Джордж Мартін (письменник)

Джордж Реймонд Річард Мартін
англ. George Raymond Richard Martin
Джордж Мартін у 2017 році
Ім'я при народженні	англ. George Raymond Martin
Народився	20 вересня 1948(1948-09-20) (76 років) Байонн, Нью-Джерсі
Громадянство	США
Місце проживання	Санта-Фе[1]
Діяльність	Письменник, редактор, сценарист, кінопродюсер
Alma mater	Північно-Західний університет
Науковий ступінь	Бакалавр наук, Магістр наук
Заклад	Clarke Universityd[2]
Роки активності	1971[2] — тепер. час
Напрямок	Фантастика
Жанр	фантастика жахів, фентезі, наукова фантастика
Magnum opus	«Пісня льоду й полум'я»
Партія	Демократична партія США
Конфесія	агностицизм
Автограф
Нагороди	Премія «Неб'юла» за найкращу коротку повість (1979) Премія Г'юґо за найкращу коротку повість (1980) Премія Г'юґо за найкращу повість (1975) Премія Г'юґо за найкраще оповідання (1980) Премія «Неб'юла» за найкращу коротку повість (1986) Премія «Сейун» за найкраще перекладене оповіданняd (1983) Премія «Локус» за найкращу збіркуd (1977) Премія «Локус» за найкращу збіркуd (1982) Премія «Локус» за найкращу коротку повістьd (1980) Премія «Локус» за найкращу повістьd (1976) Премія «Локус» за найкраще оповіданняd (1980) Премія «Локус» за найкращу повістьd (1981) Премія «Локус» за найкращу коротку повістьd (1982) Премія «Локус» за найкращу коротку повістьd (1984) Премія «Локус» за найкращий фентезійний роман (1997) Премія «Локус» за найкращий фентезійний роман (1999) Премія «Локус» за найкращий фентезійний роман (2003) Премія «Локус» за найкращий фентезійний роман (2012) Премія Г'юґо за найкращу повість (1997) Премія «Гігамеш» (1989) Премія «Геффен» (2002) Премія «Ігнотус» за найкращий іноземний романd (2003) Премія «Ігнотус» за найкращий іноземний романd (2004) Премія «Ігнотус» за найкращий іноземний романd (2006) Премія «Інкпот» (1988) Літер��турна премія імені Карла Сендбергаd (2020) Премія «Г’юго» за найкращу драматичну постановку, довга формаd (2012)
Сайт: Website of author George R.R. Martin
Джордж Мартін у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах

Джордж Ре́ймонд Рі́чард Ма́ртін (англ. George Raymond Richard Martin; нар. 20 вересня 1948, Байонн (Нью-Джерсі)) — американський письменник-фантаст, сценарист і продюсер. Автор популярного циклу книг у жанрі фентезі «Пісня льоду й полум'я». Книги перекладені багатьма мовами.

Народжений у родині працівника порту. Його родина мешкала в житловому комплексі федерального житлового проекту біля доків Байонне. Навчався у школі Мері Джейн Донаг'ю та середній школі Маріста.

З дитинства захоплювався читанням, писав і продавав страшні історії сусідським дітям, в старших класах став прихильником коміксів видавництва Марвел.

Навчався в Північно-Західному університеті (Northwest University) в Еванстоні, штат Іллінойс. В 1970 році здобув ступінь бакалавра, в 1971 — магістра за спеціальністю «журналістика».

Водночас Мартін почав писати фантастичні оповідання. Його перше оповідання «Герой» (англ. The Hero), опубліковане в журналі Galaxy, здобуло премію «Г'юґо».

Мав бути призваним на військову службу під час війни у В'єтнамі, але ухилився від призову як Відмовник за ідейними міркуваннями. Замість армії у 1972—1974 роках проходив альтернативну службу в програмі VISTA при Cook County Legal Assistance Foundation, яка боролася з бідністю.

У 1973—1976 роках проводив шахові турніри для Continental Chess Association.

У 1976—1978 роках викладав журналістику в Clarke College, м. Дюбук, штат Айова.

У 1980-тих роках переїхав до Голлівуду, де працював сценаристом (серіал The Beauty and The Beast), редактором (серіал «Сутінкова зона»), продюсером (серіал Doorways).

1978 року публікується його перший роман «Світло, що вмирає», далі видається збірка оповідань «Піщані королі» (1981) та роман Windheaven (1981, у співавторстві з Лізою Татл).

Дитяче захоплення страшними історіями знаходить своє втілення в романі Fevre Dream (1982), який критики визнають однією з найкращих книг про вампірів.

Проте вершиною творчості письменника вважається фентезі-епопея «Пісня льоду й полум'я» (A Song of Ice and Fire), яку він розпочав 1996 року романом «Гра престолів» (A Game of Thrones). У 2005 році четверта книга серії — «Бенкет круків» (A Feast for Crows) очолила список бестселерів в рейтингу The New York Times.

2007 року письменник оголосив, що права на екранізацію всієї серії придбані HBO Productions. По кожній книзі з циклу буде відзнято фільм.

З 1975 по 1979 рік був одружений з Гейл Барнік (Gale Burnick), дітей не має. Мешкає в Санта-Фе, штат Нью-Мексико.

Під час російського вторгнення в Україну у етері вечірнього шоу «The Late Show» з Стівеном Кольбером заявив, що, через ядерні погрози Росії, «хотів би на одному з драконів із його книг полетіти до Кремля, щоб спалити його»^[4].

• Гра престолів (1996, англ. A Game of Thrones);
• Битва королів (1998, англ. A Clash of Kings);
• Буря мечів (2000, англ. A Storm of Swords);
• Бенкет круків (2005, англ. A Feast for Crows);
• Танок драконів (2011, англ. A Dance with Dragons);
• Вітри зими (у роботі, англ. The Winds of Winter);
• Мрія про весну (запланована, англ. A Dream of Spring).

• Принцеса та королева^[en] (2012, англ. The Princess and the Queen);
• Принц-вигнанець^[en] (2014, англ. The Rogue Prince);
• Сини дракона^[en] (2017, англ. The Sons of the Dragon).

• Вогонь і кров. Том 1 — роман про історію дому Таргарієнів, однієї з сімей з його циклу книг «Пісня льоду та полум'я»;
• Сходження Дракона^[en] — книга, яку Мартін оцінює, як своєрідне доповнення до «Вогонь і кров».

До циклу також належать три новели, які, щоправда, не пов'язані з ним сюжетно. В Україні усі вони об'єднані у збірку під назвою «Лицар Сімох Королівств».

• Лицар-бурлака (1998, англ. The Hedge Knight);
• Присяжний меч (2003, англ. Sworn Sword);
• Таємничий лицар (2010, англ. The Mystery Knight).

• Світло, що вмирає (1977, англ. Dying of the Light);
• Гавань вітрів^[en] (1981, англ. Windhaven, у співавторстві з Лізою Таттл^[en]);
• Мрії Февра^[en] (1982, англ. Fevre Dream);
• Клапоть Армагеддону (1983, англ. The Armageddon Rag);
• Мисливські перегони (2007, у співавторстві з Ґарднером Дозуа та Шаблон:Нн)

• Містфаль приходить зранку (1973, англ. With Morning Comes Mistfall);
• Блокатор (1973, англ. Override);
• І вбивати людей не смій (1975, англ. And Seven Times Never Kill Man);
• Шлях хреста та дракона (1979, англ. The Way of Cross & Dragon).

• Пісня для Лії (1974, англ. A Song for Lya);
• Пісні зірок і тіней^[en] (1977, англ. Songs of Stars and Shadows);
• Піщані королі (1979, англ. Sandkings);
• Пісні, які співають мерці^[en] (1983, англ. Songs the Dead Men Sing);
• Ночельоти та інші історії^[en] (1985, англ. Nightflyers and Other Stories);
• Подорожі Тафа^[en] (1987, англ. Tuf Voyaging);
• Портрети його дітей^[en] (1987, англ. Portraits of His Children);
• Квартет^[en] (2001, англ. Quartet);
• Пісні снів: Ретроспектива^[en] (2006, англ. Dreamsongs: A RRetrospective).

• Двері між світами (1993, англ. Doorways).

Українською серію видає KM Books починаючи з 2012 року.^[5] Станом на початок 2017 року українською мовою друком всі п'ять частин епопеї «Пісня льоду й полум'я» вже вийшли у видавництвом «KM Books». У 2017 видавництво KM Books також видало український переклад збірки оповідань «Лицар Сімох Королівств», що виступає як пріквел до основної серії романів. Переклад всіх книг здійснила Наталя Тисовська.

Серія «Пісня льоду й полум'я»

• Мартін, Джордж Р. Р. (2013). Гра престолів. Пісня льоду й полум'я. Т. Книга 1. Переклад з англ.: Наталя Тисовська. Київ: Країна Мрій. 800 стор. ISBN 978-617-538-178-6.
• Мартін, Джордж Р. Р. (2014). Битва королів. Пісня льоду й полум'я. Т. Книга 2. Переклад з англ.: Наталя Тисовська. Київ: Країна Мрій. 864 стор. ISBN 978-617-538-325-4.
• Мартін, Джордж Р. Р. (2015). Буря мечів. Пісня льоду й полум'я. Т. Книга 3. Переклад з англ.: Наталя Тисовська. Київ: Країна Мрій. 1152 стор. ISBN 978-617-538-399-5.
• Мартін, Джордж Р. Р. (2016). Бенкет круків. Пісня льоду й полум'я. Т. Книга 4. Переклад з англ.: Наталя Тисовська. Київ: KM Books. 832 стор. ISBN 978-617-7409-11-2.
• Мартін, Джордж Р. Р. (2018). Танок драконів. Пісня льоду й полум'я. Т. Книга 5. Переклад з англ.: Наталя Тисовська. Київ: KM Books. 1152 стор. ISBN 978-617-7535-75-0.

Інші книги

• Мартін, Джордж Р. Р. (2017). Лицар Сімох Королівств. Переклад з англ.: Наталя Тисовська. Київ: KM Books. 320 стор. ISBN 978-617-7498-65-9.
• Мартін, Джордж Р. Р. (2018). Ночеліт. Переклад з англ.: Роксолана Машкова, Олександр Руденко, Ната Гриценко. Київ: KM Books. 400 стор. ISBN 978-966-948-097-2.
• Мартін, Джордж Р. Р. (2018). Вогонь і кров. Переклад з англ.: Наталя Тисовська. Київ: KM Books. 821 стор. ISBN 978-966-948-169-6.

З 2012 року перекладач В'ячеслав Бродовий викладає у мережі власний неофіційний переклад романів та повістей епопеї («Пісня льоду та вогню»), у якому використовує елементи мовно-культурної адаптації створеної автором атмосфери до українських старожитностей. Йому ж належать переклади творів Мартіна «Заплотний лицар», «Служивий мечник», «Таємничий лицар», «Принцеса і королева, або Чорні та зелені»^[6].

2012 року неофіційний український переклад прологу першого роману епопеї виконано Віталієм Данмером^[7].

• Серіал «Ночеліт», 2018
• Серіал «Гра престолів», 2011
• Серіал «Дім Драконів», 2022

• Пісня льоду й полум'я
• Дощі Кастамере

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Джордж Мартін (письменник)

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Джордж Мартін (письменник)

• Офіційний сайт письменника [Архівовано 2 лютого 2001 у Wayback Machine.] (англ.)
• Блог письменника [Архівовано 27 грудня 2009 у Wayback Machine.] (англ.)
• Найпопулярніший англомовний сайт [Архівовано 23 січня 2011 у Wayback Machine.], присвячений «Пісні льоду й полум'я» (англ.)
• Фан сайти Гри престолів [Архівовано 8 грудня 2016 у Wayback Machine.] де представлені неофіційні переклади роману зроблені В'ячеславом Бродовим