Vipera ursinii
| Гадюка лучна (Vipera ursinii) | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Vipera ursinii (Bonaparte, 1835) | ||||||||||||||||||||
 Мапа поширення виду | ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Гадюка лучна[2] (Vipera ursinii) — вид змій родини гадюкових (Viperidae). Поширений у Південній та Південно-Східній Європі. Раритетний вид, занесений до Червоного списку МСОП та інших природоохоронних документів. Отруйна змія.
Інші назви — гадюка степова західна, гадюка степова, гадюка Орсіні[3].
Вид названий на честь італійського натураліста Антоніо Орсіні (1788—1870).
Змія поширена на альпійських луках у Франції, Італії та на Балканах, та у низинних степах Угорщини, Румунії та Молдови. Вважається, що вид мешкає також на крайньому південному заході України (Одеська область)[4]. Ці відомості потребують підтвердження, і тому вид відсутній в офіційному (академічному) переліку видів плазунів України[5].
Середні розміри близько 40—50 см, може досягати 80 см завдовжки. Тіло сірого, піщаного або коричневого забарвлення з темною зигзагоподібною смугою на спині.
У гори степова гадюк�� піднімається до висоти 2500 м над рівнем моря. Харчується кониками, ящірками, гризунами, рідко — іншими дрібними хребетними. Зимує тварина в норах і щілинах між камінням. Зимівля степової гадюки закінчується в березні, парування відбувається в квітні-травні і супроводжується активним пошуком самцями самиць. Степова гадюка — живородна тварина. Вагітність триває 90-130 діб. Одна самка народжує 3-16 дитинчат.
Отруйна змія, але отрута має здебільшого місцеву дію. Смертельні випадки невідомі.
Раритетний вид плазунів, занесений до Червоного списку МСОП (охоронна категорія: уразливий вид)[4]. В Європі він охороняється Бернською конвенцією (Резолюція 6).
- ↑ Joger, Ulrich; Crnobrnja Isailovic, Jelka; Vogrin, Milan; Corti, Claudia; Sterijovski, Bogoljub; Westerström, Alexander; Krecsák, László; Pérez Mellado, Valentin; Sá-Sousa, Paulo; Cheylan, Marc; Pleguezuelos, Juan M.; Sindaco, Roberto (2008). Vipera ursinii: інформація на сайті МСОП (версія 2011.1) (англ.) 5 липня 2011
- ↑ Т. И. Котенко (2006). Роль Азово-Черноморского функционального экокоридора в сохранении пресмыкающихся (PDF). Науковий вісник Ужгородського університету (рос.) . 19: 20—54.
- ↑ Степная гадюка: ядовитая красота. Архів оригіналу за 19 січня 2019. Процитовано 18 січня 2019.
- ↑ а б Vipera ursinii в Червоному списку МСОП
- ↑ Наукові назви земноводних та плазунів України. Архів оригіналу за 26 травня 2024. Процитовано 5 серпня 2024.
- Field Guide to the Amphibians and Reptiles of Britain and Europe / Jeroen Speybroeck, Wouter Beukema, Bobby Bok and Jan Van Der Voort. London-New York: Bloomsbure, 2016. 432 рр. (p. 411—413). ISBN 978-1-4081-5459-5
- Vipera ursinii у Reptarium.cz Reptile Database. Процитовано 2 September 2007.
- Meadow viper (Vipera ursinii) at ARKive. Accessed 5 October 2006.
- Vipera ursinii [Архівовано 24 жовтня 2018 у Wayback Machine.] at Amphibians and Reptiles of Europe [Архівовано 11 березня 2015 у Wayback Machine.]. Accessed 9 October 2006.
- Orsini's viper, Vipera ursinii at Reptiles & Amphibians of France. Accessed 30 October 2006.
- Vipera eriwanensis [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.] at Checklist of Armenia's Amphibians and Reptiles, Tadevosyan's Herpetological Resources [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.]. Accessed 30 March 2007.
|
Це незавершена стаття з герпетології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Червоний список МСОП уразливих видів (VU)
- Гадюкові
- Плазуни Європи
- Плазуни Албанії
- Плазуни Боснії і Герцеговини
- Плазуни Хорватії
- Плазуни Франції
- Плазуни Угорщини
- Плазуни Італії
- Плазуни Чорногорії
- Плазуни Македонії
- Плазуни Румунії
- Плазуни Сербії
- Плазуни Болгарії
- Плазуни Молдови
- Плазуни України
- Плазуни Австрії
- Плазуни Резолюції 6 Бернської конвенції за назвою
- Тварини, описані 1835