Перейти до вмісту

Косареве

Координати: 50°33′24″ пн. ш. 25°46′49″ сх. д. / 50.55667° пн. ш. 25.78028° сх. д. / 50.55667; 25.78028
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Косареве
Країна Україна Україна
Область Рівненська область
Район Дубенський район
Тер. громада Млинівська селищна громада
Код КАТОТТГ UA56040190140023044
Основні дані
Населення 130[1]
Площа 5,796 км²
Густота населення 22,43 осіб/км²
Поштовий індекс 35153[2]
Телефонний код +380 3659
Географічні дані
Географічні координати 50°33′24″ пн. ш. 25°46′49″ сх. д. / 50.55667° пн. ш. 25.78028° сх. д. / 50.55667; 25.78028
Середня висота
над рівнем моря
202 м[3]
Водойми річка Козин
Відстань до
обласного центру
39 км[4]
Відстань до
районного центру
31 км[4]
Найближча залізнична станція Цумань
Відстань до
залізничної станції
32 км
Місцева влада
Адреса ради 35100, Рівненська обл., Дубенський р-н, смт. Млинів, вул. Народна, буд. 1
Карта
Косареве. Карта розташування: Україна
Косареве
Косареве
Косареве. Карта розташування: Рівненська область
Косареве
Косареве
Мапа
Мапа

Ко́сареве — село в Україні, у Млинівській селищній громаді Дубенського району Рівненської області. Населення становить 130 осіб[1]. Село до 2016 року було підпорядковане Владиславівській сільській раді.

Назва

[ред. | ред. код]

Є два споріднені варіанти походження назви села.

Перший: за народними переказами, поселення належало поміщицькому головному косареві Яцені. Косар — Косарево.

Друга легенда свідчить, що на даній місцевості колись ріс густий ліс, і лише там, де зараз центр села, розташувалася велика галявина з дикоростучою травою. Щоб скосити галявину за один день, відразу в загінку ставало сім косарів. Косар — Косарево.

Географія

[ред. | ред. код]

Розташоване за 6 км від села Владиславівка, 39 км від обласного центру, 31 км від районного центру та 16 км від центру громади. Відстань до найближчої залізничної станції Цумань — 32 км[4]. Селом протікає річка Козин.

Населення

[ред. | ред. код]

Наприкінці XIX століття в селі було 25 домогосподарств, а населення становило 364 осіб. За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року у селі мешкало 130 осіб[1].

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року був наступним[1]:

Мовний склад населення с. Косареве[1]
Мова Число ос. Відсоток
українська 130 100,00

Історія

[ред. | ред. код]

До 1570 року село перебувало у власності Миколая Сапіги. 1583 року село належало князям Острозьким. У XIX столітті знову перейшло Сапігам.

За даними «Історико–статистичного опису церков і приходів Волинської єпархії» Косарево належало на кінець XIX століття до Млинівської волості Дубенського повіту.

Перша задокументована згадка про Косарево 15 лютого 1571 року в духовному заповіті Івана Стефановича, ігумена Дерманського монастиря.

При церкві Косарева була заведена метрика, у якій перший запис зроблений друкованим рукописом священиком ієреєм Григорієм Шолухою (з 1748 по 1769 роки). Від 1755 року уніат Лаврентій Бродович робив записи польською мовою. Унія в косаревській парафії була скасована у 1793 році.

24 червня 1883 року в селі (на місці старої Покровської церкви початку XVII століття) розпочато будівництво церкви в ім'я Пресвятої Богородиці. Роботи тривали три роки і в 1886 році церкву посвятили. Вона була дерев'яна, покрита бляхою. При церкві була дзвіниця на чотирьох стовпах[5]. 1884 року в Косарево розпочато будівництво церковно-приходської школи.

В селі була невелика річка та ставок. Поблизу населеного пункту зростав обширний дубовий будівельний ліс, який, як і село, належав графу Ходкевичу. Біля села розташувався парова лісопильня (тартак), а в самому Косарево — водяний млин. Дворів — 136, парафіян — 1113 осіб, з них: католиків — 75, протестантів-колоністів — 100, юдеїв — 108.

Найдовше правили у церкві священики Арсентій Камінський (1868—1914 роки) та Потапович (1918—1943 роки). Останнього чекала трагічна доля: за те, що в будинку священика було знайдено списки бандерівців, окупанти у 1943 році розстріляли священика у м. Дубно.

У церкві із XIX століття зберігся позолочений іконостас з оригінальною різьбою по дереву. У 1987—1988 роках за місцевого священика о. Тарасія Лазуци зроблено обнову іконостасу. У храмі є також декілька старовинних ікон, одна з яких — ікона Божої Матері, що розміщена над Царськими вратами.

У 1928 році в Косарево було створено культурно–освітнє товариство «Світло», до якого входили 22 жителі села. До тимчасового управління вибрано Володимира Свідерського, Антона Повара і Костю Козака (газета «Народний вісник», 15 вересня 1928 року).

У 1950 році у селі утворений колгосп імені Дзержинського. Після його приєднання до колгоспу імені Жданова, Косарево стало бригадним селом.

Інфраструктура в селі відсутня. Храмовий празник — 14 жовтня (Покрова).

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 722-р від «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області», увійшло до складу Млинівської селищної громади[6].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Млинівського району, село увійшло до складу Дубенського району[7].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д Млинівська селищна громада, Дубенський район, Рівненська область: с. Косареве. socialdata.org.ua. Архів оригіналу за 7 квітня 2023. Процитовано 9 липня 2023.
  2. Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 5 жовтня 2021.
  3. Прогноз погоди в селі Косареве. weather.in.ua. Погода в Україні. Архів оригіналу за 5 жовтня 2021. Процитовано 5 жовтня 2021.
  4. а б в Відстані від села Косареве. della.com.ua. Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 9 липня 2023.
  5. Церква Косареве Млинівський район. decerkva.org.ua. Дерев'яні церкви Західної України. Архів оригіналу за 11 травня 2022. Процитовано 19 вересня 2021.
  6. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області. https://www.kmu.gov.ua/. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 3 грудня 2020.
  7. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]