Перейти до вмісту

Генрик Гальбан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Гальбан Генрик
пол. Halban Henryk
Народився9 вересня 1870(1870-09-09)
Краків, Королівство Галичини та Володимирії, Цислейтанія, Австро-Угорщина
Помер13 грудня 1933(1933-12-13)[1] (63 роки)
Львів, Польська Республіка
ПохованняЛичаківський цвинтар
Країна Республіка Польща
 Австро-Угорщина
Діяльністьпсихіатр
Alma materЯґеллонський університет
Галузьневрологія і психіатрія
ЗакладЛьвівський університет, Віденський університет
Посадаректор Львівського університету
Науковий ступіньдоктор медичних наук
БатькоLeon Blumenstok-Halband
Нагороди
Хрест Хоробрих Командорський хрест ордена Відродження Польщі

Генрик Гальбан (пол. Henryk Halban ім'я при народженні Генріх Блюместок пол. Henryk Blumenstok; 9 вересня 1870, Краків — 12 грудня 1933, Львів) — професор, декан медичного факультету, ректор Львівського університету (1933), засновник Львівської наукової школи неврології та психіатрії. Кавалер Великого Хреста Ордена Відродження Польщі (1930), нагороджений «Хрестом Хоробрих», член-кореспондент товариства лікарів Польщі.

Життєпис

[ред. | ред. код]

1896 року закінчив медичний факультет Краківського університету — вчився у Рільца, тоді ж захистив докторську дисертацію. Стажувався в Берліні — 1897—1899 роках. З 1899 року працював на кафедрі неврології і психіатрії Віденського університету під керівництвом австрійського психіатра, лауреата Нобелівської премії 1927 року з медицини і фізіології за відкриття методу піротерапії при нейросифілісі Юліуса Вагнера-Яурегга; за сумісництвом був науковим співробітником кафедри анатомії та фізіології.

Від 16 січня 1905 по 1914 рік — професор, завідувач кафедри неврології і психіатрії Львівського університету, що від 15 травня 1905 року розташовувалася в портері будинку на вулиці Гауснера, 9, асистентом був доктор Юліан Шоломович. 24 травня 1905 року у Львівському університеті почав читатися курс нервових хвороб.

1907 року при кафедрі відкрито гістологічну лабораторію, де було можливим готувати мікроскопічні препарати й навчати студентів, у бібліотеку кафедри виписано 12 періодичних видань.

З грудня 1909 року обов'язки заступника завідувача кафедри виконував доктор Якуб Ротфельд-Ростовскі — професор, делегат до галузевої ради, керівник наукового товариства у Львові.

Очолював комісію університету в справах молоді, був куратором товариства українських студентів-католиків «Обнова», займався заснуванням у Львові кількох студентських гуртожитків, запровадив лікарське обстеження для абітурієнтів.

За два тижні до початку війни побував на Міжнародному конгресі неврологів, психіатрів та психологів в Берні.

В часі першої світової війни — директор Віденського військового шпиталю; санітарний інспектор польської армії у 1918–1919.

У 1915, 1916, 1921 роках — декан кафедри, у 1922 — продекан, протягом 1919—1920 та 1923—1925 роках — делегат до Сенату університету. Очолював комісію Сенату Університету у справах молоді.

У 1920—1933 роках — професор, організатор і керівник кафедри неврології та психіатрії Львівського університету.

Організатор амбулаторії — 1905, відділення нервових хвороб — травень 1924, та клініки неврології Львівського університету — 1930.

1920 року організував та решту життя очолював комісію Сенату Університету в справах молоді; також займався заснуванням у Львові кількох студентських гуртожитків; запровадив лікарське обстеження вступників до вищих навчальних закладів; створив організацію «Здоровне опікування» — опікувалася здоров'ям студентів та започаткувала виникнення таких організацій в інших університетах тогочасної Польщі та за кордоном. Його зусиллями засновано у Микуличині «Дім здоров'я» для студентської молоді.

У 1925 році — заступник проректора Львівського університету.

Обраний ректором Львівського університету у 1933 році, однак в швидкому часі через важку хворобу змушено відмовляється від посади.

Генрик Гальбан помер у Львові 12 грудня 1933 року. Похований на території меморіалу львівських орлят Личаківського цвинтаря.

Доробок

[ред. | ред. код]

Напрями наукових досліджень

[ред. | ред. код]

Досліджував проблеми клінічної невропатології; описував морфологічні зміни в мозку при різних видах паралічу, алкогольної полінейропатії та багато інших захворювань. Одним з перших запропонував використовувати гіпертермію для терапії прогресивного паралічу, зокрема при паралічі Ландрі-Гійєна-Барре, псевдобульбарному синдромі. Досліджував зміни в центральній нервовій системі при тремтливому паралічі, правці, спинному туберкульозі. Досліджував лікування захворювань екстрапірамідарної системи, у тому числі летаргнічного енцефаліту.

Серед робіт

[ред. | ред. код]
  • «Zur Kenntnis der infantilen Pseudobulbarparalyse» // Wiener klin. Wocbenscbrift. — 1899. — № 40. (нім.);
  • «O wrzekomym porażeniu opuszkowem u dzieci» // Przegląd lekarski. — 1899. — Nr. 43—45. (пол.);
  • «Beitrag zur Aetiologie der Paralysis agitans» // Wiener klin. Wocbenscbrift. — 1899. — № 21. (нім.);
  • «Beitrag zur pathologischen Anatomie der Polyneuritis alcoholiea» / Arbeiten aus dem Institut fur Anatomie und Physiologie des Zentalneryensystems. Wydane przez prof. Obersteinera, 1900. (нім.);
  • «Przyczynek do sprawy rozsianego zapalenia nerwów wskutek zatrucia wyskokiem. (Polyn. alcoholiea)» // Przegląd Lekarski. — 1900. — № 17. (пол.);
  • «Ueber Yeranderungen des Zentralnervensystems heim Tetanus des Menschen» / Arheiten aus dem Institut fiir Anatomie und Physiologie des Zentralneryensystems. Wydawane przez prof. Obersteinera, 1900. (нім.)
  • «Ueber juvenile Tabes, nebst Bemerkungen tiber symptomatische Migraene»: praca habilitacyjna / Jahrbticher f. Psych, und Neurol. — Wien, 1901. (нім.);
  • «Weiterer Beitrag zur Kenntnis der juvenilen Tabes» // Wiener klin. Wocbenscbrift. — 1901. (нім.);
  • «Zur Prognoze der progressiven Paralyse» // Jahrbticher ftir Psychiatrie und Neurologie. — 1902. (нім.);
  • «Zur Pathologie der Hirnschenkelhaube mit hesonderer Berticksichtigung der postliemiplegischen Bewegungserscheinungen» / Arheiten aus dem Wieuer Neurologischen Institut. Wydawane przez prof. Obersteinera). — 1903 (спільно з професором Дремом Інфельдом) (нім.);
  • «O poraneniu postupowym w wieku miodziecczym» // Lwowski tygodnik lekarski. — T. 6. — nr 21. — 1911. — № 21—25 (пол.);
  • «W sprawie rokowania i leczenia poranenia postupowego» // Lwowski tygodnik lekarski. — 1909. — nr 49—50 (пол.).

Нагороди та звання

[ред. | ред. код]

За заслуги в галузі науки у 1930 році був нагороджений Командорським хрестом Ордена Відродження Польщі. Нагороджений Хрестом Хоробрих, член-кореспондент товариства лікарів Польщі.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Gaugusch G. Wer einmal war. Das jüdische Großbürgertum Wiens 1800-1938 A–KWien: Amalthea Signum Verlag, 2011. — S. 1058. — ISBN 978-3-85002-750-2

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького. Офіційний веб-сайт. new.meduniv.lviv.ua. Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького. Процитовано 19 березня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  • Історія кафедри неврології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького (до 100-річчя з дня заснування). eurolab.ua. Архів оригіналу за 5 серпня 2014. Процитовано 19 березня 2023.