Перейти до вмісту

Церква Собору Івана Хрестителя (Вільховець)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Церква Собору Івана Хрестителя (Вільховець)

Типцерква
Країна Україна
РозташуванняВільховець
КонфесіяУГКЦ
Будівництво1938

CMNS: Церква Собору Івана Хрестителя у Вікісховищі

Церква Собору Івана Хрестителя у Вільховці — парафія і храм греко-католицької громади Бережанського деканату Тернопільсько-Зборівської архієпархії Української греко-католицької церкви в селі Вільховець Тернопільського району Тернопільської области.

Оголошена пам'яткою архітектури місцевого значення[1].

Історія церкви

[ред. | ред. код]

Будівництво храму розпочалося в 1928 році, а завершено в 1938 році. Воно здійснювалося за кошти парафіян. Перед 1946 роком відбулася візитація парафії, яку здійснив єпископ Іван Бучко.

До 1946 року храм належав до УГКЦ. З 1946 року до 1988 року парафію державна влада зняла з реєстрації, храм закрили. Лише під час великих релігійних свят, таїнства шлюбу та обряду похорону обслугу парафіянам надавали православні священники з парафії села Рибники. У 1988—1989 роках парафія і храм були зареєстровані в структурі РПЦ.

У 1990 році парафія перейшла до УГКЦ.

У 1999 році візитацію парафії провів владика Зборівської єпархії Михаїл Колтун, у 2008 році — владика Тернопільсько-Зборівської єпархії Василій Семенюк.

На парафії діють: Вівтарна (з 1996) та Марійська (з 1998) дружини, спільнота «Матері в молитві» (з 2012), братство Зарваницької Матері Божої (з 1998). Катехизацію проводять при церкві сестри Служебниці з Бережанського монастиря.

На території церковного подвір'я є фігура Матері Божої, поставлена за сприяння Марії Солярчик; хрест на честь скасування панщини в 1848 році, споруджений за кошти громади; хрест у центрі села, на місці, де в довоєнні роки проводили віче; цвинтар Українських Січових Стрільців; хрест при в'їзді до села.

Парохи

[ред. | ред. код]
  • о. Константан Шеремета,
  • о. Мельник,
  • о. Вергун,
  • о. Богдан Стойко (1990—1994),
  • о. Іван Хрептак (1994),
  • о. Володимир Люшняк (з 1994).

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. Лист Тернопільського обласного центру охорони та наукових досліджень пам'яток культурної спадщини № 326 від 20 жовтня 2021 року.