Ньясаленд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Nyasaland Protectorate
Протекторат Ньясаленд
Протекторат  Британська імперія
1907–1953
1963–1964
Прапор Герб
Прапор Герб
Гімн
Боже, бережи королеву
Протекторату Ньясаленд: історичні кордони на карті
Протекторату Ньясаленд: історичні кордони на карті
Столиця Зомба
Мови англійська (офіційна), ньянджа, яо, тумбука
Форма правління Конституційна монархія
монарх
 - 1907—1910 Едуард VII
 - 1952—1964 Єлизавета II
губернатор
 - 1907—1908 Sir William Henry Manning[en]
 - 1948—1953 Geoffrey Francis Taylor Colby[en]
 - 1963—1964 Sir Glyn Smallwood Jones[en]
Історія
 - Засновано 6 липня 1907
 - Федерація 1953–1963
 - Ліквідовано 6 липня 1964
Валюта 1896—1956 Південнородезійський фунт[en];

1956—1964 Фунт Родезії та Ньясаленду також фунт стерлінгів

Попередник
Наступник
Британська Центральна Африка
Федерація Родезії та Ньясаленду
Федерація Родезії та Ньясаленду
Малаві (королівство Співдружності)
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Ньясаленд

Ньясаленд (англ. Nyasaland) — британська колонія у Південній Африці (1907—1953), на озері Ньяса. У 1953—1963 роках колонія входила до складу Федерації Родезії та Ньясаленду. У 1963 знову отримала статус незалежної території з обмеженою автономією, цього разу під назвою Малаві. Цю ж назву має країна після здобуття незалежності в 1964 році.

Протекторат Великої Британії

[ред. | ред. код]

З середини XIX століття почалася колонізація території нинішнього Малаві. У 1891 році був створений протекторат Великої Британії Ньясаленд, а в 1892 році був поділений на бл. 10 районів. У 1902 році, згідно британського законодавства, губернатор розглянув усі приватні ділянки Ньясаленду як Коронні Землі (англ. Crown Land), які могли бути забрані без згоди її мешканців. Але в 1904 р. губернатор отримав інший дозвіл на резервування районів і не розділяти їх за національними ознаками (англ. Native Trust Land). У 1907 році протекторат перейшов повністю під колоніальний контроль Британії. Територія займала площу 102,564 км². Серед місцевих племен постійно спалахували повстання, найбільше сталося 1915 року. Після Першої світової війни у 1918 році Ньясаленд потерпав від голоду. Голод також стався в 1920, 1924 та 1949 роках спричинений в основному посухою, нестачею їжі та байдужістю уряду. До 1920 року близько 5 % проданого врожаю було тютюнового тютюну, виробленого африканськими фермерами, і до 1924 року це збільшилося до 14 %. У 1934 році кількість населення складала 6,930,000 чол. У 1929-1933 рр. внаслідок Великої депресії виробництво чаю і тютюну дуже скоротилося. У 1936 році за новим законом заборонявся вільний розподіл земель. У 1944 році створена перша політична організація африканців «Африканський Конгрес Ньясаленду». У 1953—1963 роках Ньясаленд входив до складу Федерації Родезії та Ньясаленду. Ньясаленд й далі залишався протекторатом, а його губернатори зберігали управління у місцевому адмініструванні, трудових та професійних спілках, початковій та середній освіту населення Ньясаленду, сільському та лісовому господарстві, а також внутрішніми справами поліції. У 1959 році було введено надзвичайний стан у країні і заарештовано лідера визвольного руху Хастінгс Банда. У вересні «Африканський Конгрес Ньясаленду» перетворений у «Партію конгресу Малаві». В 1961 році була прийнята нова конституція, за якою африканці вперше отримали виборче право. 1 лютого 1963 року Ньясаленд оголошено самоврядною територією.

Малаві (королівство Співдружності)

[ред. | ред. код]

Територія держави перебувала під британським управлінням до 1964 року, коли Акт британського парламенту[1] трансформував колонію у незалежну суверенну державу на чолі з Британським монархом. Голова держави одночасно також був очільником інших країн-членів Співдружності, його роль виконував призначений Генерал-губернатор.

У країні діяла система демократії на чолі з очільником уряду — Прем'єр-міністром. У 1966 році систему було змінено запровадженням нової Конституції[2], королівство проголошувалося республікою, але новоутворена держава зберегла за собою членство у Співдружності націй[3][4].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. MALAWI INDEPENDENCE BILL (Hansard, 11 May 1964). hansard.millbanksystems.com (брит.). Архів оригіналу за 22 січня 2018. Процитовано 1 березня 2017.
  2. MALAWI REPUBLIC BILL [H.L.] (Hansard, 14 June 1966). hansard.millbanksystems.com (брит.). Архів оригіналу за 22 січня 2018. Процитовано 1 березня 2017.
  3. History of the Commonwealth - Commonwealth of Nations. Commonwealth of Nations (амер.). Архів оригіналу за 25 квітня 2020. Процитовано 1 березня 2017.
  4. All member countries - Commonwealth of Nations. Commonwealth of Nations (амер.). Архів оригіналу за 23 лютого 2017. Процитовано 1 березня 2017.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Prof. W. R. Dunstan; Sir A. Sharpe, "Geography and Economic Development of British Central Africa, " Geog. Journal Jan. 1912; N. Maclean, Africa in Transformation (1913) and «The Times» History of the War (vol. x., chap. 155)(англ.)
  • C Joon-Hai Lee, (2005). The 'Native' Undefined: Colonial Categories, Anglo-African Status and the Politics of Kinship in British Central Africa, p. 465.
  • Nyasaland Protectorate, (1946). Report on the Census of 1945, Zomba, Superintendent of Census pp. 15–17.

Посилання

[ред. | ред. код]