Перейти до вмісту

Паскаль Лене

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лене.
Паскаль Лене
фр. Pascal Lainé
Народився10 травня 1942(1942-05-10)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Ане, Ер і Луар[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер30 грудня 2024(2024-12-30)[2][1] (82 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Париж[2][3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Похованняцвинтар Монпарнас[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Франція[5][6][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьписьменник, сценарист, актор, прозаїк-романіст, професор, есеїст, драматург Редагувати інформацію у Вікіданих
Сфера роботилітература[8], творче та професійне письмоd[8] і проза[8] Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materÉcole normale supérieure de Fontenay-Saint-Cloudd Редагувати інформацію у Вікіданих
Мова творівфранцузька[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки активності1974 — 2024
Magnum opusLa Dentellièred Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди

Паскаль Лене (фр. Pascal Lainé; 10 травня 1942, Ане, Ер і Луар — 30 грудня 2024, Париж) — французький романіст і письменник.

Отримав премію Медічі (1971 за роман «Ірреволюція»), так і Гонкурівську премію (1974 за роман «Мереживниця»), опублікував понад 20 романів, писав для телебачення, театру та кіно.

Із життєпису

[ред. | ред. код]

Одужавши від дитячих хвороб, Лене відкрив для себе романістів Олександра Дюма і Віктора Гюго, але в школі він зосередився на філософії та історії, ставши завзятим прихильником Іммануїла Канта, Моріса Мерло-Понті та Мартіна Гайдеггера. Він також був схильний до марксизму (як з переконання, так і з бажання розірвати з батьками) і вибрав російську мову як свою другу іноземну мову, що дозволило йому читати Антона Чехова та Федора Достоєвського в оригіналі.

Лене вивчав філософію в l'École normale supérieure de Saint-Cloud і розпочав свою кар'єру вчителем спочатку в Lycée de Saint-Quentin, а пізніше в Парижі у Ліцеї Людовика Великого. Потім він став професором у 1974 році в Інституті університету технологій у Вілленеузі. В цей час він є адміністратором в драматичних проєктах Société des auteurs et compositeurs (SACD).

Фільми за творами Паскаля Лене

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France Record #11910714p // BnF catalogue général — Paris: BnF.
  2. ↑ а б Mort de l'écrivain Pascal Lainé, Goncourt 1974 pour « La dentellière » — Le Parisien.
  3. ↑ Le Monde / J. Fenoglio — Paris: Société éditrice du Monde, 1944. — ISSN 0395-2037; 1284-1250; 2262-4694
  4. ↑ le romancier Pascal Lainé : inhumé au cimetière Montparnasse de Paris — Cimetières de France et d'ailleurs.
  5. ↑ VIAF — [Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
  6. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #119038951 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  7. ↑ CONOR.Sl
  8. ↑ а б в Чеська національна авторитетна база даних

Посилання

[ред. | ред. код]
Французька література Це незавершена стаття про французького письменника чи письменницю.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Паскаль_Лене&oldid=44317511