Частина перша

9:38 Дракона

Алістер, Ізабела та Варрик прибувають до міста Антива, щоб удертися до Архіву Ворон. Алістер найняв Ізабелу для свого перевезення та Варрика для супроводу. Усередині надзвичайно охоронюваної фортеці Варрик й Ізабела знешкоджують багато пасток, щоб Алістер міг обстежити архів. На гарячому їх ловить Клаудіо Валісті, принц Антиви та Третій Пазур Антиванських ворон, який знайомий як із Алістером, так і з Ізабелою. Алістер повідомляє Клаудіо, що він прийшов перевірити дещо на правдивість. Клаудіо питає, чи Алістер тепер упевнений, зосібна щодо місця під назвою Велабанчель, той дає стврдну відповідь і вони прощаються. Група Алістера спинилися в борделі, де Ізабела застерігає Алістера від довіри Клаудіо. Алістер каже своїм супутникам, що він збирається проникнути у Велабанчель із або без них.

Частина друга

Трійця вдирається у Велабанчель, але Варрик мимоволі сполохує охорону та в’язничного наглядача-к’юнарі. Ізабела та Варрик стримують Ворон-охоронців, поки Алістер біжить до потрібного місця. Алістера спиняє наглядач, який ранить його булавою по руці, але король вбиває к’юнарі. Він знаходить потрібну казню та відчиняє її, де знаходить кістлявого старигана, який на запитання Алістера "Королю Мерику?" відповідає "Пізно. Запізно."

Частина третя

Алістер, Ізабела та Варрик утікать від Ворон на кораблі Ізабели із загадковим в’язнем. Алістер пояснює Ізабелі, що його метою було визволити свого батька, бо після тринадцяти років відколи Мерик зник, принц Клаудіо прислав Алістеру докази ув’язнення Мерика Воронами, що спонукнуло Алістера діяти. Алістер визволив в’язня, бо той упізнав у ньому сина Мерика. В’язень також пояснює, що він був сусідом по казні колишнього короля протягом чотирьох років. Ворони щодня забирали Мерика на допит, але чоловік так і не довідався, що вони хотіли від Мерика. Однак він стверджує, що Мерика визволила Явана, яку він називає "Звірюгою боліт Телларі." В’язень каже Алістеру, що Мерик має повідомлення для свого сина: "Він сказав, що він "повинен" був це зробити. Він сказав, що йому прикро." Алістер припускає, що Марик адресував це королю Кейлану, а не йому, бо Мерик не знав його, проте Алістер досі прагнув знайти Мерика.

Команда відправляється до боліт, спинившись по дорозі в Селені, щоб відпустити в’язня з мішком монет. Вони намагаються найняти провідника, але їм відмовляють, і, на щастя чи на жаль, ніхто їм із цим не допоможе. Навіть команда корабля відмовляється йти з ними до боліт. Опинившись у болоті, трійця стикається з вищою драконицею. Алістер звертається до дракона, думаючи, що це перевітлена Явана. Проте це не так, і Явана зв’являється поруч із драконицею.

Частина четверта

Явана відкликає драконицю та каже Алістеру, що вона не вбила їх, бо “внюхала стару кров у тобі, сину королів.” Алістер згадує про її сестру Морріґан і їхню матір Флемет. Явана намагається віднадити Алістера від свого завдання, але він просить, щоб вона розповіла, що сталося з Мериком. Вона веде групу до Тихого гаю, "прихистку для драконів від дурості та жорстокості людства". Вона каже, що Флемет уберегла життя Мерика дуже давно: "Вона йому "дозволила" відновити своє королівство та гратися в "правителя", допоки його діти не виростуть. Але після цього, він мав прийти до мене "сюди"." На запитання, чи вона вбила його, вона заперечує це, але не ручається щодо інших. Вона відмовляється говорити далі та радить Алістеру облишити це завдання. Виходячи з болота на групу нападає Клаудіо Валісті. Він пояснює, що йому був потрібен Алістер для проведення його до Тихого гаю, місця, яке шукає його покровитель і куди він не міг пройти через небезпечних драконів. Клаудіо намагається схопити Алістера, а той погоджується бути взятим в обмін на життя своїх супутників. Ізабела дає слово, що відстежить і вб’є Клаудіо.

Частина п’ята

Ізабела та Варрик відступають до Тихого Гаю, де Ізабела вимагає в Явани врятувати Алістера. Відьма відповідає, що це не її справа, хоча Варрик намагається порозумітися з нею взамін на допомогу їй. Без попередження вона зцілює їхні рани та каже їм іти визволяти Алістера. Вона відповідає на запитання щодо її вигоди з цього ― вона каже, що вони вдвох неодмінно зроблять те, що треба.

Тим часом у таборі Клаудіо Алістера утримують як в’язня. Алістер і Клаудіо обговорюють Мерика. Клаудіо збирається розкрити, що сталося з його батьком, коли той прийшов до цього болота, але Варрик із Ізабелою вдираються до табору та переривають розмову. Ізабела б’ється з Клаудіо, і він стверджує, що Ізабела не була гідна свого покійного чоловіка, Луїса, близького друга Клаудіо, кого вбили за її сприяння. Клаудіо був ладен проткнути переможену Ізабелу, але вона відрубує його руку та перерізає йому горло. Алістер наказує їй не робити цього, але вона однаково вбиває Клаудіо, проткнувши його серце. Король пояснює, що Клаудіо мав вістки про Мерика, яку тепер втрачено. З’являється Явана, і вона каже, що “правда ніколи не поза досяжністю.”

Частина шоста

Явана викликає із Затіння дух принца Клаудіо Валісті, щоб допитати його. Вона погрожує прив’язати його назавжди до трупа, і дух вимовляє ім’я свого покровителя – Авреліан Титус. Алістер хоче дізнатися, ким саме є цей покровитель, але Явана відмовляється розкривати додаткові подробиці, крім того, що вона розшукує це ім’я вже довгий час. Алістер зазначає, що без їхньої допомоги вона б не дізналася це ім’я.

Узявши до уваги їхній внесок, Явана веде їх знову до Тихого гаю, де дозволяє тільки Алістеру слідувати за нею вниз по сходах посеред її святилища. Під наглядом дракона вони заходять до широчезної печери, заповненою синім сяйвом і кристалічними яйцями. Явана пояснює, що вони в Hall of Sleepers: коли дракони майже вимерли, кількох із тих, що вижили, покликали споруджувачі цього святилища, щоб ті відновилися допоки не пробудяться силою. Явана відродила кількох, які не померли уві сні та які стали першими драконами, що ширилися Тедасом уперше за багато століть. Але великі дракониці не піддавалися пробудженню, поки не прибув Мерик: кров короля Каленгада в ньому пробудила Королеву драконів. Явана розповідає, що Авреліан Титус забрав Мерика, щоб здобути силу його крові. Відьма просить Алістера пробудити останню з великих дракониць, у такий спосіб виконавши обов’язок Мерика перед Флемет. Вона намагається спонукнути Алістера до цього тим, що Мерик посяде престол й Алістер звільниться від небажаного тягаря королювання. Алістер відхиляє її пропозицію, кажучи, що його метою є справедливість, і встромляє меч крізь неї. Стоячи над її тілом він пояснює свої дії: хитрощі відьом хащ відносно Мерика, позбавлення батька в Алістера та Кейлана, а короля ― у Ферелдену, спричинили безладдя та "все, що сталося з моєю країною через тебе." Перед тим, як піти, Алістер провокує драконицю, але та не кривдить його через силу в крові короля. Виходячи звідти, дракониця оглядає тіло Явани.

Надворі Алістер пояснює Ізабелі та Варрику, що він убив Явана, і група продовжує відстежувати Аврелія Титуса, покровителя Клаудіо.

Примітка: Відповідно до слів художника Чеда Гардіна, Явана справді мертва.^[4]