Південні Шетландські острови
Південні Шетландські острови | ||||
Карта островів | ||||
62°00′0″ пд. ш. 58°00′0″ зх. д. / 62.00000° пд. ш. 58.00000° зх. д. | ||||
Акваторія | Південний океан | |||
Кількість островів | 24 | |||
Найбільший острів | Кінг-Джордж | |||
Загальна площа | 3687 км² | |||
Найвища точка | 2105 м | |||
Населення (2012 рік) | 0 осіб | |||
Країна | Антарктида | |||
Регіон | Південні Шетландські острови | |||
Південні Шетландські острови у Вікісховищі | ||||
Південні Шетландські острови — архіпелаг в антарктичній частині Атлантичного океану, на північ від Антарктичного півострова.
Найбільший острів Кінг-Джордж, загальна площа 3687 км². Гористі, найбільша висота — гора Фостер (2105 м) на острові Сміта. На островах розташовані численні наукові станції.
Південні Шетландські острови мають здебільшого вулканічне походження; їх виникнення пов'язане з поглинанням океанічної кори уздовж їх північно-західного кордону.
У 1819 році англійський капітан брига «Вільямс» Вільям Сміт йшов із вантажем із Монтевідео до Вальпараїсо. Біля мису Горн під час урагану в «несамовитих п'ятдесятих широтах» він був закинутий далеко на південь і 19 лютого 1819 року двічі бачив землю далеко на півдні, приймаючи її за виступ Південного материка.
До Монтевідео В. Сміт повернувся в червні. Його розповіді про випадково відкриту землю зацікавили звіробоїв. Удруге В. Сміт покинув Монтевідео у вересні 1819 року, направляючись у Вальпараїсо. Тепер уже скоріше із цікавості він вирушив до «своєї» землі, 14 жовтня він підійшов до неї і два дні обстежував її узбережжя, а потім висадився і вступив у володіння нею, назвавши її Новою Південною Британією. Після повернення В. Сміта умовили перейменувати її в Нову Південну Шетландію.
Повідомлення В. Сміта не зацікавило представників англійської влади, але капітан британського флоту, який знаходився там на той час, відразу зафрахтував судно Сміта «Вільямс» і 20 грудня 1819 р. направив його на південь під командою Едварда Брансфілда обстежити нововідкриту землю. В. Сміт пішов туди, виконуючи обов'язки штурмана. Брансфілд виявив, що нововідкрита земля є не виступ материка, а архіпелаг, тобто група островів. Вони й до цього часу відомі під назвою Південних Шетландських островів.
На архіпелазі розташовано більше десятка антарктичних станцій.
На Південні Шетландські острови з 1908 року претендує Велика Британія. Набагато пізніше, відповідно в 1940 і 1943 роках, свої претензії заявили також Чилі і Аргентина. Крім того, як відомо, США і Росія зарезервували свої права пред'явити претензії в майбутньому, але з 1961року всі існуючі територіальні претензії заморожені згідно Договору про Антарктику.
- ↑ South Shetland Islands - Wolfram|Alpha. Архів оригіналу за 9 березня 2013. Процитовано 1 березня 2013.