Перейти до вмісту

Населення Південного Судану

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Населення Південного Судану M:
Ріст чисельності населення країни
Ріст чисельності населення країни
Чисельність12,042 млн осіб
Густота20,2 особи/км²
Коефіцієнт міграції11,47 ‰
Природний рух
Природний приріст▲4,02 %
Народжуваність36,91 ‰
Фертильність5,31 дітей на 1 жінку
Смертність8,18 ‰
Смертність немовлят66,39 ‰
Вікова структура
 • до 14 років45,34 %
 • 15–64 років52,56 %
 • старіші за 65 років2,1 %
Етнічні групи
Націяпівденні суданці
Мови
Офіційнаанглійська, арабська

Населення Південного Судану. Чисельність населення країни 2015 року становила 12,042 млн осіб (75-те місце у світі)[1]. Чисельність південних суданців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 36,91 ‰ (15-те місце у світі), смертність — 8,18 ‰ (91-ше місце у світі), природний приріст — 4,02 % (1-ше місце у світі) .

Природний рух

[ред. | ред. код]

Відтворення

[ред. | ред. код]

Народжуваність у Південному Судані, станом на 2015 рік, дорівнює 36,91 ‰ (15-те місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 5,31 дитини на одну жінку (11-те місце у світі)[1]. Рівень застосування контрацепції 4 % (станом на 2010 рік)[1].

Смертність у Південному Судані 2015 року становила 8,18 ‰ (91-ше місце у світі)[1].

Природний приріст населення в країні 2015 року становив 4,02 % (1-ше місце у світі)[1].

Вікова структура

[ред. | ред. код]
Віково-статева піраміда населення Південного Судану, 2016 рік (англ.)

Середній вік населення Південного Судану становить 17,1 року (222-ге місце у світі): для чоловіків — 17, для жінок — 17,3 року[1].

Вікова структура населення Південного Судану, станом на 2015 рік, мала такий вигляд:

  • діти віком до 14 років — 45,34 % (2 783 904 чоловіки, 2 676 370 жінок);
  • молодь віком 15—24 роки — 20,08 % (1 274 328 чоловіків, 1 144 181 жінка);
  • дорослі віком 25—54 роки — 29,25 % (1 701 044 чоловіки, 1 821 277 жінок);
  • особи передпохилого віку (55—64 роки) — 3,23 % (210 231 чоловік, 179 076 жінок);
  • особи похилого віку (65 років і старіші) — 2,1 % (140 993 чоловіки, 111 506 жінок)[1].

Шлюбність — розлучуваність

[ред. | ред. код]

Розселення

[ред. | ред. код]

Густота населення країни 2015 року становила 20,2 особи/км² (200-те місце у світі)[1].

Урбанізація

[ред. | ред. код]
Докладніше: Міста Південного Судану

Південний Судан низькоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 18,8 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 5,05 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].

Головні міста держави: Джуба (столиця) — 321,0 тис. осіб (дані за 2015 рік)[1].


 
№ Назва Штат Населення
Джуба
Джуба
Малакаль
Малакаль 		1 Джуба Центральна Екваторія 300 000
2 Малакаль Верхній Ніл 160 765
3 Вау Західний Бахр-ель-Газаль 127 384
4 Ямбіо Західна Екваторія 40 382
5 Єй Центральна Екваторія 40 382
6 Авейль Північний Бахр-ель-Газаль 38 745
7 Гогріал Вараб 38 572
8 Румбек Озерний 32 083
9 Бор Джонглей 26 782
10 Торит Східна Екваторія 20 048

Міграції

[ред. | ред. код]

Річний рівень імміграції 2015 року становив 11,47 ‰ (9-те місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.

Біженці й вимушені переселенці

[ред. | ред. код]

Станом на 2016 рік, у країні постійно перебуває 240 тис. біженців з Судану, 14,76 тис. з Демократичної Республіки Конго[1]. У той самий час у країні, станом на 2015 рік, налічується 1,79 млн внутрішньо переміщених осіб через міжетнічні конфлікти, спробу державного перевороту в грудні 2013 року[1].

Південний Судан є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[2].

Расово-етнічний склад

[ред. | ред. код]
Етнічний склад (2015 рік)[1]
Етнос: Відсоток:
дінка
  
 35.8%
нуери
  
 15.6%
азанде
  
 6.7%
барі
  
 4.5%
шиллук
  
 3.5%
топоса
  
 1.5%
лотуко
  
 1.5%
інші
  
 30.9%

Південний Судан

Докладніше: Народи Південного Судану

Головні етноси країни: дінка — 35,8 %, нуери — 15,6 %, шиллук, азанде, барі, каква, куку, мурле, мандарі, дідінга, ндого, бірі, лінді, ануак, бонго, ланго, донготона, ачолі (оціночні дані за 2011 рік)[1].

  • Етнічна мапа Південного Судану (серб.)
    Етнічна мапа Південного Судану (серб.)

Українська діаспора

[ред. | ред. код]
Докладніше: Українці Південного Судану

Мови

[ред. | ред. код]
Мови Південного Судану (2015 рік)[1]
Мова: Відсоток:
англійська
  
 %
арабська
  
 %
дінка
  
 %
нуер
  
 %
барі
  
 %
занде
  
 %
шиллук
  
 %

Південний Судан

Докладніше: Мови Південного Судану

Офіційні мови[3]: англійська, арабська (включно з суданським і джубським діалектами). Інші регіонально поширені мови: дінка, нуер, барі, занде, шиллук.

  • Лінгвістична мапа Південного Судану (серб.)
    Лінгвістична мапа Південного Судану (серб.)

Релігії

[ред. | ред. код]
Релігії в Південному Судані (2009 рік)[1]
Віросповідання: Відсоток:
християни
  
 85%
анімісти
  
 45%
Докладніше: Релігія в Південному Судані

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: анімізм, християнство[1].

  • Карта поширення релігій у Південному Судані (серб.)
    Карта поширення релігій у Південному Судані (серб.)

Освіта

[ред. | ред. код]
Докладніше: Освіта в Південному Судані

Рівень письменності 2009 року становив 27 % дорослого населення (віком від 15 років): 40 % — серед чоловіків, 16 % — серед жінок[1].

Державні витрати на освіту становлять 0,8 % ВВП країни, станом на 2011 рік[1].

Середня і професійна

[ред. | ред. код]

Вища

[ред. | ред. код]

Охорона здоров'я

[ред. | ред. код]
Докладніше: Охорона здоров'я в Південному Судані

Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 2,7 % ВВП країни (186-те місце у світі)[1].

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 66,39 ‰ (16-те місце у світі); хлопчиків — 71,05 ‰, дівчаток — 61,49 ‰[1]. Південний Судан Рівень материнської смертності 2015 року становив 789 випадків на 100 тис. народжень (1-ше місце у світі)[1].

Південний Судан входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).

Захворювання

[ред. | ред. код]

Потенційний рівень зараження інфекційними хворобами в країні дуже високий. Найпоширеніші інфекційні захворювання: діарея, гепатит А і Е, черевний тиф, малярія, гарячка денге, трипаносомоз (сонна хвороба), шистосомози, менінгококовий менінгіт, сказ (станом на 2016 рік)[1].

2014 року було зареєстровано 193,4 тис. хворих на СНІД (31-ше місце у світі), це 2,71 % населення в репродуктивному віці 15—49 років (23-тє місце у світі)[1]. Смертність 2014 року від цієї хвороби становила 12,7 тис. осіб (19-те місце у світі)[1].

Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 6,6 % частка дітей віком до 5 років зі зниженою масою тіла становила 27,6 % (оцінка на 2010 рік)[1]. Ця статистика показує як власне стан харчування, так і наявну/гіпотетичну поширеність різних захворювань.

Санітарія

[ред. | ред. код]

Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 66,7 % населення в містах і 56,9 % в сільській місцевості; загалом 58,7 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 16,4 %, в сільській місцевості — 4,5 %, загалом по країні — 6,7 % (станом на 2015 рік)[1].

Соціально-економічне становище

[ред. | ред. код]

Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 83,7 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 77,3 %; частка осіб похилого віку — 6,4 %, або 15,7 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом ці показники характеризують рівень потреби державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я та пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2009 року перебувало 50,6 % населення країни[1].

Трудові ресурси

[ред. | ред. код]

Безробіття 2015 року дорівнювало % працездатного населення, серед молоді у віці 15—24 років ця частка становила 18,5 %, серед юнаків — 20 %, серед дівчат — 17 %[1].

Кримінал

[ред. | ред. код]
Докладніше: Злочинність у Південному Судані

Торгівля людьми

[ред. | ред. код]
Докладніше: Торгівля людьми в Південному Судані

Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Південного Судану докладає значних зусиль у боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але не повною мірою, країна перебуває у списку спостереження другого рівня[4][5].

  • Країни-донори (червоний) і країни-реципієнти кримінальних потоків (англ.)
    Країни-донори (червоний) і країни-реципієнти кримінальних потоків (англ.)
  • Глобальна боротьба з торгівлею людьми (англ.)
    Глобальна боротьба з торгівлею людьми (англ.)

Гендерний стан

[ред. | ред. код]

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

  • при народженні — дані відсутні;
  • у віці до 14 років — 1,04 особи чоловічої статі на 1 ос��бу жіночої;
  • у віці 15—24 років — 1,1 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 25—54 років — 0,94 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 55—64 років — 1,16 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці за 64 роки — 1,25 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • загалом — дані відсутні[1].

Демографічні дослідження

[ред. | ред. код]

Демографічні дослідження у країні ведуться рядом міжурядових організацій, відділами ООН та іноземними науковими установами.

Переписи

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал South Sudan : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. ↑ International Organization for Migration : [англ.]. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-члени Міжнародної організації з міграції.
  3. ↑ Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
  4. ↑ Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
  5. ↑ UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.

Література

[ред. | ред. код]

Українською

[ред. | ред. код]

Російською

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Населення Південного Судану
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Населення_Південного_Судану&oldid=43165427