Антоній Станіслав Юраш

|Батько= |Посада= |Діти= |Дружина= |Мати=

Антоній Станіслав Юраш
пол. Antoni Stanisław Jurasz
Народився	24 листопада 1847(1847-11-24) Сплав'є
Помер	12 серпня 1923(1923-08-12) (75 років) Познань
Поховання	Познань
Країна	Королівство Пруссія  Німецька імперія  Австро-Угорщина  Польська Республіка
Національність	поляк
Діяльність	лікар
Alma mater	Університет Грайфсвальд
Галузь	оториноларингологія
Заклад	Львівський університет
Посада	ректор Львівського університету
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор медичних наук
У шлюбі з	Кароліна (1859—1940)
Діти	Адам (1876—1919), Ядвіга (1880—1976), Антоній Томас (1882—1961), Яна Казимира (1882—1966), Казимир (1884—1939), Гелена-Янта (1888—1984), Марія-Анна (1892—1986)
Антоній Станіслав Юраш у Вікісховищі

Антоній Станіслав Юраш (пол. Antoni Stanisław Jurasz; 24 листопада 1847 м. Сплав'є, Велике Князівство Познанське, Королівство Пруссія — 12 серпня 1923 Познань, Польща) — польський лікар отоларинголог, професор, організатор та керівник кафедри оториноларингології Львівського університету (1908—1919), декан медичного факультету Львівського університету (1913—1915), ректор Львівського університету (1918—1919).

Закінчив медичний факультет Університету Грайфсвальд, Німеччина у 1871 році. Проходив стажування у Вюрцбурзькому університеті (1870). Здобув докторський ступінь у Грайфсвальдському університеті за працю: «Вивчення впливу жовчних і жовчних кислот на клітини крові» (1872). У 1880 році він став професором оториноларингології в Гейдельберзькому університеті — перший поляк, який дістав посаду професора в цьому університеті. Він працював там протягом 35 років.^[1]

У 1908 році він переїхав до Львова. Організатор та керівник кафедри оториноларингології Львівського університету (1908—1919). Декан медичного факультету Львівського університету в 1913—1915 роках. Ректор Львівського університету у 1918—1919 роках.

Антоній Юраш переїхав до Познані у 1920 році та почав викладати в Познаньському університету. Помер Антоній Юраш 12 липня 1923 у Познань, де і похований. Його ім'ям названо шпиталь Університету у Бидгощі.

• хірург діючої армії (1870-71);
• асистент (1872-77), доцент (1877-80), професор і керівник клініки оториноларингології (1880—1908) Гайдельберзького університету;
• організатор і керівник кафедри оториноларингології Львівського університету (1908-19),
• декан медичного факультету Львівського університету (1913-15),
• ректор Львівського університету (1918-19);
• організатор і керівник кафедри оториноларингології Познанського університету (1920-23).

Одружився з Кароліною (Гаспей) англійкою за походженням, жінкою освіченою.^[1] З нею у шлюбі мав семеро дітей: Адам (1876—1919), Ядвіга (1880—1976), Антоній Томас (1882—1961), Яна Казимира (1882—1966), Казимир (1884—1939), Гелена-Янта (1888—1984), Марія-Анна (1892—1986).^[2][3]

Доцент (1877), професор (1880). Почесний професор Познанського університету (1921). Почесний член лікарських товариств Кракова, Лодзі, Варшави; член ларингологічних товариств Відня і Парижа; співзасновник журналів Monatschrift fur Ohrenheilkunde und Laryngo-Rhinologie та Zeitschrift fur Laryngologie und die Grenzgebiete.

• діагностика і хірургічне лікування пухлин верхніх дихальних шляхів;
• ендоскопія дихальних шляхів; лікування хвороб приносових пазух;
• інгаляційне лікування ЛОР-патології на курортах Трускавець та Великий Любінь;
• вивчав фізіологію мовлення та заклав основи фоніатрії;
• один із найперших дослідників склеромної хвороби як крайової патології Прикарпаття;
• запропонував нові ларингологічні інструменти, зокрема, щипці для видалення пухлин носоглотки, канюлю для тривалого дренування верхньощелепової пазухи;
• вивчав дію алкалоїдів, протиневротичних засобів у ларингологічній клініці; питання історії ларингології.

Вважається одним із основоположників польської і світової ларингології, піонером риноскопії. Автор близько 80 наукових праць, серед них підручник, монографії.

• Untersuchung ueber die Einwirkung der Galle und der Gallensauren auf die Blutkorperchen (дипл. праця). Greifswald, 1872; (нім.)
• Laryngologia (підручник). Krakyw, 1876; (пол.)
• Das systolische Hirngeraeusch der Kinder (дис. праця). Heidelberg, 1877;(нім.)
• Laryngoskopia i choroby krtani (монографія). Krakyw, 1878; (пол.)
• Über die Sondirung der Stirnbeinhöhle. Berliner klinische Wochenschrift, 1887, № 3; (нім.)
• Die Krankenheiten der oberen Luftwege (монографія). Heidelberg, 1892;(нім.)
• Chirurgie der Gaumenmandeln (розділ в підрічнику Handbuch der speciellen Chirurgie, 1911); (нім.)
• O ewolucyjnych zmianach krtani w obrazie klinicznym. Now Lek 1922; (пол.)
• Über die Sensibilitätsneurosen des Rachens und des Kehlkopfes. Volkmann's Sammlung klinischer Vortraege 1915; (нім.)
• Handbuch der Laryngologie und Rhinologie. Wien, 1898. (нім.)

• Ergetowski R. Biographical records on Prof. Antoni Stanisław Jurasz in Heidelberg and Karlsruhe. — 1983. (англ.)
• Hahn W. Kronika Uniwersytetu Lwowskiego. — Lwów, 1912. — T. 2. — S. 243, 248, 346, 349, 406—410, 413, 638, 648. (пол.)
• Kosmicski S. Siownik lekarzyw polskich. — Warszawa, 1888. — S. 203—204. (пол.)
• Łączkowski A. Wybitni Wielkopolanie. Antoni Stanisław Jurasz, 1847—1923. — 1987. (пол.)
• Pagel J. Biographisches Lexikon hervorragender Дrzte des neunzehnten Jahrhunderts. — Berlin, 1901. — S. 151—152. (нім.)

• Юраш Антоній Станіслав (пол.)
• Біографія на Zeno.org [Архівовано 17 серпня 2014 у Wayback Machine.](нім.)