Перейти до вмісту

Семенасте

Координати: 48°20′58″ пн. ш. 31°52′46″ сх. д. / 48.34944° пн. ш. 31.87944° сх. д. / 48.34944; 31.87944
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Семенасте
Країна Україна Україна
Область Кіровоградська область
Район Новоукраїнський
Тер. громада Рівнянська сільська громада
Код КАТОТТГ UA35060210230037266
Облікова картка Облікова картка 
Основні дані
Засноване середина XVIII ст.
Колишня назва Борсукове,
Борщеве
Населення 496
Поштовий індекс 27133
Телефонний код +380 5251
Географічні дані
Географічні координати 48°20′58″ пн. ш. 31°52′46″ сх. д. / 48.34944° пн. ш. 31.87944° сх. д. / 48.34944; 31.87944
Середня висота
над рівнем моря
186 м
Водойми Балка Симонова
Місцева влада
Адреса ради 27160, Кіровоградська обл., Новоукраїнський р-н, с. Рівне, вул. Центральна, 116
Сільський голова Кутюк Надія Олександрівна
Карта
Семенасте. Карта розташування: Україна
Семенасте
Семенасте
Семенасте. Карта розташування: Кіровоградська область
Семенасте
Семенасте
Мапа
Мапа

Семена́сте — село в Україні, у Рівнянській сільській громаді Новоукраїнського району Кіровоградської області. Колишній центр Семенастівської сільської ради.

Населення — 496 осіб[1].

Географія

[ред. | ред. код]

Селом тече Балка Симонова.

Історія

[ред. | ред. код]

Село Семенасте було засноване в середині 18 століття.

Спочатку село називали Борсукове, тому, що там було багато нерозораної землі, і на цих землях було багато диких звірів, особливо борсуків.

Пізніше село називали Борщеве, бо Катерина ІІ його подарувала поручику Борщеву за вірну службу. А ще пізніше село стали називати Семенасте тому, що колись на цю вільну землю приїхали перші поселенці Семен і Настя. Були вони втікачами з кріпацької неволі. Згодом до них приєдналися інші, і почав дивовижної краси шматочок землі забудовуватися.

Указом царя Миколи І у 1830 році с. Семенасте було переведене у розряд містечок і вважалось ним до 1922 року. Наприкінці 19 ст. було відкрито однокласну школу, в якій навчалось 25 селянських дітей. Селяни самі доглядали школу.

1859 року у власницькому містечку Семенасте (Келеповське) Єлисаветградського повіту Херсонської губернії, мешкало 344 особи (165 чоловічої статі та 179 — жіночої), налічувалось 51 дворове господарство, існували православна церква й винокурний завод[2].

За переписом 1885 р. у Семенасті налічувалось 111 селянських дворів, 2 поміщицьких господарства, 2 торговельних заклади. Селяни на своїх землях займались землеробством, у поміщицьких основною спеціалізацією було вівчарство[джерело?].

Станом на 1886 рік у колишньому власницькому містечку, центрі Семенастівської волості, мешкало 306 осіб, налічувалось 64 дворових господарства, існували православна церква, школа й недіючий винокурний завод[3].

За даними 1894 року у селі Семенасте (Борсукова, Борщове) мешкало 394 особи (205 чоловічої статі та 189 — жіночої), налічувалось 69 дворових господарств, існували православна церква, земська школа на 26 учнів (23 хлопчики й 3 дівчаток), земська поштова станція, лавка[4].

У 1902 році в селі був заарештований матрос з м. Севастополя П. А. Савченко, який вів пропаганду проти царя, закликав селян громити поміщиків і відбирати у них землю.

До 1907 року володарем Семенастівських земель і був земським начальником — поміщик Килиповський.

У 1907 році селяни вбили поміщика Килиповського: за що 50 з них було засуджено, а 11 чоловік — страчено.

У лютому 1918 року в с. Семенасте було встановлено радянську окупацію. У 1927—1930 роках в селі було п'ять колгоспів. У цих же роках були розкуркулені селяни, які просто добре працювали, заможно жили. Не обминув наше село і страшний голодомор 1932—1933 року. Жителі села вимирали від голоду цілими сім'ями.

Під час Німецько-радянської війни 206 жителів села воювали проти нацистів. 63 з них удостоєні бойових нагород. На честь 105 земляків, загиблих в боях, встановлено пам'ятник. Також встановлено пам'яник воїнам-визволителям села.

З 1945 по 1991 рік на території сіл Семенасте і Нерубаївка був один колгосп — « Ленінський шлях». Спеціалізація господарства була зернова, м'ясо-молочна. У 1991—1992 роках колгосп розпався на декілька фермерських господарств. А деяка частина селян почала господарювати самостійно.

На території села Семенасте розташована загальноосвітня школа І-ІІ ст., фельдшерсько-акушерський пункт, чотири торговельні заклади і Семенастівська сільська рада.

Населення

[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 622 особи, з яких 299 чоловіків та 323 жінки.[5]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 545 осіб.[6]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[7]

Мова Відсоток
українська 97,65 %
молдовська 1,27 %
російська 0,72 %
білоруська 0,36 %

Освіта

[ред. | ред. код]

Семенастівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів

[ред. | ред. код]

Директор школи — Рубан Віталій Григорович

Список вчителів школи: Рубан Віталій Григорович — директор школи, вчитель історії Чорний Сергій Олександрович — вчитель фізичної культури, класний керівник 9 класу Стоян Маргарита Станіславівна — вчитель англійської мови, класний керівник 8 класу Дорчинець Катерина Володимирівна — вчитель математики та фізики, класний керівник 7 класу Сидоряк Валентина Дмитрівна — вчитель української мови та літератури, класний керівник 6 класу Смаровоз Надія Володимирівна — педагог-організатор, класний керівник 5 класу Діхтяренко Ірина Петрівна — вчитель світової літератури Дорчинець Олена Юріївна — вчитель початкових класів, класний керівник 4 класу Андріященко Галина Володимирівна — вчитель початкових класів, класний керівник 3 класу Зуй Марина михайлівна — вчитель початкових класів, класний керівник 2 класу Петров Андрій Миколайович — вчитель початкових класів, класний керівник 1 класу Мудра Катерина Станіславівна — вчитель географії

Історія Семенастівської загальноосвітньої школи

[ред. | ред. код]

Ще в панські часи була школа, де навчалися діти кріпаків та двоповерхове приміщення лише для панських дітей. Після Жовтневого перевороту у ній відкрили клуб. Коли на території села відбувались військові дії в період війни 1941—1945 р.р., приміщення було зруйноване під час бомбардирування. Після війни початкова школа почала працювати в с. Нерубаївка.

В 1952 році відбулось відкриття нової школи, спорудженої за рахунок коштів колгоспу ім. Ворошилова та Рівненського відділу освіти. Директором школи був Чинченко Павло Якович. В 1955 році директором стає Котляров Іван Антонович, а 1956 — Кондратенко Федір Савелійович. З 1965 року незмінний директор Семенастівської школи — Литвиненко Віталій Семенович. Протягом двадцяти років його мудрість полонила серця юних, змушує працювати їх розум. Його учні стверджують, що уроки історії були дуже цікавими і змістовними. Учитель відкривав перед ними строкату сторінку давнини, захоплено вів їх у невідомі таємниці минулого. Світлу пам'ять про Віталія Семеновича бережуть жителі села, ті, що були його учнями, і ті, кому випало щастя працювати з цією обдарованою людиною.

Поряд зі своїм чоловіком на педагогічній ниві була його дружина — Литвиненко Раїса Йосипівна. Лише закінчивши школу, починає свій педагогічний шлях. Спочатку старшою піонервожатою. Згодом закінчує навчання в Одеському педагогічному інституті, працює вчителем. З 1961 року в Семенастівській школі. Закохана в свою справу, вона виховує в своїх учнях почуття відповідальності, любов до праці, повагу до інших людей. Її учні згадують Раїсу Йосипівну як щиру, гарну людину, талановитого вчителя. Правду говорять, хто сіє зерно, в того воно проростає. Учитель в душах дітей засіває зерна любові, яку знищити не здатен ніхто. Багато гарних вчителів працювало у стінах школи. Всі вони — духовне начало, яке пронесуть через віки їхні вихованці.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Поштовий індекс Семенасте село, Новоукраїнський район, Кіровоградська область. Поштові індекси України - Postcode.in.ua (укр.). Процитовано 5 грудня 2024.
  2. рос. дореф. XLVII. Херсонская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по сведеніям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ комитетомъ Министерства Внутреннихъ делъ. СанктПетербургъ. Въ типографіи Карла Вульфа. 1868. LXXX + 191 стор., (код 2016)
  3. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  4. рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Херсонской губерніи. Статистическія данныя о каждом полесеніи. Изданіе Губернскаго Статистическкаго комитета. Херсонъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1896. XXIV + 544 стор., (код 3142)
  5. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  6. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  7. Розподіл населення за рідною мовою, Кіровоградська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Посилання

[ред. | ред. код]