Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/6 листопада

100 назад - 50 назад - 10 назад - Попередня - Про проект - Наступна - 10 вперед - 50 вперед - 100 вперед

Назва:Україна

-Знайдено: + 18 грудня 1940 року Німеччина затвердила план Барбаросса й 22 червня 1941 року напала на СРСР. Війна між цими державами тривала чотири роки й велася переважно на території України. У конфлікті на боці Німеччини виступили Італія, Угорщина, Румунія, Хорватія, Болгарія, Словаччина і Фінляндія. 19 вересня 1941 року нападники захопили Київ і Правобережжя, 24 жовтня — Харків і Лівобережжя, а червні-липні 1942 року — Крим і Кубань. В лютому 1943 року СРСР зміг спинити натиск противника під Сталінградом, а в серпні того ж року перехопив наступальну ініціативу після перемоги на Курській дузі. 6 листопада 1943 року радянські війська захопили Київ, а в квітні-травні 1944 року встановили радянський контроль над Правобережжям і Кримом. Наприкінці серпня 1944 року СРСР зайняв Західну Україну й почав наступ на окуповані Німеччиною країни Центральної Європи. 2 травня радянські війська здобули німецьку столицю Берлін. 8 травня війна скінчилася капітуляцією Німеччини. В результаті перемоги СРСР зросла його роль на міжнародній арені. У країнах Центральної Європи була створена низка прорадянських режимів.
Підзаголовок:==== Незалежність ====
Знайдено: + Янукович повернувся до влади в 2006 році, коли він став прем'єр-міністром під час «Антикризової коаліції»^[1], що призвело до дострокових парламентських виборів у вересні 2007 року^[2]. Янукович був обраний президентом в 2010 році^[3]. 11 березня було сформовано новий уряд на чолі з Миколою Азаровим. 21 квітня Віктор Янукович підписав угоду із президентом Російської Федерації Дмитром Медведєвим про продовження терміну перебування Чорноморського флоту Російської Федерації у Севастополі до 2042 року. 27 квітня цю угоду синхронно ратифікували Верховна Рада України і Державна дума Російської Феде��ації. 16 листопада 2010 року почалася Акція протесту проти Податкового кодексу.

Зобр:76шт.

Назва:Київ

-Знайдено: + 1941 року, під час Другої світової війни, Київ був захоплений німецькими військами. Місто на 2 роки стало адміністративним центром Київської генеральної, міської та сільської округ. 6 листопада 1943 року радянська влада повернула собі місто. В ході боїв Київ сильно постраждав. Відновлювальні роботи тривали до початку 1950-х років. 1948 року завершено будівництво газопроводу Дашава — Київ, а 1949 року — споруджено Дарницький залізничний міст та міст ім. Є. Патона. 1950 року створену першу в СРСР ЕОМ — МЕСМ, а 1951 року розпочав передачі перший в Україні телевізійний центр. 1960 року Києві пущено до ладу першу ділянку метрополітену, зведено нові житлові масиви на лівому березі Дніпра. Відкрито Театр драми і комедії та Молодіжний театр, Музей народної архітектури та побуту УРСР, Музей історії Києва та Музею історії Великої Вітчизняної війни. Разом з тим з середини 1960-х поновилася ідеологічна диктатура, а Київ стає центром дисидентського руху. Припинення репресій та повернення політв'язнів в Україну почалося лише за часів перебудови після 1986 року.
Підзаголовок:=== Метро ===
Знайдено: + Після закінчення війни Київ почали відбудовувати. 5 серпня 1944 року Постановою Ради народних комісарів СРСР відповідним установам наказано розпочати розвідувальні роботи, скласти технічний проект та генеральний кошторис з тим, щоб вже у 4 кварталі того ж року внести на затвердження уряду проектне завдання на спорудження Київського метрополітену. Одинадцять років пішло на те, щоб дати життя Київському метрополітену: 6 листопада 1960 року відкрито першу дільницю Святошино-Броварської лінії завдовжки 5,2 км з п'ятьма станціями — «Вокзальна», «Університет», «Хрещатик», «Арсенальна» та «Дніпро». З 1960 року побудовано 3 лінії загальною довжиною 65,18 км, що налічують 50 станцій, які обслуговують приблизно 1,4 млн пасажирів щодня (станом на 2009). Багато станцій метрополітену є пам'ятниками історії та культури.
-Знайдено: + Перший капітальний міст через Дніпро споруджено 1853 року — так званий Ланцюговий міст. 1870 року під керівництвом військового інженера А. Є. Струве побудовано металевий залізничний міст у Дарниці, другий залізничний міст — Петрівський був споруджений 1917 року, однак недовзі було зруйновано, відновлений 1929 року. У районі нинішнього моста Патона існув Наводницький міст понтонної конструкції, що дав назву вулицям Старонаводницькій і Новонаводницькій. У 1914 році на його місці був побудований стаціонарний деревяний міст, зруйнований у 1920 році. Він був відновлений у 1921 році і проіснував до 1935 року, коли був замінений іншим дерев'яним мостом. Під час Другої світової війни усі мости через річку Дніпро зруйновано. Після звільнення Києва (6 листопада 1943 року) споруджено тимчасові дерев'яні мости.

Зобр:30шт.

Назва:Полтавська область

-Знайдено: + * Лисенко М. В. (*22 (10) березня 1842, Гриньки (Полтавщина) — †6 листопада (24 жовтня) 1912, Київ);

Зобр:5шт.

Назва:Миклухо-Маклай Микола Миколайович

-Знайдено: + 3 листопада 1884 року, під егідою німецької Новогвінейської компанії (нім. Neuguinea-Kompagnie), німецький прапор було піднято над північно-східною частиною острова Нова Гвінея — Землею Кайзера Вільгельма●, що стала відома як Німецька Нова Гвінея. 6 листопада південно-східна частина острова стала британським протекторатом, а згодом була формально анексована й стала колонією Британська Нова Гвінея^[4][5].

Зобр:37шт.

Назва:Київський метрополітен

-Знайдено: + | Відкриття = 6 листопада 1960 року
-Знайдено: + Ки́ївський метрополіте́н — швидкісна позавулична транспортна система Києва. Має три діючі лінії, експлуатаційна довжина яких сягає близько 66,1 км. До послуг пасажирів — 51 станція з трьома підземними пересадочними вузлами в центрі міста. Після відкриття 6 листопада 1960 року став третім за ліком метрополітеном в СРСР після московського і ленінградського.
Підзаголовок:=== Будівництво ===
Знайдено: + id=234238 6 листопада 1960 року розпочав роботу київський метрополітен]</ref>.
Підзаголовок:=== Будівництво ===
Знайдено: + 6 листопада 1960 року було відкрито першу чергу Київського метрополітену — ділянку Святошино-Броварської лінії завдовжки 5,2 км з п'ятьма станціями від «Вокзальної» до «Дніпра»^[6]
-Знайдено: + Метрополітен тоді перебував під юрисдикцією Міністерства шляхів, а не міськради. Крім того, турнікетів в цей час не було, і пасажири просто пред'являли квитки контролеру.^[7]. Всі машиністи проходили навчання у Москві. 22 жовтня 1960 року машиніст Московського метрополітену, москвич Олексій Іванович Сімагін і киянин Іван Андрійович Виноградов, колишній машиніст електродепо станції «Київ-Пасажирський» повели пробний поїзд. Сімагін був за штурвалом, а Виноградов — помічником, він готувався до головного виїзду. 6 листопада вони помінялися місцями, і в день відкриття киянин Іван Виноградов став першим машиністом, що офіційно відкрив рух поїздів Київського метрополітену.^[8][9]
-Знайдено: + Попри те, що 5 грудня 1979 року була відкрита станція «Піонерська» — найсхідніша станція Святошинсько-Броварської лінії, за яку був перенесений пункт технічного обслуговування, основне будівництво метрополітену продовжувалось на другій лінії: з 19 грудня 1980 року почали експлуатуватися три станції на півночі лінії — «Тараса Шевченка», «Петрівка» та «Проспект Корнійчука»^[10]. В цьому ж році в Київському метрополітені розпочали роботу вагони нової моделі 81-717/714^[11]. 1981 року почали роботу станції «Площа Льва Толстого» і «Республіканський стадіон» на півдні, а з 6 листопада 1982 року працюють «Мінська» і «Героїв Дніпра», які до нашого часу лишаються найпівнічнішими станціями Київського метрополітену. Крім того, станція «Мінська» стала першою в Київському метро станцією нового типу — односклепінною мілкого закладенняПомилка цитування: Відсутній тег </ref> за наявності тегу <ref>. Саму станцію відкрили трохи більше ніж через місяць після відновлення руху, приурочивши відкриття до 70-ї річниці Великої Жовтневої революції^[12]. Старі тунелі, довжиною більше 300 м кожен, які в майбутньому були частково перерізані склепінням станції «Золоті Ворота», існують до нашого часу і перебувають у законсервованому стані. До них є доступ через службові проходи для профілактичного огляду^[13].
-Знайдено: + 6 листопада 2010 року виповнилося 50 років від дня пуску першої черги Київського метрополітену. До цієї дати було приурочене відкриття 15 грудня того ж року трьох станцій на півдні Куренівсько-Червоноармійської лінії — «Деміївська», «Голосіївська» і «Васильківська», будівництво яких через важку прохідність було припинене ще у середині 1980- років. Майже через рік, 27 грудня 2011 року, була відкрита ювілейна 50-та станція Київського метрополітену — «Виставковий центр»^[14], попри те, що проектування та будівництво станції розпочалося лише в січні 2011. Історія Київського метрополітену не знає іншого випадку, коли б нову ділянку спорудили протягом року^[15].
-Знайдено: + | 6 листопада 1960
-Знайдено: + |6 листопада 1960
-Знайдено: + |6 листопада 1982
-Знайдено: + |6 листопада 1982
Підзаголовок:==== Лінії ====
Знайдено: + * Перша лінія, Святошинсько-Броварська, історія якої починається з 6 листопада 1960 року, має довжину 22,8 км (із яких 6,7 км — наземна ділянка) і 18 станцій. Наземна ділянка має 2 мостових переходи — через ріку Дніпро і Русанівську протоку та 2 шляхопроводи.
-Знайдено: + * Вагон-музей (тип Д), що знаходився у складі пробного поїзда 22 жовтня 1960 року^[16]
Підзаголовок:==== Вестибюлі ====
Знайдено: + | 6 листопада 1960
Підзаголовок:==== Вестибюлі ====
Знайдено: + | 6 листопада 1960
Підзаголовок:==== Вестибюлі ====
Знайдено: + | 6 листопада 1960
Підзаголовок:==== Вестибюлі ====
Знайдено: + | 6 листопада 1960

Зобр:43шт.

Назва:Політичні партії України

-Знайдено: + | 6 листопада 1997

Назва:Вітовський Дмитро Дмитрович

Підзаголовок:== Життєпис ==
Знайдено: + Народився 6 листопада 1887 року у селянській родині в селі Медуха Станіславського повіту, випускник Станіславівської гімназії та правничого факультету Львівського університету.

Зобр:3шт.

Назва:Івченко Віктор Іларіонович

-Знайдено: + Віктор Іларіонович Івченко (* 22 листопада (4 листопада) 1912(19121104), Богодухів — † 6 листопада 1972, Ростов-на-Дону) — радянський і український кінорежисер. Член Комітету з Ленінських премій, член Спілки кінематографістів України. Батько кінорежисера Бориса Івченка.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + У 1972 році поїхав у Ростов-на-Дону шукати натуру для картини «Коли людина посміхнулася». Там раптово потрапив до лікарні з четвертим інфарктом. Помер 6 листопада 1972 року. Похований на Байковому цвинтарі в Києві (ділянка № 6).

Зобр:1шт.

Назва:Лисенко Микола Віталійович

-Знайдено: + Помер 6 листопада 1912 року у Києві, похований на Байковому кладовищі (надгробок — бетон, граніт; скульптор Ю. І. Білостоцький; встановлений у 1939 році)^[17].

Зобр:4шт.

Назва:Мазепа Ісаак Прохорович

-Знайдено: + Після підпорядкування УГА головному командуванню збройних сил півдня Росії уряд УНР звернувся до українського народу та республіканського війська з декларацією, в якій запевняв, що для оборони рідного краю і народної свободи уряд УНР вважає необхідним повне об'єднання військового командування Наддніпрянської і Галицької армій. Проте Євген Петрушевич, незважаючи на протест уряду УНР, визнав договір з Денікіним від 6 листопада 1919 корисним.

Зобр:1шт.

Назва:Назарук Осип Тадейович

Підзаголовок:== Життєпис ==
Знайдено: + 1915–1918 рр. — керівник Пресової Квартири УСС. Від жовтня 1918  - секретар філії УНРади у Львові^[18], делегат Української Національної Ради ЗУНР від Радикальної партії^[19]. 6 листопада 1919 р. - мав зустріч з гетьманом Скоропадським П.П. як представник Української Національної Ради ЗУНР: гетьман пообіцяв 2 млн доларів, ескадрилью літаків, кілька вагонів амуніції, відпустити з Києва Курінь Січових Стрільців (1300 чол.)^[20]. Грудень 1918 — червень 1919 — керівник Головного управління преси й пропаганди уряду УНР. Один з авторів «Проскурівської Декларації Січових Стрільців» в березні 1919 р.^[21], в кінці січня — на початку лютого 1919 р. перебував в Одесі та Бірзулі разом з Сергієм Остапенком на перемовинах з начальником штабу французьких військ полковником Фрайденберґом про порозуміння Антанти з Директорією (закінчилися нічим). Виступав на з'їзді УРП 22-23 березня та на селянсько-робітничому (трудовому) з'їзді 30-31 березня 1919 р^[22].
-Знайдено: + 30 грудня 1918 року було утворене Управління преси та інформації УНР (очолив його). Після повернення до Галичини у 1919 р. керував Прес-кватирою Української Галицької Армії. Згодом із урядом ЗУНР еміґрував до Відня, де видав свій «Конспект споминів з української революції» під назвою «Рік на Великій Україні». В цій об'ємній книзі детально описував події від 5 листопада 1918 до 16 листопада 1919. Серед дійових осіб спогадів — Володимир Винниченко, Симон Петлюра, інші історичні постаті. 1971 р. побачила світ і двотомна повість «Проти орд Чінгісхана».

Зобр:1шт.

Назва:Шашкевич Маркіян Семенович

-Знайдено: + Маркія́н Семе́нович Шашке́вич (6 листопада 1811, Підлисся — †7 червня 1843, Новосілки) — західноукраїнський (галицький) пророк (“Будитель“), письменник, поет — започатківець нової української літератури в Галичині, священик УГКЦ, культурно-громадський діяч і перший в нових часах речник відродження західноукраїнських (галицьких) земель. Очолив «Руську трійцю», ініціатор видання альманаху «Русалка Дністровая» (1837). Виступав за рівноправність української мови з польською.

Зобр:1шт.

Назва:Цапенко Михайло Павлович

-Знайдено: + Миха́йло Па́влович Цапе́нко (6 листопада 1907 — 10 січня 1977 Москва) — мистецтвознавець, родом з села Біляки на Полтавщині.

Назва:Цегельський Михаїл

-Знайдено: + Михаї́л Цеге́льський (* 6 листопада 1848 — † 5 квітня 1944) — церковний і громадський діяч у Галичині, греко-католицький священик, папський шамбелян.

Зобр:1шт.

Назва:Шаманек Альфред

Підзаголовок:== Життєпис ==
Знайдено: + Брав участь в нараді 4 листопада 1919 р. за участю Симона Петлюри, Евгена Петрушевича (надав інформацію про кількість військ). Після підписання в Зятківцях (нині Гайсинський район, Вінницька область) 6 листопада перемир'я між УГА та Добрармією Симон Петлюра вимагав розстрілу генерала Мирона Тарнавського, Альфреда Шаманека; 13-14 листопада у Вінниці над ними відбувся польовий суд у справі самочинного підписання договору про перемир'я з представниками Добровольчої армії; суд виніс обом виправдальний вирок, вони і отаман О.Лисняк були понижені в посадах^[23].

Назва:Радянсько-українська війна

-Знайдено: + Друга фаза радянсько-української війни розпочалася під час антигетьманського повстання, очолюваного Директорією УНР. 17 листопада 1918 у Москві створено Тимчасовий Робітничо-Селянський Уряд України, який з допомогою частин Червоної армії на чолі з В. Антоновим-Овсієнко, Й. Сталіном і В. Затонським, без оголошення війни, у грудні 1918 почав з Курська наступ на Україну. В ніч на 18 листопада  1918 з Чернігівщини повідомили про оволодіння більшовиками Глухівським повітом. 19 листопада радянські війська оволоділи Ямполем та хутором Михайлівським, стискають кільце навколо Глухова; 20 листопада — до станції Коренєво (нині Курська область РФ). 26 листопада почався наступ авангарду радянських частин у напрямку Мозир-Калинковичі. 7 грудня кордонна варта і гетьманські сили полишили Новгород-Сіверський, переїхавши до Городні. 21 грудня радянські частини Окремої групи військ Курського напряму зайняли міста Рильськ, Коренєве, Пушкарну і Суджу та ряд інших населених пунктів, де до того були українські війська.
-Знайдено: + Із суперництва між українцями і денікінцями скористалися більшовики, які перекинули свою 14 армію з оточення в районі Катеринослав-Ольвіопіль через Сквиру до Житомира. Конфлікт з Денікіним був викликаний розбіжностями між командуванням УНР і УГА, ситуацію ще ускладнила епідемія тифу. УГА підписала сепаратну угоду з Денікіним (6 листопада 1919). У цей час радянські війська почали захоплювати Правобережжя, яке перед тим здебільшого було окуповане Денікіним, а на заході поляки окупували рештки території під владою УНР. 19 листопада війська Червоної армії оволоділи Бахмачем, наблизились до Ніжина і Конотопа, створюючи плацдарм для наступу на Київ. Армія й уряд УНР, опинившись в кінці листопада в оточенні більшовиків, поляків і денікінців, вирішили на нараді в Чорториї (4. 12. 1919) припинити регулярну військову дію, натомість продовжувати боротьбу партизанським способом у запіллі більшовиків і денікінців.

Зобр:17шт.

Назва:Марчук Євген Кирилович

-Знайдено: + | початок_терміну3 = 6 листопада 1991
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + За поданням Голови Верховної Ради України Леоніда Кравчука 6 листопада 1991 року Є.Марчук конституційною більшістю (307 - "за") Верховної Ради першого демократичного скликання на конкурсній основі був призначений першим Головою Служби безпеки України (1991-1994).
-Знайдено: +

Зобр:1шт.

Назва:Ситківці

-Знайдено: + Населення 4 600 мешканців (1966), 2 845 мешканців (2001). Ситківці відомі з 1629 року. 6 листопада 1919 року в Ситківцях укладено умову про перехід Української Галицької армії до Добровольчої армії. Залишки фортечних земляних валів 17 століття. Є цукроварня, заснована 1866 року.

Назва:Старуня

-Знайдено: + Носоріг. 6 листопада 1907 року у тій самій копальні на глибині 17,6 м знайдено великий фрагмент забальзамованого волохатого носорога (Rhinoceros antiquitatis Blmb.). Після цього розкопки в копальні тривали до 25 листопада, але не дали нових результатів. Знахідку 24 липня 1908 року перевезли до [http://museum.lviv.net/ua/index.php?

Зобр:3шт.

Назва:Стороженко Олекса Петрович

-Знайдено: + Олекса Петрович Стороженко (нар. 24 листопада 1806, с. Лисогори, Ічнянський район, Чернігівська область — пом. 6 листопада 1874, Берестя, тепер Білорусь) — український письменник, етнограф, дядько Дмитра та Левка Ревуцьких ^[24].

Зобр:1шт.

Назва:Герб Львова

Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + 6 листопада 1789 року імператор Йозеф ІІ затвердив герб Львова, в якому "папський" лев стояв у міській брамі з трьома вежами.

Назва:Танячкевич Данило Іванович

-Знайдено: + Дани́ло Іва́нович Танячке́вич (* 6 листопада 1842 — † 21 квітня 1906) — галицький громадсько-політичний діяч і публіцист.

Назва:Ремболович Іван Семенович

Підзаголовок:==== Загибель ====
Знайдено: + 6 листопада 1949 р. був схоплений загоном МДБ у с. Космач Яблунівського району. Полковник понад півроку був під слідством НКВС, нікого не видав і 15 травня 1950 був засуджений до смертної кари, яку виконали 8 вересня цього ж року.

Зобр:7шт.

Назва:Дрогобич

-Знайдено: + Виконуючи розпорядження губернатора дистрикту К.Ляша від 6 листопада 1941 року, гітлерівці розпочали виселення всіх дрогобицьких євреїв у гетто та ліквідацію, на їх думку, нездатних до тяжкої роботи. Вже на початку листопада сіпо та жандармерія знищили в Броницькому лісі 420 осіб похилого віку. Для працездатних створено чотири табори праці: на Гірці, на Гирівці (біля підприємства по виготовленню дахівки), на вулицях Шашкевича та Данила Галицького (колишня Ягеллонська). 22 листопада знову в Броницькому лісі розстріляно ще 250 чоловік. Знищено 65 хворих з єврейського дитячого сиротинця.

Зобр:24шт.

Назва:Русько Олексій Микитович

-Знайдено: + У лютому 1942 року очолював Об'єднаний український державний університет (ОУДУ) в місті Кизил-Орді Казахської РСР до якого входили Київський та Харківський університети. З 1 вересня до початку листопада 1943 року виконував обов'язки ректора Харківського університету. 6 листопада 1943 року повернувся до виконання обов'язків ректора Київського університету.

Зобр:1шт.

Назва:Борзна

-Знайдено: + Під час війни і в післявоєнний період на борзнянщині діяв осередок ОУН так званої «Конотопської округи», а в 1947—1949 роках у Борзні діяла молодіжна підпільна група під проводом Василя Теребуна з Кинашівки. До неї входили чотири члени і вісім «співчуваючих». Члени організації пропагували ідеї утворення «Самостійної України», знайомили молодь Борзни і сіл з антирадянськими прокламаціями і підпільною літературою, а в ніч з 6 на 7 листопада 1948 року (переддень річниці Жовтневої революції) розповсюдили у Борзні листівки, «спрямовані на зрив заходів радянської влади»^[25]

Зобр:26шт.

Назва:Глухів

-Знайдено: + 6 листопада 2008 року місто відсвяткувало 300 років з дня проголошення його столицею Гетьманщини та Лівобережної України.^[26]

Зобр:36шт.

Назва:Ірпінь

-Знайдено: + У роки Німецько-радянської війни 1941—45 років Ірпінь був окупований гітлерівцями від 24 серпня 1941 року по 6 листопада 1943 року. Під час окупації в районі Ірпеня діяв партизанський загін «Перемога або смерть». Ірпінь звільнений військами 74-ї стрілецької дивізії 38-ї армії Першого Українського фронту^[27]

Зобр:33шт.

Назва:Буковина

-Знайдено: + На базі Українського Крайового Комітету Буковини було сформовано Тимчасовий Уряд Буковини на чолі з президентом Омеляном Поповичем. Протягом наступних днів Північну Буковину було взято під повний контроль Тимчасового Уряду Буковини. 6 листопада 1918-го року останній австрійський губернатор Буковини граф Йозеф фон Ецдорф офіційно передав владу Омеляну Поповичу у Північній Буковині, а Аурелу Ончулу — у Південній Буковині. Однак, мріям українців Північної Буковини про воз'єднання з Україною на той час не судилося реалізуватись. Буковина виявилась жертвою становлення молодої української держави, що змушена була воювати за своє право на самовизначення та незалежність на кілька фронтів. У зв'язку з цим розквартирований у Чернівцях та Вижниці, легіон Українських січових стрільців під проводом Василя Вишиваного змушений був на початку листопада вирушити на захист Львова, який опинився під смертельною загрозою польського наступу. Сформований у Києві у листопаді 1917 року Галицько-Буковинський курінь в цей період вирішував загальнодержавні завдання у складі Запорізького ��орпусу Армії УНР як 3-й курінь 2-го піхотного полку під командуванням хотинця Петра Болбочана. Таким чином українську владу на Буковині не було кому обороняти. Користуючись цим, 11 листопада 1918-го року румунське військо під командуванням генерала Якоба Задіка захопило Чернівці, а згодом, долаючи опір тільки поганоозброєних загонів самооборони, окупувало всю Північну Буковину. Тимчасовий Уряд Буковини на чолі з президентом Омеляном Поповичем був змушений працювати в екзилі, виїхавши до Галичини, де продовжував діяти до падіння ЗУНР як «Буковинська Рада», представляючи інтереси українців Буковини. Активну участь в розбудові української влади на Буковині брали: Омелян Попович, Осип Бурачинський, Микола Василько, Антін Лукашевич, Ілля Семака, Степан Смаль-Стоцький, Микола Спинул та багато інших.

Зобр:38шт.

Назва:Бабин Яр

-Знайдено: + * Хрест на місці розстрілу 6 листопада 1941 р. архімандрита Олександра (Вишнякова) та протоієрея Павла за заклики до спротиву німецьким окупантам. Встановлений у 2000 р.

Зобр:5шт.

Назва:Служба безпеки України

-Знайдено: + |20 вересня 1991 — 6 листопада 1991
-Знайдено: + |6 листопада 1991 — 12 липня 1994

Зобр:1шт.

Назва:Партія регіонів

-Знайдено: + | foundation = 6 листопада 1997
-Знайдено: + Створена 26 жовтня 1997 року в Києві, зареєстрована Міністерством юстиції України 6 листопада 1997-го (свідоцтво № 939).

Зобр:14шт.

Назва:Гладій Михайло Васильович

-Знайдено: + Миха́йло Васи́льович Гладі́й (*6 листопада 1952, с. Стрілків, Стрийський район, Львівська область) — народний депутат України 4-го і 5-го скликань.

Назва:Чорноморець (Одеса)

-Знайдено: + 16 листопада 2010 року підписано контракт із новим тренером — Романом Григорчуком^[28]. За підсумками сезону 2010–2011 команда повернулася до Прем'єр-ліги, здобувши 18 перемог у 34 матчах.

Зобр:13шт.

Назва:Макух Василь Омелянович

-Знайдено: + У цей же час каґебісти вдерлися й до домівки Макухів на вулиці Пожежній у Дніпропетровську. Повели себе зовсім інакше, ніж у Карові. Сказали, що Василь Макух дуже захворів, лежить в одній із київських лікарень, і бажано рідним його провідати. Водночас професійно провели обшук. Після почутого й побаченого Лідія Макух разом із кумом Іваном Ципухом подалися до Києва. В столиці їх відразу ж оточив конвой, цілу ніч протримали в якійсь холодній кімнаті, а зранку повезли до моргу. Тоді ж, 6 листопада 1968 р., прокуратурою Ленінського району м. Києва було порушено кримінальну справу за фактом самовбивства Василя Макуха. Чим закінчилося слідство — невідомо.

Зобр:5шт.

Назва:Буковинський курінь

-Знайдено: + 3 листопада 1918 Буковинське Віче у Чернівцях одностайно висловилося за приєднання Північної Буковини до Української Держави, а вже 6 листопада ��редставники Української Національної Ради перебрали в Чернівцях владу від останнього австрійського намісника Буковини графа Ерцдорфа. Над державними установами столиці краю замайоріли синьо-жовті прапори, а буковинські українці вперше за багато століть відчули себе господарями на рідній землі.

Зобр:1шт.

Назва:Угляренко Петро Володимирович

-Знайдено: + Петро́ Володи́мирович Угляре́нко (25 червня 1922, хутір Мила, нині село Києво-Стятошинського району Київської області — 6 листопада 1997, Ужгород) — український письменник.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Помер раптово 6 листопада 1997 року в Ужгороді^[29].

Назва:Косаківський Леонід Григорович

-Знайдено: + 6 листопада 1993 року було презентовано перший власний тролейбус київського виготовлення. У період з 1993 до 1995 рр. міською владою було придбано 376 автобусів, 102 тролейбуси, 15 вагонів метро, 240 двигунів для автобусів. Будувалися нові тролейбусні й трамвайні лінії, відкривалися автобусні маршрути. Також була затверджена й взята до реалізації програма розвитку метро до 2010 року (вже у 1994 році ввели в дію дві нові станції метрополітену — Позняки і Харківську).

Зобр:4шт.

Назва:Микулинці

-Знайдено: + |align=center nowrap |16 листопада 1944
-Знайдено: + |align=center |6 листопада 1944

Зобр:15шт.

Назва:Пам'ятники Маріуполя

Підзаголовок:== Сучасні ==
Знайдено: + | Макару Мазаю|| ||вулиця Бодрова, на розі з проспектом Ілліча || 1948 ||Пам'ятник відкритий 6 листопада 1948 року. Скульптор А. Е. Чубін і архітектор О. К. Плескотів.
Підзаголовок:== Сучасні ==
Знайдено: + | Пам'ятний знак воїнам 221-ї маріупольської й 130-ї таганрозької дивізій|| ||Комсомольський бульвар ||1975 ||Встановлений 6 листопада 1975 року на Комсомольському бульварі. На постаменті — 76-міліметрове артилерійське знаряддя. У підніжжя — вогонь Вічної слави. (архітектор А. Д. Клюєв)

Зобр:38шт.

Назва:Список академіків НАН України

Підзаголовок:=== В ===
Знайдено: + | 6 листопада 1879
Підзаголовок:=== В ===
Знайдено: + | 16 листопада 1935
Підзаголовок:=== Г ===
Знайдено: + |26 листопада 1956

Зобр:39шт.

Назва:Агніт-Следзевський Казимир Генріхович

-Знайдено: + Казімір Ге́нріхович Агні́т-Следзе́вський (* 15 (27) травня 1898(18980527), Санкт-Петербург — † 6 листопада 1973, Київ) — український радянський графік, заслужений діяч мистецтв УРСР (з 1960 року).
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Помер 6 листопада 1973 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 33).

Зобр:1шт.

Назва:Битва за Дніпро

Підзаголовок:== Битва ==
Знайдено: + 1 — 3 листо��ада почалась Київська наступальна операція. Війська 1-го Українського фронту раптовим ударом з Лютізького плацдарму зламали оборону ворога і після запеклих боїв 6 листопада звільнили столицю УРСР — Київ. До 15 листопада плацдарм в районі Києва був розширений до 400 км по фронту і до 150 км углиб.

Зобр:1шт.

Назва:Любар

-Знайдено: + Наприкінці листопада 1919 року рештки Армії УНР (6 листопада 1919 р. Українська Галицька армія відкололася і увійшла до складу Добровольчої армії генерала Денікіна) опинилися у так званому «трикутнику смерті» (Любар — Чортория — Миропіль). Тут українські частини було стиснуто трьома арміями — Червоною, Добровольчою та польською, до того ж вони потерпали від епідемії тифу. 28 листопада 1919 р. більшість членів уряду Директорії прибула до Любара. Саме тут Симон Петлюра видав так звану Любарську відозву, у якій було заявлено про перехід на інші методи боротьби за державність. Втративши надію на успіх, Петлюра виїхав до Польщі, призначивши замість себе Головним Отаманом військ УНР Омеляна Волоха. Останній 1 грудня в Любарі зробив спробу вчинити повстання проти Директорії. Волох разом з отаманами О. Данченком і Ю. Божком захопили державну скарбницю, втекли до Чуднова і приєдналися до більшовиків. 6 грудня 1919 р. на військовій нараді у Новій Чорториї було остаточно вирішено здійснити уцілілою частиною стрілецького війська партизанський рейд тилами Денікіна, який увійшов в історію як Перший зимовий похід. Загальне командування здійснював генерал М. Омелянович-Павленко, помічником його був Ю. Тютюнник.^[30]

Зобр:5шт.

Назва:Баржанський Юрій Леонідович

-Знайдено: + Баржанський Юрій Леонідович — (*6 листопада 1922) — молдовський поет, перекладач. Дружбі молдовського і українського народів присвятив поезії «Спасибі, мамо!

Назва:Ворошилов Климент Єфремович

Підзаголовок:== Посилання ==
Знайдено: + |- style="text-align: center;" | width="30%" class="no-wikidata" data-wikidata-property-id="P155" |Попередник:
Фрунзе Михайло Васильович
1925 | width="40%" style="text-align: center; font-size: 110%" |
Народний Комісар з військових та морських справ СРСР
6 листопада 1925 — 20 червня 1934 | width="30%" class="no-wikidata" data-wikidata-property-id="P156" |Наступник:
—
посада ліквідована

Зобр:3шт.

Назва:Крушельницький Антін Владиславович

Підзаголовок:== Життєпис ==
Знайдено: + 6 листопада 1934 р. Антін Крушельницький був заарештований органами Держбезпеки НКВС УРСР у Харкові. У постанові оперуповноваженного ІІ відділу СПО УДБ у Харківській області Бордона стверджувалося: «Крушельницький Антін Володиславович є одним із керівників створеного в Україні центру ОУН, який ставить своєю метою повалення Радянської влади в СРСР і підготовку терористичних актів проти представників партії і уряду».

Зобр:3шт.

Назва:Краснолуцький машинобудівний завод

-Знайдено: + Засновано 6 листопада 1931 року як рудоремонтний завод. У 1936 році завод переведено до системи головного управління вугільного машинобудування. Головне призначення — ремонт гірничого обладнання. У 1941 році завод евакуйовано на Урал. У 1944 році, після відбудови, почав випуск гірничо-машинобудівної продукції для відновлення шахт Донбасу, зокрема стрічкові конвеєри (з 1946 року), різноманітний гірничо-різальний інструмент, а з 70-х років — риштаків для скребкових конвеєрів. У 1996 році завод шляхом корпоратизації перетворено у відкрите акціонерне товариство з колективною формою власності.

Назва:Олімпік (Кіровоград)

-Знайдено: + | 6 листопада 1986

Назва:Південна залізниця

-Знайдено: + * 1974 рік — Мерефа — Власівка (відкриття 6 листопада) (39 км).

Зобр:2шт.

Назва:Зірка (Кіровоград)

-Знайдено: + * 6:1 («Фенікс-Іллічовець», 6 листопада 2010 року, с.Калініне)

Зобр:12шт.

Назва:Трикутник смерті

-Знайдено: + У цей час командувач УГА генерал Мирон Тарнавський, в силу надзвичайно важких обставин, щоби зберегти свою армію, пішов на порозуміння з Денікіним. Його місія 6 листопада підписала в Зятківцях (на Поділлі) з денікінським генералом Слащовим угоду, відповідно до якої, Галицька армія припиняла боротьбу проти денікінської Добрармії.
Підзаголовок:== Інтернація ==
Знайдено: + 26 листопада 1919 в Старокостянтинові відбулася військова нарада за участю головного отамана Петлюри, членів уряду, отаманів Юнакова, Тютюнника, Волоха, командування Січових Стрільців та інших. Зі звинуваченням влади та Головного Отамана у поразках виступив отаман Волох, який заявив, що єдиним порятунком є визнання радянської влади, перехід на сторону Української РСР для подальшої боротьби з денікінцями та поляками за незалежність і територіальну цілісність України.

Назва:Національний університет державної податкової служби України

-Знайдено: + 6 листопада 1943 року воїни 74-ї стрілецької дивізії звільнили Ірпінь. За час окупації технікум був зруйнований, але вже у березні 1944 року він відновив роботу під назвою «Ірпінський гірничо-паливний технікум». Директором був призначений Й. Н. Любий, а потім П. О. Коломинов. У 1944—1945 навчальному році до технікуму було прийнято на перший курс 120 чоловік, на другий — 38 чоловік, на третій — 12 чоловік, на четвертий — 4 чоловіки. Студенти брали участь у відбудові технікуму, а ще займались у спортивних секціях, гуртках, художньою самодіяльністю. У 1946 році відбувся перший післявоєнний випуск 13 спеціалістів. З 1947 року технікум очолював О. С. Кухарук. У 1951 році був введений в експлуатацію навчальний корпус (нині головний корпус університету), у 1955 році р. — гуртожиток та житловий будинок для викладачів. Саме тоді утворилось студентське містечко, розташоване у мальовничій парковій зоні. У 1960 році у технікумі вводяться спеціальності: «Технологія силікатів», «Технологічне обладнання промислових підприємств», «Обробка металів різанням».

Зобр:4шт.

Назва:Корнилій (Пасічний)

-Знайдено: + 6 листопада 1995 р. папа Римський Іван Павло II номінував о. Корнилія Пасічного єпископом Саскатунським УГКЦ. Єпископська хіротонія відбулася 17 січня 1996 р. Головним святителем був митрополит Вінніпезький Михаїл Бздель, ЧНІ, а співсвятителями — єпископи Василь Філевич (дотеперішній єпископ Саскатунський) і Северіян Якимишин, ЧСВВ (єпископ Нью-Вестмінстерський).

Назва:Гурвіц Едуард Йосипович

-Знайдено: + | кінець_терміну2 = 6 листопада 2010
Підзаголовок:== Посилання ==
Знайдено: +

Попередник:	Міський голова м. Одеси 5 квітня 2005 — 6 листопада 2010	Наступник:
Боделан Руслан Борисович		Костусєв Олексій Олексійович

Зобр:2шт.

Назва:Окіпна Раїса Миколаївна

Підзаголовок:== Життєпис ==
Знайдено: + 5 липня 1942 року заарештована Гестапо разом з керівником Іваном Кудрею і кількома членами групи. Після арешту чотири місяці піддавалася знущанням і тортурам, метою яких було викриття радянського підпілля і 6 листопада 1942 року страчена.^[31]Помилка цитування: Відсутній тег </ref> за наявності тегу <ref>, «Робітник» (Полтава), «Наше слово», «Комуніст» (Харків—Київ). Учасник Великої Вітчизняної війни. Друкувався з 1928 р.

Назва:Пам'ятник Івану Мазепі (Мазепинці)

-Знайдено: + option=com_content&task=view&id=52&Itemid=9 Перший пам'ятник гетьману Івану Мазепі в Україні]</ref> пам'ятник гетьману Івану Мазепі, встановлений 6 листопада 1994 року у родовому селі видатного українського державного діяча — в селі Мазепинці Білоцерківського району Київської області.
-Знайдено: + Пам'ятник було урочисто відкрито 6 листопада 1994 року у присутності керівників держави, послів, представників політичних партій та громадських організацій. Відкривав монумент безпосередньо президент України Леонід Кравчук. ^[32]

Зобр:4шт.

Назва:Добровольча армія

-Знайдено: + В той час в УГА і військах Директорії поширилась епідемія тифу, лікарні не могли розмістити всіх хворих, не вистачало ліків, дезінфікуючих засобів, ліжок, білизни. Крім того, в арміях браку­вало зброї, набоїв, одягу, взуття та всього необхідного. Щоб урятувати віська від фізичного винищення 6 листопада 1919 р. за наказом командуючого УГА генерала Тарнавського його місія підписала з денікінським генералом Слащовим угоду, за якою УГА переходила на бік і у розпорядження Добровольчої армії. Під тиском Петлюри Петрушевич зняв з посади командуючого УГА генерала Тарнавського і призначив на цей пост генерала О.Микитку. Тарнавський був відданий під суд трибуналу, але виправданий, оскільки було визнано, що він намагався зберегти армію від неминучої загибелі. Фронт між Галицькою армією і денікінцями був ліквідований^[33].

Зобр:4шт.

Назва:Кримський тролейбус

Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + 6 листопада 1959 року відкрито рух на міжміській лінії Сімферополь — Алушта. Перший тролейбус віз в Алушту найкращих будівельників траси, а водієм був начальник тролейбусного управління Олександр Миколайович Василенко. Перші машини на міжміській лінії працювали з кондукторами, адже в Сімферополі ще не було збудовано тролейсусних кас. Перші вісім місяців роботи кондуктор також виконував функції екскурсовода — тролейбуси зупинялися на Ангарському перевалі і Кутузівському фонтані, де пасажирам розповідали про визначні місця Криму. Вартість проїзду становила 6 рублів 50 копійок. За перший місяць роботи було перевезено понад 200 тисяч пасажирів.

Зобр:12шт.

Назва:Арефа Затвірник

-Знайдено: + — † бл. 1195 р., Київ) — православний святий, чернець Печерського монастиря. Преподобний. Пам'ять 11 жовтня і 6 листопада.

Зобр:1шт.

Назва:Пироговський Олександр Сидорович

-Знайдено: + Олександр Сидорович Пироговський (* 24 серпня 1897, Гайсин — † 6 листопада 1943, Київ) — Герой Радянського Союзу, в роки радянсько-німецької війни один з організаторів партійного підпілля в місті Києві, секретар Залізничного підпільного райкому партії.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Із серпня 1941 року, у період тимчасової окупації, — секретар Залізничного підпільного райкому партії м. Києва. Один з організаторів і керівників антифашистської боротьби. 31 жовтня 1943 року арештований гестапо і розстріляний 6 листопада, у переддень відвоювання Києва Червоною Армією.

Зобр:1шт.

Назва:Гай Олексій Анатолійович

-Знайдено: + Олексій Анатолійович Гай (нар. 6 листопада 1982, Запоріжжя, Українська РСР) — український футболіст, півзахисник «Чорноморця». В минулому — гравець збірної України. Заслужений майстер спорту України (2009).

Зобр:9шт.

Назва:Сисой Печерський

-Знайдено: + Пам'ять 11 жовтня і 6 листопада.

Назва:Розгон Віталій Вікторович

Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Вихованець дитячо-юнацької школи хмельницького «Поділля», перші тренери — Григорій Іщенко та Микола Гриневич^[34]. 20 червня 1997 року зіграв свій перший офіційний матч за «Поділля». Після цього перебрався у Латвію, там пограв у «Даугава» (Рига) та «Сконто» (Рига), де не мав постійної ігрової практики. Однак, у складі «Сконто» (Рига) виграв чемпіонат Латвії 1998 року. Влітку 1999 року перейшов до російських «Крилах Рад» з Самари^[35], однак за рік лише раз вийшов на заміну, провівши першу половину 2000 року виступаючи за дубль у другій лізі, де відзначився першим у кар'єрі забитим м'ячем. Після цього гравець повернувся в Україну, де виступав за тернопільську «Ниву», луцьку «Волинь», київський «Арсенал» та сімферопольську «Таврію». У 2008 році виступав на правах оренди у команді «Машук-КМВ» з П'ятигорська^[36]. Команда боролася за виживання, мала коротку лаву запасних, і 6 листопада 2008 року через дискваліфікацію єдиного воротаря Розгон навіть був змушений виконувати роль голкіпера протягом усього матчу проти новоросійського «Чорноморця»^[37], в якому пропустив три голи. З 2009 року виступав за ФК «Львів». Взимку 2010 року повернувся до луцької «Волині»Помилка цитування: Відсутній тег </ref> за наявності тегу <ref>

Назва:Північна війна в Україні

-Знайдено: + 26 ��овтня (6 листопада) 1708 року, у селі Орловка (70 км. Від Батурина) він прибув до штабу Карла ХІІ. При ньому на той час перебувало особисте надвірне військо, сотні виборних козаків Прилуцького, Лубенського та Миргородського полків, кількасот сердюків, три компанійські полки — Галагана, Кожуховського та Андрія Малама. Загальна чисельність гетьманців складала приблизно 3.5 — 4 тис. вояків.^[38] Решта особового складу трьох вищезгаданих козацьких полків, на чолі з наказним полтавським полковником Григорієм Герциком, разом з кількома сердюцькими полками очолюваних Чечелем залишились залогою в Батурині.

Зобр:5шт.

Назва:Рибалка Сергій Олександрович

-Знайдено: + З початку 2011 року грає за команду київського «Динамо» в першості дублерів. 6 листопада 2011 року грав у основному складі команди у матчі з «Металістом»^[39].

Зобр:1шт.

Назва:Наливайко Дмитро Сергійович

-Знайдено: + Дмитро́ Сергі́йович Налива́йко (*6 листопада 1929 року, Понорниця, Чернігівська область) — український літературознавець, фахівець з порівняльного дослідження світової й української літератури. Доктор філологічних наук, професор, дійсний член (академік) НАН України, завідувач відділу компаративістики Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України.
-Знайдено: + Дмитро Наливайко народився 6 листопада 1929 року в смт. Понорниця, нині Коропського району Чернігівської області

Назва:Мельник Соломія Тарасівна

-Знайдено: + Мельник Соломія Тарасівна (*6 листопада 1984) — Акторка театру ДАХ, проживає у місті Київ.

Зобр:1шт.

Назва:Пам'ятники Харкова

-Знайдено: + |Борцям Жовтневої революції || 1957 || на вулиці Університетській в сквері Вічний вогонь, навпроти Успенського собору || || Пам'ятник відкрито 6 листопада 1957 до 40-ї річниці Жовтневої революції на місці зруйнованої будівлі Будинку Червоної армії. 12 липня 1958 року до 40-річчя Комуністичної партії УРСР перед пам'ятником запалили вічний вогонь. Архітектор — Л. В. Гурова. Матеріал — полірований червоний граніт та бронза.^[40]

Зобр:103шт.

Назва:Михайленко

-Знайдено: + * Михайленко Валерій Петрович (6 листопада 1948) — український хімік, еколог, кандидат хімічних наук, доцент Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Назва:Серійний завод «Антонов»

Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + 25 червня 1941-го року, під час Німецько-радянської війни, завод був розбомблений. Після звільнення Києва від німецьких окупантів 6 листопада 1943-го року на заводі почали ремонтувати літаки По-2 і складати Як-3 і Як-9.

Зобр:1шт.

Назва:Пам'ятники Лохвиці

-Знайдено: + |Жертвам Голодомору і політичних репресій, пам'ятний знак || 2009 || у парку на вулиці Леніна || || Встановлено 6 листопада 2009 року (напередодні відзначення чергової річниці Жовтневого перевороту) коштом місцевих активістів ВО «Свобода» та українськими патріотами^[41]. На жаль, навесні 2010 року пам'ятник був спаплюжений — у нього викрали одну з деталей, а са́ме невідомі зловмисники поцупили гіпсову фігуру янгола^[42].

Зобр:15шт.

Назва:Харківський державний академічний театр ляльок імені В. А. Афанасьєва

-Знайдено: + 6 листопада 1997 року театру присвоєно ім'я Віктора Андрійовича Афанасьєва.

Зобр:4шт.

Назва:Левицька Анастасія Зіновіївна

-Знайдено: + Левицька Анастасія Зіновіївна (16 листопада 1899 — 1955, Харків) — українська актриса. Народна артистка України (1947).
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Народилась в с. Куликівка Черніговської обл. Померла 6 листопада 1955 р. в Харкові. Закінчила Київський музично-драматичний інститут ім. М. В. Лисенка (1927). Була солісткою Київської і Харківської опер.

Назва:Сорокалет Олександр Іванович

-Знайдено: + Олекса́ндр Іва́нович Сорокале́т (нар.16 квітня 1957, Луганськ — пом.6 листопада 2009, Ростов-на-Дону) — український футболіст і тренер.

Назва:Беца Йожеф Йожефович

-Знайдено: + Йожеф Йожефович Беца (угор. Becza József; * 6 листопада 1929, Мукачеве, Закарпаття — † 24 лютого 2011, Мукачеве) — радянський футболіст, півзахисник. Гравець збірної СРСР, Олімпійський чемпіон 1956 року. Майстер спорту (з 1961), заслужений майстер спорту СРСР (з 1991), заслужений тренер Вірменської РСР (з 1980), заслужений тренер Росії. Орден «За заслуги» III ступеня (2004).

Назва:Кубанець (канонерський човен)

Підзаголовок:== Служба ==
Знайдено: + В 1908 році корабель відвідав Єрусалим^[43]. В 1912 році «Кубанець» був переозброєний та відремонтований. У ході цього ремонту частина вітрильного рангоуту човна була демонтована. 16 листопада 1913 року, під час порятунку екіпажу канонерського човна «Уралець», спущений з «Кубанця» паровий катер через штормову погоду запрокинувся, при цьому загинуло шість матросів-членів екіпажу «Кубанця»Помилка цитування: Відсутній тег </ref> за наявності тегу <ref>.

Зобр:6шт.

Назва:Тягло Володимир Миколайович

-Знайдено: + Має державні нагороди. Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України «Про нагородження Почесною грамот��ю Кабінету Міністрів України» № 1458 від 6 листопада 2001 р. «…за вагомий особистий внесок у забезпечення розвитку місцевого самоврядування і сумлінну працю та з нагоди Дня місцевого самоврядування…» нагороджений Почесною грамотою Кабінету Міністрів України з врученням пам'ятного знака^[44]

Назва:Військово-морський прапор України

-Знайдено: +

-Знайдено: + Відродження андріївського прапору пояснювалося тим, що апостол Андрій проповідував саме на території України, до того ж в самій Росії цей прапор вже не використовувався. Покровський вважав, що українці внесли величезний вклад в розвиток російського флоту, тому Українська Держава мала повне право на цей прапор. Однак Андріївський прапор для українського флоту так і не був затверджений, хоча кораблі Кримсько-Української флотилії після свого повернення тривалий час стояли саме під ним. Окрім того, Андріївський прапор зберігся як традиційний та церемоніальний прапор. Так, відомо, що він був на одну добу піднесений на канонірському човні «Запорожець», 6 листопада 1918 року, в день свята морського корпусу^[45].

Зобр:15шт.

Назва:Костоправ Георгій Антонович

-Знайдено: + 6 листопада 2003 року на честь 100-річчя від дня народження поета в Маріуполі на будівлі колишньої редакції газети «Колехтивістис» по проспекту Леніна, 35<!

Зобр:1шт.

Назва:Ревенко Микола Мусійович

-Знайдено: + Микола Мусійович Ревенко (* 6 листопада 1937, Річки, Білопільський район, Сумська область) — радянський та український політик. Депутат ВРУ 2 скликань (1986–1994), депутат Чернівецької обласної ради, був другим секретарем Чернівецького ОК КПУ. Кандидат економічних наук.

Назва:Історія Києва

-Знайдено: + 6 листопада 1943 року Київ був відвойований радянськими військами. При цьому прагнення встигнути до «ювілейної» річниці жовтневого перевороту призвело до величезних людських втрат: здобуття Києва коштувало життя 417 тисячам бійців і командирів Червоної армії. На початку листопада 1943 р., у переддень відступу, німецькі окупанти почали палити Київ. У ніч на 6 листопада 1943 р. передові частини Червоної армії, долаючи незначний опір німецького ар'єргарду, вступили у майже порожнє палаюче місто.
Підзаголовок:===Сучасність ===
Знайдено: + * 2010, 16 листопада — 3 грудня — Акції протесту проти Податкового кодексу.

Зобр:6шт.

Назва:Музеї Одеси

-Знайдено: + |Раніше - музей історії Червонопрапорного Одеського військового округу. Музей було відкрито 6 листопада 1967 року. На початку 1980-х років перебував на реконструкції і знову відкрився для відвідувачів 8 травня 1985, напередодні 40-ї річниці Перемоги. Містить зібрання документів та експонатів, що розповідають про історію військового мистецтва з середини XIX століття і до наших днів.

Зобр:4шт.

Назва:Даніло Апаресідо да Сілва

Підзаголовок:== Біографія ==

Знайдено: +

Зобр:2шт.

Назва:Ан-32

-Знайдено: + Перший політ Ан-32 здійснив 9 липня 1976, за штурвалом якого знаходився екіпаж у складі командира В. А. Ткаченко, другого пілота Ю. В. Курліна, штурмана Г. Н. Гуменюка, бортінженера М. М. Трошина, бортрадиста В. І. Яськова і провідного інженера з випробувань A. M. Загуменного, з аеродрому Київського авіазаводу в Святошині. Після місяця випробовувань виявилось, що потужності двигунів АІ-20М було замало, тому було прийняте рішення про використання двигунів АІ-20ДМ із гвинтами АВ-68ДМ діаметром 4,7 м. Нові двигуни розвивали 5180 к.с., що на 83% більше ніж у двигунів Ан-26. З 6 листопада до 13 грудня 1976 були проведені випробовування в Індії, які виявили ряд недоліків.

Зобр:12шт.

Назва:Перший уряд Миколи Азарова

-Знайдено: + | з 6 листопада 2003 року^[46]

Зобр:2шт.

Назва:Круг (волейбольний клуб)

Підзаголовок:=== Гравці ===
Знайдено: + |align=center| 14 ||  Україна||Яна Ковтун || 6 листопада 1967||align=center| 180 || зв'язуюча

Зобр:1шт.

Назва:Православ'я на Черкащині

-Знайдено: + Існують відомості про відновлення у 1681 році самостійної Звенигородської єпархії, але того ж року вона була ліквідована. Її очолював Микита (Тотемський) (6 листопада 1681 — 24 грудня 1681).
-Знайдено: + Був установлений як вікаріат Київської єпархії 16 жовтня 1799 року (за іншими даними у 1800). 16 листопада 1911 вікаріат був перетворений на єпархію, яка припинила існування під час комуністичних гонінь на Церкву у 1920-х.
-Знайдено: + *Никодим (Кротков) (16 листопада 1911 — 1921)
-Знайдено: + *Анатолій (Кузнєцов) (3 вересня 1974 — 16 листопада 1979)
-Знайдено: + *Валентин (Міщук) (16 листопада 1979 — 26 червня 1985)

Зобр:8шт.

Назва:Федерація хокею України

-Знайдено: + Збірна України перший міжнародний матч провела 6 листопада 1992 року у Мінську зі збірною Казахстану і поступилася 4:5.

Назва:Список військово-морських прапорів України

-Знайдено: + | 20 травня 1918 року пропонувався адміралом Покровським в якості воєнного прапора Української Держави, але затверджений так і не був^[47]. Однак тривалий час зберігався в українському флоті як традиційний прапор. Так, на день свята Морського Корпусу був піднесений 6 листопада 1918 моряками канонерського човна «Запорожець»
-Знайдено: + | Український церемоніальний Андріївський прапор, який малося підняти на канонерському човні «Запорожець» в День Свята Морського Корпусу 6 листопада 1918 року. Однак з ініціативи моряків було піднято звичайний варіант прапора, без українського крижа^[48].

Зобр:49шт.

Назва:Голови Служби безпеки України

-Знайдено: + |20 вересня 1991 — 6 листопада 1991
-Знайдено: + |6 листопада 1991 — 12 липня 1994

Зобр:12шт.

Назва:Голушко Микола Михайлович

-Знайдено: + | кінець_терміну = 6 листопада 1991
-Знайдено: + Микола Михайлович Голушко (*21 червня 1937, с. Андрєєвка Рудаєвського району Кокчетавської області Казахстан), генерал-полковник, в.о. Голови Служби безпеки України (20 вересня 1991 — 6 листопада 1991).
Підзаголовок:== Джерело ==
Знайдено: +

Назва:Глухівський міський краєзнавчий музей

-Знайдено: + Значною подією культурного життя Глухова стало відзначення 2008 року 300-ліття проголошення міста столицею гетьманської Лівобережної України. Одним із центрів ювілейних урочистостей став Глухівський міський краєзнавчий музей. На базі закладу з нагоди ювілею проходили виставки (загалом 10, в т.ч. художня виставка-пам'ять, виставка-спомин «55 років поспіль», на якій були представлені роботи глухівців, колишніх студійців, які зберегли свій художній хист упродовж творчого півстоліття, В. Д. Єрмакова, Ю. С. Шемшученка, В. Ф. Шума, В. Г. Пуцка та ін.), науково-практичні конференції, презентації книг, концерти за участю хорів духовної музики з різних міст України, в тому числі Глухівського народного камерного хору духовної музики з виконанням творів композиторів-земляків М. Березовського і Д. Бортнянського. Так, 6 листопада 2008 року в музеї було презентовано книгу-фотолітопис «Глухів. Погляд крізь століття», керівником авторського колективу якої стала міський голова Олена Мельник, художнє оформлення здійснив заслужений художник України Володимир Єрмаков^[49]

Зобр:1шт.

Назва:Меморіал Вічної Слави (Київ)

-Знайдено: + | встановлений = 6 листопада 1957 року
-Знайдено: + Меморіал Вічної Слави — меморіал на могилі Невідомого солдата розташований в Парку Вічної Слави в Печерському районі Києва. Складається з обеліска і Алеї Павших Героїв, де розташовані 34 могили воїнів, що загинули в роки Другої світової війни. Відкритий 6 листопада 1957 року.
-Знайдено: + | Чернєв Веніамін Володимирович||полковник ||1907—1943 || ||Народився в селі Варшавському Полтавського району Челябінської області (Росія). Начальник штабу шостого гвардійського танкового корпусу. Визволяв Київ. Нагороджений орденами. Загинув 6 листопада біля села Забір’я на Київщині.

Зобр:35шт.

Назва:Збройні Сили Півдня Росії

-Знайдено: + З ініціативи галицького командування УГА перейшла на бік білогвардійців. Розгляд перебігу галицько-денікінських переговорів у листопаді 1919 р. дозволяє суттєво переглянути усталені в історіографії висновки. Документи свідчать, що ідея переходу на бік ворога належала саме Начальній Команді Галицької армії (НКГА). Диктатор Євген Петрушевич намагався лише реагувати на ініціативу військових. Важливо зазначити, що фактично перехід УГА на бік білогвардійців, всупереч широко розповсюдженій в історичній літературі даті 6 листопада, відбувся 17 – 19 листопада. Входження Української Галицької армії до складу денікінських Збройних Сил Півдня Росії визначила підписана 17 листопада 1919 в Одесі угода, яку було ратифіковано галицьким командуванням 19 листопада 1919.

Зобр:2шт.

Назва:Миколаївська церква (Глухів)

Підзаголовок:=== Заснування ===
Знайдено: + У XVIII столітті, коли Глухів був столицею Гетьманщини, Миколаївська церква стала культовою спорудою Лівобережної України. 6 листопада 1708 року на колишньому Радному майдані перед храмом наставляли на гетьманство Івана Скоропадського. 1 жовтня 1727 року на гетьманство наставляли вже Данило Апостола, а 1751 — Кирила Розумовського. 1760 року тут було поховано генерального хорунжого Миколу Даниловича Ханенка.

Зобр:2шт.

Назва:Костенко Юрій Васильович

-Знайдено: + Юрій Васильович Костенко (6 листопада 1945, Київ) — український дипломат. Надзвичайний і Повноважний Посол України.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Народився 6 листопада 1945 р. у м. Київ. У 1968 році закінчив історичний факультет Київського університету ім. Т.Шевченка. Володіє англійською, німецькою мовами.

Назва:Цуркан Андрій

-Знайдено: + Андрій Цуркан (6 жовтня 1977, Луганськ) — український боксер-професіонал. Професійну кар'єру почав 6 листопада 1999 року. Чемпіон NABF у першій середній категорії (2006–2007)

Назва:Чернихівський Дмитро Іванович

-Знайдено: + Чернихівський Дмитро Іванович (псевдо «Зірко»; 6 листопада 1929, с. Плесківці, нині Зборівського району Тернопільської області) — громадський діяч, історик, краєзнавець, літератор. Брат Гаврила Чернігівського. Член НСЖУ (1999). Медалі «50 років УГВР» (1992) і «60-річчя УПА» (2002), інші відзнаки.

Назва:Крушельницька Володимира Антонівна

Підзаголовок:== Життєпис ==
Знайдено: + Народилася в м. Коломиї в сім'ї Антона Крушельницького та Марії Крушельницької. Мала чотирьох братів: Івана К., Богдана К., Тараса К., Остапа К. Її племінницями є Лариса Іванівна Крушельницька і Марія Тарасівна Крушельницька. Закінчила у Відні гімназію (1919) і медичний інститут (1925). У 1926–1927 рр. — лікар у Рогатині, у 1928–1931 рр. мала у Львові приватну практику. Від 1928 р. разом з Софією Парфанович редагувала журнал Українського антиалкогольного товариства «Відродження» у Львові. Позитивно оцінивши події в СРСР кінця 1920-х рр., переїхала до СРСР. Від 2 листопада 1931 р. навчалась в аспірантурі Інституту венерології та дерматології в Харкові, за рік написала і захистила докторську дисертацію; працювала в тому ж інституті асистентом. 1932 р. до неї в Харків із Західної України переїхав її брат Іван, а в травні та липні 1934 р. інші члени її великої родини (окрім дружини її брата Івана — Галини Левицької). У ніч з 5 на 6 листопада 1934 р. були заарештовані її брати Тарас та Іван, а потім батько й двоє інших її братів. Сама Володимира Крушельницька була заарештована 12 грудня 1934 р. за звинуваченням у належності до контрреволюційної терористичної організації. 27 лютого 1935 р. Володимира була засуджена до 3-х років таборів. Відбувала покарання на Соловках (працювала лікарем). Володимиру в групі в'язнів (509 осіб), згідно з протоколом від 25 листопада, розстріляли (імовірно, в Ленінградській області РФ); документ про виконання вироку підписаний 8 грудня 1937 р.

Назва:Абоїмов Іван Павлович

Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Народився 6 листопада 1936 року. Закінчив Лієпайський державний педагогічний інститут (1959), Вищу дипломатичну школу МІД СРСР (1972). Володіє угорською, англійською, німецькою, латишською мовами.

Зобр:1шт.

Назва:Кизима Ігор Володимирович

-Знайдено: + Ігор Володимирович Кизима (6 листопада 1958) — український дипломат. Тимчасово повірений у справах України в Азербайджані.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Народився 6 листопада 1958 року в селі Любша Рогатинського району на Івано-Франківщині.

Назва:Державний радник юстиції України

-Знайдено: + Встановлений постановою Верховної Ради України від 6 листопада 1991 року № 1795-XII «Про затвердження Положення про класні чини працівників органів прокуратури України».

Назва:Пам'ятники Переяслава-Хмельницького

-Знайдено: + | Пам'ятник В. І. Леніну || 6 листопада 1981 || Борисоглібська площа || || скульптор М. П. Короткевич, архітектор М. М. Фещенко

Зобр:25шт.

Назва:Севастопольський тролейбус

-Знайдено: + | дата відкриття = 6 листопада 1950 року
-Знайдено: + Відтак, 5 листопада все того ж 1950-го року основні роботи зі спорудження першої черги мережі севастопольського тролейбуса були завершені, а наступного дня — 6 листопада відбулася урочиста церемонія пуску тролейбуса за маршрутом № 1 «Залізничний вокзал — вул. Л. Толстого».

Зобр:4шт.

Назва:Корсунська рада

-Знайдено: + Корсунська рада — козацька рада, яка відбулася 26 жовтня (6 листопада) 1657 у м. Корсуні.

Назва:Кременчуцький тролейбус

-Знайдено: + | дата відкриття = 6 листопада 1966

Зобр:1шт.

Назва:Пушина Феодора Андріївна

-Знайдено: + Феодо́ра (Федо́ра) Андрі́ївна Пу́шина (*13 листопада 1923, присілок Тукмачі, Удмуртія — †6 листопада 1943, місто Київ) — військовий фельдшер, лейтенант медичної служби, Герой Радянського Союзу.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + У листопаді полк під командуванням полковника Петра Акулова вів важкі наступальні бої в Києві, відволікаючи на себе значні сили противника. У зв'язку з цим медчастина знаходилася в передмісті Святошина і поранених доставляли туди. Вранці 6 листопада 1943 року група німецьких бомбардувальників завдала бомбового удару по Святошину. Будівля, в якій перебували поранені, загорілася. Командир санітарної роти Микола Копитенков та Феодора Пушина кинулися рятувати поранених. З вогню вона винесла тридцять тяжкопоранених і коли кинулася за останнім, почав руйнуватися будинок. Микола Копитенков виніс її з вогню, але вона померла в нього на руках від сильних опіків і травм.

Назва:Штерн Борис Гедалійович

-Знайдено: + Бори́с Геда́лійович Штерн (Київ, 14 лютого 1947 — 6 листопада 1998) — радянський та український письменник-фантаст. Писав російською мовою. Член Спілки письменників СРСР (1988). Кращий письменник-фантаст Європи (1994).

Назва:Стріха Віктор Федорович

-Знайдено: + Віктор Федорович Стріха — (* 6 листопада 1973, у селищі Хоцьки Київської області*). Освіта — вища, інженер лісового господарства. Український історик і статистик футболу.

Назва:Михайловський Іван Дмитрович

-Знайдено: + Іван Дмитрович Михайловський (23 лютого 1874, Одеса — 6 листопада 1933) — музикант-флейтист, професор.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Помер 6 листопада 1933 року. Похований в Києві на Лук'янівському цвинтарі (ділянка № 13-ІІІ, ряд 6, місце 3). На могилі ажурний хрест.

Назва:Битва на Куруковому озері

-Знайдено: + Переговори розпочалися 3 листопада, обидві сторони поводилися досить люб’язно. 4 листопада козаки обрали гетьманом Михайла Дорошенка, який 5 листопада надіслав С.Конецпольському декларацію з готовністю підписати угоду. 6 листопада посли-комісари Речі Посполитої Якуб Собеський та Олександр Балабан, урочисто зустрінуті в полі перед табором 300-ми козаками та супроводжені до Дорошенкового шатра, прийняли присягу загального козацького кола. Текст її наводить біограф Томаша Замойського Станіслав Журковський:

Назва:Горлівський тролейбус

-Знайдено: + | дата відкриття = 6 листопада 1974 року
-Знайдено: + Горлівський тролейбус — діюча (від 6 листопада 1974 року) в місті Горлівка Донецької області тролейбусна система України.
-Знайдено: + 6 листопада 1974 року було відкрито рух тролейбусів у місті. Маршрут №1 пролягав від кінотеатру "Україна" проспектом Перемоги та вулицею Безпощадного до Фабрики трикотажного полотна та тролейбусного депо.

Назва:Олександр (Немоловський)

Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + 6 листопада 1909 прийняв чернечий постриг. З 8 листопада — архімандрит. А 15 листопада митрополитом Санкт-Петербурзьким і Ладозьким Антонієм рукоположений на єпископа. Архієрейська хіротонія відбувалася у Олександро-Невській лаврі в Санкт-Петербурзі. Був єпископом Аляскинським, вікарієм Американської і Алеутській єпархії (1909—1916), єпископом Канадським (1916—1918), Американським і Алеутським (1918—1921).

Назва:Соленцов Олександр Олексійович

-Знайдено: + Олекса́ндр Олексі́йович Соленцо́в (6 листопада 1953, смт Вапнярка Томашпільського району Вінницької області) — український фотохудожник. Заслужений діяч мистецтв України (2009).

Назва:Соцький Василь Михайлович

-Знайдено: + Василь Михайлович Соцький (30 березня 1929, с. Грицьків, тепер Хмельницької області — 6 листопада 2009, Кривий Ріг) — український гірничий інженер, підприємець, науковий діяч; Заслужений шахтар України (1979).

Назва:Почесні громадяни Севастополя [[Файл:|100пкс|thumb |150px|right]] -Знайдено: + | style="background-color:#efefef;" align="center" |26 листопада 1894 — 30 січня 1986
Підзаголовок:=== Україна ===
Знайдено: + | style="background-color:#efefef;" align="center" |2 червня 1922 — 6 листопада 2008

Зобр:19шт.

Назва:Джованна Броджі-Беркофф

-Знайдено: + Джова́нна Бро́джі-Бе́ркофф (іт.: Giovanna Brogi Bercoff; * 6 листопада 1943, Швейцарія) — італійський славіст та україніст, відомий українофіл. Іноземний член НАН України з 2003 року.

Назва:Міжнародний конкурс з інформатики «Бобер»

-Знайдено: + |2011||6 листопада||27||4||42176

Зобр:2шт.

Назва:Карпенко Микола Пилипович

-Знайдено: + Микола Пилипович Карпенко (* 6 листопада 1950 м. Суми)  — педагог, журналіст член Національної спілки журналістів України, дослідник, краєзнавець, громадський і релігійний діяч, осавул Сумського обласного товариства Соборного козацтва України «Січ»

Назва:Користівка

Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + == Катастрофа 6 листопада 1986 року ==
-Знайдено: + 6 листопада 1986 року о 3:02 за московським часом на станції Користівка сталася катастрофа пасажирських поїздів № 635 Кривий Ріг — Київ і № 38 Київ — Донецьк з важкими наслідками. Катастрофа сталася внаслідок злочинного порушення локомотивною бригадою Правил технічної експлуатації залізниць Союзу РСР.

Зобр:1шт.

Назва:Єлишевич Григорій Львович

-Знайдено: + Григорій Львович Єлишевич (* 6 листопада 1948 м. Конотоп)  — український поет, член НСПУ, НСЖУ та Асоціації діячів естрадного мистецтва. Почесний житель Великої Чернеччини.

Назва:Михайленко Валерій Петрович

-Знайдено: + Михайленко Валерій Петрович (6 листопада 1948 року) — український хімік, еколог, кандидат хімічних наук, доцент Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Народився 6 листопада 1948 року в Дніпродзержинську Дніпропетровської області. У 1971 році закінчив хімічний факультет Київського університету. Працює в університеті у 1972–1991 роках інженером, старшим інженером, асистент, доцент кафедри аналітичної хімії хімічного факультету, з 1985 року — доцент кафедри фізичної географії географічного факультету. 1993 року присвоєно вчене звання доцента. Кандидатська дисертація «Газохроматографическое исследование хелатов металлов с фторированными b-дикетонами и применение их в анализе» захищена у 1981 році.

Назва:ХК «Донбас» у сезоні 2011—2012

Підзаголовок:==== Листопад ====
Знайдено: + |дата = 6 листопада 2011
-Знайдено: + |дата = 26 листопада 2011

Зобр:2шт.

Назва:Статєєва Валентина Іванівна

-Знайдено: + Статє́єва Валенти́на Іва́нівна (6 листопада 1949, с. Смідин, тепер Старовижівського району Во­линської області) — український мовознавець, доктор філологічних наук з 1999, професор з 2001.

Назва:Мелетій (Леонтович)

-Знайдено: + Архієпи́скоп Меле́тій (в миру: Миха́йло Іва́нович Леонто́вич; 6 (17) листопада 1784, Старі Санжари, Полтавська губернія — 29 лютого (12 березня) 1840, Харків) — архієпископ Харківський і Охтирський. Святитель. (Пам'ять: 12 (25) лютого — тезоіменитство і 29 лютого (13 березня); (28 лютого (13 березня) в невисокосний рік) — кончина.
Підзаголовок:=== Навчання ===
Знайдено: + Народився 6 листопада 1784 в селі Старі Санжари Полтавської губернії. Предки його були духовного звання. З чотирирічного віку навчався в будинку свого батька читання по книгах церковного та суспільного друку, краснопису і основам граматики.

Зобр:1шт.

Назва:Прима Роман Андрійович

-Знайдено: + Роман Прима (нар. 6 листопада 1981 , Чернігів, Україна) — український біатлоніст, учасник Олімпійських ігор, чемпіонатів світу та етапів кубка світу з біатлону, старший брат українського біатлоніста Артема Прими

Назва:Жан-Жак Пелісьє

-Знайдено: + Емабль Жан-Жак Пелісьє (фр. Aimable Pélissier; 6 листопада 1794, Маромм — 22 травня 1864, Алжир) — французький військовий і політичний діяч, Маршал Франції (з 12 вересня 1855 року), герцог Малаховський (з 22 липня 1856 року).
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Народився 6 листопада 1794 року в місті Мароммі (департамент Приморська Сена, Франція). В 1815 році закінчив військову школу в Сен-Сірі, почав службу в армії. В 1819 році перейшов в корпус офіцерів Генерального штабу.

Назва:Казанська церква (Луганськ)

Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + 1935 року церква була закрита більшовицьким режимом. 6 листопада напередодні річниці Жовтневої революції з неї були зняті хрести і встановлені червоні прапори. 1937 року храм зруйнували. Однак 1942 року Казанська православна громада відродилась і пристосувала під молитовню приватний будинок. 1961 року парафію знову закрили.^[50]

Зобр:3шт.

Назва:Пошивайло

-Знайдено: + * Пошивайло Олесь Миколайович — (6 листопада 1958 р., смт. Опішня, Полтавської області) — директор Інституту керамології — відділення Інституту народознавства НАН України

Назва:Господарський процесуальний кодекс України

-Знайдено: + Один з найстаріших українських кодексів (і найстаріший процесуальний) — прийнятий Верховною Радою України 6 листопада 1991 року, уведений в дію з 1 березня 1992 року^[51]. Він надав можливість забезпечити реалізацію передбачених Законом України «Про арбітражний суд» принципів арбітражного судочинства, визначив підсудність спорів арбітражним судам, чітко окреслив процесуальні права та обов'язки учасників арбітражного процесу, регламентував порядок розгляду спорів, винесення рішень у них, перевірки їх законності.

Назва:Тармо Кінк

-Знайдено: + Тармо Кінк (ест. Tarmo Kink; 6 листопада 1985, Таллінн, Естонська РСР, СРСР) — естонський футболіст. Нападник національної збірної Естонії.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + 6 листопада 2010 Тармо Кінк, вийшовши на заміну, забиває свій третій мяч за «Боро», — у ворота Крістал Пелес. Мідлсбро тоді одержав перемогу 2:1.

Зобр:1шт.

Назва:Історія Дрогобича

-Знайдено: + Виконуючи розпорядження губернатора дистрикту К.Ляша від 6 листопада 1941 року, гітлерівці розпочали виселення всіх дрогобицьких євреїв у гетто та ліквідацію, на їх думку, нездатних до тяжкої роботи.

Зобр:21шт.

Назва:Стрєлкова Марія Павлівна

-Знайдено: + Марія Павлівна Стрєлкова (4 серпня 1908 — 6 листопада 1962) — радянська актриса театру і кіно. Заслужена артистка УРСР (з 1946 року).
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Померла 6 листопада 1962 року. Похована на Байковому кладовищі (ділянка № 6).

Назва:Калашніков Олег Іванович

-Знайдено: + Калашніков Олег Іванович народився 6 листопада 1962 року у місті Рівному. Член Партії регіонів.

Назва:Волкенштейн Сергій Сергійович

Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + В ході битви за Київ дивізія брала участь в боях на Букринському плацдармі, а після відводу військ — здійснювала наступ на Київ з Лютізького плацдарму: Волкенштейн за ніч зумів непомітно для противника перегрупувати з'єднання^[52]. 6 листопада 1943 року 17-а артилерійська дивізія прориву була названа в наказі Верховного Головнокомандувача в числі інших з'єднань і частин 1-го Українського фронту, що особливо відзначилися в боях за столицю України. Їй було присвоєне почесне найменування «Київська»^[53].

Назва:Недужий Віталій Віталійович

-Знайдено: + Недужий Віталій Віталійович (6 листопада 1964, с. Ківшовата Таращанського району Київської області — 9 серпня 1995) — командир відділення окремого батальйону патрульно-постової служби міліції при Вінницькому міському управлінні УМВС України у Вінницькій області, старшина міліції. Нагороджений відзнакою Президента України — зіркою «За мужність» (посмертно).
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Народився 6 листопада 1964 року у селі Ківшовата Таращанського району Київської області.

Назва:Едель Едуард Федорович

-Знайдено: + Едуард Федорович Едель (6 листопада 1874 — † ?
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + З 4 червня 1919 р. — начальник частини постачання польової артилерії головного артилерійського управління Армії УНР. З 16 листопада 1919 р. — поза штатом. Перебував на інтернуванні в Польщі.

Зобр:2шт.

Назва:Неустроєв Олександр Леонідович

-Знайдено: + Олександр Леонідович Неустроєв (6 листопада 1949, Макіївка — 29 квітня 2006) — український державний діяч, Міністр промислової політики України у 2004–2005 роках, академік Академії інженерних наук України.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Народився 6 листопада 1949 року у місті Макіївці Сталінської області. В 1972 році закінчив Донецький політехнічний інститут. Пройшов трудовий шлях від конструктора проєктного відділу до заступника начальника технічного відділу, начальника управління зовнішньоекономічної діяльності ВАТ «Донецький металургійний завод». У 1997–1999 роках — заступник голови правління ВАТ «Костянтинівський металургійний завод». З квітня 1999 по 2002 рік — голова правління — ґенеральний директор, ВАТ «Нікопольський південнотрубний завод». Був членом політичної партії «Трудова Україна»^[54]

Зобр:1шт.

Назва:Тібілов Георгій Васильович

Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Народився 6 листопада 1984 у Владикавказі (Північна Осетія, Росія). Студент Північно-осетинського державного університету. Перший тренер: Артур Базаєв. Виступав за збірну Росії, у складі якої вигравав юнацькі чемпіонати світу та Європи. Напередодні Олімпіади 2008 року прийняв українське громадянство. Мешкає у Харкові. Тренери: Юрій Назаренко, Руслан Савлохов.

Назва:Сочка Олександр Олександрович

-Знайдено: + Олекса́ндр Олекса́ндрович Со́чка (нар. 19 лютого 1971, село Білки, Іршавський район, Закарпатська область) — український політик, народний депутат України. Член партії ВО «Батьківщина» (з 6 листопада 2008), колишній керівник прес-служби Виконавчого секретаріату Політради.

Зобр:1шт.

Назва:Куп'як Дмитро

-Знайдено: + Дмитро Куп'як (нар. 6 листопада 1918, с. Яблунівка, Буський район, Львівська область — † 13 червня 1995, м. Торонто, Канада) — активний діяч ОУН та СБ ОУН, підприємець та меценат.
Підзаголовок:== Життєпис ==
Знайдено: + Народився 6 листопада 1918 в с. Яблунівка, Буського району, Львівської області у селянській родині.

Назва:Огоновський Любомир

Підзаголовок:== Життєпис ==
Знайдено: + Помер 6 листопада 1955 року в Філадельфії, США.

Назва:Собор святого Івана Хрестителя — III (Перемишль)

Підзаголовок:=== Капітула ===
Знайдено: + З давніх-давен при катедральній церкві існував собор крилосу або катедральна капітула. Найдавніша згадка про «capitulum ruthenicum» походить з грамоти наданої королевою Ядвіґою 1387 року. Юридичний статус капітули був визначений грамотою владики Інокентія Винницького, затвердженій королем Яном ІІІ Собеським 5 травня 1688 року. До складу капітули входили шестеро прелатів і шестеро соборних. З причини внутрішнього розладу між єпископами й світським клиром та василіанами капітула почала занепадати. Єпископ Онуфрій Шумлянський грамотою від 6 листопада 1756 року оновив капутулу, що, втім, не вплинуло на її стан^[55].

Зобр:18шт.

Назва:Виноградов Іван Андрійович

-Знайдено: + Іван Виноградов протягом 10 років працював машиністом електропоїздів моторвагонного депо «Київ-Пасажирський». Звідти в 1960 році він був направлений на курси машиністів метрополітену у Московську технічну школу. Після її закінчення, він отримав посвідчення машиніста Київського метрополітену першого класу № 1 від 22 серпня 1960 року. Саме його призначили машиністом поїзної бригади, яка вела перший поїзд з пасажирами в день відкриття Київського метрополітену 6 листопада 1960 року.
Підзаголовок:== Джерела ==
Знайдено: + * «Перший машиніст підземного міста» // «Вечірній Київ», 6 листопада 2012

Назва:Мирослава Михайлівна Каламуняк

-Знайдено: + Мирослава Каламуняк (*6 листопада 1957 р) — керівник підприємства «Парада».
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Народилася 6 листопада 1957 р. в с. Оселя Яворівського району Львівської області.

Назва:Кузьменко Петро Павлович (фізик)

-Знайдено: + Кузьменко Петро Павлович (фізик) (* 10 травня 1923, Старий Биків Бобровицького району — † 6 листопада 1998) — український фізик, 1963 — доктор фізико-математичних наук, 1964 — професор, заслужений діяч науки УРСР, 1983 — лауреат Державної премії УРСР «За цикл робіт по електропереносу в рідких металах». Є автором праць щодо електропереносу, термопереносу в твердих і рідких металах, атомного й спінового впорядкування.

Назва:Леонтьєв Олександр Іванович

-Знайдено: + Олександр Іванович Леонтьєв - Співак, педагог. Народився 6 ��истопада 1963 в селі Левківці,Тульчинського району, Вінницька область, Україна. Батьки - Іван Михайлович, мати - Ганна Хомівна довгий час працювали в лісовій промисловості, потім в місцевому колгоспі. Брат Олександра, Михайло, народився в 1952 році, сестра, Галина, в 1956 році. Батько-фронтовик, вмів грати на балалайці, мати гарно співала.

Назва:Миролюбов Юрій Петрович

-Знайдено: + | дата смерті = 06 листопада 1970 (78 років)
-Знайдено: + Миролюбов Юрій Петрович (рос. Ю́рий Петро́вич Миролю́бов; нар. 30 липня 1892, Бахмут, катеринославська губерня, Україна — 06 листопада 1970, у відкритому океані на пароплаві по дорозі з США в Європу) – історик, письменник, публіцист «Велесової книги».
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + У 1970 році Миролюбови приймають рішення переселитися до Німеччини, на батьківщину дружини. Дорогою до Європи Юрій Петрович захворів запаленням легенів і 6 листопада 1970 року він помер на пароплаві.
-Знайдено: + У 1970 році Миролюбови вирішили переселитися до Німеччини, на батьківщину дружини. 6 листопада 1970 року , на пароплаві у відкритому океані прямуючи з США до Європи помирає Миролюбов Юрій Петрович. Похований Миролюбов в Аахені, Німеччина.

Зобр:5шт.

Назва:Список православних храмів Луганська

-Знайдено: + 4 жовтня 1935 р. Президія ВУЦВК закрила храм. 6 листопада з бань Казанської церкви були зняті хрести й установлені червоні прапори. Церковну будівлю передбачалося передати Будинку оборони. Однак у наступні роки собор висадили в повітря.

Зобр:39шт.

Назва:Плиска Михайло

-Знайдено: + 6 листопада 1918 року обраний до Бучацької повітової Національної Ради ЗУНР, наступного місяця — делегатом Української Національної Ради від Бучацького повіту.^[56] Належав до тіснішого гуртка дорадників Диктатора Евгена Петрушевича^[57] У липні 1919 року із УГА перейшов у Велику Україну.

Зобр:1шт.

100 назад - 50 назад - 10 назад - Попередня - Про проект - Наступна - 10 вперед - 50 вперед - 100 вперед