Реверсі

Реверсі (інша назва —отелло) — настільна гра для двох на спеціальній дошці 8 на 8 клітин.

Для гри використовують квадратну дошку розміром 8 × 8 клітин (всі клітини можуть бути одного кольору) і 64 спеціальні фішки, пофарбовані з різних сторін у контрастні кольори, наприклад, в білий та чорний. Клітини дошки пронумеровані від верхнього лівого кута: вертикалі — латинськими літерами, горизонталі — цифрами (власне кажучи, можна використовувати й шахівницю). Один з гравців грає білими, другий — чорними. Роблячи хід, гравець ставить фішку на клітку дошки «своїм» кольором догори.

На початку гри в центр дошки виставляються 4 фішки: чорні на d5 та e4, білі на d4 та e5.

• Перший хід роблять чорні. Далі гравці ходять за чергою.
• Роблячи хід, гравець повинен поставити свою фішку на одну з клітин дошки таким чином, щоб між цією поставленою фішкою та однієї з наявних уже на дошці фішок його кольору знаходився безперервний ряд фішок суперника, горизонтальний, вертикальний або діагональний (іншими словами, щоб безперервний ряд фішок суперника виявився «Закритий» фішками гравця з обох сторін). Всі фішки суперника, що потрапляють в «закритий» при цьому ряд, перевертаються на інший бік (змінюють колір) і вже належать гравцю, що цей хід виконував.
• Якщо внаслідок одного ходу «закривається» одночасно більш ніж один ряд фішок супротивника, то перевертаються всі фішки, які опинилися у всіх «закритих» рядах.<, наприклад, на ілюстрації при ході чорнихd3перекинуться фішкиd4іe4-->
• Гравець має право вибирати будь-який з можливих для нього ходів. якщо гравець має можливі ходи, він не може відмовитися від ходу. Якщо гравець не має допустимих ходів, то хід переходить до суперника.
• Гра припиняється, коли на дошку виставлені всі фішки або коли жоден з гравців не може зробити ходу. Після закінчення гри проводиться підрахунок фішок кожного кольору, і гравець, чиїх фішок на дошці розташовано більше, оголошується переможцем. У разі однакової кількості фішок зараховується нічия.

Реверсі є стратегічною грою, схожою з шашками та шахами. Так само як і в шахах, прийнято розділяти партію на три частини: дебют (початок), мітельшпіль (середина гри) і ендшпіль (кінцівка). Однак, на відміну від шахів, кількість можливих дебютів тут набагато менша, і всі вони легко запам'ятовуються. Всі більш-менш серйозні гравці знають дебюти на 5-6 ходів наперед, щоб уникнути заздалегідь програшних ходів на даній стадії. Міттельшпиль, мабуть, є «найвільнішою», але й складною частиною гри, коли становище можна або зміцнити, або змінити на свою користь. Попри це, багато, здавалося б програних в мітельшпілі партій набувають нових якостей при вступі в кінцеву стадію гри — ендшпіль. Золоте правило кінцівки — не поспішати та рахувати. Рахувати потрібно ті фішки, які додаються до кінцевого результату гри. Кількість кінцевих позицій залежить від того, з якого ходу починати рахувати, і саме тому комп'ютери грають набагато краще людей — вони в змозі прорахувати всі можливі варіанти (їх, за комп'ютерними мірками, небагато) та завжди вибирають той, при якому комп'ютер захоплює більше фішок ніж людина.

Існує достатньо багато різних стратегій гри в реверсі^[1], і вибір визначається рівнем підготовки та нахилами гравця. Найпростішим для новачків може бути захоплення кутових клітин дошки, які згодом уже неможливо «перефарбувати» в інший колір, і послідовне захоплення дошки у напрямку центру. Більш просунутою тактикою вважається обмеження можливих ходів суперник: створюється позиція, в якій суперник вимушений робити ходи, які влаштовують гравця, і гра проходить в зручному для гравця руслі. Зазвичай, більшість японських майстрів вирізняється саме цією, відшліфованою до нюансів, тактикою. Ще більш просунутою є тактика «темпів» (англ. temp), яку можна охарактеризувати правилом «відбери у противника його найвигідніші ходи і зроби їх своїми». Ця стратегія вимагає, однак, надзвичайно сильного «відчуття позиції».

Але зрештою, попри наявність розроблених стратегічних принципів, найважливішим компонентом успіху є досвід. Тільки досвід дає стабільність, з якою приходить відчуття розуміння гри та її тонкощів.

Познайомитися докладніше зі стратегією та тактикою гри можна за книгою Брайана Роуза «Отелло: хвилина щоб вивчити... все життя щоб вдосконалитись».^[2]

Гра була винайдена у Великій Британії 1880 року та користувалася великою популярністю, але згодом була забута. Відродили її в Японії, де вона 1971 року під назвою отелло знову стала популярною. З 1977 року регулярно проходять чемпіонати світу з реверсі.

Рік	Місце проведення	Чемпіон світу	Країна	Команда	Срібний призер	Країна
1977	Монте-Карло	Sylvain Perez	Франція	—	Michel Rengot Blanchard	Франція
1978	Нью-Йорк	Hidenori Maruoka	Японія	—	Carol Jacobs	США
1979	Рим	Hiroshi Inoue	Японія	—	Jonathan Cerf	США
1980	Лондон	Jonathan Cerf	США	—	Takuya Mimura	Японія
1981	Брюссель	Hidenori Maruoka	Японія	—	Brian Rose	США
1982	Стокгольм	Kunihiko Tanida	Японія	—	David Shaman	США
1983	Париж	Ken'Ichi Ishii	Японія	—	Imre Leader	Велика Британія
1984	Мельбурн	Paul Ralle	Франція	—	Ryoichi Taniguchi	Японія
1985	Афіни	Masaki Takizawa	Японія	—	Paolo Ghirardato	Італія
1986	Токіо	Hideshi Tamenori	Японія	—	Paul Ralle	Франція
1987	Мілан	Ken'Ichi Ishii	Японія	США	Paul Ralle	Франція
1988	Париж	Hideshi Tamenori	Японія	Велика Британія	Graham Brightwell	Велика Британія
1989	Варшава	Hideshi Tamenori	Японія	Велика Британія	Graham Brightwell	Велика Британія
1990	Стокгольм	Hideshi Tamenori	Японія	Франція	Didier Piau	Франція
1991	Нью-Йорк	Shigeru Kaneda	Японія	США	Paul Ralle	Франція
1992	Барселона	Marc Tastet	Франція	Велика Британія	David Shaman	Велика Британія
1993	Лондон	David Shaman	США	США	Emmanuel Caspard	Франція
1994	Париж	Masaki Takizawa	Японія	Франція	Karsten Feldborg	Данія
1995	Мельбурн	Hideshi Tamenori	Японія	США	David Shaman	США
1996	Токіо	Takeshi Murakami	Японія	Велика Британія	Stephane Nicolet	Франція
1997	Афіни	Makoto Suekuni	Японія	Велика Британія	Graham Brightwell	Велика Британія
1998	Барселона	Takeshi Murakami	Японія	Франція	Emmanuel Caspard	Франція
1999	Мілан	David Shaman	Нідерланди	Японія	Tetsuya Nakajima	Японія
2000	Копенгаген	Takeshi Murakami	Японія	США	Brian Rose	США
2001	Нью-Йорк	Brian Rose	США	США	Raphael Schreiber	США
2002	Амстердам	David Shaman	Нідерланди	США	Ben Seeley	США
2003	Стокгольм	Ben Seeley	США	Японія	Makoto Suekuni	Японія
2004	Лондон	Ben Seeley	США	США	Makoto Suekuni	Японія
2005	Рейк'явік	Hideshi Tamenori	Японія	Японія	Kwangwook Lee	Південна Корея
2006	Міто	Hideshi Tamenori	Японія	Японія	Makoto Suekuni	Сінгапур
2007	Афіни	Kenta Tominaga	Японія	Японія	Tetsuya Nakajima	Японія
2008	Осло	Michele Borassi	Італія	Італія	Tamaki Miyaoka	Японія
2009	Гент	Yusuki Takanashi	Японія	Японія	Matthias Berg	Німеччина
2010	Рим	Yusuki Takanashi	Японія	Японія	Michele Borassi	Італія
2011	Ньюарк	Hiroki Nobukawa	Японія	Японія	Piyanat Aunchulee	Таїланд
2012	Леуварден	Yusuke Takanashi	Японія	Японія	Kazuki Okamoto	Японія
2013	Стокгольм	Kazuki Okamoto	Японія	Японія	Piyanat Aunchulee	Таїланд
2014	Бангкок	Makoto Suekuni	Японія	Японія	Ben Seeley	США
2015	Кембрідж	Yusuke Takanashi	Японія	Японія	Makoto Suekuni	Японія
2016	Міто	Piyanat Aunchulee	Таїланд	Японія	Yan Song	КНР
2017	Гент	Yusuke Takanashi	Японія	Японія	Akihiro Takahashi	Японія
2018	Прага	Keisuke Fukuchi	Японія	Японія	Piyanat Aunchulee	Таїланд

нині випущено багато комп'ютерних програм для гри в реверсі, у тому числі і для гри в режимі онлайн. для комп'ютера ця гра є достатньо простою і хороші програми без особливих зусиль обіграють навіть чемпіонів серед людей. Така сила досягається на цьому етапі розвитку техніки алгоритмом альфа-бета відсікання, з використанням великої бази даних партій, що вже відбулись^[3].

У грі існує близько 10²⁸ позицій, і близько 10⁵⁸ можливих партій.

Існують варіанти реверсі з розміром поля 10  × 10 та більше. Вони не відрізняються від звичайних нічим, крім розміру поля.

Відрізняється лише тим, що при підбитті підсумків гри виграє той, у кого фішок менше.

Відрізняється лише тим, що одна з клітин дошки (випадково вибирається на початку гри) позначається як «чорна діра». При цьому на неї не можна зробити хід, і фішки з одного боку такої клітини не можуть захопити фішки з іншого.

Комп'ютерні програми реверсі вже з середини 1990-х років грають набагато сильніше ніж люди. Програма Logistello 1997 року обіграла чемпіона світу Такесі Муракамі 6: 0.^[4]

Подібно до багатьох ігор, реверсі достатньо поширені в Інтернеті. Однак, відсутність «культового» статусу, дозволяє наштовхнутися в онлайні на гравців світового рівня (так, наприклад, багато сильні російські отеллісти, включаючи учасників чемпіонатів світу, грають на сайті гамблер.ру, а семиразовий чемпіон світу, видатний майстер гри Хідесі Таменорі досі грає на www.playok.com під ніком becky2002jan). Практично всі ігрові портали, що поважають себе, мають розділ реверсі, однак внаслідок того, що комп'ютери грають набагато краще ніж люди, в Інтернеті вважається за доцільне грати лише бліци (зазвичай до двох хвилин на кожного гравця).

• Iagno — в наборі ігор GNOME Games.

У Вікісловнику є сторінка реверсі.

• The French Othello Federation
• The British Othello Federation
• The Danish Othello Association
• The Italian Othello Federation
• Worldwide Othello News

Ігри реверсі проти комп'ютера (online)

• [1]

Комп'ютерні реалізації

• GrandGames — Програма для онлайн гри в реверсі та інших настільних ігор
• Logistello — Відкрите програмне забезпечення
• Zebra(англ.) — загальний алгоритм реверсі-програм
• Список інших програм