| dbo:abstract
|
- Provincie bylo v době starého režimu ve Francii označení vysoké územní jednotky. V roce 1789 se francouzské království skládalo z 38 provincií. Tento systém členění byl zrušen k 4. březnu 1790 během Velké francouzské revoluce a nahrazen novým systémem administrativního dělení Francie. (cs)
- Στη Γαλλία, κατά το Παλαιό Καθεστώς, οι επαρχίες (provinces) ήταν οι διαφορετικές περιοχές από τις οποίες αποτελείτο η χώρα, έως τη δημιουργία των διοικητικών υποδιαιρέσεων των νομών το 1790. Σήμερα, ο ορός επαρχία (province) παραμένει σε χρήση για να ορίσει τα τοπικά γεωγραφικά σύνολα από τα οποία αποτελούνταν, και που διατηρούσαν μία ταυτότητα τόσο στο πολιτισμικό όσο και το εθνολογικό-γλωσσικό κομμάτι. Προερχόμενη από τους θεσμούς της Ρωμαϊκής Αυτοκρατορίας, η λέξη έκανε την εμφάνισή της κατά τον 15ο αιώνα και δεν σταμάτησε να χρησιμοποιείται τόσο μέσω των επίσημων διαταγμάτων όσο και στην κοινή καθομιλουμένη γλώσσα της εποχής. Όποιος και αν ήταν ο αιώνας ή το λεξικό όπου γινόταν έρευνα, η έννοια της λέξης παραμένει συχνά ασαφής, λόγω της συνύπαρξης διάφορων συστημάτων εδαφικής υποδιαίρεσης υπό το Παλαιό Καθεστώς. Ορισμένοι γεωγράφοι, ακόμη και μεταξύ των διασημότερων, όπως ο , άσκησαν οξεία κριτική στην ύπαρξη των επαρχιών και της ιδιαίτερης ταυτότητας της καθεμίας εξ'αυτών, αρνούμενοι, μάλιστα, σε ορισμένες περιπτώσεις, ότι ο όρος αυτός είχε κάποια αληθή έννοια. Έτσι, οι διάφοροι κατάλογοι και χάρτες που καταγράφουν τις επαρχίες της Γαλλίας δεν ήταν ποτέ απολύτως ακριβείς κι ούτε ήταν δυνατό να συγκριθούν μεταξύ τους. Προσεγγιστικός ορισμός: πρόκειται για μια εδαφική έκταση, γενικά μεγάλης έκτασης, της οποίας οι κάτοικοι διακρίνονται από τις καταβολές, τα ήθη, τα έθιμα, τις γλώσσες και τους κοινούς μεταξύ τους θεσμούς, οι οποίοι μετουσιώθηκαν σε ιδιαίτερα, κατά τόπους, καταστατικά και προνόμια, που ήταν σε γενικές γραμμές διαφορετικά εκείνων γειτονεύοντων επαρχιών. Η επαρχία δημιουργείτο, γενικώς, από τη μεταξύ τους ένωση μικρότερων κρατιδίων, ενώ περιελάμβανε συχνά αρκετές μεγάλες πόλεις, με την πιο κοινή της διαίρεση να είναι σε « άνω » και « κάτω ». Πριν την Επανάσταση, η Γαλλία ήταν χωρισμένη σε εδαφικές υποδιαιρέσεις οι οποίες βασίζονταν σε ιστορικά, γεωγραφικά, αλλά και πληθυσμιακά κριτήρια που ήταν διαφορετικά σύμφωνα με τις διαφορετικές κατά τόπους μορφές εξουσίας, με διαφορετικές κατηγορίες όπως αυτές των μητροπόλεων, των επαρχιών, των , των δουκάτων, των , των κυβερνήσεων, των κρατιδίων, των ελεκτοράτων, των κοινοβουλίων, των χωρών, των βαϊλάτων κτλ. τις οποίες συνόδευε, συνήθως, ένα παρόμοιο όνομα περιοχής, η οποία, ωστόσο, είχε σημαντική διαφορά όσον αφορά την έκτασή της. Έτσι, η επικράτεια αρμοδιότητας του Κοινοβουλίου του Αρτουά δεν αντιστοιχούσε στην ίδια εδαφική έκταση με την Κυβέρνηση του Αρτουά ή τη Στρατιωτική Επιμελητεία του Αρτουά. Η Συντακτική Συνέλευση του 1789, αφού πρώτα κατήργησε στη διάρκεια της νύχτας της 4ης Αυγούστου όλα τα δικαιώματα και κατά τόπους προνόμια των διαφορετικών περιοχών (τα οποία προνόμια υπάγονταν στην ίδια κατηγορία με αυτά προς τις κοινωνικές τάξεις, την αριστοκρατία και τον κλήρο), αποφάσισε να προχωρήσει σε μια πιο εξισορροπημένη μορφή διοικητικής διαίρεσης του γαλλικού εδάφους, τους νομούς (départements), και ότι η υποδιαίρεση αυτή θα ήταν παρόμοια για όλες τις κρατικές υπηρεσίες: στρατιωτικές, θρησκευτικές, εφοριακές, διοικητικές, πανεπιστημιακές, δικαστικές κτλ. Η πόλη που επελέγη ως πρωτεύουσα του κάθε νομού είδε όλες τις αρμοδιότητες της τοπικής περιοχής να συγκεντρώνονται εντός των τειχών της, έχοντας, πλέον, αποκτήσει μια νομαρχία, ένα δικαστήριο, ένα πανεπιστήμιο, έναν στρατώνα, μια επισκοπή, ένα χρηματιστήριο, μια εμποροπανήγυρι, ένα νοσοκομείο, κτλ.. Οι διαμαρτυρίες των πόλεων που τόσο διάστημα διέθεταν κάποια από αυτές τις αρμοδιότητες και που ξαφνικά βρέθηκαν χωρίς να έχουν καμία, με τη μία να χάνει το δικαστήριό της, έτερη το στρατόπεδο πυροβολικό της, έτερη το πανεπιστήμιό της, έτερη την εμποροπανήγυρή της, κατάφεραν, εν μέρει, να πετύχουν τον στόχο τους με τη μερική, μονάχα, εφαρμογή του μέτρου αυτού. (el)
- Die historischen Provinzen Frankreichs (französisch provinces, Sg. province) sind die ehemaligen territorialen Einheiten, in die Frankreich bis 1792 gegliedert war. (de)
- En Francio, en la Malnova Reĝimo, la provincoj estis la diversaj regionoj, kiuj konsistigis la landon, ĝis la kreo de departementoj en 1790. Nun, la termino provinco restas uzata por indiki la regionajn geografiajn teritoriojn, kiuj konservis kulturan kaj lingvan identecon. Antaŭ la franca revolucio de 1789, Francio konsistis el teritoriaj dividoj devenantaj de historio, geografio kaj loĝado, kiuj estis diversaj laŭ la povoj kiuj regis, kun malsamaj kategorioj kiaj metropoloj, provincoj, diocezoj, duklandoj, baronlandoj, registarlandoj, ŝtatoj, elektoj, , intendantlandoj, parlamentoj, landoj, prefektlandoj, ktp. sekvataj de nomo de regiono, kiu ofte estis la sama, sen kovri la saman geografian teritorion. Tiel, la parlamento de Artezo ne respondis al la sama teritorio kiel la registarlando de Artezo aŭ kiel intendantlando de Artezo. (eo)
- Frantziako erresumako eskualde historikoek probintzia (frantsesez, province) zeramaten izena, harik eta 1790eko martxoaren 4an, Frantziako Iraultzan, Parisko gobernuak departamenduen sistema ezarri zuen arte. Aldaketa jabetza feudalean oinarritutako tokian tokiko leialtasunak ezabatzeko saioa izan zen, Parisko gobernuaren menpekoak izan zitezen. Aurreko probintzien izenak oraindik ere erabiltzen dituzte geografoek, eskualde naturalak izendatzeko. Egungo Frantziako eskualde zenbaitek izen horiek daramatzate. (eu)
- En Francia, bajo el Antiguo Régimen, provincia era el término para designar a los diferentes territorios de los que estaba compuesto el reino, hasta su desmantelamiento por la Asamblea Nacional y la creación de las divisiones administrativas departamentales en 1790. Hoy, el término provincia sigue siendo utilizado para designar los grupos geográficos regionales que se derivan de él, y que preservan una identidad cultural y lingüística. Tomado de las instituciones del Imperio romano, la palabra apareció en el siglo XV y se ha extendido tanto en los actos oficiales como en el uso popular o común. Cualquiera que sea el siglo o el diccionario consultado, la definición de la palabra a menudo sigue siendo vaga, debido a la coexistencia de varios sistemas de divisiones territoriales bajo el Antiguo Régimen. Algunos geógrafos, incluso algunos de los más famosos como Onésime Reclus, han criticado ampliamente la idea de provincias e identidad provincial, a veces negando que la palabra cubra cualquier realidad tangible. De hecho, las numerosas listas y mapas que enumeran las provincias de Francia no son ni superpuestas ni comparables. El hecho es que la toponimia de una serie de subdivisiones territoriales del Antiguo Régimen se refiere a los ciudadanos galos. Antes de la Revolución, Francia estaba formada por circunscripciones territoriales derivadas de la historia, la geografía y los asentamientos, que diferían según los diferentes poderes ejercidos allí, con diferentes categorías como metrópolis, provincias, diócesis, ducados, baronías, gobiernos, estados, elecciones, generalidades, mayordomías, parlamentos, países, bailías, seneschals, etc. Seguido de un nombre de región que a menudo era el mismo sin cubrir la misma extensión geográfica. Por lo tanto, la jurisdicción del Parlamento de Artois no correspondía al mismo territorio que el gobierno de Artois o la administración de Artois. La Asamblea Constituyente de 1789, habiendo abolido durante la noche del 4 de agosto todos los derechos y costumbres propios de las diferentes regiones (que también se llamaban privilegios como los de las clases, la nobleza y el clero), decidió instituir una división uniforme del territorio, los departamentos, y que esta división sería la misma para las diferentes funciones del estado: militar, religioso, fiscal, administrativo, universitario, judicial, etc. La ciudad elegida como capital de cada departamento debería haber concentrado los asientos de cada una de estas funciones y tener al mismo tiempo una prefectura, un tribunal, una universidad, un lugar militar, un obispado, una cartera, una feria, un hospital, etcétera. Las protestas de las ciudades que siempre habían cumplido con estas funciones, y que por lo tanto se vieron despojadas, impidieron ejecutar completamente este plan. Los nombres de las antiguas provincias todavía son utilizados por los geógrafos, los políticos y por sus habitantes para expresar una herencia cultural e histórica común, todavía muy viva. Varias regiones administrativas francesas llevan sus nombres. (es)
- The Kingdom of France was organised into provinces until the National Constituent Assembly adopted a more uniform division into departments (départements) and districts in late 1789. The provinces continued to exist administratively until 21 September 1791. The provinces of France were roughly equivalent to the historic counties of England. They came into their final form over the course of many hundreds of years, as many dozens of semi-independent fiefs and former independent countries came to be incorporated into the French royal domain. Because of the manner in which the provinces evolved, each had its own sets of feudal traditions, laws, taxation systems and courts; the system represented an impediment to effective administration of the entire country from Paris. During the early years of the French Revolution, in an attempt to centralise the administration of the whole country and to remove the influence of the French nobility over the country, the entirety of the province system was abolished and replaced by the system of departments in use today. In some cases, several modern regions or departments share names with the historic provinces; their borders may cover roughly the same territory. (en)
- En France, sous l'Ancien Régime, les provinces étaient les différents territoires dont était composé le royaume, jusqu'à leur démantèlement par l'Assemblée nationale et la création des divisions administratives départementales en 1790. Aujourd'hui, le terme province reste utilisé pour désigner les ensembles géographiques régionaux qui en sont issus, et qui conservent une identité culturelle et linguistique. Emprunté aux institutions de l'Empire romain, le mot est apparu au XVe siècle et n'a cessé de se diffuser tant dans les actes officiels que dans l'usage populaire ou commun. Quel que soit le siècle ou le dictionnaire consulté, la définition du mot reste souvent floue, en raison de la coexistence de plusieurs systèmes de découpages territoriaux sous l'Ancien Régime. Certains géographes, même parmi les plus célèbres comme Onésime Reclus, ont largement critiqué l'idée de provinces et d'identité provinciale, niant parfois que le mot recouvre quelque réalité tangible. De fait, les multiples listes et cartes dénombrant les provinces de France ne sont ni parfaitement superposables ni exactement comparables. Il n'en demeure pas moins que la toponymie d'un bon nombre de subdivisions territoriales de l'Ancien régime renvoie aux civitates gauloises. Essai de définition : il s’agit d’un territoire, en général de grande étendue, dont les habitants se reconnaissent des origines, des mœurs, des usages, des langues et des institutions communes. Ces territoires disposent de statuts, de coutumes et de privilèges particuliers, en général différents de ceux en usage dans les provinces voisines. La province est en général formée de la réunion de différents pays plus petits, comprend souvent plusieurs grandes villes et sa division la plus commune se fait en « haute » et « basse », selon son éloignement du centre politique du royaume de France. Avant la Révolution, la France était constituée de circonscriptions territoriales issues de l'histoire, de la géographie et du peuplement qui étaient différentes selon les différents pouvoirs qui s'y exerçaient, avec des catégories différentes comme métropoles, provinces, diocèses, duchés, baronnies, gouvernements, États, élections, généralités, intendances, parlements, pays, bailliages, sénéchaussées , etc., chacune de ces catégories étant suivie d'un nom de région qui était souvent le même, sans recouvrir la même étendue géographique. Ainsi, le ressort du parlement d'Artois ne correspondait pas au même territoire que le gouvernement d'Artois ou que l'intendance d'Artois. L'Assemblée constituante de 1789, après avoir aboli au cours de la nuit du 4 août tous les droits et les usages particuliers aux différentes régions (que l'on nommait aussi privilèges comme ceux des classes, noblesse et clergé), décida d'instituer un découpage uniforme du territoire, les départements, et que ce découpage serait le même pour les différentes fonctions de l'État : militaire, religieuse, fiscale, administrative, universitaire, judiciaire, etc. La ville choisie comme chef-lieu de chaque département aurait dû concentrer le siège de chacune de ces fonctions et posséder à la fois une préfecture, un tribunal, une université, une place militaire, un évêché, une bourse, une foire, un hôpital, etc. Les protestations des villes qui remplissaient depuis toujours l'une de ces fonctions et qui se voyaient ainsi dépouillées, qui de sa cour d'appel, qui de son arsenal, qui de son université, qui de sa foire, empêchèrent d'exécuter complètement ce plan[réf. nécessaire]. (fr)
- 프로뱅스(프랑스어: provinces)는 시절 프랑스의 상급행정구역이다. 1790년 3월 4일 데파르망 체제로 대체되며 폐지되었다. 프랑스에서 프로뱅스의 위상은 의 역할과 거의 일치한다. 두 체제는 모두 국왕 이하 반독립적인 봉신들의 봉읍으로써 수백년 간 존재하던 것이 그대로 행정구역으로 굳어진 것이라는 공통점을 갖는다. 그렇기 때문에 각 프로뱅스들은 봉읍 시절부터 가지고 있던 자체적인 전통, 법률, 조세제도를 갖추고 있었고 이것은 파리 중심의 중앙집권된 행정에 장애가 되었다. 그래서 프랑스 혁명 때 행정일원화를 추진하는 한편 구귀족들의 지지기반을 무너뜨리기 위해 위해 프로뱅스를 폐지하고 데파르망을 신설한 것이다. 오늘날 데파르망의 상급단위인 레지옹(지역권)들 중 옛 프로뱅스와 이름을 공유하고 경계도 거의 비슷한 것들이 몇 개 있다. (ko)
- Si definiscono antiche province francesi le suddivisioni territoriali in cui si articolava il Regno di Francia. Durante la Rivoluzione esse furono sostituite dai dipartimenti (1790), suddivisione territoriale tuttora esistente. I nomi delle antiche province sono ancora usati per indicare alcune porzioni del territorio del paese (regioni culturali, storiche, etnologiche, ecc.), e sono ripresi nelle denominazioni di alcune delle attuali regioni della Francia. (it)
- Tijdens het ancien régime was Frankrijk onderverdeeld in provincies (provinces). Dit waren historisch semi-autonome gebieden die doorheen de tijd in het kroondomein waren opgenomen. Ze behielden doorgaans een eigen rechtsstelsel en soms ook een provinciale statenvertegenwoordiging (pays d'états). Met de Franse Revolutie in 1789 werden de provincies opgeheven voor een nieuwe onderverdeling in departementen. Gedurende een uitdovingsperiode van een tweetal jaar bestonden de provincies nog verder via commissariaten. De namen van de voormalige provincies worden nog steeds gebruikt in de geografie om natuurlijke regio's in Frankrijk aan te duiden. Een aantal hedendaagse regio's van Frankrijk dragen opnieuw de naam van deze provincies. (nl)
- フランスの州（province, ancienne province）は、かつてのフランスにおける地方行政区分であり、フランス革命の際に全廃され、県に置き換えられた。現在では地域圏の名称（もしくはその一部）として復活したものもあり、また公的な行政区分として使われていないものでも、慣例的な地方の名称として用いられている場合もある。 州はフランス王領に組み込まれた歴史的経緯などとの関係もあって、大きさがかなり異なっていた。現在の県の一部分に過ぎないものもあれば、現在の地域圏とほぼ同じ大きさのものもあった。 なお、州（プロヴァンス、province）の語源はラテン語のプロウィンキア（provincia:属州）であるが、同じ語源の州名プロヴァンス（Provence）とは綴りが異なるので注意が必要である。 (ja)
- Terminu prowincje używa się obecnie celem uproszczenia dla opisu podziałów geograficznych, kulturalnych, etnologicznych, historycznych, także administracyjnych Francji przed podziałem kraju na departamenty w 1790 r. W swoim współczesnym sensie słowo pojawiło się w XV w. i odtąd nasilało się jego wykorzystanie zarówno w aktach urzędowych jak i obiegu potocznym. Występowało w tak różnych kontekstach, że odnosząc się do dowolnej epoki czy słownika, znajdziemy zawsze definicje nie do końca precyzyjne. Najbardziej rozpowszechniona pozostaje ta dotycząca jednostki terytorialnej. Kwestionowali ją niektórzy francuscy geografowie, wśród nich Onésime Reclus, wskazując, że pojęcie « prowincja » nie opisuje żadnej konkretnej rzeczywistości. Dlatego też liczne listy i mapy wyliczające prowincje Francji nie będą nigdy idealnie przystające ani dokładnie porównywalne. Próba definicji: terytorium przeważnie dużej wielkości, którego mieszkańcy dzielą szereg cech charakterystycznych, wspólną historię, kulturę i obyczaje, szczególne tradycje, przywileje i prawa zwyczajowe różne od prowincji sąsiednich, nieraz także odrębny język lub przynależność etniczną, często istniejące uprzednio i niezależnie od całej organizacji administracyjnej. Prowincję tworzy zazwyczaj kilka różnych krain, na jej terenie położona jest większa liczba miast, a jej najczęstszy podział wyróżnia część « górną » (haute) i « dolną » (basse). I tak, przed rewolucją, na terytorium francuskie składało się wiele obszarów wyodrębnionych geograficznie czy demograficznie, zwłaszcza zaś wyznaczonych przez prawo, różnych wedle kryterium obejmujących je władz, takich jak: metropolie, diecezje, księstwa, baronie, gubernie (gouvernements), kraje stanów (pays d'états), kraje elekcji (pays d'élection), (généralités), baliwaty (baillages), obszary jurysdykcji parlamentów (parlements) itd. Często po instytucjach tych następowała nazwa regionu, która, choć jednego brzmienia we wszystkich przypadkach, mogła wskazywać na nieprzystające geograficznie terytorium. Przykładowo obszar jurysdykcji parlamentu, gubernia i okręg generalny Artois nie odnosiły się do tego samego terytorium. Francuska Konstytuanta, zniósłszy w nocy z 4 na 5 sierpnia 1789 r. wszystkie regionalne prawa feudalne, zadecydowała wprowadzić jednolity podział terytorium kraju na departamenty, ten sam dla wszystkich funkcji państwa: wojskowej, religijnej, administracyjnej, sądowniczej, fiskalnej itd. Miasto wybrane stolicą każdego departamentu miało skupiać ośrodki wszystkich tych funkcji, goszcząc jednocześnie prefekturę, trybunał, uniwersytet, jednostkę wojskową, biskupstwo, targ czy szpital. Pełnej realizacji planu stanęły na przeszkodzie protesty miast pozbawionych swojego arsenału, uniwersytetu czy sądu, które dotąd odgrywały ważną rolę w ich życiu. (pl)
- Французское королевство традиционно подразделялось на провинции (в современной русской исторической литературе их принято называть историческими областями), а 4 марта 1790 (во время французской революции) Франция ��ыла разбита на департаменты с целью заменить преданность населения своим феодальным регионам на лояльность центральному правительству в Париже. Старые названия провинций до сих пор используются географами для обозначения природных регионов, и некоторые регионы Франции называются так же, как провинции, чье место они заняли. Провинции Франции возникали на основании droit coutumier (традиционного права), а не декрета правительства. Провинция, также называемая pays, «страна», определялась общими для её территории законами. Одна провинция могла быть частью другой (например, Бресс была частью Бургундии). Поэтому не существует официально утверждённого перечня провинций, хотя для описания устройства Франции в период перед революцией можно взять перечень генералитетов. Нижеследующий список включает наряду с ними ещё и исторические провинции. (ru)
- Frankrike var fram till franska revolutionen 1789 administrativt indelat i provinser. Några områden som blev en del av Frankrike först efter 1789 betecknas också som provinser. Sedan 1790 har Frankrike varit indelat i departement. (sv)
- O Reino da França esteve organizado em províncias até 4 de Março de 1790, altura em que foi suplantado pelo sistema de departamentos. A mudança constituiu uma tentativa de erradicar os conceitos de lealdade associados às posses feudais de terras e centralizar essa lealdade perante a Coroa francesa como entidade centralizada de governo. Uma província era um território fixado por tradição e costumes, que o povo considerava como uma unidade, mas as províncias não possuíam nenhuma organização política. Portanto, seus territórios não possuíam limites estritos como acontece nas unidades administrativas nos dias de hoje, e a quantidade de províncias variam, dependendo do ponto de vista dos geógrafos. Hoje, quando as pessoas se referem as antigas províncias da França, elas na realidade se referem aos gouvernements na forma que eles existiam em 1789. foram regiões militares estabelecidas no meio do século XVI e cujos territórios se equiparam àqueles das províncias tradicionais. Entretanto, em alguns casos, pequenas províncias foram agrupadas com uma maior em um único gouvernement, desta forma, os gouvernements não são exatamente os mesmos das províncias tradicionais. Pelo exposto acima, não existe uma lista oficial de províncias. A lista abaixo é frequentemente apresentada quando queremos estabelecer a lista de províncias às vésperas da Revolução Francesa. Os nomes das antigas províncias são ainda utilizados hoje em dia para designar as regiões naturais, e algumas foram aproveitadas para designar as atuais regiões administrativas francesas. (pt)
- 行省（法語：Province）是法国君主制时期的行政区划，为第一级地方行政单位，于1789年为大区所代替至今。 然而那些旧行省的名字一直为地理学家使用，来指称自然形成的区域。不少大区仍然沿用了历史上的名字。 (zh)
- Терміном «провінція» у сьогоденній Франції послуговуються для полегшення визначення географічного (культурного, етнологічного, історичного, а іноді й адміністративного) поділу Франції, до розподілу країни на департаменти, що його було впроваджено 1790 року. Слово «провінція» у французькій в його сучасному розумінні з’явилось у XV столітті й стало все більше поширюватись як в офіційних документах, так і в загальному вжитку або в просторіччі. Але в будь-якому столітті в будь-якому словнику визначення цього слова досить нечітке, тоді як здавалося б цей термін є найпоширеніший для визначення певної територіальної одиниці. Географи, навіть з числа найвідоміших, неоднозначно трактували поняття або суть слова «провінція», тому чисельні списки й мапи з переліком провінцій Франції не збігаються повністю між собою і їх не можна точно зіставити. Проте, до революції Франція розподілялась на територіальні округи або одиниці, що виникли як результат значних історичних, географічних і етнічних відмінностей, що призвели до практики утворення різних категорій територіальних одиниць, таких як метрополії, провінції, діоцези, герцогства, баронства, губернаторства, штати, елекції, генеральства, інтендатства, парламенти, землі, судові округи і т.д., що супроводжувались вказівкою на регіон, з яким іноді збігалися за назвою, але не за географічним покриттям. Таким чином, географічно, юрисдикція парламенту Артуа не збігалася за територією з юрисдикцією губернаторства Артуа, або з територіальним покриттям інтендантства Артуа. Установчі збори 1789 року, після скасування всіх сеньйоріальних прав у різних регіонах (класових превілеїв дворянства й духівництва), вирішили заснувати одноманітний уніфікований територіальний устрій (департаменти) у такий спосіб, щоб новий поділ був однаковий для різних функцій держави — військової, релігійної, фіскальної, адміністративної, освітньої, судової тощо. Місто, що було вибрано центром кожного департаменту, мало зосередити місцеперебування органів управління вказаними функціями, а також містити префектуру, трибунал, університет, військову установу, резиденцію єпископа, біржу, шпиталь, ярмарок тощо. (uk)
|
.svg){kind=link}
.svg){kind=link}
.svg){kind=link}
.svg){kind=link}
