Шамахинська астрофізична обсерваторія
азерб. Nəsirəddin Tusi adına Şamaxı Astrofizika Rəsədxanası | |
---|---|
Назва на честь: | Насир ад Дін ат-Тусі |
Країна | Азербайджан[1] |
Розташування | Піркуліd |
Організація | Національна академія наук Азербайджану |
Висота | 1435 |
Відкрито | 13 січня 1960 |
Сайт: | shao.az |
Шамахинська астрофізична обсерваторія у Вікісховищі |
Шамахинська астрофізична обсерваторія імені Насіреддіна Тусі (азерб. Nəsirəddin Tusi adına Şamaxı Astrofizika Rəsədxanası) — обсерваторія в Шамахинському районі в Азербайджані, що знаходиться в 22 км від міста Шамахи та в 144 км від міста Баку в південно-східних передгір'ях Великого Кавказького хребта на висоті 1435 м над рівнем моря. Обсерваторією керує Відділ астрофізики Інституту фізики Національної академії наук Азербайджану.
Будівництво обсерваторії почалось в 1958 році і вона була офіційно відкрита 13 січня 1960 року.[2] Азербайджанський науковець Юсіф Маммадалієв відіграв значну роль у створенні обсерваторії. На початку свого існування обсерваторія вимірювала поляризацію світла від комети Комети д'Арре.
В 1981 році обсерваторія була названа на честь середньовічного азербайджанського астронома Насіреддіна Тусі. Поруч із обсерваторією було засновано невеличке містечко для проживання у ньому робітників обсерваторії, яке було назване «Піркулі». У вересні 2008 року в обсерваторії почався капітальний ремонт. В результаті були відремонтовані виставковий зал, музей, конференц-зала, зала для лекцій, шість будівель для телескопів і головна адміністративна будівля, а також збудовані їдальня і декілька житлових будинків.[3][4]
Головним науковим інструментом в обсерваторії є оптичний телескоп, з діаметром дзеркала 2 метри, виготовлений в НДР і запущений в роботу в 1966 році.[5] Це був перший великий телескоп на Південному Кавказі. Крім нього використовуються такі телескопи:
- Горизонтальний сонячний телескоп з діаметром головного дзеркала 50 см для спектральних досліджень сонячної атмосфери;
- Хромосферно-фотосферний 20/13-сантиметровий телескоп АФР-2 для дослідження Сонця;
- Рефлектор АЗТ-8 з діаметром дзеркала 70 см;
- Рефлектор з діаметром дзеркала 60 см, виготовлений компанією Carl Zeiss;
- Менісковий телескоп системи Максутова з об'єктивною призмою з діаметром вхідного отвору 35 см;
- Телескоп Шмідта[en] АЗТ-15 з діаметром дзеркала 90 см (встановлений в 2013 році).[6]
Шамахинська обсерваторія зробила великий внесок в радянську наукову програму, а пізніше в науку незалежного Азербайджану у сферах астрофізики та фундаментальної астрономії. Обсерваторія працює переважно в трьох наукових напрямках: фізика зірок, дослідження об'єктів Сонячної системи та Геліофізика. Серед поточних досліджень також є вивчення впливу космічної погоди, історія астрономії, теоретична астрофізика, космологія, геліосейсмологія, радіоастрономія, практична астрономія, небесна механіка, вивчення галактик та динаміка штучних супутників. В 2010-их роках також почали розробку та конструювання таких астрономічних приладів, як Ешелле-спектрографи, які використовуються для дослідження небесних тіл.
- Гаджибек Фараджуллаєвич Султанов (1951—1980)[7]
- Октай Хангусейн Гусейнов (1980—?)
- Алік Рза Аббасов (?—?)
- Зохраб Аббасалі Ісмаїлов (?—?)
- Камран Ахмед Гусейнов (?—?)
- Шмідт Буньяд Ахмедов (?—1997)
- Еюб Салах Кулієв (з 1997)
- ↑ GRID Release 2019-02-17 — 2019-02-17 — 2019. — doi:10.6084/M9.FIGSHARE.7738979
- ↑ Brief History. Шамахинська астрофізична обсерваторія. Архів оригіналу за 25 травня 2008.(англ.)
- ↑ İlham Əliyev Şamaxı Astrofizika Rəsədxanasında aparılan yenidənqurma işləri ilə tanış olmuşdur. 13 вересня 2011. Архів оригіналу за 12 липня 2013. Процитовано 10 травня 2018.(азерб.)
- ↑ Президент Ильхам Алиев: Азербайджан должен стать научным центром региона. Trend. 17 травня 2013. Архів оригіналу за 12 червня 2013. Процитовано 10 травня 2018. (рос.)
- ↑ Новости Дня о ШАО (1966 г.) [Архівовано 1 березня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Babayev, Elchin. Azerbaijan’s Window on the Universe. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 10 травня 2018.(англ.)
- ↑ Султанов, Гаджибек Фараджуллаевич. Архів оригіналу за 5 жовтня 2018. Процитовано 10 травня 2018.(рос.)