Мацківці
| село Мацківці | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Полтавська область |
| Район | Лубенський район |
| Тер. громада | Лубенська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA53040030290068791 |
| Основні дані | |
| Населення | 816 |
| Поштовий індекс | 37574 |
| Телефонний код | +380 5361 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°53′27″ пн. ш. 32°57′25″ сх. д. / 49.89083° пн. ш. 32.95694° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
92 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 37574, Полтавська обл., Лубенський р-н, с. Мацківці |
| Карта | |
  Мацківці | |
 Мацківці | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Мацкі́вці — село в Україні, у Лубенській громаді Лубенського району Полтавської області. Населення становить 816 осіб. Колишній орган місцевого самоврядування — Засульська сільська громада.
Село Мацківці розташоване на правому березі річки Сула, вище за течією на відстані за 2 км місце впадання річки Сліпорід, нижче за течією примикає село Мацкова Лучка. Річка в цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці та заболочені озера.
На північ від села розташована комплексна пам'ятка природи — Городище.
XVII століття — дата заснування. На думку П. О. Раппопорта, залишки городища, розташовані на високому мисі за 3 км на північ від села, є давньоруським містом Снепородом, згаданим у Списку руських міст далеких та близьких.
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 262 жителі села[1].
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 721-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області», село увійшло до складу Лубенської міської громади[2].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно - територіальної реформи та ліквідації Лубенського району(1923-2020), село увійшло до складу новоутвореного Лубенського району[3].
Згідно з переписом УРСР 1989 року, чисельність наявного населення села становила 977 осіб, з яких 432 чоловіки та 545 жінок[4].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 812 осіб[5].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 98,65 % |
| російська | 1,35 % |
- «Світанок», ТОВ.
- Школа.
- Будинок культури.
- Філія Лубенської музичної школи.
- Залишки колишньої фортеці Сніпорід. Досі збереглися контури валів, глибоких ровів. Зверху добре видно усю округу на кільканадцять кілометрів.
- Цілюще джерело. Прохолодна вода біжить з величезної гори-кручі, що нависла над селом. Сільрада облаштувала місце витікання джерельця.
- Ляшко Іван Іванович (1922) — академік НАН України, доктор фізико-математичних наук, професор, заслужений діяч науки України.
- ↑ Мацківці. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 3 квітня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Полтавська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Полтавська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Полтавська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Погода в селі Мацківці [Архівовано 25 червня 2008 у Wayback Machine.]
