Українсько-польсько-австрійські відносини наприкінці ХІХ — на початку XX ст. // Вісник Прикарпатського університету. Історія. — Випуск XV. — Івано-Франківськ, 2009. — С. 52.
↑ Leonard Franciszek Ksawery hr. Piniński h. Jastrzębiec (ID: ut.24.1.63). sejm-wielki.pl (пол.). Архів оригіналу за 28 січня 2016. Процитовано 9 січня 2023.
↑ Kronika // Architekt. — 1912. — № 3—4. — S. 38. (пол.)
↑ Anna Sylwia Czyż, Bartłomiej Gutowski Cmentarz miejski w Buczaczu. — Warszawa: drukarnia «Franczak» (Bydgoszcz), 2009. — S. 22. — (Zabytki kultury polskiej poza granicami kraju. Seria C, zesz. 3). — ISBN 978-83-60976-45-6. (пол.)

Джерела

Zdrada J. Piniński Leon Jan (1857—1938) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław; Warszawa; Kraków; Gdańsk; Łódź: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1981. — T. XXVI/2. — Zesz. 109. — S. 332—337. (пол.)

Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття про особу Польщі.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Попередник
Євстах Станіслав Санґушко

Намісник Галичини
1898 — 1903

Наступник
Анджей Казімєж Потоцький

Біографії Історія Тернопільщина

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q856638_citetype_Q1982918_citetype_Q36524"_data-entity-id="Q13550863">Чеська_національна_авторитетна_база_даних<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q13550863]]</div>-1] а ^б ^в ^г ^д ^е Чеська національна авторитетна база даних
d:Track:Q13550863

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524"_data-entity-id="Q16744133">CONOR.Sl<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q16744133]]</div>-2] CONOR.Sl
d:Track:Q16744133

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q7094076"_data-entity-id="Q21857797">[[:d:Q21857797|Wer_ist_Wer]]<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q21857797]]</div>-3] а ^б Wer ist Wer
d:Track:Q21857797

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q4830453_citetype_Q33270324_citetype_Q75050_citetype_Q3220391_citetype_Q7094076"_data-entity-id="Q2621214">Geni.com<span_class="wef_low_priority_links">_—_2006.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q2621214]]</div>-4] Geni.com — 2006.
d:Track:Q2621214

[5] Плекан Ю. Українсько-польсько-австрійські відносини наприкінці ХІХ — на початку XX ст. // Вісник Прикарпатського університету. Історія. — Випуск XV. — Івано-Франківськ, 2009. — С. 52.

[6] Leonard Franciszek Ksawery hr. Piniński h. Jastrzębiec (ID: ut.24.1.63). sejm-wielki.pl (пол.). Архів оригіналу за 28 січня 2016. Процитовано 9 січня 2023.

[7] Kronika // Architekt. — 1912. — № 3—4. — S. 38. (пол.)

[8] Anna Sylwia Czyż, Bartłomiej Gutowski Cmentarz miejski w Buczaczu. — Warszawa: drukarnia «Franczak» (Bydgoszcz), 2009. — S. 22. — (Zabytki kultury polskiej poza granicami kraju. Seria C, zesz. 3). — ISBN 978-83-60976-45-6. (пол.)

[1]

п о р Королівство Галичини та Володимирії з Великим Князівством Краківським, Князівством Освенціма і Князівством Затору
Суб'єкти імперії	Королівство Галичини та Володимирії · Велике князівство Краківське · Князівство Освенціма · Князівство Затору
Влада	Намісництво · (Намісник) · Сейм (скликання: I · II · III · IV · V · VI · VII · VIII · IX · X) · Крайовий виділ
Губернатори i намісники	Антон фон Перґен · Андрей Гадік · Генріх фон Ауершперґ · Йозеф Бріґідо · Йожеф Секелі · Йоганн Ґайзрук · Йозеф фон Урмені · Генріх Йозеф Йоганнес фон Беллеґарде · Міхаель фон Клінмайр · Петер Ґесс · Франц Сераф фон Гауер · Франц Зераф Штадіон фон Вартгаузен · Вацлав Залеський · Аґенор Ґолуховський · Альфред Потоцький · Філіп Залеський · Казімеж Бадені · Євстахій Санґушко · Леон Пінінський · Анджей Потоцький · Міхал Бобжинський · Вітольд Коритовський · Карл фон Гуйн · Володимир Децикевич
Історія	Перший поділ Речі Посполитої · Сеймова угода · Весна народів (Академічний легіон) · Селянська реформа · Крайова виставка · Акт 5 листопада · Листопадовий чин

п о р Ректори Львівського університету
Львівський університет імені Йосифа ІІ (1784—1805)	Антоній Вацлав Бетанський (1784/85) • Балтазар Борзаґа (1785/86) • Бурхард Шіверек (1786/87) • Віт Вреха (1787/88) • Йозеф Віммер (1788/89) • Ян Амброз (1789/90) • Алоїз Капуано (1790/91) • Вацлав Ганн (1791/92) • Ян Антоні де Поточкі (1792/93) • Домінік Зіґфрід Кефіль (1793/94) • Лоренц Прессен (1794/95) • Ян Гольфельд (1795/96) • Антоній Ангелович (1796/97) • Станіслав Ґжембський (1797/98) • Бурхард Шіверек (1798/99) • Юзеф Спорк (1799/1800) • Каєтан Кіцький (1800/01) • Балтазар Борзаґа (1801/02) • Франц Мазох (1802/03) • Ян Земанчик (1803/04) • Миколай Скородинський (1804/05) • Франтішек Кодеш (1805)
Львівський ліцей (1805—1817)	Ян Амброз (1805/06) • Лоренц Прессен (1806/07) • Ґеорґ Ехснер (1807/08) • Ян Непомуцен Гоффманн (1808/09) • Йозеф Арбтер (1809/10) • Франц де Пауля Нойгаузер (1810/11) • Ян Гольфельд (1811/12) • Анджей Цайзль (1812/13) • Максиміліан Алоїз Фюґер (1813/14) • Франц Бабель де Фронсберґ (1814/15) • Франтішек Кодеш (1815/16) • Франтішек Кодеш (1816/17)
Львівський університет імені Франца ІІ (1817—1918)	Анджей Анквіч (1817/18) • Йозеф Вінівартер (1818/19) • Фердинанд Штехер (1819/20) • Юліус Гюттер (1820/21) • Модест Гриневецький (1821/22) • Максиміліан Алоїз Фюґер (1822/23) • Петер Крауснекер (1823/24) • Йозеф Маусс (1824/25) • Франциск Ксаверій Захар'ясевич (1825/26) • Фердинанд Польберґ (1826/27) • Франц Мазох (1827/28) • Микола Нападієвич (1828/29) • Венедикт Левицький (1829/30) • Карл Краусс (1830/31) • Войцех Жердинський (1831/32) • Авґуст Кунцек (1832/33) • Онуфрій Криницький (1833/34) • Ян Добжанський (1834/35) • Франц де Пауля Нойгаузер (1835/36) • Ян Стібер (1836/37) • Мартин Барвінський (1837/38) • Антон Гаймберґер (1838/39) • Франц Бабель де Фронсберґ (1839/40) • Ґеорґ Гольцґетан (1840/41) • Яків Геровський (1841/42) • Юзеф Райнер (1842/43) • Кароль Іґнаци Странський (1843/44) • Адольф Пфайффер (1844/45) • Антоній Манастирський (1845/46) • Франтішек Туна (1846/47) • Бенедикт Ваґнер (1847/48) • Карломан Танґль (1848/49) • Себастіян Міхал Тичинський (1849/50) • Франц Коттер (1850/51) • Йозеф Маусс (1851/52) • Каєтан Жмиґродський (1852/53) • Едуард Гербст (1853/54) • Іґнац Лемох (1854/55) • Онуфрій Криницький (1855/56) • Ян Паздєра (1856/57) • Антоній Вахгольц (1857/58) • Онуфрій Криницький (1858/59) • Анджей Фанґор (1859/60) • Григорій Яхимович (1860/61) • Людвік Маліновський (1861/62) • Фрідріх Рульф (1862/63) • Яків Головацький (1863/64) • Лукаш Солецький (1864/65) • Евгеніуш Мор (1865/66) • Вільгельм Керґель (1866/67) • Йосиф Делькевич (1867/68) • Фрідріх Рульф (1868/69) • Германн Шмідт (1869/70) • Франц Костек (1870/71) • Франц Коттер (1871/72) • Антоній Малецький (1872/73) • Альберт Філярський (1873/74) • Маврици Кабат (1874/75) • Євсевій Черкавський (1875/76) • Євсевій Черкавський (1876/77) • Зиґмунт Венцлевський (1877/78) • Леон Білінський (1878/79) • Ксаверій Ліске (1879/80) • Климентій Сарницький (1880/81) • Леонард П'єнтак (1881/82) • Броніслав Леонард Радзишевський (1882/83) • Едвард Ріттнер (1883/84) • Людвік Клосс (1884/85) • Лаврентій Жмурко (1885/86) • Тадеуш Пілат (1886/87) • Євсевій Черкавський (1887/88) • Леонард П'єнтак (1888/89) • Климентій Сарницький (1889/90) • Томаш Станецький (1890/91) • Роман Пілат (1891) • Авґуст Баласітс (1891/92) • Марцелій Паливода (1892/93) • Людвік Цвіклінський (1893/94) • Тадеуш Войцеховський (1894/95) • Освальд Бальцер (1895/96) • Йосиф Комарницький (1896/97) • Антоній Реман (1897/98) • Генрик Кадий (1898/99) • Владислав Абрагам (1899/1900) • Броніслав Кручкевич (1900/01) • Людвік Ридигер (1901/02) • Владислав Охенковський (1902/03) • Ян Непомуцен Фіялек (1903/04) • Антоній Каліна (1904) • Юзеф Пузина (1904/05) • Антоні-Владислав Ґлузинський (1905/06) • Фелікс Гризецький (1906/07) • Броніслав Дембінський (1907/08) • Антоній Марс (1908/09) • Станіслав Ґломбінський (1909/10) • Блажей Яшовський (1910/11) • Людвік Фінкель (1911/12) • Адольф Бек (1912/13) • Станіслав Стажинський (1913/14) • Казімеж Твардовський (1914—1917) • Казімеж Вайс (1917/18)
Львівський університет імені Яна Казимира (1918—1939)	Антоній Станіслав Юраш (1918/19) • Альфред Гальбан (1919/20) • Емануель Махек (1920/21) • Ян Каспрович (1921/22) • Станіслав Нараєвський (1922/23) • Юліуш Макаревич (1923/24) • Влодзімєж Сєрадський (1924/25) • Едвард Порембович (1925/26) • Юзеф Семирадський (1926/27) • Адам Ґерстманн (1927/28) • Леон Пінінський (1928/29) • Гілари Шрамм (1929/30) • Станіслав Вітковський (1930/31) • Северин Кжеменєвський (1931/32) • Адам Ґерстманн (1932/33) • Генрик Гальбан (1933) • Каміль Стефко (1933/34) • Ян Чекановський (1934/35) • Ян Чекановський (1935/36) • Станіслав Кульчиньский (1936/37) • Станіслав Кульчиньский (1937/38) • Едмунд Буланда (1938/39) • Роман Лонгшам де Бер'є (1939)
Львівський університет імені Івана Франка (від 1939)	Михайло Марченко (1939/40) • Георгій Биченко (1940/41) • Василь Сімович (1941) • Микола Паше-Озерський (1944, в. о. ректора) • Іван Бєлякевич (1944/1948) • Гурій Савін (1948/1951) • Євген Лазаренко (1951/1963) • Микола Максимович (1963/1981) • Володимир Чугайов (1981/1990) • Іван Вакарчук (1990/2007) • Василь Височанський (2007/2010, в. о. ректора) • Іван Вакарчук (2010/2013) • Василь Височанський (2013/2014, в. о. ректора) • Володимир Мельник (від 10 червня 2014)

Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво	RKDartists
Генеалогія та некрополістика	Geni.com · Sejm-Wielki.pl
Словники та енциклопедії	Internetowa encyklopedia PWN · Prabook
Нормативний контроль	BIBSYS: 2038585 · CONOR.SI: 276613987 · Freebase: /m/027vyyq · GND: 11768824X · ISNI: 0000000112635079 · LIH: LNB:KvW;=Bu · MAK: 9810636282005606 · NKC: js2014849685 · NSK: 000609921 · NTA: 150997000 · NUKAT: n96208605 · RERO: 02-A003695785 · SHARE: 227685 · VIAF: 164197961