Ушковичі

село Ушковичі
Країна	Україна
Область	Львівська область
Район	Львівський район
Тер. громада	Перемишлянська міська ОТГ
Код КАТОТТГ	UA46060330560034339
Основні дані
Перша згадка	1370
Населення	555 чол.
Площа	3.680 км²
Поштовий індекс	81240
Телефонний код	+380 3263
Географічні дані
Географічні координати	49°38′31″ пн. ш. 24°32′48″ сх. д. / 49.64194° пн. ш. 24.54667° сх. д. / 49.64194; 24.54667
Водойми	Погиблиця, Дихтарка
Місцева влада
Адреса ради	с. Ушковичі
Карта
Ушковичі
Ушковичі
Мапа
Ушковичі у Вікісховищі

У́шковичі — село в Україні, у Перемишлянській міській об'єднаній територіальній громаді Львівському районі Львівської області.

У селі річка Дихтарка впадає у Погиблицю.

Перша згадка походить з 1370 р. 8 грудня 1392 р. у Костейові польський король Владислав Ягайло подарував корчму в селі монастиреві Отців Домініканців у Львові,^[1] а 8 листопада 1395 р. подарував уже все село. У 1397 р. цей же король перевів маєтності монастиря, у тому числі й Ушковичі, на магдебурзьке право. Впродовж наступного часу село належали львівським домініканцям.

З XVIII ст. цим селом над Гнилою Липою володів рід Пєржхалів (Pierzchaly). На початку наступного століття Ушковичі були власністю Андрія Пєржхали (народився в 1744 р.), потім - його сина Ігнація (народився в 1796 р.). Далі маєтність перейшла до його старшої доньки Марії Вибрановської. Вже по ній Ушковичі унаслідував її син, маршалок шляхти Перемишлянського повіту, депутат галицького сейму Станіслав Вибрановський (помер у 1936 р.). Його вдова Яніна з Якса-Малаховських гербу Гриф (пам'ятаєте Свірж?) і володіла селом до вересня 1939 р.

З кінця XVIII або з початку ХІХ ст. походив невеликий мурований одноповерховий панський будинок, який проіснував до Другої світової війни. Коли двір від Пєржхалів перейшов до Вибрановських, нові господарі розбудували палацик на свій смак, добудувавши над його лівою стороною другий поверх. Через це споруда втратила свій симетричний вигляд.

У палацику було чимало старовинних меблів. Були й картини (переважно родинні портрети), старе срібло, порцеляна. Та головною родзинкою двору був - раптово! - мурований триповерховий шпихлір, який за віком був на кілька століть старіший за палацик. Двір стояв у великому парку з двома газонами. З розповіді старших людей замість маєтку побудували колгосп (збудований ссср).

На 01.01.1939 в селі проживало 1150 мешканців, з них 770 українців-грекокатоликів, 270 українців-латинників, 20 поляків, 50 євреїв, 40 німців^[2].

31 березня 1949р в селі був вбитий агент -бойовик НКВС Чіпіжак. У відповідь комуністи виселили із села 2 сім'ї (10 чол)^[3]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[4]:

Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття з географії Львівської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.