Перейти до вмісту

Георгіївський провулок (Київ)

Координати: 50°27′4.3″ пн. ш. 30°30′49.5″ сх. д. / 50.451194° пн. ш. 30.513750° сх. д. / 50.451194; 30.513750
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Георгіївський провулок
Київ
Георгіївський провулок
Георгіївський провулок
Георгіївський провулок
МісцевістьСтарий Київ
РайонШевченківський
Назва на честьГеоргіївської церкви
Колишні назви
Георгіївська вул., Стрілецький пров.
Загальні відомості
Протяжність240 м
Координати початку50°27′4.3″ пн. ш. 30°30′49.5″ сх. д. / 50.451194° пн. ш. 30.513750° сх. д. / 50.451194; 30.513750
Координати кінця50°27′9.1″ пн. ш. 30°30′41.5″ сх. д. / 50.452528° пн. ш. 30.511528° сх. д. / 50.452528; 30.511528
поштові індекси01030
Транспорт
Найближчі станції метро «Золоті ворота»
Руходносторонній
Покриттяасфальт
Зовнішні посилання
Код у реєстрі10312
У проєкті OpenStreetMapr414586
Мапа
Мапа
CMNS: Георгіївський провулок у Вікісховищі

Гео́ргіївський провулок — провулок у Шевченківському районі міста Києва, місцевість Старий Київ. Пролягає від Рейтарської до Стрілецької вулиці.

Історія

[ред. | ред. код]

Один з давніх київських провулків. Його назва походить від Георгіївської церкви. Церква, названа на честь святого Георгія, стояла поблизу перетину сучасних вулиць Володимирської та Рейтарської, була зруйнована 1935 року. У давнину частина вулиці Рейтарської входила до складу Георгіївського провулка[1]. На плані міста 1803 року, складеному архітектором Андрієм Меленським, зазначений під назвою Георгіївська вулиця[2]. У 1861 році провулок віднесений до 2-го розряду вулиць, на ньому дозволялося споруджувати кам'яні будинки по лінії вулиці та дерев'яні — у подвір'ях[3]. З 1939 року мав назву Стрілецький провулок[4]. Сучасну історичну назву відновлено 1990 року[5].

Особистості

[ред. | ред. код]

У будинку, що раніше стояв на Георгіївському провулку, 11, влітку 1859 року мешкав Тарас Шевченко. У грудні 1917 року в лівій частині цього будинку оселився український художник, графік Георгій Нарбут, де і прожив до смерті. У будинку мешкав також історик, генеалог, архівіст і музейний діяч Вадим Модзалевський[1].

Забудова

[ред. | ред. код]

Лівий бік провулка був щільно забудований з сер. XIX ст. Із забудови XIX — поч. XX ст. збереглися лише два будинки — № 7 і № 9 — колишня лікарня Товариства лікарів-спеціалістів «Георгіївська лічниця» (№ 7). На правому боці провулка зберігся парадний в'їзд до Софії Київської — брама Заборовського, названа так від імені митрополита Рафаїла[1].

Пам'ятники

[ред. | ред. код]

На перетині з Рейтарською і Золотоворітською вулицями встановлено пам'ятник «Захисникам кордонів Вітчизни всіх поколінь», а також фігура героя мультфільму «Їжачок у тумані». Цей твір Костянтина Скретуцького носить назву «Конячка».

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]


  1. а б в Друг, Ольга Миколаївна. Вулицями старого Києва / О. М. Друг; дизайн і худож. оформ. С. Іванов, І. Шутурма. — Львів: Світ, 2013. — 496, [XVI] с. : іл.
  2. План Києва: друга та третя частини (1803 р.) // Наук. архів Ін-ту археології НАН України. — ф. 14. — спр. 116.
  3. Вѣдомость о раздѣленіи улицъ на разряды въ г. Кіевѣ, по ВЫСОЧАЙШЕ утвержденному 11 мая 1861 года плану [Архівовано 7 лютого 2021 у Wayback Machine.] // ДАКО: ф. 35, оп. 1, спр. 535, арк. 1–3. (рос. дореф.)
  4. Постанова президії Київської міської Ради робітничих, селянських та червоноармійських депутатів від 19 липня 1939 року № 1143/29 «Про перейменування вулиць м. Києва по Сталінському району» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 1. Спр. 11844. Арк. 47, 47зв. [Архівовано з першоджерела 10 квітня 2015.]
  5. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 13 лютого 1990 року № 149 «Про повернення вулицям історичних назв, найменування і перейменування площі і вулиць у м. Києві, а також впорядкування нумерації окремих будинків» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 8. Спр. 3740. Арк. 76–79. (Бюлетень виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів. — 1990. — № 2. — С. 27–29.) [Архівовано з першоджерела 8 березня 2013.]