Ренато Гуттузо

Ренато Гуттузо
Renato Guttuso
При народженні	Renato Guttuso
Народження	26 грудня 1911(1911-12-26)[1][2][3] Багерія біля Палермо, Сицилія
Смерть	18 січня 1987(1987-01-18)[1][4][…] (75 років)
	Рим
Національність	італієць
Країна	Італія
Жанр	історична та побутова картина, портрет, пейзаж, натюрморт
Навчання	Університет Палермо
Діяльність	художник, політик, рисувальник, графік, митець
Напрямок	неореалізм
Роки творчості	1932[6] — 1987[6]
Вплив	футуризм, експресіонізм
Член	Академія Святого Луки[7]
Твори	Vucciriad
Партія	Італійська комуністична партія
Вчене звання	почесний зарубіжний член РАМd
Роботи в колекції	Національна галерея мистецтв, Музей Тіссен-Борнемісса, Музей сучасного мистецтва (Нью-Йорк), Тейт, Національна галерея Вікторії, Національна галерея, Дрезденська картинна галерея, Національна галерея сучасного мистецтва (Рим), Ермітаж, Hungarian National Galleryd, Музей образотворчих мистецтв, Гаазький муніципальний музей, National Gallery of Modern Artd, Bologna Museum of Modern Artd, Національний музей у Варшаві, Королівські музеї витончених мистецтв[8], Міський музей (Амстердам)[9], Нова національна галерея, Estorick Collection of Modern Italian Artd, Malaspina Picture Galleryd і Print Collectiond[10]
Нагороди
Ренато Гуттузо у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах

Ренато Гуттузо (італ. Renato Guttuso; 26 грудня 1911, Багерія біля Палермо, Сицилія — 18 січня 1987, Рим) — італійський художник ХХ століття. Малював сюжетні та історичні картини, портрети, пейзажі, натюрморти. Робив спроби в театрально-декораційному мистецтві. Займався гравюрою.

Народився на Сицилії в містечку неподалік Палермо. Походить з простої родини, батько був землеміром.

Перші художні навички отримав від місцевого ремісника. що розмальовував візки. Навчався в ліцеї та ходив на курси до художника — футуриста Піппо Ріццо.

Перебрався в Палермо, де вивчав юриспруденцію та класич��у філологію в університеті міста.

• У 1931 р. перебрався у Рим, потім у Мілан.
• У 1938 р. — один з засновників мистецького журналу «Корренте» та однойменної групи художників, що дотримувались антифашистських політичних поглядів.

Самостійно вивчав твори італійський футуристів, експресіоністів, Вінсента ван Гога, російського художника Дейнеки, Пікассо.

• З 1940 р. вступив до комуністичної партії Італії, що підживлювалася грошами Компартії СРСР, де головував Сталін.
• З 1943 р. в лавах італійських партизан.
• У 1946 р. по закінченні 2-ї світової війни ініціатор створення художнього об'єднання «Новий фронт мистецтва» на антифашистських засадах. Коли об'єднання розпалося, став головою тієї частини, що дотримувалась неореалістичних позицій в мистецтві та фігуративного живопису.
• У 1950 р. — перша персональна виставка митця пройшла в місті Лондон.
• У 1951 р. — лауреат премії Всесвітньої ради миру за серію малюнків " Gott mit uns! ". (Назва походить від гасла німецьких фашистів, серія має антифашистське спрямування, розкриваючи військові злочини нацистів.)

Радянський художник Корін Павло Дмитрович створив портрет Ренато Гуттузо. Пізніше портрет італійського митця придбав Державний Російський музей в Петербурзі для експонування в своїх залах.

Помер в Римі в січні 1987 р.

В містечку Багерія, де народився художник, створено музей Ренато Гуттузо в приміщеннях місцевої вілли Каттоліка.

Умовно твори майстра поділені на періоди:

• Довоєнний (до 1940 року)
• Період антифашистського Спротиву
• Повоєнний період (1945 — 1949)
• Період неореалізму (1950—1959)
• Останній період (1960 — 1987).

• Страта в полі, 1938
• Втеча з вулкану Етна, 1939
• Розп'яття Христа, 1942
• Серія малюнків " Gott mit uns! ", 1944
• Захоплення селянами Сицилії приватних незасіяних земель, 1848
• Італійські наймити, 1949
• Баталія біля мосту Амміральо, 1952
• Поклади сіри в Кортина д'Ампеццо, 1955
• Бугі-вугі у Римі, 1953
• Пляж, 1955
• Дівча з морозивом, 1958
• Жінка біля телефону, 1959
• Дискусія, 1960
• Рокко з сином, 1960
• Натовп, 1960
• Вихідний день калабрійського наймита в Римі, 1961
• Ван Гог несе відрізане вухо повіям
• Портрет батька Джоаккіно Гуттузо, 1966
• Космонавт Ю.Гагарін, 1968
• Автопортрет
• Поховання Тольятті, 1972
• Кафе «Греко», 1976
• Портрет Альберто Моравія, 1982
• Пейзаж

• Берджер Дж. Ренато Гуттузо. М., 1962
• Ренато Гуттузо: Альбом / Сост. и вступ. ст. А. Г. Барская и Русаков Ю. А., Л.- М., 1965
• Renato Guttuso. Каталог выставки / Авт. вступ. ст. В. Горяинов. М., 1972
• Горяинов В. В. «Графика Ренато Гуттузо», М. «Искусство», 1972
• Brandi C. Guttuso. Milano, 1983.

• Футуризм
• Експресіонізм
• Графіка
• Театрально-декораційне мистецтво
• Натюрморт
• Автопортрет

• Ґуттузо // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.