МіГ (компанія)
Тип | Відкрите акціонерне товариство |
---|---|
Правова форма | акціонерне товариство |
Галузь | аерокосмічне підприємство і оборонна промисловість[d] |
Спеціалізація | Авіабудування |
Засновано | Грудень 1939, (як ОКБ-155 в 1942 році) |
Засновник(и) | Артем Мікоян і Михайло Гуревич |
Штаб-квартира | Росія, Москва |
Ключові особи | Сергій Коротков (генеральний директор) |
Продукція | Військові літаки, цивільні авіалайнери |
Виторг | 10,756 млрд руб. (на 2010 р) |
Операційний прибуток (EBIT) | 15 758 754 000 ₽ (2017)[1] |
Чистий прибуток | 1,8 млрд руб. (на 2013 р.) |
Активи | 208 848 036 000 ₽ (2017)[1] |
Власний капітал | −17 619 759 000 ₽ (2017)[1] |
Співробітники | 10 090 осіб (2013)[2] |
Холдингова компанія | Об'єднана авіабудівна корпорація |
Офіційний Вебсайт | |
МіГ у Вікісховищі |
ВАТ «РСК „МіГ“» (повна назва Відкрите акціонерне товариство «Російська літакобудівна корпорація „МіГ“») — російська літакобудівна компанія, підприємство повного циклу, що об'єднує в собі всі аспекти конструювання, виготовлення, реалізації, обслуговування і ремонту літаків марки «МіГ». Штаб-квартира — в місті Москва.
До складу компанії входить колишнє Окреме конструкторське бюро заводу № 155 (ОКБ ім. А. І. Мікояна), головними конструкторами якого з моменту створення були Мікоян і Гуревич.
- І-270, «Ж» — 1947
- І-320, «Р» — 1949
- І-350, «М» — 1951
- І-1, І-370 — 1955
- І-2 — 1956
- І-3, І-380 — 1956
- І-5
- І-7У — 1957
- І-20 — МіГ-1
- І-63 — МіГ-3
- І-310 — МіГ-15
- МіГ-1, І-20, І-200 (літак Полікарпова) — 1940.
- МіГ-3, І-63 — Перший виліт відбувся 29 жовтня 1940.
- МіГ-4, ПБШ-1
- МіГ-5, ДІС-200, 1942.
- МіГ-7, 1941
- МіГ-8 «Утка», 1945.
- МіГ-9, І-300, 1947.
- [МіГ-11], УТІ МіГ-9, І-301Т «ТФ», 1947
- МіГ-11, І-220, І-221, І-223, І-224, І-225, 1944.
- МіГ-13, І-250(Н), 1945
- МіГ-15, І-310, 1948.
- МіГ-17, І-330, СИ, СІ-16, 1954.
- МіГ-19, І-360, СМ-2, …, 1955.
- МіГ-21, 1960.
- МіГ-23, Е-8, МіГ-21М, 1960.
- МіГ-23, Е-23ІГ, 23/11, 1974.
- МіГ-25, Е-155, 1966. МіГ-25РБШ, 1980. МіГ-25РБФ, 1980.
- МіГ-27, 1973.
- МіГ-29, 1983.
- МіГ-31 — перший політ 16 вересня 1975 (МіГ-25МП) під керуванням льотчика-випробовувача А.Федотова.
- МіГ-35 — експортний варіант МіГ-29М2 (МіГ-29MRCA), 2005.
- МіГ-101, 1995.
- МіГ-105, 105.11, 105.12, 105.13 ЕПОС «Спіраль», 1965.
- МіГ-110, 1995.
- МіГ-121
- МіГ-АТ — «Advanced Trainer», 1992.
- МіГ-41 (ПАК ДП)-2028
Назва | Кількість | Замовник |
---|---|---|
МіГ-29Б | 10 | ВПС Бірми |
МіГ-29СЭ | 6 | ВПС Бірми |
МіГ-29К | 29 | ВМС Індії |
МіГ-29М/М2 ? | 24 | Близький Схід, з самого початку Сирія, на даний момент контракт заморожено[3] |
МіГ-29К | 24 | ВМФ РФ[4] |
- ↑ а б в https://www.kartoteka.ru/card/99dd489e634ddb77bb9a8e341d679368/4b70a2dccb5183bafb39cada91d498f1/
- ↑ http://e-disclosure.ru/portal/files.aspx?id=20333&type=3
- ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 11 липня 2013. Процитовано 14 червня 2013.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Минобороны РФ купило две дюжины палубных истребителей МиГ-29. Архів оригіналу за 10 травня 2013. Процитовано 14 червня 2013.
- Офіційний сайт компанії [Архівовано 12 березня 2007 у Wayback Machine.] (рос.)
- Про «МіГ» на aviation.ru(англ.)
- Про «МіГ» на rusplane.ru [Архівовано 17 червня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
Це незавершена стаття з авіації. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |