Населення Буркіна-Фасо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Населення Буркіна-Фасо M:
Ріст чисельності населення країни
Ріст чисельності населення країни
Чисельність18,931 млн осіб
Густота66,2 особи/км²
Коефіцієнт міграції0 ‰
Природний рух
Природний приріст3,03 %
Народжуваність42,03 ‰
Фертильність5,86 дітей на 1 жінку
Смертність11,72 ‰
Смертність немовлят75,32 ‰
Вікова структура
 • до 14 років45,2 %
 • 15–64 років52,35 %
 • старіші за 65 років2,45 %
Середня тривалість життя55,12 року
 • чоловіків53,1 року
 • жінок57,21 року
Статева структура
загалом0,99 чол./жін.
при народженні1,03 чол./жін.
до 15 років1 чол./жін.
15–64 років1,03 чол./жін.
після 65 років0,6 чол./жін.
Етнічні групи
Націябуркінабці
Мови
Офіційнафранцузька

Населення Буркіна-Фасо. Чисельність населення країни 2015 року становила 18,931 млн осіб (60-те місце у світі)[1]. Оцінка кількості населення цієї держави враховує ефекти зайвої смертності через захворювання на СНІД. Чисельність буркінабців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 42,03 ‰ (5-те місце у світі), смертність — 11,72 ‰ (28-ме місце у світі), природний приріст — 3,03 % (7-ме місце у світі) .

Природний рух

[ред. | ред. код]

Відтворення

[ред. | ред. код]

Народжуваність у Буркіна-Фасо, станом на 2015 рік, дорівнює 42,03 ‰ (5-те місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 5,86 дитини на одну жінку (6-те місце у світі)[1]. Рівень застосування контрацепції 16,2 % (станом на 2011 рік)[1]. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 19,4 року, медіанний вік для жінок — 25—29 років (оцінка на 2010 рік)[1].

Смертність в Буркіна-Фасо 2015 року становила 11,72 ‰ (28-ме місце у світі)[1].

Природний приріст населення в країні 2015 року становив 3,03 % (7-ме місце у світі)[1].

Вікова структура

[ред. | ред. код]
Віково-статева піраміда населення Буркіна-Фасо, 2016 рік (англ.)

Середній вік населення Буркіна-Фасо становить 17,2 року (221-ше місце у світі): для чоловіків — 17, для жінок — 17,3 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 55,12 року (210-те місце у світі), для чоловіків — 53,1 року, для жінок — 57,21 року[1].

Вікова структура населення Буркіна-Фасо, станом на 2015 рік, мала такий вигляд:

  • діти віком до 14 років — 45,2 % (4 286 569 чоловіків, 4 270 357 жінок);
  • молодь віком 15—24 роки — 20,08 % (1 909 090 чоловіків, 1 892 273 жінки);
  • дорослі віком 25—54 роки — 29,13 % (2 799 042 чоловіка, 2 716 439 жінок);
  • особи передпохилого віку (55—64 роки) — 3,14 % (253 423 чоловіка, 340 599 жінок);
  • особи похилого віку (65 років і старіші) — 2,45 % (174 647 чоловіків, 289 247 жінок)[1].

Шлюбність — розлучуваність

[ред. | ред. код]

Середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб, дорівнює 24,3 року, жінки — 17,9 року, загалом — 21,1 року (дані за 2010 рік)[2].

Розселення

[ред. | ред. код]

Густота населення країни 2015 року становила 66,2 особи/км² (148-ме місце у світі)[1].

Урбанізація

[ред. | ред. код]

Буркіна-Фасо середньоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 29,9 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 5,87 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].

Головні міста держави: Уагадугу (столиця) — 2,741 млн осіб (дані за 2015 рік)[1].


Міграції

[ред. | ред. код]

Річний рівень еміграції 2015 року становив 0 ‰ (104-те місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.

Біженці й вимушені переселенці

[ред. | ред. код]

Станом на 2016 рік, в країні постійно перебуває 32,07 тис. біженців з Малі[1].

Буркіна-Фасо є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[3].

Расово-етнічний склад

[ред. | ред. код]
Етнічний склад (2010 рік)[1]
Етнос: Відсоток:
мосі
  
52.5%
фульбе
  
8.4%
ґурма
  
6.8%
бобо
  
4.8%
грусі
  
4.5%
сенуфо
  
4.4%
біса
  
3.9%
лобі
  
2.5%
дагара
  
2.4%
туареги
  
1.9%
діула
  
0.8%
інші
  
7%

Головні етноси країни: мосі — 52,5 %, фульбе — 8,4 %, ґурма — 6,8 %, бобо — 4,8 %, грусі — 4,5 %, сенуфо — 4,4 %, біса — 3,9 %, лобі — 2,5 %, дагара — 2,4 %, туареги — 1,9 %, діула — 0,8 %, інші — 7 % населення (оціночні дані за 2010 рік)[1].

Українська діаспора

[ред. | ред. код]
Мови Буркіна-Фасо (2011 рік)[1]
Мова: Відсоток:
французька
  
10%
суданські мови
  
90%
Докладніше: Мови Буркіна-Фасо

Офіційна мова[4]: французька. Мовами суданської мовної родини користується 90 % населення держави.

Релігії

[ред. | ред. код]
Релігії в Буркіна-Фасо (2009 рік)[1]
Віросповідання: Відсоток:
мусульмани
  
61.6%
католики
  
23.2%
анімісти
  
7.3%
протестанти
  
6.7%
агностики
  
0.2%
атеїсти
  
0.9%

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: іслам — 61,6 %, католицтво — 23,2 %, анімізм — 7,3 %, протестантизм — 6,7 %, не визначились — 0,2 %, не сповідують жодної — 0,9 % (станом на 2010 рік)[1].

Освіта

[ред. | ред. код]

Рівень письменності 2015 року становив 36 % дорослого населення (віком від 15 років): 43 % — серед чоловіків, 29,3 % — серед жінок[1]. Державні витрати на освіту становлять 4,5 % ВВП країни, станом на 2014 рік (128-ме місце у світі)[1]. Середня тривалість освіти становить 8 років, для хлопців — до 8 років, для дівчат — до 7 років (станом на 2013 рік).

Середня і професійна

[ред. | ред. код]

Охорона здоров'я

[ред. | ред. код]

Забезпеченість лікарями в країні на рівні 0,05 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2010 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 0,4 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2010 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 5 % ВВП країни (107-ме місце у світі)[1].

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 75,32 ‰ (9-те місце у світі); хлопчиків — 82,56 ‰, дівчаток — 67,87 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 371 випадків на 100 тис. народжень (39-те місце у світі)[1].

Буркіна-Фасо входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).

Захворювання

[ред. | ред. код]

Потенційний рівень зараження інфекційними хворобами в країні дуже високий. Найпоширеніші інфекційні захворювання: діарея, гепатит А, черевний тиф, гарячка денге, малярія, жовта гарячка, шистосомози, менінгококовий менінгіт, сказ (станом на 2016 рік)[1].

2014 року було зареєстровано 107,7 тис. хворих на СНІД (42-ге місце у світі), це 0,94 % населення в репродуктивному віці 15—49 років (48-ме місце у світі)[1]. Смертність 2014 року від цієї хвороби становила 3,8 тис. осіб (38-ме місце у світі)[1].

Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 5,2 % (181-ше місце у світі); частка дітей віком до 5 років зі зниженою масою тіла становила 26,2 % (оцінка на 2010 рік)[1]. Ця статистика показує як власне стан харчування, так і наявну/гіпотетичну поширеність різних захворювань.

Санітарія

[ред. | ред. код]

Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 97,5 % населення в містах і 75,8 % в сільській місцевості; загалом 82,3 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): у містах — 50,4 %, в сільській місцевості — 6,7 %, загалом по країні — 19,7 % (станом на 2015 рік)[1]. Споживання прісної води, станом на 2005 рік, дорівнює 0,72 км³ на рік, або 54,99 тонни на одного мешканця на рік: з яких 46 % припадає на побутові, 3 % — на промислові, 51 % — на сільськогосподарські потреби[1].

Соціально-економічне становище

[ред. | ред. код]

Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 92,2 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 87,6 %; частка осіб похилого віку — 4,6 %, або 21,7 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом ці показники характеризують рівень потреби державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2009 року перебувало 46,7 % населення країни[1]. Розподіл доходів домогосподарств у країні має такий вигляд: нижній дециль — 2,9 %, верхній дециль — 32,2 % (станом на 2009 рік)[1].

Станом на 2013 рік, у країні 14,1 млн осіб не має доступу до електромереж; 17 % населення має доступ, у містах цей показник дорівнює 56 %, у сільській місцевості — 1 %[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій надзвичайно низький. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 2,156 млн унікальних інтернет-користувачів (125-те місце у світі), що становило 11,4 % загальної кількості населення країни[1].

Трудові ресурси

[ред. | ред. код]

Загальні трудові ресурси 2014 року становили 7,692 млн осіб (63-тє місце у світі)[1]. Велика кількість чоловіків щорічно мігрує до сусідніх країн на сезонні роботи. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 90 %; промисловість — 10 % (станом на 2000 рік)[1]. 1,521 млн дітей у віці від 5 до 14 років (38 % загальної кількості) 2006 року були залучені до дитячої праці[1]. Безробіття 2004 року дорівнювало 77 % працездатного населення (206-те місце у світі); серед молоді у віці 15—24 років ця частка становила 3,8 %, серед юнаків — 4,6 %, серед дівчат — 2,9 % (129-те місце у світі)[1].

Кримінал

[ред. | ред. код]

Торгівля людьми

[ред. | ред. код]

Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Буркіна-Фасо докладає значних зусиль у боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але законодавство відповідає мінімальним вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s) не повною мірою, країна пер��буває у списку другого рівня[5][6].

Гендерний стан

[ред. | ред. код]

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

  • при народженні — 1,03 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці до 14 років — 1 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 15—24 років — 1,01 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 25—54 років — 1,03 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 55—64 років — 0,74 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці за 64 роки — 0,6 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • загалом — 0,99 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].

Демографічні дослідження

[ред. | ред. код]
Зміни населення
Рік Населення Зміна
1700 1 556 000
1710 1 561 000 +0.3%
1720 1 566 000 +0.3%
1730 1 571 000 +0.3%
1740 1 577 000 +0.4%
1750 1 582 000 +0.3%
1760 1 587 000 +0.3%
1770 1 593 000 +0.4%
1780 1 598 000 +0.3%
1790 1 603 000 +0.3%
1800 1 609 000 +0.4%
1810 1 614 000 +0.3%
1820 1 628 000 +0.9%
1830 1 641 000 +0.8%
1840 1 655 000 +0.9%
1850 1 669 000 +0.8%
1860 1 683 000 +0.8%
1870 1 717 000 +2.0%
1880 1 752 000 +2.0%
1890 1 788 000 +2.1%
1900 1 825 000 +2.1%
1910 1 862 000 +2.0%
1920 2 234 000 +20.0%
1930 2 661 000 +19.1%
1940 3 217 000 +20.9%
1950 4 284 000 +33.2%
1960 4 882 000 +14.0%
1970 5 807 000 +18.9%
1980 7 212 000 +24.2%
1990 9 324 000 +29.3%
2000 12 294 000 +31.9%
2010 16 469 000 +34.0%

Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:

  • .

Переписи

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат ау аф ах ац Burkina Faso : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. ' Demographic Yearbook Special Census Topics Volume 1 Basic population characteristics : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2004. — 28 November. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
  3. International Organization for Migration : [англ.]. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-члени Міжнародної організації з міграції.
  4. Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
  5. Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
  6. UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.

Література

[ред. | ред. код]

Українською

[ред. | ред. код]

Російською

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]