Перейти до вмісту

Список військових машин ХКБМ

Додати посилання
Вибраний список
Перевірена версія
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Т-64 (спереду) та Т-34-85, знакові машини, розроблені Олександром Морозовим

Харківське конструкторське бюро з машинобудування (ХКБМ) — радянське та українське підприємство, що створювало броньовану техніку та спеціальні машини, серед яких танки серії БТ, Т-34, Т-54, Т-64, БМ «Булат», БМ «Оплот» і БТР-4. Список моделей військових машин, розроблених ХКБМ та іншими конструкторськими бюро, що ввійшли до його складу, містить серійні зразки, а також проєкти та прототипи.

Умовні позначення

[ред. | ред. код]

Заводи та конструкторські бюро (КБ) змінювали свої назви впродовж історії, тому для уникнення плутанки та забезпечення сортування в таблиці використано низку умовних позначень:

  • ХКБМ у різні періоди позначено історичними назвами: ТКГ ХПЗ, КБ Т2К, КБ-24, КБ-35, КБ-190, КБ-520, КБ-60М і ХКБМ, однак їхнє сортування уніфіковане. Інші КБ при заводі:
    • КБ-61 — бюро з розробки гусеничних тягачів і спеціальної техніки;
    • КБ-62 — бюро з розробки вогнеметних танків.
  • ХПЗ (Харківський паровозобудівний завод № 183) — для періоду з 1927 до 1941, коли завод перебував у Харкові.
  • УТЗ (Уральський танковий завод № 183) — завод у Нижньому Тагілі, утворений 1941 року злиттям Уралвагонзавода та евакуйованого ХПЗ.
  • ХЗТМ (Харківський завод транспортного машинобудування, він же завод № 75 або Завод імені Малишева) — відновлений танковий завод у Харкові, що розпочав роботу 1944 року.
  • Для інших заводів, крім зазначених вище, та у випадках, коли назва КБ невідома, наведено лише назву заводу.

Курсивом виділено назви зразків, що залишились проєктами, прототипами або мають невідомий статус.

Гусенична бойова техніка

[ред. | ред. код]

Основні типи танків

[ред. | ред. код]

Головною спеціалізацією ХКБМ упродовж історії було створення основних типів танків: легких, середніх, важких, основних бойових танків (ОБТ) і деякі інші.

Фото Назва Індекс ГБТУ Тип Розробка[к 1] Випуск[к 2] Кількість[к 3] Розробник Виробник Коментар
Т-12 маневровий танк 1928–1930 — прототип ГКБ ГАТ, ТКГ ХПЗ[к 4] ХПЗ Перша спроба створення танка на ХПЗ.[1][2]
Т-24 маневровий танк 1930–1931 1931 25 КБ Т2К ХПЗ Перша власна розробка танкового КБ на ХПЗ.[1][3]
Т-35 важкий танк 1930–1932 1933–1939 61 ОКМО(інші мови), КБ-35 ХПЗ Важкий танк, розроблений ОКМО, єдиний у світі серійний танк з 5 баштами.[4][5]
БТ-2 легкий танк 1930–1931 1932–1933 620 КБ Т2К, Джон Крісті ХПЗ Заснований на проєктах Джона Крісті. Перший танк серії БТ.[4][6]
БТ-5 легкий танк 1932 1933–1934 1884 КБ Т2К ХПЗ БТ-2 з новою баштою та 45-мм гарматою.[4][6]
БТ-6 легкий танк 1932 — прототип КБ Т2К ХПЗ Проєкт танка з великим радіусом дії.[6]
БТ-7 легкий танк 1933–1934 1934–1939 4613 КБ Т2К / КБ-190 ХПЗ БТ-5 зі зварним корпусом і потовщеною бронею.[4][6]
БТ-7М (БТ-8) легкий танк 1936 1939–1940 788 КБ-190 ХПЗ БТ-7 з дизельним двигуном В-2.[4][6]
А-20 середній танк 1938–1939 — прототип КБ-24 ХПЗ Колісно-гусеничний танк, розвиток серії БТ з новим компонуванням броні.[7][8]
А-32 середній танк 1938–1939 — прототип КБ-24 ХПЗ Аналог А-20 на гусеничному шасі з посиленим бронюванням і 76-мм гарматою, основний прототип Т-34.[7][8]
Т-34
(довоєнний випуск) 		середній танк 1939–1940 1940–1941 1225
(931 на ХПЗ) 		КБ-520 ХПЗ, СТЗ Новітній танк з посиленою бронею та 76-мм гарматою.[4][9]
Т-34М середній танк 1941 — проєкт КБ-520 — Проєкт модернізованого Т-34 з торсіонною підвіскою та збільшеною баштою.[10][8]
Т-44 (А-44) середній / важкий танк 1941 — проєкт КБ-520 — Проєкт танка з заднім розташуванням основної башти.[11]
Т-34
(воєнний випуск) 		середній танк 1941 1941–1944 32 642 КБ-520 евак. УТЗ, ОЗТМ, УЗТМ, ЧС, ЧКЗ Спрощений танк, адаптований до серійного виробництва в умовах війни.[к 5] [12]
Т-43 середній танк 1942–1943 — прототип КБ-520 евак. УТЗ Проєкт модернізованого Т-34 з торсіонною підвіскою та збільшеною баштою.[13][14]
Т-34-85 135 середній танк 1943 1944–1946 23 000+ КБ-520 евак. УТЗ, ОЗТМ, ЧС, ЧКЗ Т-34 з модифікованою баштою від Т-43 та 85-мм гарматою.[15][12]
Т-44 136 середній танк 1942–1944 1944–1947 1823 КБ-520 евак. ХЗТМ Розвиток Т-34 з покращеним компонуванням і торсіонною підвіскою.[4][12]
Т-34-100 середній танк 1945 — прототип КБ-520 евак. УТЗ Т-34 зі 100-мм гарматою.[14]
Т-54 419 середній танк / ОБТ 1944–1947 1947–1955 10 670 КБ-520 евак. УВЗ, ХЗТМ, ОЗТМ Розвиток Т-44 з посиленою бронею та 100-мм гарматою, основа майбутніх Т-55 і Т-62.[16][17]
Об'єкт 416 416 середній танк / ПТ САУ 1947–1953 — прототип КБ-60М ХЗТМ Спроба створення бойової машини з екіпажем, повністю розміщеним у башті.[18][19]
Об'єкт 430 430 середній танк / ОБТ 1952–1959 — прототип КБ-60М ХЗТМ Спроба створення повністю нового танка, ранній прототип Т-64.[20]
Т-64 432 ОБТ 1959–1963 1963–1969 1291 КБ-60М ХЗТМ Ранній Т-64 зі 115-мм гарматою,[21] перший серійний танк з АЗ та композитною бронею.[22]
Т-64А 434 ОБТ 1963–1967 1969–1985 ~4600 КБ-60М / ХКБМ ХЗТМ Варіант Т-64 зі 125-мм гарматою, випускався паралельно з Т-64Б.[23][24]
Т-74 450 ОБТ 1972–1976 — проєкт ХКБМ — Проєкт танка з повністю ізольованим від екіпажу озброєнням на шасі Т-64.[25]
Т-64Б 447А ОБТ 1973–1976 1976–1985 ~5400 ХКБМ ХЗТМ Варіант Т-64 з керованим озброєнням та новою системою керування вогнем.[к 6] [26][27][28]
Т-64БВ 447А ОБТ 1982–1985 1985–1987 невідома кількість[к 7] ХКБМ ХЗТМ Варіант Т-64Б з динамічним захистом «Контакт-1».[28]
Об'єкт 476

(«Кедр»)

476 ОБТ 1974–1979 — прототип ХКБМ ХЗТМ Т-64 з дизельним двигуном 6ТД.[29]
Об'єкт 478 478 ОБТ 1976–1981 — прототип ХКБМ ХЗТМ Т-80 з дизельним двигуном 6ТД, прототип Т-80УД.[29]
Об'єкт 490 490 ОБТ 1977–1991 — проєкт ХКБМ — Низка проєктів перспективного танка з нетиповим компонуванням.[30][31]
Об'єкт 477

(«Боксер», «Молот», «Нота»)

477 ОБТ 1984–2021 — прототип ХКБМ ХЗТМ Низка проєктів перспективного танка з ізольованим озброєнням.[32][33]
Т-80У 219АС ОБТ 1977–1983 1987–1990-ті кілька сотень
(45 на ХЗТМ) 		ЛКЗ, ХКБМ ОЗТМ(інші мови), ХЗТМ Варіант Т-80 з бойовим відділенням, розробленим у ХКБМ.[34]
Т-80УД

(СРСР)

478Б ОБТ 1977–1993 1985–1992 кілька сотень[к 8] ХКБМ ХЗТМ Варіант Т-80У з дизельним двигуном 6ТД.[⇨]
Т-80УД

(Україна)

478БЕ ОБТ 1993–1999 1997–1999 ~175[к 9] ХКБМ ХЗТМ Локалізована версія Т-80УД для Пакистану.[⇨]
Т-84 «Оплот» 478ДУ9 ОБТ 1993–1999 1997–2003 10 ХКБМ ХЗТМ Розвиток Т-80УД в незалежній Україні.[35]
Т-84-120 «Ятаган» 478Н1 ОБТ 1999 — прототип ХКБМ ХЗТМ Т-84 зі 120-мм гарматою зразка НАТО та автоматом заряджання в забаштовій ніші.[36]
Т-64БМ «Булат» 447АМ1 модернізація 1999–2004 2005–? ~100 ХКБМ ХЗТМ Глибока модернізація Т-64.[37]
Оплот-М 478ДУ9-1 ОБТ 2008 2014–2018 50+ ХКБМ ХЗТМ Найсучасніший варіант з родини Т-84.[38]
Т-64Б1М ХЗТМ модернізація 2013–2014 2014–2016 ~50 ХКБМ ХЗТМ Модернізація Т-64Б1 для ДР Конго з ДЗ «Ніж».[39]
Т-64 «Краб» модернізація 2019–2020+ — проєкт ХКБМ — Дослідно-конструкторська робота з модернізації Т-64.[40]

Крім того, КБ розробило низку менш важливих проєктів модернізації для Т-54, Т-55 (Т-55АГМ / Tifon II), Т-62, Т-64 та Т-72 (Т-72-120, Т-72АГ/АМГ/УМГ), M60 (M60A3-84) тощо, що могли б здійснюватись на танкоремонтних заводах.[41][42][43]

Спеціальні танки та інші ББМ

[ред. | ред. код]

Крім лінійних танків бюро створювало танки спеціального призначення: артилерійські(інші мови), вогнеметні та командирські. Розробленням других після німецько-радянської війни займався окремий відділ 62 (КБ-62) на заводі. 1962 року його було включено до складу ХКБМ.[44] Також бюро створило низку дослідних бойових машин піхоти (БМП).

Фото Назва Індекс ГБТУ Тип Розробка[к 10] Випуск[к 11] Кількість Розробник Виробник Коментар
БТ-7А артилерійський танк 1934–1935 1936–1937 134 КБ-190 ХПЗ Артилерійський варіант БТ-7 з 76-мм гарматою.[4][45]
ОТ-34-76 вогнеметний танк 1941 1941–1944 1170 КБ-520 евак. УТЗ, ЧС, ОЗТМ Вогнеметний танк на базі Т-34-76.[46]
ТО-54(інші мови) 481 вогнеметний танк 1952 1955–1959 110 КБ-62 ХЗТМ Вогнеметний танк на базі Т-54.[47]
ТО-55(інші мови) 482 вогнеметний танк 1957 1961–1973 830 КБ-62 ХЗТМ, ОЗТМ Вогнеметний танк на базі Т-55.[47]
Об'єкт 483 483 вогнеметний танк 1957–1959 1959 — КБ-62 ХЗТМ Вогнеметний танк на базі Т-55.[47]
Т-64АК 446 командирський танк разом з Т-64А разом з Т-64А 780 ХКБМ ХЗТМ Т-64Б з додатковим комунікаційним і навігаційним обладнанням.[23][48]
Т-64БК 446Б командирський танк разом з Т-64Б разом з Т-64Б 57 ХКБМ ХЗТМ Т-64Б з додатковим комунікаційним і навігаційним обладнанням.[49][50]
БМТ-72 бойова машина піхоти невідомо — прототип ХКБМ — Т-72 з силовим відділенням від Т-84 та десантним відділенням на 5 осіб.[51]
БТМП-84 бойова машина піхоти невідомо — прототип ХКБМ — Т-84 з десантним відділенням на 5 осіб.[52]
БМП-У бойова машина піхоти 2018–? — проєкт ХКБМ — Проєкт машини для заміни БМП-1 та БМП-2.[53]

Гусеничні тягачі та спеціальні машини

[ред. | ред. код]

Розробленням артилерійських тягачів і спеціальних машин на заводі займався відділ 61 (КБ-61). 1987 року його було включено до складу ХКБМ.[54]

Тягачі

[ред. | ред. код]
Фото Назва Індекс ГБТУ Тип Розробка[к 12] Випуск[к 13] Кількість Розробник Виробник Коментар
«Комунар»(інші мови) трактор, тягач 1924 1924–1931 ~3700 ХПЗ ХПЗ Трактор і тягач на основі німецького Hanomag, який надав КБ досвід для створення танків.[55]
«Комінтерн» артилерійський тягач 1931–1933 1934–1940 1798 ХПЗ ХПЗ На елементах шасі Т-24.[56]
«Ворошиловець» артилерійський тягач 1935–1938 1939–1942 1123 ХПЗ ХПЗ, СТЗ На елементах шасі Т-24.[57]
АТ-42 та АТ-45 артилерійський тягач під час НРВ 1944 дослідна
партія 		ХПЗ евак. УТЗ Спроби створення тягачів на шасі Т-34.[54]
АТ-Т 401 транспортер-тягач кінець 1940-х 1950–1979 масовий випуск КБ-61 ХЗТМ Багатоцільовий тягач на шасі Т-54.[4]
МТ-Т «Еней» 429АМ транспортер-тягач сер. 1960-х – 1979 1979–1991 масовий випуск КБ-61 ХЗТМ Багатоцільовий тягач на шасі Т-64.[58]

Спеціальні машини

[ред. | ред. код]

На основі АТ-Т, МТ-Т та інших було створено низку спеціальних машин.[59][58][54]

Фото Назва Індекс ГБТУ Тип Статус Розробник Коментар
Харків'янка 404 всюдихід мала серія КБ-61, ХАЗ на базі АТ-Т
БАТ-1 405У шляхопрокладач серійний КБ-61 на базі АТ-Т
БТМ(інші мови) 409 траншейна машина серійний КБ-61 на базі АТ-Т
БТМ-3 409У траншейна машина серійний КБ-61 на базі АТ-Т
МДК-2М 409МУ машина для риття котлованів серійний КБ-61 на базі АТ-Т
МТУ 412 мостовкладач серійний КБ-61 на базі Т-54
МДК-3 453 машина для риття котлованів серійний КБ-61 на базі МТ-Т
БАТ-2 454 шляхопрокладач мала серія КБ-61 на базі МТ-Т
БРЕМ-84 «Атлет» 478БП БРЕМ мала серія ХКБМ на шасі Т-84

Колісна техніка

[ред. | ред. код]

Після здобуття Україною незалежності конструкторське бюро почало займатись модернізацією колісної техніки, як БТР-60, БТР-70 та БРДМ-2. Накопичений досвід дозволив створити перші власні зразки до початку 2000-х років.[60]

Фото Назва Тип Розробка[к 14] Випуск[к 15] Кількість Розробник Виробник Коментар
БТР-3 бронетранспортер з 2000 ~2006–2021+ кілька сотень ХКБМ КБТЗ Серія бронетранспортерів на базі БТР-80.[60][61][62]
Дозор-А автомобіль 2001–? — прототип ХКБМ — Неброньований багатоцільовий автомобіль.[63]
Дозор-Б бронеавтомобіль 2001–2015 2016 мала серія ХКБМ ЛБТЗ Броньований багатоцільовий автомобіль.[64][63]
БТР-4 бронетранспортер з 2003 ~2011–2023+ кілька сотень ХКБМ ХКБМ, КБТЗ, ЖБТЗ Серія бронетранспортерів нової розробки.[65][66] [⇨]
БММ-4С БММ ~2011 невідомо невідомо ХКБМ невідомо Броньована медична машина на базі БТР-4.[66]
БРЕМ-4 БРЕМ ~2011 невідомо невідомо ХКБМ невідомо БРЕМ на базі БТР-4.[66]
Верба РСЗВ 2015–2019 2019–? невідомо ХКБМ невідомо Модернізована версія БМ-21 «Град» на шасі КрАЗ-6322.[67][68]
Грім-2

(шасі)

важке колісне шасі з 2013 невідомо невідомо ХКБМ невідомо ХКБМ проводило розроблення шасі на замовлення КБ «Південне».[69][70]
БТР-4МВ бронетранспортер ~2017 — прототип ХКБМ — Модифікований варіант БТР-4.[71]

Вплив на розробки інших виробників

[ред. | ред. код]

Нижче наведено техніку, що була розроблена іншими заводами та конструкторськими бюро на основі розробок ХКБМ.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Роки розроблення машини
  2. ↑ Роки серійного виробництва
  3. ↑ Кількість серійних машин. Позначка «прототип» означає, що виготовлено від однієї до кількох десятків дієздатних машин, які не можна назвати серійними; «проєкт» — не виготовлено жодної дієздатної машини.
  4. ↑ Головне конструкторське бюро Гарматно-артилерійського тресту (Москва), танкова конструкторська група ХПЗ
  5. ↑ 1941 року завод і КБ-520 евакуювали до Нижнього Тагіла, де відбувались виробництво та модифікація під керівництвом Морозова
  6. ↑ Також був Т-64Б-1 з новою СКВ, але без керованого озброєння. Виготовлено 4200 Т-64Б і 1200 Т-64Б-1
  7. ↑ Джерела не наводять чисел, але рахунок іде на сотні. Частину Т-64Б/Б1 в ході ремонту доводили до рівня Т-64БВ/БВ1. За даними ДЗЗСЄ танків цієї моделі було 159, тоді як The Military Balance 2015 наводить 700 БВ та БМ лише для України.
  8. ↑ За часів СРСР виготовлено 300—700 за різними джерелами, також понад 150 нових машин виготовлено в незалежній Україні впродовж 1997–1999
  9. ↑ Всього поставлено 320 машин, з яких частина є модернізованими Т-80УД радянського випуску.
  10. ↑ Роки розроблення машини
  11. ↑ Роки серійного виробництва
  12. ↑ Роки розроблення машини
  13. ↑ Роки серійного виробництва
  14. ↑ Роки розроблення машини
  15. ↑ Роки серійного виробництва
  1. ↑ а б Саєнко, М. В. (2002). Перші українські танки та артилерійські тягачі. Воєнна історія (2). Архів оригіналу за 24 грудня 2024.
  2. ↑ Солянкин, 2002, с. 131—132.
  3. ↑ Солянкин, 2002, с. 122—123.
  4. ↑ а б в г д е ж и к Танкобудування в Україні. Велика українська енциклопедія (укр.). Архів оригіналу за 21 вересня 2024. Процитовано 5 січня 2025.
  5. ↑ Солянкин, 2002, с. 156—159.
  6. ↑ а б в г д Солянкин, 2002, с. 76—86, 98—109.
  7. ↑ а б Історична довідка ХКБМ, 2017, с. 6—8.
  8. ↑ а б в Солянкин, 2002, с. 142—150.
  9. ↑ Солянкин, 2002, с. 129—131.
  10. ↑ Історична довідка ХКБМ, 2017, с. 8.
  11. ↑ Солянкин, 2002, с. 176—179.
  12. ↑ а б в Солянкин, 2005, с. 155—176.
  13. ↑ Історична довідка ХКБМ, 2017, с. 10—12.
  14. ↑ а б Солянкин, 2005, с. 180—202.
  15. ↑ Історична довідка ХКБМ, 2017, с. 9—10.
  16. ↑ Історична довідка ХКБМ, 2017, с. 11—12.
  17. ↑ Солянкин, 2010, с. 230—244.
  18. ↑ Чобиток та ін., 2015, с. 6—7.
  19. ↑ Чобиток та ін., 2015, с. 8—15.
  20. ↑ Чобиток та ін., 2015, с. 22.
  21. ↑ Чобиток та ін., 2015, с. 32—35.
  22. ↑ Zaloga, Steven J. (1992). T-64 and T-80. Hong Kong: Concord Publications. с. 2—4. ISBN 962-3610319.
  23. ↑ а б Zaloga, 2015, с. 22—31.
  24. ↑ Чобиток та ін., 2015, с. 49—56, 63—65.
  25. ↑ «Изделие 450» (Т-74). btvt.info. Архів оригіналу за 13 листопада 2024. Процитовано 5 січня 2025.
  26. ↑ Zaloga, 2015, с. 32—35.
  27. ↑ Чобиток та ін., 2015, с. 57-63.
  28. ↑ а б Танкобудування в Україні. Велика українська енциклопедія (укр.). Архів оригіналу за 21 вересня 2024. Процитовано 5 січня 2025.
  29. ↑ а б Чобиток та ін., 2015, с. 79—80.
  30. ↑ Тарасенко, Андрей. Танк Объект 490 «Тополь». btvt.info (російською) . Архів оригіналу за 4 травня 2024. Процитовано 13 серпня 2024.
  31. ↑ Объект 490А «Бунтарь» и 490А с 152 мм пушкой, ОКР «Боксер». btvt.info. Архів оригіналу за 7 березня 2023. Процитовано 16 серпня 2024.
  32. ↑ Тарасенко, Андрей. Танки 490 «Бунтарь», 477 «Боксер», «Молот». btvt.info (російською) . Архів оригіналу за 30 травня 2024. Процитовано 13 серпня 2024.
  33. ↑ Міністерство оборони України взяло під захист секретний танк "Нота". Defense Express (укр.). Архів оригіналу за 13 грудня 2024. Процитовано 5 січня 2025.
  34. ↑ Zaloga, 2009, с. 19—25.
  35. ↑ Zaloga, 2009, с. 38—43.
  36. ↑ Шумилин, С. Э. (2010). Танк Т-84. Наука и техника (11).
  37. ↑ Харук, Андрій (2021). Т-64БМ БУЛАТ. Енциклопедія історії України. Процитовано 9 січня 2025.
  38. ↑ До параду готовий: «Завод імені Малишева» виготовив новий «Оплот-2М». Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 14 листопада 2024. Процитовано 9 січня 2025.
  39. ↑ Oryx (14 червня 2021). Welcome To The Jungle: Ukrainian T-64B1M Tanks In DR Congo. Архів оригіналу за 3 грудня 2024.
  40. ↑ Неквапна хода «Краба». Мілітарний. Чесні новини про армію, війну та оборону. (укр.). Архів оригіналу за 15 листопада 2024. Процитовано 9 січня 2025.
  41. ↑ Історична довідка ХКБМ, 2017, с. 53—56.
  42. ↑ Танковий десант в Марокко. Мілітарний (укр.). 23 січня 2012. Процитовано 25 липня 2024.
  43. ↑ Україна запропонувала Бразилії варіант модернізації танку M60. Мілітарний (укр.). Процитовано 25 липня 2024.
  44. ↑ Історична довідка ХКБМ, 2018, с. 16.
  45. ↑ Солянкин, 2002, с. 83.
  46. ↑ Солянкин, 2005, с. 381—383.
  47. ↑ а б в Солянкин, 2010, с. 421—430.
  48. ↑ Чобиток та ін., 2015, с. 56.
  49. ↑ Чобиток та ін., 2015, с. 65.
  50. ↑ Суворов, Сергей (2001). Танк Т-64. с. 54.(рос.)
  51. ↑ БМТ-72 | MorozovKMDB. morozov.com.ua (ua) . Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 10 січня 2025.
  52. ↑ БТМП-84 | MorozovKMDB. morozov.com.ua. Архів оригіналу за 11 травня 2021.
  53. ↑ Розробник розказав які характеристики хоче реалізувати у БМП-У. Мілітарний. Чесні новини про армію, війну та оборону. (укр.). Архів оригіналу за 13 листопада 2024. Процитовано 10 січня 2025.
  54. ↑ а б в Історична довідка ХКБМ, 2017, с. 41—44.
  55. ↑ Сергеев П. Н. (2004). Гусеничные тягачи Красной армии. Часть 1. с. 18–21
  56. ↑ Сергеев П. Н. (2004). Гусеничные тягачи Красной армии. Часть 1. с. 43–52
  57. ↑ Сергеев П. Н. (2004). Гусеничные тягачи Красной армии. Часть 3. с. 20–29
  58. ↑ а б Чобиток та ін., 2015, с. 82—84.
  59. ↑ Танкобудування в Україні. Велика українська енциклопедія (укр.). Архів оригіналу за 21 вересня 2024. Процитовано 5 січня 2025.
  60. ↑ а б Історична довідка ХКБМ, 2017, с. 58—61.
  61. ↑ Київський бронетанковий плацдарм. old.defence-ua.com. Архів оригіналу за 3 грудня 2024. Процитовано 10 січня 2025.
  62. ↑ Історична довідка ХКБМ, 2017, с. 58—62.
  63. ↑ а б Історична довідка ХКБМ, 2017, с. 69—70.
  64. ↑ ЗАМІСТЬ УКРАЇНСЬКИХ «ДОЗОР-Б» У 2018-2019 РОКАХ МІНОБОРОНИ В РАМКАХ ДОЗ ЗАКУПАЛО ПОЛЬСЬКІ 4Х4 ONCILLA (ВІДЕО). old.defence-ua.com. Архів оригіналу за 10 січня 2025. Процитовано 10 січня 2025.
  65. ↑ Виробництво БТР-4 продовжується - Армія TV. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 13 листопада 2024. Процитовано 10 січня 2025.
  66. ↑ а б в Історична довідка ХКБМ, 2017, с. 62—69.
  67. ↑ «Укроборонпром» вдруге звітує про прийняття на озброєння РСЗВ «Верба». Мілітарний. Чесні новини про армію, війну та оборону. (укр.). Архів оригіналу за 13 листопада 2024. Процитовано 10 січня 2025.
  68. ↑ До Дня ракетних військ та артилерії було продемонстровано РСЗВ "Верба" та транспортно-заряджаючу машину до неї. Мілітарний (укр.). 3 листопада 2017. Процитовано 25 липня 2024.
  69. ↑ Важке колісне шасі для Збройних сил України. Мілітарний (укр.). Процитовано 25 липня 2024.
  70. ↑ Важке колісне шасі ХКБМ. Мілітарний (укр.). Процитовано 25 липня 2024.
  71. ↑ Хроніка боїв БТР-4МВ1 у ході звільнення Харківщини. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 13 листопада 2024. Процитовано 10 січня 2025.

Джерела

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Список_військових_машин_ХКБМ&oldid=44386079