Перейти до вмісту

Середнє Носакіно

Координати: 57°58′45″ пн. ш. 33°39′27″ сх. д. / 57.9791° пн. ш. 33.6575° сх. д. / 57.9791; 33.6575
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
присілок Середнє Носакіно
Среднее Носакино
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Новгородська область
Муніципальний район Валдайський район
Поселення Єдровське сільське поселення
Код ЗКАТУ: 49208810007
Код ЗКТМО: 49608410201
Основні дані
Населення 3
Поштовий індекс 175429
Географічні координати: 57°58′45″ пн. ш. 33°39′27″ сх. д. / 57.9791° пн. ш. 33.6575° сх. д. / 57.9791; 33.6575
Часовий пояс MSK (UTC+3)
Мапа
Середнє Носакіно (Росія)
Середнє Носакіно
Середнє Носакіно

Середнє Носакіно (Новгородська область)
Середнє Носакіно
Середнє Носакіно

Мапа

Середнє Носакіно (рос. Среднее Носакино) — присілок у Валдайському районі Новгородської області Російської Федерації.

Населення становить 3 особи. Належить до муніципального утворення Єдровське сільське поселення.

Географія

[ред. | ред. код]

Населений пункт розташований на сході району на Валдайській височині.

Історія

[ред. | ред. код]

До 1927 року населений пункт перебував у складі Новгородської губернії. У 1927-1944 роках перебував у складі Ленінградської області.

Згідно із законом від 22 грудня 2004 року № 371-ОЗ року належить до муніципального утворення Єдровське сільське поселення[1].

Населення

[ред. | ред. код]
Чисельність населення
2010[2]
3

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Закон Новгородской области от 22 декабря 2004 года N 371-ОЗ «Об установлении границ муниципальных образований, входящих в состав территории Валдайского муниципального района, наделении их статусом городского и сельских поселений, определении административных центров и перечня населенных пунктов, входящих в состав территорий поселений». Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 25 червня 2021.
  2. Всероссийская перепись населения 2010 года. 12. Численность населения муниципальных районов, поселений, городских и сельских населённых пунктов Новгородской области. Архів оригіналу (PDF) за 2 лютого 2014. Процитовано 2 лютого 2014.