Перейти до вмісту

Сатиїв

Координати: 50°33′8″ пн. ш. 25°54′10″ сх. д. / 50.55222° пн. ш. 25.90278° сх. д. / 50.55222; 25.90278
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Сатиїв
Країна Україна Україна
Область Рівненська область
Район Дубенський
Тер. громада Варковицька сільська громада
Код КАТОТТГ UA56040050120019760
Основні дані
Засноване 1545
Населення 771
Площа 0,324 км²
Густота населення 2379,63 осіб/км²
Поштовий індекс 35610
Телефонний код +380 3656
Географічні дані
Географічні координати 50°33′8″ пн. ш. 25°54′10″ сх. д. / 50.55222° пн. ш. 25.90278° сх. д. / 50.55222; 25.90278
Середня висота
над рівнем моря
202 м
Водойми річка Стубазка
Місцева влада
Адреса ради 35623, Рівненська область, Дубенський район с. Варковичі, вул. Шевченка буд. 15
Карта
Сатиїв. Карта розташування: Україна
Сатиїв
Сатиїв
Сатиїв. Карта розташування: Рівненська область
Сатиїв
Сатиїв
Мапа
Мапа

Сати́їв — село в Україні у Варковицькій сільській громаді Дубенського району Рівненської області. Населення становить 771 осіб.

Географія

[ред. | ред. код]

Селом тече річка Стубелка.

Історія

[ред. | ред. код]

Село вперше згадується в 1523 р. разом із Жорновим маєтком князя Костянтина Острозького.

У 1545 р. село Сатиїв належало королеві Боні.

У 1606 р. власником Сатиєва були княгиня Анна Острозька.

У 1583 р. село було записане князем Іллиюєм Острозьким своїй жінці Беаті Костелецькій (мати Гальшки Острозької).

У 1618 р. при поділі між князями Острозькими село припадає князю Янушу Острозькому, який був тоді каштеляном Краківським.

У XVI ст. в Сатиєві був великий замок, що належав князям Острозьким, від якого залишилися до кінця XIX ст. вали з чотирма бастіонами.

За Кульбишівською угодою 1753 р. Сатиїв переходив до князя Олександра Чарторийського, пізніше до Любомирського. Останнім село Сатиїв належало до старовіра Лашкова

За переписом населення 1911 р. в селі було 800 жителів, однокласова школа, акцизний уряд, одна крамниця, одна гуральня.

У кінці XIX ст. село нараховувало 120 домів і 675 жителів, муровану церкву. .

Нині село нараховує 250 дворів та 771 жителів.

У 1906 році село Малинської волості Дубенського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 23 верст, від волості 21. Дворів 100, мешканців 795[1].

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:

Мова Кількість Відсоток
українська 758 98.31%
російська 6 0.78%
інші/не вказали 7 0.91%
Усього 771 100%

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]