Вибраний список
Перевірена версія

Список плазунів Австрії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Рептилії Австрії)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Плазуни Австрії
Австрія
Біорегіон
Біогеографічний екорегіонГоларктика
ЕкозонаПалеарктика
Місцевість
КонтинентЄвропа
Фауна вищого рангу
За систематикоюплазуни, фауна Австрії
За екологієюсуходільна фауна
За біогеографієюгерпетофауна Європи
Період існування
Геологічний віксучасність
Особливості
Видовий обсяг16 (без врахування регіонально зниклої гадюки лучної)
Родовий обсяг10
Чужорідні видиTrachemys scripta

У цьому списку наведені всі види плазунів, які мешкають на території Австрії, а також ті види, які вважаються регіонально зниклими, та ті види, які викликають сумніви щодо проживання на території країни. Термінологія наведена відповідно до списку плазунів Європи від Європейської герпетологічної спілки (лат. Societas Europaea Herpetologica), або просто SEH[1].

Загалом підтверджено проживання 16 видів (7 видів змій, 8 видів ящірок та 1 вид черепах), 10 родів, 6 родин та 2 рядів рептилій. Усі види — автохтонні. До цих видів також належить Lacerta bilineata, яку не всі вчені вважають окремим видом (SEH визнає її видовий рівень). Таксономічні зміни торкнулися і Natrix helvetica(інші мови), який колись був підвидом Natrix natrix і проживав і на території Австрії, але з 2017 вважається повноцінним видом[2]. Аналогічна ситуація склалася і з Zootoca carniolica, колишнім підвидом Zootoca vivipara[3].

Потенційно новим видом у герпетофауні Австрії може бути червоновуха черепаха звичайна, яка була інтродукована і мешкає поблизу Відня та в низці інших регіонів. Були також спроби натуралізувати черепаху середземноморську, однак ці намагання закінчилися невдачею[4]. Ще один вид — Vipera ursinii — вважається зниклим на теренах Австрії (останнє задокументоване повідомлення датується 1973 роком)[5]. Стосовно проживання Vipera aspis, то дані сумнівні.

Більшість рептилій зустрічаються на всій території Австрії, наприклад, веретільниця ламка і звичайний вуж. У той же час Lacerta bilineata можна зустріти тільки на півдні, поблизу кордону з Італією; червоновуха черепаха звичайна трапляється тільки поблизу Відня. Відмічається великий вплив людини на кількість плазунів та місця їхнього проживання, що проявляється у вирубці лісів та урбанізації. Так, веретільниця ламка часто стає жертвою наїздів транспорту, оскільки любить грітися на розігрітому асфальті; відбувається фрагментація та зменшення місць проживання полоза ескулапового через вирубку лісів.[6]

Список

[ред. | ред. код]

Легенда

[ред. | ред. код]

Наступні категорії використовуються для позначення охоронного статусу кожного виду за оцінками МСОП та Європейського Червоного списку:

VU Vulnerable Уразливий
NT Near Threatened Близький до загрозливого стану
LC Least Concern У найменшій загрозі

Для більшості плазунів наведений їх статус у ЄЧС (виділений жирним шрифтом – VU, EN, LC). Якщо європейський статус відсутній, то наведено глобальний (звичайним шрифтом – VU, LC, NT). Якщо і такий статус відсутній, то в клітинці стоїть прочерк («-»).

Під українською вернакулярною назвою рептилій наведена локальна вернакулярна назва (у випадку Австрії — німецькою), якщо така існує.

Плазуни

[ред. | ред. код]

Підтверджені

[ред. | ред. код]
Українська назва/Локальна назва Біноміальна назва Родина Ряд Статус МСОП Ареал проживання Зображення Виноски
Веретільниця ламка
(нім. Westliche Blindschleiche) 		Anguis fragilis
Linnaues, 1758 		Anguidae Squamata LC Ящірка поширена по всій країні на висоті до 2000 м. Полюбляє ліси, узлісся, лісові галявини, гірські луки, уникає посушливих місцин. [7][8][9]
Мідянка звичайна
(нім. Schlingnatter) 		Coronella austriaca
Laurenti, 1768 		Colubridae LC Вид поширений по всій країні, за винятком високогірних регіонів. Серед оселищ надає перевагу узліссям, чагарникам, посушливим полям, берегам річок, особливо кам'яним, кам'яним руїнам, осипам, кар'єрам та шахтам. [10][11][12]
Полоз ескулапів
(нім. Äskulapnatter) 		Zamenis longissimus
(Laurenti, 1768) 		LC Поширений на сході, півночі та півдні Австрії. Практично не трапляється у високогірних (Альпах) центральних та західних регіонах країни. Полюбляє кам'янисті схили та береги річок, негусті ліси, насипи вздовж доріг, сади, парки, виноградники. [13][14][15]
Ящірка Горвата(інші мови)
(нім. Kroatische Gebirgseidechse) 		Iberolacerta horvathi
(Mehely, 1904) 		Lacertidae NT Вид поширений в каринтійских Альпах та в Караванке на висотах від 700 до 1700 м. Також можна зустріти в тірольских Альпах. Надає перевагу вологим місцинам у скелях, трапляється у лісах біля струмків, на порослих мохом осипах. [16][17][18]
Ящірка прудка
(нім. Zauneidechse) 		Lacerta agilis
Linnaues, 1758 		LC Ящірка трапляється по всій Австрії на висоті до 1700 м. Серед можливих оселищ: узлісся, парки, фруктові сади, кар'єри, поля, кладовища. У горах полюбляє сонячні південні схили. [19][20][21]

(нім. Westliche Smaragdeidechse) 		Lacerta bilineata[прим. 1]
Daudin, 1802 		LC Трапляється тільки на півдні Австрії, на пустищах та узліссях, біля живоплотів, на узбіччях доріг, у фруктових садах. [22][23][24]
Ящірка зелена
(нім. Östliche Smaragdeidechse) 		Lacerta viridis
(Laurenti, 1768) 		LC Трапляється на півночі, півдні та сході країни (локалітети розташовані вздовж Дунаю, Кампу та Драви та інших річок) на висотах до 1300 м. Полюбляє посушливі теплі місцини: зарослі чагарниками поля, кам'яні осипи та кам'янисті береги, світлі широколистяні ліси, виноградники. [22][25][26]
Ящірка мурова
(нім. Mauereidechse) 		Podarcis muralis
(Laurenti, 1768) 		LC В Австрії наявні декілька локалітетів: на півдні країни, на півночі між Віднем та підніжжям Альп в Нижній Австрії та в Тіролі. Полюбляє теплі посушливі місцини: скелі, кам'яні осипи, насипи уздовж доріг чи рейок, покинуті кам'яні будови, мури, кладовища. [27][28][29]
Zootoca carniolica
Tiedemann et Bischoff, 2000 		— Новий вид відповідно до SEH, раніше вважався підвидом Z. vivipara. Трапляється у південно-західній частині країни, мешкає у подібних до Z. vivipara оселищах. [3][30]
Ящірка живородна
(нім. Waldeidechse) 		Zootoca vivipara
(Lichtenstein, 1823) 		LC Ящірка поширена по всій країні, окрім Відня та південно-західної частини, трапляється на висотах до 3000 м. Полюбляє вологі місцини. Рівнинні популяції трапляються у болотяних місцинах, на луках, у ровах, гірські — на лісових галявинах, серед рідколісся чи чагарників, на сонячних схилах. [31][32][33]

(нім. Barrenringelnatter) 		Natrix helvetica(інші мови)
(Lacépède, 1789) 		Natricidae — Раніше вважався підвидом N. natrix, з 2017 окремий вид, який в Австрії трапляється у Західному Тіролі та Форальбергу. Полюбляє ті ж природні умови, у яких мешкає N. natrix. [2][34]
Вуж звичайний
(нім. Ringelnatter) 		Natrix natrix
(Linnaues, 1758) 		LC Змія поширена на всій території країни на висоті до 1900 м. Надає перевагу вологим місцинам: болотам, озерам, ставкам, іригаційним каналам, струмкам та річкам. Інколи вуж заповзає далеко від води. [35][36][37]
Вуж водяний
(нім. Würfelnatter) 		Natrix tesselata
(Laurenti, 1768) 		LC Змія здебільшого зустрічається на сході та півдні країни. Декілька невеликих популяцій існують в Нижній та Верхній Австріях. У порівнянні з попереднім видом ще більше залежить від водойм, у яких проводить більшість часу: річок, озер, стариць, ставків. [38][39][40]
Гадюка носата
(нім. Europäische Hornotter) 		Vipera ammodytes
(Linnaues, 1758) 		Viperidae LC Гадюка трапляється тільки на півдні Австрії, у Каринтії та Штирії, на висотах від 350 до 800 м. Полюбляє теплі чагарникові місцини, осипи та валуни. Її також можна побачити на узліссях та серед рідколісся. [41][42][43]
Гадюка звичайна
(нім. Kreuzotter) 		Vipera berus
(Linnaues, 1758) 		LC Поширена у центральній, західній та південно-західній частинах країни, на висотах до 2500 м. Гірські популяції надають перевагу альпійським лукам та пасовища, узліссям та лісовим галявинам. Рівнинні популяції трапляються суто поблизу боліт та болотних луків. [44][45][46]
Болотна черепаха європейська
(нім. Europäische Sumpfschildkröte) 		Emys orbicularis
(Linnaues, 1758) 		Emydidae Testudines NT Найчастіше черепах реєструють у долині Дунаю, неподалік Відня. Наявні знахідки на півдні та півночі країни. Полюбляє порослі очеретом водойми зі слабкою течією або її відсутністю, приміром, ставки, озера, болота. [47][48][49]

Сумнівні та зниклі

[ред. | ред. код]
   Сумнівний
   Зниклий
   Потенційно новий, потребує подальших досліджень та уточнень
Українська назва/Локальна нава Біноміальна назва Родина Ряд Статус МСОП Пояснення Зображення Виноски
Гадюка аспідова
(нім. Aspisviper) 		Vipera aspis
(Linnaues, 1758) 		Viperidae Squamata LC Сумнівні дані щодо проживання на території Австрії, проте гадюка живе в деяких сусідніх країнах, тому таку можливість повністю не виключено. [50][51]
Гадюка лучна
(нім. Wiesenotter) 		Vipera ursinii
(Bonaparte, 1835) 		VU Останнє задокументоване повідомлення відбулося в 1973 році [5][52][53]
Червоновуха черепаха звичайна
(нім. Rotwangen-Schmuckschildkröte) 		Trachemys scripta
(Thunberg in Schoepff(інші мови), 1792) 		Emydidae Testudines LC Інвазивний вид. Дані про інтродукцію надходять з Відня та Каринтії. Полюбляє ті ж біотопи, у яких живе черепаха болотна. [54][55][56]

Виноски та примітки

[ред. | ред. код]

Коментарі

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Виділяється в окремий вид від Lacerta viridis (згідно з даними МСОП)

Виноски

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Jeroen Speybroeck, Wouter Beukema, Christophe Dufresnes, Uwe Fritz, Daniel Jablonski, Petros Lymberakis, Iñigo Martínez-Solano, Edoardo Razzetti, Melita Vamberger, Miguel Vences, Judit Vörös, Pierre-André Crochet (2020). Species list of the European herpetofauna – 2020 update by the Taxonomic Committee of the Societas Europaea Herpetologica. Amphibia-Reptilia (англ.) : 1—51. doi:10.1163/15685381-bja10010. Архів оригіналу за 8 травня 2020. Процитовано 30 липня 2021. {{cite journal}}: Недійсний |url-status=no (довідка)
  2. ↑ а б Hans Esterbauer (2019). Die Östliche Ringelnatter Natrix natrix natrix (Linnaeus 1758) (PDF). ÖKO·L. 41 (1). Архів оригіналу (PDF) за 30 липня 2021. Процитовано 30 липня 2021. {{cite journal}}: Недійсний |url-status=no (довідка)
  3. ↑ а б Cornetti, L; Ficetola, G F; Hoban, S; Vernesi, C (2015). Genetic and ecological data reveal species boundaries between viviparous and oviparous lizard lineages (PDF). Heredity. Т. 115, № 6. с. 517—526. doi:10.1038/hdy.2015.54. ISSN 0018-067X.
  4. ↑ Christopher Lever, Naturalized Reptiles and Amphibians of the World — Oxford University Press: London, 2003. — с. 24 ISBN 978-0198507710 (англ.)
  5. ↑ а б Zulka, 2007, с. 52.
  6. ↑ Zulka, 2007, с. 49.
  7. ↑ Anguis fragilis (англ.) . ReptileDataBase. Архів оригіналу за 29 квітня 2015. Процитовано 25 квітня 2015.
  8. ↑ Westliche Blindschleiche - Anguis fragilis LINNAEUS, 1758 (нім.) . herpetofauna.at. Архів оригіналу за 29 квітня 2015. Процитовано 29 квітня 2015. [Архівовано 2015-03-31 у Wayback Machine.]
  9. ↑ Aram Agasyan, Aziz Avci, Boris Tuniyev, Jelka Crnobrnja Isailovic, Petros Lymberakis, Claes Andrén, Dan Cogalniceanu, John Wilkinson, Natalia Ananjeva, Nazan Üzüm, Nikolai Orlov, Richard Podloucky, Sako Tuniyev, Uğur Kaya, Hans Konrad Nettmann, Wolfgang Böhme, Bogoljub Sterijovski, Milan Vogrin, Claudia Corti, Valentin Pérez Mellado, Paulo Sá-Sousa, Marc Cheylan, Juan Pleguezuelos, Varol Tok, Roberto Sindaco, Bartosz Borczyk, Benedikt Schmidt. Anguis fragilis (англ.) . МСОП. Архів оригіналу за 17 квітня 2016. Процитовано 14 жовтня 2015.
  10. ↑ Coronella austriaca (англ.) . ReptileDataBase. Архів оригіналу за 29 квітня 2015. Процитовано 25 квітня 2015.
  11. ↑ Schlingnatter, Glattnatter - Coronella austriaca LAURENTI, 1768 (нім.) . herpetfauna.at. Архів оригіналу за 29 квітня 2015. Процитовано 29 квітня 2015. [Архівовано 2015-09-24 у Wayback Machine.]
  12. ↑ Jelka Crnobrnja Isailovic, Rastko Ajtic, Milan Vogrin, Claudia Corti, Valentin Pérez Mellado, Paulo Sá-Sousa, Marc Cheylan, Juan Pleguezuelos, Alexander Westerström, Cornelius C. De Haan, Varol Tok, Bartosz Borczyk, Bogoljub Sterijovski, Benedikt Schmidt. Coronella austriaca (англ.) . МСОП. Архів оригіналу за 19 червня 2015. Процитовано 14 жовтня 2015.
  13. ↑ Aram Agasyan, Aziz Avci, Boris Tuniyev, Jelka Crnobrnja Isailovic, Petros Lymberakis, Claes Andrén, Dan Cogalniceanu, John Wilkinson, Natalia Ananjeva, Nazan Üzüm, Nikolai Orlov, Richard Podloucky, Sako Tuniyev, Uğur Kaya, Wolfgang Böhme, Rastko Ajtic, Milan Vogrin, Claudia Corti, Valentin Pérez Mellado, Paulo Sá-Sousa, Marc Cheylan, Juan Pleguezuelos, Bartosz Borczyk, Benedikt Schmidt, Andreas Meyer. Zamenis longissimus (англ.) . МСОП. Архів оригіналу за 27 вересня 2015. Процитовано 25 квітня 2015.
  14. ↑ Zamenis longissimus (англ.) . ReptileDataBase. Архів оригіналу за 29 квітня 2015. Процитовано 24 квітня 2015.
  15. ↑ Äskulapnatter - Zamenis longissimus (LAURENTI, 1768) (нім.) . herpetfauna.at. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 29 квітня 2015. [Архівовано 2015-04-02 у Wayback Machine.]
  16. ↑ Milan Vogrin, Wolfgang Böhme, Pierre-André Crochet, Hans Konrad Nettmann, Roberto Sindaco, Antonio Romano. Iberolacerta horvathi (англ.) . МСОП. Архів оригіналу за 1 вересня 2020. Процитовано 24 квітня 2015.
  17. ↑ Iberolacerta horvathi (англ.) . ReptileDataBase. Архів оригіналу за 29 квітня 2015. Процитовано 24 квітня 2015.
  18. ↑ Kroatische Gebirgseidechse – Iberolacerta horvathi (MÉHELY, 1904) (нім.) . herpetfauna.at. Архів оригіналу за 29 квітня 2015. Процитовано 29 квітня 2015. [Архівовано 2016-03-28 у Wayback Machine.]
  19. ↑ Agasyan, A., Avci, A., Tuniyev, B., Lymberakis, P., Andrén, C., Cogalniceanu, D., Wilkinson, J., Ananjeva, N., Üzüm, N., Orlov, N., Podloucky, R., Tuniyev, S., Kaya, U., Crnobrnja Isailovic, J., Vogrin, M., Corti, C., Pérez Mellado, V., Sá-Sousa, P., Cheylan, M., Pleguezuelos, J., Kyek, M., Westerström, A., Nettmann, H.K., Borczyk, B., Sterijovski, B. & Schmidt, B. Lacerta agilis (англ.) . МСОП. Архів оригіналу за 27 вересня 2015. Процитовано 24 квітня 2015.
  20. ↑ Lacerta agilis (англ.) . ReptileDataBase. Архів оригіналу за 29 квітня 2015. Процитовано 24 квітня 2015.
  21. ↑ Zauneidechse - Lacerta agilis LINNAEUS, 1758 (нім.) . herpetfauna.at. Архів оригіналу за 29 квітня 2015. Процитовано 29 квітня 2015. [Архівовано 2015-09-24 у Wayback Machine.]
  22. ↑ а б Östliche Smaragdeidechse - Lacerta viridis (LAURENTI, 1768) (нім.) . herpetfauna.at. Архів оригіналу за 29 квітня 2015. Процитовано 29 квітня 2015. [Архівовано 2016-03-21 у Wayback Machine.]
  23. ↑ Valentin Pérez-Mellado, Marc Cheylan, Philippe Geniez, Hans Konrad Nettmann, Benedikt Schmidt, Richard Podloucky, Roberto Sindaco, Antonio Romano. Lacerta bilineata (англ.) . МСОП. Архів оригіналу за 21 березня 2016. Процитовано 24 квітня 2015.
  24. ↑ Lacerta bilineata DAUDIN, 1802 (англ.) . Reptile DataBase. Архів оригіналу за 16 березня 2016. Процитовано 16 березня 2016.
  25. ↑ Jelka Crnobrnja Isailovic, Milan Vogrin, Claudia Corti, Valentin Pérez Mellado, Paulo Sá-Sousa, Marc Cheylan, Juan Pleguezuelos, Hans Konrad Nettmann, Bogoljub Sterijovski, Petros Lymberakis, Richard Podloucky, Dan Cogalniceanu, Aziz Avci. Lacerta viridis (англ.) . МСОП. Архів оригіналу за 4 жовтня 2015. Процитовано 24 квітня 2015.
  26. ↑ Lacerta viridis (англ.) . Reptile DataBase. Архів оригіналу за 29 квітня 2015. Процитовано 24 квітня 2015.
  27. ↑ Wolfgang Böhme, Valentin Pérez-Mellado, Marc Cheylan, Hans Konrad Nettmann, László Krecsák, Bogoljub Sterijovski, Benedikt Schmidt, Petros Lymberakis, Richard Podloucky, Roberto Sindaco, Aziz Avci. Podarcis muralis (англ.) . МСОП. Архів оригіналу за 27 вересня 2015. Процитовано 24 квітня 2015.
  28. ↑ Podarcis muralis (англ.) . ReptileDataBase. Архів оригіналу за 29 квітня 2015. Процитовано 24 квітня 2015.
  29. ↑ Mauereidechse - Podarcis muralis (Laurenti, 1768) (нім.) . herpetfauna.at. Архів оригіналу за 29 квітня 2015. Процитовано 29 квітня 2015. [Архівовано 2015-09-24 у Wayback Machine.]
  30. ↑ Zootoca vivipara - Viviparous Lizard. Eurolizards. Архів оригіналу за 30 липня 2021. Процитовано 30 липня 2021.
  31. ↑ Agasyan, A., Avci, A., Tuniyev, B., Crnobrnja Isailovic, J., Lymberakis, P., Andrén, Dan Cogalniceanu, C., Wilkinson, J., Ananjeva, N., Üzüm, N., Orlov, N., Podloucky, R., Tuniyev, S., Kaya, U., Böhme, W., Nettmann, H.K., Crnobrnja Isailovic, J., Joger, U., Cheylan, M., Pérez-Mellado, V., Borczyk, B., Sterijovski, B., Westerström, A. & Schmidt, B. Zootoca vivipara (англ.) . МСОП. Архів оригіналу за 2 жовтня 2015. Процитовано 24 квітня 2015.
  32. ↑ Zootoca vivipara (англ.) . ReptileDataBase. Архів оригіналу за 29 квітня 2015. Процитовано 24 квітня 2015.
  33. ↑ Wald- oder Bergeidechse - Zootoca vivipara' (LICHTENSTEIN, 1823) (нім.) . herpetfauna.at. Архів оригіналу за 29 квітня 2015. Процитовано 29 квітня 2015. [Архівовано 2015-09-24 у Wayback Machine.]
  34. ↑ Carolin Kindler, Wolfang Böhme, Claudia Corti, Vaclav Gvozdík, Daniel Jablonski, David Jandzik, Margarita Metallinou, Pavel Široký & Uwe Fritz (2013). Mitochondrial phylogeography, contact zones and taxonomy of grass snakes (Natrix natrix, N. megalocephala) (PDF). Zoologica Scripta. 42 (5): 458—472. doi:10.1111/zsc.12018. Архів оригіналу (PDF) за 30 липня 2021. Процитовано 30 липня 2021. {{cite journal}}: Недійсний |url-status=no (довідка) [Архівовано 2021-07-30 у Wayback Machine.]
  35. ↑ European Reptile & Amphibian Specialist Group 1996. Natrix natrix (англ.) . МСОП. Архів оригіналу за 27 вересня 2015. Процитовано 24 квітня 2015.
  36. ↑ Natrix natrix (англ.) . ReptileDataBase. Архів оригіналу за 29 квітня 2015. Процитовано 24 квітня 2015.
  37. ↑ Ringelnatter - Natrix natrix (LINNAEUS, 1758) (нім) . herpetfauna.at. Архів оригіналу за 29 квітня 2015. Процитовано 29 квітня 2015. [Архівовано 2015-12-04 у Wayback Machine.]
  38. ↑ Agasyan, A., Avci, A., Tuniyev, B., Isailovic, J.C., Lymberakis, P., Andrén, C., Cogalniceanu, D., Wilkinson, J., Ananjeva, N., Üzüm, N., Orlov, N., Podloucky, R., Tuniyev, S., Kaya, U., Ajtic, R., Vogrin M., Corti, C., Mellado, V.P., Sá-Sousa, P., Cheylan, M., Pleguezuelos, J., Baha El Din, S.M., Nettmann, H.K., De Haan, C.C., Sterijovski, B., Schmidt, B. & Meyer, A. Natrix tessellata (англ.) . МСОП. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 24 квітня 2015.
  39. ↑ Natrix tessellata (англ.) . ReptileDataBase. Архів оригіналу за 29 квітня 2015. Процитовано 25 квітня 2015.
  40. ↑ Würfelnatter - Natrix tessellata (LAURENTI, 1768) (нім.) . herpetofauna.at. Архів оригіналу за 29 квітня 2015. Процитовано 29 квітня 2015. [Архівовано 2015-03-31 у Wayback Machine.]
  41. ↑ Aram Agasyan, Aziz Avci, Boris Tuniyev, Jelka Crnobrnja Isailovic, Petros Lymberakis, Claes Andrén, Dan Cogalniceanu, John Wilkinson, Natalia Ananjeva, Nazan Üzüm, Nikolai Orlov, Richard Podloucky, Sako Tuniyev, Uğur Kaya, Roberto Sindaco, Wolfgang Böhme, Petros Lymberakis, Rastko Ajtic, Varol Tok, Ismail H. Ugurtas, Murat Sevinç, Ljiljana Tomović, Pierre-André Crochet, Idriz Haxhiu, Ulrich Joger, Bogoljub Sterijovski, Göran Nilson, Dušan Jelić. Vipera ammodytes (англ.) . МСОП. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 24 квітня 2015.
  42. ↑ Vipera ammodytes (англ.) . ReptileDataBase. Архів оригіналу за 29 квітня 2015. Процитовано 24 квітня 2015.
  43. ↑ Europäische Hornotter - Vipera ammodytes (LINNAEUS, 1758) (нім.) . herpetfauna.at. Архів оригіналу за 29 квітня 2015. Процитовано 29 квітня 2015. [Архівовано 2015-08-30 у Wayback Machine.]
  44. ↑ Jelka Crnobrnja Isailovic, Milan Vogrin, Claudia Corti, Paulo Sá-Sousa, Marc Cheylan, Juan M. Pleguezuelos, Ljiljana Tomović, Bogoljub Sterijovski, Ulrich Joger, A. Westerström, Bartosz Borczyk, Benedikt Schmidt, Andreas Meyer, Roberto Sindaco, Dušan Jelić. Vipera berus (англ.) . МСОП. Архів оригіналу за 31 липня 2015. Процитовано 8 червня 2015.
  45. ↑ Vipera berus (англ.) . ReptileDataBase. Архів оригіналу за 29 квітня 2015. Процитовано 24 квітня 2015.
  46. ↑ Kreuzotter - Vipera berus (LINNAEUS, 1758) (нім.) . herpetfauna.at. Архів оригіналу за 29 квітня 2015. Процитовано 29 квітня 2015. [Архівовано 2015-09-24 у Wayback Machine.]
  47. ↑ Tortoise & Freshwater Turtle Specialist Group 1996. Emys orbicularis (англ.) . МСОП. Архів оригіналу за 25 листопада 2015. Процитовано 24 квітня 2015.
  48. ↑ Emys orbicularis (англ.) . ReptileDataBase. Архів оригіналу за 29 квітня 2015. Процитовано 24 квітня 2015.
  49. ↑ Europäische Sumpfschildkröte – Emys orbicularis (LINNAEUS, 1758) (нім.) . herpetfauna.at. Архів оригіналу за 29 квітня 2015. Процитовано 29 квітня 2015. [Архівовано 2015-05-14 у Wayback Machine.]
  50. ↑ Claudia Corti, Juan M. Pleguezuelos, Valentin Pérez-Mellado, Rafael Marquez, Marc Cheylan, Philippe Geniez, Ulrich Joger, Hans Konrad Nettmann, Benedikt Schmidt, Andreas Meyer, Roberto Sindaco, Antonio Romano, Iñigo Martínez-Solano. Vipera aspis (англ.) . МСОП. Архів оригіналу за 17 жовтня 2015. Процитовано 8 червня 2015.
  51. ↑ Vipera aspis (англ.) . ReptileDataBase. Архів оригіналу за 29 квітня 2015. Процитовано 25 квітня 2015.
  52. ↑ Ulrich Joger, Jelka Crnobrnja Isailovic, Milan Vogrin, Claudia Corti, Bogoljub Sterijovski, Alexander Westerström, László Krecsák, Valentin Pérez Mellado, Paulo Sá-Sousa, Marc Cheylan, Juan M. Pleguezuelos, Roberto Sindaco. Vipera ursinii (англ.) . МСОП. Архів оригіналу за 27 січня 2016. Процитовано 25 квітня 2015.
  53. ↑ Vipera ursinii (англ.) . ReptileDataBase. Архів оригіналу за 29 квітня 2015. Процитовано 25 квітня 2015.
  54. ↑ van Dijk, P.P., Harding, J. & Hammerson, G.A. Trachemys scripta (англ.) . МСОП. Архів оригіналу за 2 серпня 2015. Процитовано 25 квітня 2015.
  55. ↑ Trachemys scripta (англ.) . ReptileDataBase. Архів оригіналу за 29 квітня 2015. Процитовано 25 квітня 2015.
  56. ↑ Kleewein, Andreas (2014). Natural reproduction of Trachemys scripta troostii (HOLBROOK, 1836) x Trachemys scripta scripta (SCHOEPFF, 1792) in Austria (PDF). Herpetozoa (англ.) . 36 (3-4): 183—185. Архів оригіналу (PDF) за 1 вересня 2020. Процитовано 24 квітня 2016. {{cite journal}}: Недійсний |url-status=no (довідка)

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Список_плазунів_Австрії&oldid=43870952