Налужжя
село Налужжя | |
---|---|
Церква Успіння Пресвятої Богородиці | |
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Тернопільський район |
Тер. громада | Микулинецька селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA61040290140093075 |
Основні дані | |
Засноване | 1783 |
Населення | 505 |
Площа | 1,308 км² |
Густота населення | 386.09 осіб/км² |
Поштовий індекс | 48127 |
Телефонний код | +380 3551 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°21′22″ пн. ш. 25°37′9″ сх. д. / 49.35611° пн. ш. 25.61917° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
350 м |
Водойми | Серет |
Відстань до районного центру |
11 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 48120, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, смт. Микулинці, вул. Степана Бандери, буд. 11 |
Карта | |
Мапа | |
|
Налу́жжя — село Микулинецької селищної громади Тернопільського району Тернопільської області. Підпорядковане Струсівській сільській раді до 2020 року. Розташоване на берегах річки Серет.
Населення — 505 осіб (2001).
Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки пізнього палеоліту та неоліту.
Перша писемна згадка — 1783. В цей час воно належало до Струсівської управи. 50 % населення села були поляками.
1900 року було засновано читальню «Просвіта». 1915 року під час Першої Світової Війни село було повністю зруйноване російськими військами і лише згодом відновлене.
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610875, розташована у приміщенні школи.
- Результати
- зареєстрований 331 виборець, явка 48,34%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 31,85%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 16,56%, за «Європейську Солідарність» — 10,19%.[1] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Микола Люшняк (самовисування) — 61,29%, за Ігоря Сопеля (Слуга народу) — 12,90%, за Романа Василіцького (Об'єднання «Самопоміч») — 9,03%[2].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 505 | 100% |
Назви піль: від Руліс, за Могилою, Рементарська стінка, Шляхеччина[4].
Бенцаль, Бутрин, Винник, Єнґрис, Калинський, Коберницький, Кожушко, Стефанишин, Клименко[4].
Є церква Успіння Пресвятої Богородиці, ПЦУ (1872), 2 «фіґури».
Встановлено пам'ятний знак на честь скасування панщини (відновлено 1998).
Працюють ЗОШ 1 ступ., бібліотека.
- Капуста Микола (1883—1960) — український військовик, кооперативний та громадський діяч.
- Клименко Іван Вікторович (1990—2023) — український військовик учасник російсько-української війни[5].
- Михайло Курилович (1858—1919) — австрійський правник і військовик українського походження, генерал-аудитор австро-угорської армії. Син місцевого пароха о. Михайла Куриловича.
- Мазур Андрій Євгенович (28 листопада 1975 — 3 серпня 2015) — сержант 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве).[6], учасник російсько-української війни[7].
- Мандичевський Володимир — український пр��вник, громадський діяч.
- Стефаницький Іван — український громадський діяч діаспори у Канаді.
- Качурівський Роман — український поет-гуморист, проживав у селі.
- о. Михайло Курилович (1821—1884) — греко-католицький священник, громадський діяч, був парохом у 1847—1863 роках.
-
Церква Успіння Пресвятої Богородиці, (1872)
-
Статуя Божої Матері
-
Клуб
-
Пам'ятний хрест
-
Автобусна зупинка біля села
- ↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
- ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
- ↑ а б Горбач О. Говірки й словник діялектної лексики Теребовельщини // Відбиток з «Наукових Записок» Українського Технічно-Господарського Інституту. — Мюнхен, 1971. — C. 174.
- ↑ Загинув майже рік тому – Ангелом додому повертається Іван Клименко з Тернопільщини. ПОГЛЯД (укр.). 21 липня 2024. Процитовано 21 липня 2024.
- ↑ Мазур Андрій Євгенович // Книга пам'яті. Архів оригіналу за 28 листопада 2020. Процитовано 27 березня 2016.
- ↑ Загинув боєць АТО з Тернопільщини Андрій Мазур - 20 хвилин. te.20minut.ua (укр.). Процитовано 29 березня 2024.
- Івахів Г., Мельничук Б., Скасків І. Налужжя // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 301—302. — ISBN 978-966-457-246-7.
- Бігус М., Яблонська Л. Налужжя // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 599. — ISBN 966-528-199-2.
- Енциклопедія Української діаспори. — К. — Нью-Йорк — Чикаго — Мельбурн. 1995. — Т. 4. - С. 116
- Nałuże // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 893. (пол.)