Координати: 49°47′15″ пн. ш. 23°35′13″ сх. д. / 49.78750° пн. ш. 23.58694° сх. д. / 49.78750; 23.58694
Очікує на перевірку

Братковичі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Братковичі
Панорама села
Панорама села
Панорама села
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район Львівський район
Тер. громада Городоцька міська громада
Код КАТОТТГ UA46060070050086021
Облікова картка с. Братковичі 
Основні дані
Засноване 1410
Населення 1314
Площа 1,295 км²
Густота населення 1014,67 осіб/км²
Поштовий індекс 81524[1]
Телефонний код +380 3231
Географічні дані
Географічні координати 49°47′15″ пн. ш. 23°35′13″ сх. д. / 49.78750° пн. ш. 23.58694° сх. д. / 49.78750; 23.58694
Середня висота
над рівнем моря
247 м
Місцева влада
Адреса ради 81524, Львівська обл., Городоцький р-н, с. Братковичі
Карта
Братковичі. Карта розташування: Україна
Братковичі
Братковичі
Братковичі. Карта розташування: Львівська область
Братковичі
Братковичі
Мапа
Мапа

CMNS: Братковичі у Вікісховищі

Братко́вичі — село в Україні, у Львівському районі Львівської області. Населення становить 1314 осіб. Орган місцевого самоврядування — Городоцька міська рада.

В селі є церква, 5 магазинів і школа.

Також в селі є великий заклад "Гламур, де святкують весілля та інші бенкети.

Легенда про заснування

[ред. | ред. код]

Село Братковичі було засноване 1410 року трьома братами. Звідси і назва — Братковичі.

Брати втікали від переслідування загарбників. Заночувати вони вирішили в лісі, де почали розбудовуватись. Назва «Братковичі» — походить від слова — брат, брати.

Населення

[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1291 особа, з яких 628 чоловіків та 663 жінки.[2]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1310 осіб.[3]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]

Мова Відсоток
українська 99,85 %
російська 0,15 %

Історія

[ред. | ред. код]

Вночі 17 січня 1996 року в селі Братковичі Львівської області Анатолій Онопрієнко убив відразу 7 осіб. Серед них була родина з 5 осіб, а також ще 2 випадкові жертви. В цілому Онопрієнко скоїв на території Братковичів 12 вбивств.

Робота в Братковичах

[ред. | ред. код]

Найбільшим працедавцем в с. Братковичах є Товариство «Т. Б. Сад». Тут вирощують яблука, полуницю, вишню та інші фрукти та овочі. Сад знаходиться внизу села та займає чималу частину землі. «Т. Б. Сад» забезпечує мешканців села роботою.

В Братковичах працює завод, де виготовляють клейонку.

Також в селі вирощують гриби, підприємство знаходиться в східній частині села, недалеко від заводу.

Освіта

[ред. | ред. код]

В Братковичах знаходиться загальноосвітня школа І-ІІ ступенів. На даний момент директором школи є — Косик Ольга Володимирівна. В школі є 9 класів. Працюють понад 20 вчителів. Спортивний зал в Братковичах невеликий, але фізичні заняття проводять саме там. В селі є дві бібліотеки: сільська та шкільна.

Середня кількість учнів за рік — 150.

Релігійні споруди

[ред. | ред. код]

В селі знаходиться церква Різдва Пресвятої Богородиці побудована в 1903 році та розбудована в 2003 році пожертвами парафіян.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Довідник поштових індексів України. Львівська область. Городоцький район. Архів оригіналу за 1 жовтня 2016. Процитовано 25 січня 2016.
  2. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Львівська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  3. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Львівська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  4. Розподіл населення за рідною мовою, Львівська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Посилання

[ред. | ред. код]

Облікова картка с. Братковичі [Архівовано 7 березня 2016 у Wayback Machine.] на сайті ВРУ