Моше Фелденкрайз

Моше Фелденкрайз
івр. משה פנחס פלדנקרייז
Народився	6 травня 1904(1904-05-06) Славута, Україна
Помер	1 червня 1984(1984-06-01) (80 років) Тель-Авів, Ізраїль
Поховання	Nahalat Yitzhak Cemeteryd
Країна	Російська імперія[1]  Підмандатна Палестина  Франція  Велика Британія  Ізраїль
Діяльність	фізик, дзюдоїст, викладач університету, інженер
Alma mater	факультет природничих наук Паризького університетуd École spéciale des travaux publics, du bâtiment et de l'industrie
Галузь	інженерія, психологія, педагогіка
Заклад	Університет Сан-Францискоd Hampshire Colleged
Науковий ступінь	доктор наук
Відомі учні	Томас Ханна Thomas Myersd
Відомий завдяки:	розробці Методу Фелденкрайза
Моше Фелденкрайз у Вікісховищі

Моше́ Пінхас Фельденкрайз (6 травня 1904, Славута — 1 липня 1984, Тель-Авів) — інженер, винахідник, фахівець з бойових мистецтв і засновник методу Фельденкрайза — системи розвитку людського потенціалу, що ґрунтується на самосвідомості і розуміння себе в процесі роботи над рухом тіла.

Фельденкрайз народився в Славуті Подільської губернії (Україна) 6 травня 1904 року. По материнській лінії був нащадком відомого рабина-хасида Пінхаса Шапіро з Кореца. Його батько був лісоторговцем. Вдома Моше отримав сіоністську освіту і трохи вивчив іврит. Коли він був ще дитиною, сім'я переїхала в Кременець, пізніше ненадовго в Корець і потім в 1912 році до Барановичів (Білорусь). Там він пройшов бар-міцва і провчився два роки в середній школі. Часті переїзди та бойові дії Першої Світової війни не дозволили майбутньому винахідникові одержати пристойну освіту. У 1918 році в 14 років він вирушив у шестимісячне паломництво до Палестини. 

Після прибуття він працює підсобним робітником до 1923 року, коли повертається в школу, щоб отримати диплом. В цей час він заробляє собі на життя репетиторством. По закінченні школи в 1925 році, Моше почав працювати картографом у Британській землемірній конторі. В цей час він захопився техніками самооборони, вивчив джиу-джитсу та розробив власну техніку самооборони. У 1929 році під час футбольного матчу сильно пошкодив ліве коліно. Бажання Моше вилікувати хворе коліно багато в чому послужила початком розвитку його методу.

У 1930 році Фельденкрайз вирушив до Парижа, де надійшов у інженерний коледж Ecole des Travaux Publics des Paris (Школа громадських робіт Парижа) і одержав освіту механіка й електротехніка. У 1933 році Моше почав працювати науковим співробітником під керівництвом Фредеріка Жоліо-Кюрі в Радієвому інституті, одночасно з підготовкою до докторського ступеня в Сорбонні, де одним з його викладачів була Марія Кюрі. З 1935 по 1937 роки він працює над будівництвом генератора Ван де Граафа в лабораторії в Arcueil Cachan. З 1939-1940 працює у Поля Ланжевена, проводячи дослідження в області магнетизму і ультразвуку. У 1933 році після зустрічі з засновником дзюдо Дзігоро Кано Фельденкрайз знову повернувся до викладання джиу-джитсу і почав вивчати дзюдо. У 1936 році заснував «Jiu Jitsu Club de France», одного з найстаріших клубів дзюдо в Європі, який існує і понині, і на його основі у 1946 році учнем Фельденкрайза була створена Французька федерація дзюдо, стала інструментом для створення Міжнародної федерації дзюдо^[2]. В 1936 році він отримав чорний пояс з дзюдо, в 1938 році — чорний пояс 2-го ступеня. Одружився з Іоною Рубенштейн в 1938 році.

Після вторгнення німців до Парижу в 1940 втік до Англії, взявши з собою банку важкої води, наукові матеріали та інструкцію щодо її виробництва для передачі цього Британському адміралтейству. До 1946 року служив у морському міністерстві науковим офіцером і проводив дослідження методів боротьби з німецькими підводними човнам у Ферлі^[en] (Шотландія). Його винаходи по удосконаленню сонара запатентовані. В цей же час він навчав персонал дзюдо і самообороні. У 1942 році видав керівництво по самообороні Practical Unarmed Combat («Практичне керівництво для ведення бою без зброї»). Почав працювати над собою, щоб впоратися з болями в коліні, які посилилися після втечі з Франції. Відмовившись від операції, він почав вивчати і розробляти техніки самостійної реабілітації та усвідомлення, які пізніше лягли в основу його методу. Його відкриття привели до того, що він почав ділитися досвідом з іншими (в тому числі, з колегою Дж. Д. Берналом) за допомогою лекцій, експериментальних курсів та індивідуальної роботи з декількома людьми. У 1946 році Фельденкрайз залишає адміралтейство, переїжджає в Лондон і працює керівником відділу досліджень і розробок компанії «Pioneer Films» протягом трьох років. Його самостійна реабілітація дозволила повернутися до занять дзюдо, займаючись в лондонському додзьо Будоквай. Використовуючи своє положення в міжнародному комітеті з дзюдо, він почав наукові дослідження цієї боротьби, включаючи туди знання, отримані при самостійній реабілітації. Моше публікує першу книгу про свій метод Body and Mature Behavior («Тіло та набута поведінка») в 1949 році і свою останню книгу про дзюдо «Higher Judo: Groundwork» в 1952 році. В цей період він вивчає роботи Георгія Гурджієва, Ф. М. Александера, Ельзи Гиндлер^[en], Вільяма Бейтса. У 1952 році за рекомендацією одного з своїх читачів їде до Швейцарії, щоб обмінятися досвідом з Генріхом Якобі^[en]. Згодом ця зустріч справила значний вплив на розвиток методу Фельденкрайза.

У 1949 році він переїхав в нещодавно створений Ізраїль. Після керівництва протягом декількох років департаментом електроніки Армії оборони Ізраїлю, в 1954 році він оселився в Тель-Авіві, де повністю переключився на викладання свого методу та пише книгу Potent Self («Сильна особистість»). Він почав навчати Мію Сегал, як свого першого помічника^[3] у 1957 році. У цьому ж році він давав уроки метода Фельденкрайза прем'єр-міністру Ізраїля Давиду Бен-Гуріону^[4]. У 1968 році Фельденкрайз підготував перший навчальний курс за своїм методом.  Він готував першу групу з 13 осіб з 1969 по 1971 рік в Тель-Авіві. У групу входили Алон Талми, Йоханан Риверант, Рути Алон, Хава Шелав, Міріам Пфеффер, Габі Ярон, Елі Вадлер, Джері Карзен, Двору Хасдай, Бруриа Мило, Шхломо Ефрат, Батя Фабіан, Фанні Лок і Шломо Брача.

В 1972 року в США вийшло з друку перероблене видання його книги «Усвідомлення через рух». Це найбільш відома праця Моше Фельденкрайза, приніс йому широку популярність у світі. У 1960-1980-х роках він представляв свій метод у Європі і Північній Америці (включаючи програму «Усвідомлення через рух» для викладачів людського потенціалу, в тому числі — Уілла Шульца, Стенлі Келлермана і Ілани Рубенфельд в Інституті Есален у 1972 році).

Протягом чотирьох літніх сезонів 1975-1978 років під егідою Інституту гуманістичної психології він підготував у Сан-Франциско в коледжі Лоун-Маунтін 65 викладачів, у тому числі Томаса Ханну, Лінду Теллингтон-Джонс, Ілан Рубенфельд, Роберта Мастерса, Анат Баниель, Дабу і Карла Гінзбурга. У 1980 році 235 студентів розпочали навчання на його курсах викладачів в коледжі Хемпшир в Амхерсті в Массачусетсі, однак він не зміг довести до кінця через хворобу, що розвинулася в 1981 році. Він проходив реабілітацію після послідовних інсультів протягом трьох років, однак помер у своєму будинку в Тель-Авіві 1 липня 1984 року.

• Вчитися краще, ніж лікуватися.
• Рух — це життя. Життя — це процес. Удоскональте якість процесу і ви удосконалите саме життя.
• Обмеження — це нав'язлива звичка нехтування власним комфортом.
• Тільки знаючи, що ти робиш, можна зробити те, що хочеш.
• Я прагну не до гнучкості тіла, а до гнучкості мозку. Те, що я намагаюся зробити – це повернути кожній людині почуття людської гідності.
• Якщо ви зосередитеся на проблемі, вона буде з вами все ваше життя.
• Неможливе робіть можливим, можливе легким, а легке — елегантним.
• Неможливе стає можливим тільки тоді, коли вам це робити зручно і комфортно.

• Body and Mature Behavior: A Study of Anxiety, Sex, Gravitation and Learning. London: Routledge and Kegan Paul, 1949; New York: International Universities Press, 1950 (м'яка обкладинка, не видається); Tel-Aviv: Alef Ltd., 1966, 1980, 1988 (твердий палітурка).
• Awareness Through Movement: Health Exercises for Personal Growth. New York/London: Harper & Row 1972, 1977; Toronto: Fitzhenry & Whiteside, 1972, 1977; Harmondsworth, Middlesex, England: Penguin Books, 1972, 1977; San Francisco: Harper Collins, 1990. Книга переведена на російську мову: Фельденкрайз М. Сознавание через движение. — М.: Изд-во Трансперсонального института, 1994.
• The Case of Nora: Body Awareness as Healing Therapy. New York/London: Harper & Row, 1977. (переклад).
• The Elusive Obvious. Cupertino, California: Meta Publications, 1981.
• The Master Moves. Cupertino, California: Meta Publications, 1984. Книга переведена на російську мову: Фельденкрайз М. Искусство движения. Уроки мастера. — М.: Эксмо, 2003.
• The Potent Self. San Francisco: Harper & Row, 1985. Harper Collins, New York, 1992, (м'яка обкладинка)
• 50 Lessons by Dr. Feldenkrais. Noah Eshkol. Tel-Aviv, Israel: Alef Publishers, 1980.
• Embodied Wisdom: The Collected Papers of Moshe Feldenkrais. Berkeley, California: North Atlantic Books, 2010.

• Jiu-Jitsu and self defense. Видана на івриті в 1931 році. Книга видана французькою в авторському перекладі: Science versus brute force or Jiu-jitsu for intellectuals. Paris: 1933, Manuel pratique de jiu-jitsu : la défense du faible contre l agresseur. Paris: Éditions Chiron, 1944.
• Practical Unarmed Combat. London: Frederick Warner. & Co., 1941. Revised edition 1944, 1967, 2010 (Hadaka-Jime: The Core Technique for Practical Unarmed Combat).
• A B C du Judo (jiu-jitsu). Paris: Editions Chiron, 1944. Книга видана англійською в авторському перекладі: Judo: The Art of Defense and Attack. New York and London: Frederick Warner. & Co., 1944, 1967.
• 'Judo pour ceintures noires : le travail à terre. Paris: Éditions Chiron, 1951, 1953, 1960. Книга также издана на английском в авторском переводе: Higher Judo: Groundwork. New York and London: Frederick Warne & Co., 1952, 2010.

• «A Non-Specific Treatment». The Feldenkrais Journal, No. 6, 1991. (Lecture from 1975 Training Program, edited by Mark Reese.)
• «Awareness Through Movement». Annual Handbook for Group Facilitators. John E. Jones and J. William Pfeiffer (eds.). La Jolla, CA: University Associates, 1975.
• «Bodily Expression». Somatics, Vol. 6, No. 4, Spring/Summer 1988.
• «Learn to Learn». Booklet. Washington D.C.: ATM Recordings, 1980.
• «On Health». Dromenon, Vol. 2, No. 2, August/September 1979.
• «On the Primacy of Hearing». Somatics, Vol. 1, No. 1, Autumn 1976.
• «Man and the World». Somatics, Vol. 2, No. 2, Spring 1979. Reprinted in Explorers of Humankind, Thomas Hanna (ed.). San Francisco: Harper & Row, 1979.
• «Mind and Body». Two lectures in Systematics: The Journal of the Institute for the Comparative Study of History, Philosophy and the Sciences, Vol. 2, No. 1, June 1964. Reprinted in Your Body Works, Gerald Kogan (ed.). Berkeley: Transformations, 1980.
• «Self-Fulfillment Through Organic Learning». Journal of Holistic Health, Vol. 7, 1982. (Lecture delivered at the Mandala Conference, San Diego, 1981, edited by Mark Reese.)

• Schecter, Richard and Helen. «Image, Movement, and Actor: Restoration of Potentiality». Tulane Drama Review, Vol. 10, No. 3, 1966 (переклад частина 1 [Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.], частина 2 [Архівовано 26 лютого 2017 у Wayback Machine.]).
• Joanna Rotterdam. «Feldenkrais Revisited: Tension, Talent, and the Legacy of Childhood». New Theatre Quarterly, Winter 1998, 351-6 (переклад [Архівовано 17 травня 2014 у Wayback Machine.]).
• Leri, Dennis. «Moshé on Moshé on the Martial Arts». The Feldenkrais Journal, No. 2, 1986 (переклад).
• Moshe Feldenkrais Discusses Awareness and Consciousness with Aharon Katzir, edited and with an introduction by Carl Ginsburg (переклад).
• Schutz, Will. «Movement and the Mind». The New Healers, New Dimensions And/Or Press, Berkeley, 1980 (переклад) [Архівовано 26 лютого 2017 у Wayback Machine.].
• Rosenfeld, Edward. «The Forebrain: Sleep, Consciousness, Awareness and Learning». Interface Journal, Nos. 3-4, 1976 (переклад).
• The New Sun, Vol. 1, No. 11, December 1977 (переклад).
• Boulder City Lights, Vol. 1, No. 18, December 11-17, 1986.

• F. Joliot-Curie & M. Feldenkrais. The use of Carbon Tetrachloride for increasing the tension of electro-static generators of the Van-de Graaf type. Comp Rend. de L’Academie des Sciences. 1936, 202, 1037.
• M. Feldenkrais. A new method for high tension measurement of belt driven Van-de Graafs. C.R. de L’Academie des Sciences, 202, 1037.
• M. Pauthenier & M. Feldenkrais. Standardization of an apparatus for measuring very high electrostatic tensions, electrostatic valve. C.R. de L’Academie des Sciences, 1937, 203, 117.
• M. Feldenkrais. Rotary voltmeter. Journal de Phys. et du Radium 8.1937 p. 193
• M. Feldenkrais. Industrial separation of isotopes. Nature. 1946, 157, 481.

• No. 731,315, 12th February, 1932, Paris. «Compasses for Drawing Ellipses».
• No. 833,240. 10th June, 1937, Paris. «Improvements in Electrical Air Sterilization and other fluids».
• No. 418,467, 3rd August, 1937, Paris. «A System of Continuous Production of Sterile Air».
• No. 2069, 5th April, 1940, Paris. «Scissors for Coupons».
• No. 24670, 24th September, 1945, London. «A Device for Automatic Inflation of Pnemuatic Tyres».
• No. 9144/49, 4th April, 1949, London. «Typewriter Ribbon Renovator».

• Список ресурсів, присвячених методу Фельденкрайза [Архівовано 19 січня 2017 у Wayback Machine.]
• Міжнародна федерація метод Фельденкрайза [Архівовано 28 квітня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
• Сайт, присвячений методу Фельденкрайза [Архівовано 26 січня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)