Перейти до вмісту

Церква Святої Великомучениці Параскеви П'ятниці (Пилява)

Координати: 49°06′40″ пн. ш. 25°27′55″ сх. д. / 49.111055555556° пн. ш. 25.465166666667° сх. д. / 49.111055555556; 25.465166666667
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Церква Святої Великомучениці Параскеви П'ятниці (Пилява)

49°06′40″ пн. ш. 25°27′55″ сх. д. / 49.111055555556° пн. ш. 25.465166666667° сх. д. / 49.111055555556; 25.465166666667
Типцерква
Країна Україна
РозташуванняПилява
КонфесіяПЦУ
Будівництво1993
Церква Святої Великомучениці Параскеви П'ятниці (Пилява). Карта розташування: Україна
Церква Святої Великомучениці Параскеви П'ятниці (Пилява)
Церква Святої Великомучениці Параскеви П'ятниці (Пилява) (Україна)
Мапа

CMNS: Церква Святої Великомучениці Параскеви П'ятниці у Вікісховищі

Церква Святої Великомучениці Параскеви П'ятниці в Пиляві — парафія і храм Бучацького благочиння Тернопільської єпархії Православної церкви України в селі Пилява Чортківського району Тернопільської области.

Історія церкви

[ред. | ред. код]

Про давній храм у Пиляві дізнаємося з опису інвентаря села від 1778 року.

Під час Першої та Другої світових воєн його зруйнували.

У 1989 році за кошти громади села та з допомогою колгоспу розпочали будувати церкву на місці двох попередніх. 14 листопада 1993 року в Пиляві на празник відправив богослужіння та посвятив храм і дзвони за участю священників району єпископ Тернопільський і Бучацький Василій.

У 1904 році в центрі села родина Данила Костишина пожертвувала кошти на пам'ятник святого Миколам Чудотворця. У 50-і роки його зруйнували. У 1953 році скульптуру відновив Володимир Дзюрбан. У 1992 році пам'ятник і місце, де він стоїть, реконструйовано під керівництвом Володимира Халімона.

Недалеко від Будинку культури, біля дороги в 1992 році поставлено та освячено кам'яний хрест, пожертвуваний жителем села Пилява І. Гонцем. У 2003 році за кошти громади відновлено і освячено кам'яний хрест на роздоріжжі біля православного храму. Біля цвинтаря в 2006 році встановлено та освячено статую Матері Божої.

Парохи

[ред. | ред. код]
  • о. Анатолій Сидоренко (1958—1990),
  • о. Степан Шкварок (з ?).

Джерела

[ред. | ред. код]